Ухвала

від 29.10.2019 по справі 759/11629/15-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-кп/824/45/2019 Головуючий у І-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ч.1, 2 ст. 172 КК України Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

Головуючого: ОСОБА_3

суддів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5

секретаря: ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду кримінальне провадження №12014100000001238 по обвинуваченню

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

- за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 29 травня 2018 року,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_9

захисника ОСОБА_10

обвинуваченого ОСОБА_7

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 29 травня 2018 року ОСОБА_7 визнано невинуватим за ч.2 ст.289 КК України та виправдано за недоведеністю вчинення кримінального правопорушення.

Цивільний позов ХРГ «Дорогою Христа» до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди - залишено без розгляду.

Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що він здійснив незаконне заволодіння, переданого йому та ОСОБА_11 для переобладнання салону, автобуса марки «International» модель 9F2706X-B, 1999 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 , ринкова вартість якого згідно висновку експертів за результатами проведення комісійної автотоварознавчої експертизи № 6858/15-54 від 13.05.2014 станом на І квартал 2014 року складала 127 888 гривень, завдавши ХРГ «Дорогою Христа» у Дніпровському районі м. Києва ЄДРПОУ 35551539 матеріальну шкоду на зазначену суму, що являється значною матеріальною шкодою, так як в 100 разів і більше перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на час вчинення кримінального правопорушення, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2ст. 289 КК України.

Виправдовуючи ОСОБА_7 у вчиненні даного кримінального правопорушення, суд 1-ї інстанції оцінив показання обвинуваченого, а також допитаних в судовому засіданні свідків, та прийшов до висновку, що вони не підтверджують умисел ОСОБА_7 на протиправне вилучення транспортного засобу у власника ХРГ «Дорогою Христа».

Так стороною обвинувачення відповідно до обвинувального акту викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими. За цими даними фактично ОСОБА_12 сприяв у отриманні ХРГ «Дорогою Христа» автобусу марки «International». Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу передано ОСОБА_13 , крім того йому та ОСОБА_14 на автостоянці ОСОБА_15 передано і сам автобус. При цьому суд врахував, що під час досудового розслідування особа ОСОБА_16 не встановлена, його роль у здійсненні дій щодо автобуса, які продовжувались протягом тривалого часу, також не встановлена. Протиріччя у показаннях обвинуваченого та викладеними фактичними обставинами щодо передачі саме ОСОБА_17 довіреності та печатки ОСОБА_7 від імені ХРГ «Дорогою Христа», а також те, що ОСОБА_7 не знав про підроблену довіреність та печатку, та діяв на його переконання добросовісно, не можуть бути усунуті в судовому засіданні а також спростовані належними та допустимими доказами, відтак у відповідності до ст.17 КПК України усі сумніви суд тлумачить на користь обвинуваченого.

Також суд врахував і ті обставини, що ОСОБА_7 сам безпосередньо звернувся до правоохоронних органів щодо дій ОСОБА_18 , у володіння якого і був переданий автобус марки «International». ОСОБА_18 допитаний в суді не був, і місцезнаходження автобуса на час розгляду обвинувального акта не встановлено.

Також судом 1-ї інстанції встановлено, та підтверджується в тому числі і показаннями голови ХРГ «Дорогою Христа» ОСОБА_15 , свідка ОСОБА_19 про те, що ОСОБА_15 на прохання ОСОБА_16 видав довіреності, на яких поставив печатку і передав їх ОСОБА_13 , а ключі і технічний паспорт також перебували у останнього.

Також в судовому засіданні не встановлено належними та допустимими доказами за чиї саме кошти був придбаний автобус, оскільки обвинувачений ОСОБА_7 та свідок ОСОБА_20 вказують, що саме вони надавали кошти ОСОБА_13 , а свідку ОСОБА_21 відомо, що вартість автобуса сплачував ОСОБА_12 , а ОСОБА_15 вважає, що релігійній громаді автобус було надано безкоштовно як пожертву. При цьому обставини придбання, перевезення, оформлення голові громади ОСОБА_15 невідомі, а він безпосередньо приймав участь вже тільки в реєстрації цього автобуса в органах УДАІ.

За таких обставин, суд 1-ї інстанції прийшов до висновку, що ні під час досудового розслідування ні в суді, без допиту ОСОБА_16 , як особи, обізнаної, за показаннями допитаних в суді свідків та обвинуваченого, у всіх діях щодо автобуса, в тому числі і його передачі ОСОБА_7 , сукупність досліджених доказів не є достатньою для доведення поза розумним сумнівом винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину. Ті обставини, що за показаннями ОСОБА_15 він особисто не давав довіреності на ім`я ОСОБА_7 , а також печатку організації, що не оспорює і сам обвинувачений, вищезазначені висновки суду не спростовують.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_8 , посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_7 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна обвинуваченого, а цивільний позов задовольнити в частині доведених вимог.

