Постанова

від 15.11.2019 по справі 815/6556/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 листопада 2019 року

Київ

справа №815/6556/15

адміністративне провадження №К/9901/7799/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Желєзного І.В.

суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Тріал

на постанову Одеського окружного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючої судді Левчук О.А., суддів: Самойлюк Г.П., Танцюри К.О. від 22.03.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Семенюк Г.В., суддів: Потапчука В.О., Жук С.І. від 30.08.2016

у справі № 815/6556/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тріал

до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У листопаді 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Тріал (далі також - ТзОВ Тріал , позивач) звернувся до суду з позовом до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів (далі також - Держспоживінспекція України, відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 19.10.2015 № 0008, яким за порушення вимог законодавства щодо змісту, порядку розповсюдження та розміщення реклами на позивача накладено штраф в розмірі 74760,00 грн.

2. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2016, у задоволенні позову відмовлено.

3. 19.09.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріал" звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2016.

4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.09.2016 відкрито касаційне провадження у справі.

5. У подальшому справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі підпункту 1 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів").

6. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2019 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І.В., суддів Берназюка Я.О., Чиркіна С.М.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.06.2000 зареєстровано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю Тріал , ідентифікаційний код: 31040090, місцезнаходження: 68000, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Паркова, буд. 15.

8. Згідно з свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 від 12.05.2014 позивачу на праві приватної власності належить концертно-розважальний комплекс, розташований за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Паркова, 15.

9. Відповідно до ліцензії серії АЖ № 021336 від 14.04.2015 ТОВ Тріал має право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, в тому чисті сидром та перрі (без додавання спирту).

10. 07.07.2015 Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області (далі - Держспоживінспекція в Одеській області) складено Вимогу, згідно з якою у комплексі відпочинку Metropolis , що знаходиться за адресою: м. Іллічівськ, вул. Паркова, 15, фахівцями Держспоживінспекції в Одеській області встановлені факти випадків реклами алкогольних напоїв, знаків для товарів, інших об`єктів права інтелектуальної власності під якими випускаються алкогольні напої: нестандартні рекламні носії - реклама віскі Jim Beam ; зонти з логотипом горілка Хортиця .

11. Відповідно до вимог пункту 2 статті 26 Закону України Про рекламу позивача зобов`язано надати до Держспоживінспекції в Одеській області у триденний термін з дня отримання даного листа (Вимоги) наступні документи: свідоцтво про державну реєстрацію; свідоцтво платника податку; письмові пояснення щодо встановлених порушень; документи, що підтверджують походження та отримання зазначеної рекламної продукції (прибуткові накладні, акти виконаних робіт, договори та інші); документи, які підтверджують факт спонсорства заходу відповідно до інформації на афішах Фирменная вечеринка India Party з боку ТМ Хортиця .

12. На вимогу Держспоживінспекції в Одеській області позивачем надано документи: договір оренди парасоль 4х4 ТМ Хортиця № 21398 від 10.06.2015, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю УДК в особі директора ОСОБА_1 (далі - Орендодавець ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Тріал в особі директора ОСОБА_3 (далі - Орендар ); акти прийому-передачі майна від 10.02.2014, 27.02.2014, 12.05.2014, 12.03.2015, 10.06.2015.

13. Згідно з договором оренди парасолів 4х4 ТМ Хортиця № 21398 від 10.06.2015 майно передається Орендарю з метою покращення збуту і збільшення обсягу продажу продукції, поставленої Орендарю Орендодавцем за договором поставки від 20 січня 2015; строк дії цього договору визначається сторонами з моменту підписання цього договору та діє до 09.06.2016.

14. 07.07.2015 посадовою особою Держспоживінспекції в Одеській області складений протокол № 22 про порушення законодавства про рекламу, яким встановлено порушення позивачем статті 22 Закону України Про рекламу .

15. 15.07.2015 Держспоживінспекцією в Одеській області прийнято рішення № 22 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.

16. 24.07.2015 Інспекцією з питань захисту прав споживачів в Одеській області на адресу позивача направлено повідомлення із зазначенням, що засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу відбудеться 03.08.2015 о 11 годині за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 83, каб. 110, та таке вручено представнику позивача 31.07.2015.

