Ухвала

від 14.11.2019 по справі 826/16214/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16214/18

УХВАЛА

14 листопада 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Мельничука В.П., суддів Лічевецького І.О., Оксененко О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий регіональний економічний центр" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу та податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Головне управління ДФС у м. Києві втретє подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України в редакції згідно з Законом від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи 22 квітня 2019 року судом першої інстанції ухвалено зазначене вище рішення в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи.

Копію зазначеного судового рішення відповідач отримав 07 травня 2019 року, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявна в матеріалах справи.

Апеляційну скаргу Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві втретє подало до суду першої інстанції 30 вересня 2019 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.

При цьому вказана особа не зверталася із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження та не вказувала про поважні причини його пропуску.

Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам КАС України.

Вказаній особі надано строк для усунення зазначених вище недоліків десять днів з часу отримання копії зазначеної вище ухвали суду апеляційної інстанції шляхом надання до Шостого апеляційного адміністративного суду документу про сплату судового збору у розмірі 5286,00 грн. та заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, де вказати поважні причини його пропуску, надавши відповідні докази.

30 жовтня 2019 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від Головного управління ДФС у м. Києві надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги в якому вказана особа просила суд поновити строк на апеляційне оскарження та продовжити строк виконання вимог ухвали судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року або відстрочити сплату судового збору до вирішення даної справи по суті.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2019 року у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору відмовлено.

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Щодо відсутності коштів на сплату судового збору та не усунення недоліків апеляційної скарги, як поважної причини пропуску строку та поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2019 року колегія суддів зазначає наступне.

Колегією суддів встановлено, що 20 травня 2019 року Головне управління ДФС у м. Києві первинно зверталося до суду першої інстанції з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2019 року.

Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2019 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про продовження строків для усунення недоліків та відстрочення сплати судового збору відмовлено.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2019 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий регіональний економічний центр" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення повернуто особі, яка її подала.

06 серпня 2019 року Головне управління ДФС у м. Києві повторно зверталося до суду першої інстанції з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2019 року.

Ухвалою судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року вказану апеляційну скаргу залишено без руху.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору відмовлено.

Надано Головному управлінню ДФС у м. Києві додатковий строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2019 року, до 13 вересня 2019 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору відмовлено.

Вказану апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

Таким чином, апеляційні скарги Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2019 року, які були подані 20 травня 2019 року та 06 серпня 2019 року були повернуті судом апеляційної інстанції у зв`язку із несплатою судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

З даного приводу колегія суддів зазначає, що Головне управління ДФС у м. Києві є державним органом.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

У пункті 41 справи "Пономарьов проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".

Таким чином, у ситуації з державними органами, поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів, тощо. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Та обставина, що Головне управління ДФС у м. Києві зверталося з первинною апеляційною скаргою 20 травня 2019 року (яку було повернуто у зв`язку з несплатою судового збору) у строк, встановлений статтею 295 КАС України, не є підставою вважати пропуск строку поважним, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду справа № 804/2979/17 від 15 травня 2018 року, №822/276/17 від 07 червня 2018 року.

При цьому, слід зазначити, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного процесу та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 19.05.2010 708/11/13-10 з посиланням на практику Верховного Суду України, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

У зв`язку з цим обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Статтею 44 КАС України встановлено права та обов`язки учасників справи.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов`язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору, в тому числі, на підставі ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.

Таким чином, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Також, пунктом 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року передбачено, що безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника, зокрема, із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору.

Колегія суддів дійшла висновку, що саме по собі звернення до суду в межах встановленого строку із апеляційною скаргою, яка була повернута судом, не є достатньою і безумовною підставою для визнання поважними причин пропуску строку апеляційного оскарження при зверненні з повторною апеляційною скаргою до закінчення річного строку. Разом з тим, повернення апеляційної скарги не є перешкодою для повторного апеляційного оскарження судового рішення за умови усунення підстав, які зумовили повернення апеляційної скарги. Відповідно, у разі, якщо скаржник невідкладно після отримання копії ухвали про повернення апеляційної скарги повторно звертається до суду із належним чином оформленою апеляційною скаргою, він має право на поновлення строку апеляційного оскарження.

Колегія суддів звертає увагу, що при поданні даної апеляційної скарги Головним управлінням ДФС у м. Києві також порушено вимоги ст. 296 КАС України та не додано документ про сплату судового збору, подано клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв`язку з відсутністю коштів.

Розглянувши клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішенням Окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року, перевіривши його обґрунтованість, дослідивши матеріали апеляційної скарги в частині, що стосується порушеного питання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Однак, Головним управління ДФС у м. Києві не вказано причин, які б стали підставою для визнання поважними причини пропуску та поновлення строку на апеляційне оскарження, а також не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість вчасного звернення до суду з даною апеляційною скаргою.

Відповідно до результату пошуку поштових відправлень за ідентифікатором поштового відправлення № 0102928172551, який здійснено судом на підставі наявної в матеріалах справи копії поштового реєстру, ухвалу судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року вручено відповідачу 17 жовтня 2019 року.

Строк виконання вимог зазначеного судового рішення сплинув 28 жовтня 2019 року.

Зазначені в ухвалі судді Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року недоліки апеляційної скарги в наданий строк та в розумний строк надходження кореспонденції не усунуто.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 248, 299, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, -

У Х В А Л И ЛА:

У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2019 року - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 квітня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтинговий регіональний економічний центр" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказу та податкового повідомлення - рішення- відмовити .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

О.М. Оксененко