Вказує, що посилання суду на те, що обвинувачений ОСОБА_7 не знав про підроблену довіреність, не відповідає обставинам справи, оскільки в ході обшуку в офісі ОСОБА_7 було вилучено підроблену печатку ХРГ «Дорогою Христа» у Дніпровському районі м. Києва.

Зазначає, що висновки суду щодо недоведеності вини ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 289 КК України спростовуються документами та доказами активної поведінки обвинуваченого щодо передачі транспортного засобу на користь іншої особи.

Наводить встановлені органом досудового розслідування докази вчинення ОСОБА_7 інкримінованого злочину, зокрема:

- заяву ХРГ «Дорогою Христа» у Дніпровському районі м.Києва від 20.05.2015 про факт незаконного заволодіння восени 2012 року невідомими особами автобусом марки "International" моделі 9F2706X-B. 1999 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 ;

- показання свідка ОСОБА_22 ;

- протокол впізнання свідком ОСОБА_22 по фотографіям ОСОБА_23 як особу, яка восени 2012 р. отримала від нього автобус, що належить ХРГ «Дорогою Христа» у Дніпровському районі м. Києва, а також як особа, яка отримала свідоцтво про реєстрацію вказаного засобу;

- показання свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_24

- показання потерпілого ОСОБА_7 від 22.08.2014 по кримінальному провадженню № 12014100080006094 від 15.07.2014;

- протокол обшуку офісу № 4 ТОВ «Баланс-Аудит», засновником та директором якого є ОСОБА_7 ;

- оригінал акту прийому-передачі транспортного засобу згідно розписки ОСОБА_18 від 17.01.2014 року»;

- оригінал «розписки» ОСОБА_18 від 17 січня 2014 року

- висновок почеркознавчої експертизи № 186/тдд від 06.04.2015;

- висновком криміналістичної експертизи № 187/тдд від 07.04.2015;

- Висновком експертів за результатами проведення комісійної автотоварозначної експертизи № 6858/15-54 від 13.05.2014;

- витяг з ЄРДР за № 12014100080006094 від 15.07.2014 про вчинення кримінального правопорушення;

- показання свідка ОСОБА_25 ;

- документи на транспортний засіб - автобус марки "International" моделі 9F2706X-B. 1999 р.в., д.н.з. НОМЕР_1 .

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_26 , захисник ОСОБА_10 посилаючись на безпідставність апеляційної скарги, що не відповідає вимогам закону, просить залишити її без задоволення, а вирок суду без змін, оскільки судом усім доказам по справі дано повну та належну оцінку і ухвалено законний виправдувальний вирок.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого та його захисника, які проти неї заперечили, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченого, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У відповідності зі ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України, прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов`язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи, виявити, як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність. При цьому, зазначені посадові особи і суд не вправі перекладати обов`язок доказування на обвинуваченого.

За змістом ч. 4 ст. 327 КПК України, виправдувальний вирок постановлюється у випадках, коли не встановлено події злочину, коли в діянні підсудного немає складу злочину, а також коли не доведено участі підсудного у вчиненні злочину.

Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, судом першої інстанції вказані вимоги закону дотримано та повно, всебічно і об`єктивно досліджено всі обставини справи на підставі сукупності правильно оцінених доказів з точки зору їх достатності для ухвалення виправдувального вироку та всупереч доводам апеляційної скарги прокурора зроблено правильний висновок про недоведеність обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_7 за ч.2 ст.289 КК України, виклавши у вироку докладні мотиви прийнятого рішення.

Ухвалюючи виправдувальний вирок щодо ОСОБА_7 , суд 1-ї інстанції належним чином оцінив показання обвинуваченого та допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_25 , ОСОБА_27 , ОСОБА_24 і вірно зазначив, що вони не підтверджують умисел ОСОБА_7 на протиправне вилучення транспортного засобу у власника ХРГ «Дорогою Христа». Також, не підтверджують вчинення ОСОБА_7 злочину за ч.2 ст.289 КК України інші докази, досліджені судом 1-ї інстанції та апеляційним судом, зокрема протокол огляду документів від 19.12.2014, яким оглянуто:

- оригінал «довіреності ХРГ «Дорогою Христа» у Дніпровському районі м. Києва ЄДРПОУ 35551539 від 05.09.2012» згідно якої громада уповноважила ОСОБА_7 бути представником у всіх органах по всім питанням, пов`язаним з належним їй автобусом "International", а також експлуатувати (транспортувати, здавати в оренду, лізинг) вказаний автобус. Довіреність видана з правом передоручення строком на 5 років та дійсна до 05.09.2017, підписана Головою Ради ОСОБА_15 та на ній проставлено мокрий відтиск печатки ХРГ «Дорогою Христа» у Дніпровському районі м. Києва (том 1, а.с.165);