17. 03.08.2015 Держспоживінспекцією в Одеській області відносно позивача складено протокол засідання щодо справи про порушення законодавства про рекламу № 22/1, згідно з яким за результатами розгляду справи встановлено факт порушення чинного законодавства щодо порядку розповсюдження та розміщення реклами, а саме: відповідно до статті 22 Закону України Про рекламу забороняється рекламування алкогольної продукції засобами зовнішньої реклами, крім того, відсутнє попередження такого змісту надмірне споживання алкоголю шкідливе для Вашого здоров`я . Відносно позивача застосовано штрафні санкції відповідно до розрахунку.

18. Враховуючи те, що сума штрафних санкцій перевищує 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, згідно з вимогами пункту 8 Порядку накладання штрафів та пункту 8 статті 27 Закону України Про рекламу справу було направлено до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів для прийняття рішення про порушення законодавства про рекламу та застосування штрафних санкцій.

19. Листом №2105-3-7/7 від 09.09.2015 відповідач повернув Держспоживінспекції в Одеській області матеріали справи щодо ТОВ Тріал на доопрацювання. Згідно з вказаним листом підставою для повернення стало недотримання процедури розгляду справи, а саме пункту 14 Порядку накладання штрафів за порушення законодавства про рекламу щодо повідомлення рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи, а також частини 5 статті 22 Закону України Про рекламу щодо визначення вартості розповсюдженої реклами без урахування суми внесених податків та зборів.

20. 19.10.2015 Держспоживінспекцією України прийнято рішення № 0008 про накладання на ТОВ Тріал штрафу в розмірі 74760,00 грн за порушення вимог законодавства щодо змісту та порядку розповсюдження і розміщення реклами, зобов`язано ТОВ Тріал сплатити в установленому законом порядку штраф.

21. У рішенні № 008 від 19.10.2015 відповідачем зазначено, що при здійсненні контролю за дотриманням законодавства про рекламу щодо захисту прав споживачів реклами ТОВ Тріал за адресою: м. Іллічівськ, вул. Паркова, 15 на підставі матеріалів справи та протоколу засідання від 03.08.2015 № 22/1 Держспоживінспекцією в Одеській області встановлено, що ТОВ Тріал порушено вимоги законодавства про рекламу щодо змісту та порядку розповсюдження та розміщення реклами за адресою: м. Іллічівськ, вул. Паркова, буд. 15, а саме: розповсюджена зовнішня реклама алкогольних напоїв, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої (зонти з логотипом ТМ Хортиця ), крім того, відсутнє попередження Надмірне споживання алкоголю шкідливе для Вашого здоров`я , що є порушенням статті 22 Закону України Про рекламу . Рішення № 008 від 19.10.2015 підписано головою комісії з реорганізації Держспоживінспекції України Соколовою О.П.

22. Вищевказане рішення № 0008 від 19.10.2015 отримано позивачем 06.11.2015.

23. Позивач, не погоджуючись із вказаним рішенням, оскаржив його в судовому порядку.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

24. В обґрунтування позовних вимоги позивач зазначив, що не ознайомлений зі змістом протоколу засідання від 03.08.2015 № 22/1; відповідачем неправильно застосовано положення статті 22 Закону України Про рекламу при прийнятті оскаржуваного рішення, оскільки розміщення парасоль в приміщенні, де на законних підставах реалізується алкогольні напої, не відноситься до зовнішньої реклами, яку здійснювало Товариство з обмеженою відповідальністю Тріал в якості розповсюджувача реклами. Стаття 22 Закону України Про рекламу , на яку посилався відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення, не містить заборони реклами алкоголю в місцях, де продаються алкогольні напої. Відповідач порушив строк прийняття оскаржуваного рішення. Оскаржуване рішення прийнято особою, неуповноваженою відповідно до законодавства на прийняття рішень щодо накладання штрафів.

25. Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що рішення про накладання штрафу за порушення законодавства про рекламу № 0008 від 19.10.2015 прийнято правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства за порушення позивачем статті 22 Закону України Про рекламу . Станом на 19.10.2015 Головою комісії з реорганізації Держспоживінспекції України була ОСОБА_4 , тому оскаржуване рішення підписано останньою на законних підставах.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

26. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що парасолі з логотипом ТМ Хортиця та написом Хортиця. Абсолютна якість розміщені на відкритому майданчику, відтак такий в даному випадку не може вважатися місцем торгівлі алкогольними напоями в розумінні статті 1 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів . Метою передачі в оренду парасолів ТМ Хортиця є покращення збуту і збільшення обсягу продажів алкогольної продукції, що вказує на приналежність таких парасолів до спеціальних конструкцій, на яких розміщено рекламу продукції ТМ Хортиця . Напис та парасоля становлять цілісну конструкцію, а тому відповідач правомірно взяв за основу договірну (контракту) вартість парасолі (без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов`язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України). Будь-які порушення відповідачем процедури розгляду справи про порушення позивачем законодавства про рекламу та винесення за результатом її розгляду рішення про накладення штрафу відсутні. На момент прийняття рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, а саме 19.10.2015, повноваження щодо винесення такого мала тільки Голова комісії з реорганізації Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

27. У касаційній скарзі позивач не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що стаття 1 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів не містить заборони торгівлі алкогольними напоями на відкритих майданчиках, оскільки законодавець не відокремлює від будівлі будь-які окремі її складові, зокрема літні майданчики. Суди під час розгляду справи не врахували, що згідно з договором оренди №21398 від 10.06.2015 розповсюджувачем реклами є ТОВ УДК , а не ТОВ Тріал , оскільки саме цьому підприємству належать на праві власності дані парасолі. Прийняття відповідачем оскаржуваного рішення відбулось із порушеннями Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 26.05.2004; фотофіксація здійснена без проведення у належний спосіб перевірки, відтак неможливо встановити, коли саме відбувся факт ймовірного порушення законодавства; розгляд справи відбувся за відсутності представника ТОВ Тріал (такий був повідомлений лише про розгляд справи 03.08.2015, однак у цей день справа розглянута не була та рішення по такій не приймалось, інші повідомлення про дату, час та місце розгляду справи позивачу не надходили); відповідачем не дотримано вимог Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності . Оскаржуване рішення прийняте неуповноваженою особою. Штраф накладено із порушенням строків для застосування фінансових санкцій. Суди помилково застосували до спірних правовідносин частину 5 статті 27 Закону України Про рекламу , оскільки така визначає вартість самої реклами, а не її розповсюдження. Станом на 19.12.2015 функції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів щодо захисту прав споживачів, виконувала не Держспоживінспекція, а Держспоживслужба.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

28. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

29. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

30. Відповідно до положень частини 2 статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

31. Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, є Закон України Про рекламу .

32. Відповідно до статті 1 Закону України Про рекламу реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

33. Згідно з частиною 7 статті 8 Закону України Про рекламу розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, не вважається рекламою.

34. Частиною 2 статті 22 Закону України Про рекламу передбачено, що реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється, зокрема, засобами зовнішньої реклами.

35. Згідно з частиною 7 статті 22 Закону України Про рекламу реклама тютюнових виробів та алкогольних напоїв, а також знаків для товарів та послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються дані вироби та напої, повинна супроводжуватися текстами попередження такого змісту: "Куріння може викликати захворювання на рак", "Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров`я". Кожному попередженню має бути відведено не менше 15 відсотків площі (обсягу) всієї реклами. Колір тексту попередження має бути чорним, а колір фону попередження - білим.

36. Частиною 1 статті 27 Закону України Про рекламу передбачено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

37. Пунктом 3 частини 2 статті 27 Закону України Про рекламу встановлено, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

38. Відповідно до частини 5 вказаної статті 27 вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування сум внесених (нарахованих) податків, зборів (обов`язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.

39. Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України Про рекламу контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

40. Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України Про захист прав споживачів центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право, зокрема, накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні стягнення.

41. Згідно з частиною 4 статті 27 Закону України Про рекламу центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зокрема, на розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини 2 цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдження реклами.