- ксерокопія «довіреності ХРГ «Дорогою Христа» у Дніпровському районі м. Києва ЄДРПОУ 35551539 від 05.09.2012»;

- оригінал «акту прийому-передачі транспортного засобу згідно розписки ОСОБА_18 від 17.01.2014» від 17.01.2014 про те, що ОСОБА_7 , як представник ХРГ «Дорогою Христа» (Орендодавець) передав згідно розписки, а ОСОБА_18 (Орендатор) отримав автобус "International", а також технічний паспорт на даний автобус та довіреність на право керування цим автобусом на гр. ОСОБА_28 . Даний акт підписаний ОСОБА_18 , як «Орендатором» та ОСОБА_7 , як «Орендодавцем» (том 1, а.с.132);

- оригінал «розписки» від 17 січня 2014 року, згідно якої ОСОБА_18 , даним документом та своїм підписом підтверджує факт отримання від представника фонду ХРГ «Дорогою Христа» ЄДРПОУ 35551539 ОСОБА_7 у лізинг з правом викупу автобус "International". Також згідно даної розписки передбачено повну вартість автобусу, що становить 35 000 дол. США, а також помісячна орендна плата в розмірі 2000 дол. США. і в разі повного погашення вартості автобуса, останній переходить у власність ОСОБА_18 . Даний документ підписаний від імені ОСОБА_18 , представника фонду: ОСОБА_7 , а також свідками: від імені ОСОБА_23 та ОСОБА_24 (том 1 а.с.133);

- ксерокопія «розписки» від 17 січня 2014 року;

- оригінал розписки від 01.10.2014, згідно якої ОСОБА_18 надає розписку ОСОБА_7 про те, що він позичив у ОСОБА_7 31 700 дол. США та які він отримав в присутності свідків ОСОБА_29 та ОСОБА_23 . Згідно розписки ОСОБА_18 , отримані кошти обіцяє повернути до 01.07.2015 рівними частинами. Дана розписка підписана від імені ОСОБА_18 (том 1 а.с.134);

- оригінал «заяви ОСОБА_7 від 15.07.2014» на адресу начальника Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві, про вчинення злочину ОСОБА_18 , а саме шахрайського заволодіння автобусом "International" моделі 9F2706X-B. 1999 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ХРГ «Дорогою Христа» у Дніпровському районі м. Києві (том 1, а.с.64-67).

З досліджених доказів та показань свідків слідує, що фактично ОСОБА_12 сприяв у отриманні ХРГ «Дорогою Христа» автобусу марки «International». Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу передано ОСОБА_13 та йому і ОСОБА_14 на автостоянці ОСОБА_15 передано і сам автобус. При цьому суд врахував, що під час досудового розслідування особа ОСОБА_16 не встановлена, його роль у здійсненні дій щодо автобуса, які продовжувались протягом тривалого часу не встановлена. Отже, суд 1-ї інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що протиріччя у показаннях обвинуваченого та викладеними фактичними обставинами щодо передачі саме ОСОБА_17 довіреності та печатки ОСОБА_7 від імени ХРГ «Дорогою Христа», а також те, що ОСОБА_7 не знав про підроблену довіреність та печатку і діяв на його переконання, добросовісно, не можуть бути усунені в судовому засіданні, та спростовані належними і допустимими доказами, а відтак тлумачаться на користь обвинуваченого. Обгрунтовано суд врахував і ті обставини, що ОСОБА_7 сам безпосередньо звернувся до правоохоронних органів щодо дій ОСОБА_18 , у володіння якого був переданий автобус марки «International», однак який не допитаний в суді в суді з підстав ухилення від явки в судові засідання.

Обставини придбання, перевезення, оформлення автобусу головою громади ОСОБА_15 невідомі, і перевірити їх в апеляційному суді не виявилось можливим через неодноразову його неявку до суду.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про недоведеність винуватості ОСОБА_7 за пред`явленим обвинуваченням за ч.2 ст.289 КК України, колегія суддів апеляційного суду вважає такими, що відповідають фактичним обставинам справи, є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у встановленому законом порядку доказами, ретельно перевіреними та дослідженими в судовому засіданні, і переконливих доводів на їх спростування прокурором в апеляційній скарзі не наведено.

За однієї із засад кримінального провадження презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

З огляду на те, що доводи апеляційної скарги про те, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення доведена низкою доказів, здобутими під час досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні, спростовуються матеріалами провадження, вони задоволенню не підлягають, як необгрунтовані.

При перевірці кримінального провадження, істотних порушень кримінального процесуального закону, які б могли стати підставою для скасування чи зміни вироку суду, не встановлено, а тому колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, як законне та обґрунтоване, має бути залишено без зміни, а апеляційна скарга заступника прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 щодо його скасування без задоволення.

Таким чином, керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Святошинського районного суду м. Києва від 29 травня 2018 року щодо ОСОБА_7 без зміни.

Касаційна скарга може бути подана до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді:

ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5