42. Пунктом 1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України № 465/2011 від 13.04.2011 (далі - Положення №465), визначено, що Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України. Держспоживінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів. Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

43. Згідно з підпунктом 1 пункту 3 Положення № 465 основними завданнями Держспоживінспекції України є, зокрема, реалізація державної політики, в тому числі, щодо державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

44. Відповідно до пункту 7 Положення № 465 Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

45. Держспоживінспекція в Одеській області відповідно до Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 09.11.2011 № 206 (далі також - Положення № 206), є територіальним органом Держспоживінспекції України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

46. Пунктом 3 Положення № 206 передбачено, що завданням інспекцій є реалізація повноважень Держспоживінспекції України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

47. Пунктом 4.1 Положення № 206 передбачено, що інспекції, зокрема, здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів (крім Держспоживінспекції в Автономній Республіці Крим), рекламу в цій сфері та державний ринковий нагляд.

48. Пунктом 8 Порядку накладання штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 (далі - Порядок № 693), передбачено, що накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники.

Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно уповноваженою посадовою особою Держспоживінспекції.

49. Пунктами 14, 16, 18 Порядку № 693 передбачено, що Держспоживінспекція та її територіальні органи повідомляють рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справи не пізніш як за три дні до дати розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Справа розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. В разі його відсутності справу може бути розглянуто, якщо незважаючи на своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення розгляду справи.

За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

50. Як встановлено судами, парасолі з логотипом ТМ Хортиця та написом Хортиця. Абсолютна якість знаходяться на відкритій місцевості, а саме - на літньому майданчику концертно-розважального комплексу, розташованого за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Паркова, 15. У вказаному закладі відвідувачам пропонувався, зокрема, продукт ТМ Хортиця .

51. У статті 1 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначено, що місце торгівлі - це місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 квадратних метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

52. Зі місту даної статті видно, що місцем торгівлі може вважатися місце реалізації товарів, по-перше - в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, по друге - обладнане реєстраторами розрахункових операцій або де є книги обліку розрахункових операцій, в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв.

53. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що відкритий майданчик у даному випадку не може вважатися місцем торгівлі алкогольними напоями в розумінні вказаної статті, що спростовує твердження позивача про розміщення парасолів з логотипом ТМ Хортиця та написом Хортиця. Абсолютна якість в приміщенні, де реалізуються алкогольні напої.

54. Згідно з абзацом 7 пункту 2 Типових правилах розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003, спеціальні конструкції - тимчасові та стаціонарні рекламні засоби (світлові та несвітлові, наземні та неназемні (повітряні), плоскі та об`ємні стенди, щити, панно, транспаранти, троли, таблички, короби, механічні, динамічні, електронні табло, екрани, панелі, тумби, складні просторові конструкції, аеростати, повітряні кулі тощо), які використовуються для розміщення реклами.

55. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що з договору оренди № 21398 від 10.06.2015 вбачається, що парасолі ТМ Хортиця передаються ТОВ Тріал з метою покращення збуту і збільшення обсягу продажів продукції, поставленої Орендарю Орендодавцем за договором поставки від 20.01.2015. Згідно з накладними та товарно-транспортними накладними на переміщення алкогольних напоїв на виконання договору поставки № 4902 від 20.01.2015 позивачем одержано з метою подальшої реалізації, зокрема, продукцію ТМ Хортиця .

56. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що мета передачі парасолів ТМ Хортиця вказує на приналежність таких до спеціальних конструкцій, на яких розміщено рекламу продукції ТМ Хортиця .

57. Окрім цього, правильними є висновки судів, що напис та парасоля становлять цілісну конструкцію, а тому відповідач правомірно взяв за основу договірну (контракту) вартість парасолі (без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов`язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України).

58. Щодо зазначення у касаційній скарзі про порушення відповідачем Порядку № 693 в частині недотримання строку розгляду справи колегія суддів зазначає, що такі є безпідставними з огляду на наступне.

59. Судами встановлено, що ТОВ Тріал повідомлено про дату розгляду справи про порушення законодавства про рекламу за три дні до дати розгляду, що відповідає вимогам пункту 14 Порядку № 693, розгляд такої відбувся 03.08.2015. У подальшому справу було направлено до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів для прийняття рішення, однак таке було повернуто та після доопрацювання (проведення нового розрахунку вартості розповсюдженої реклами без урахування суми внесених податків та зборів) повторно направлено до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, яким 19.10.2015 прийнято оскаржуване рішення.

60. Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

61. Згідно з частинами 1, 2 статті 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб`єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

62. З огляду на викладене, штраф, який накладений на позивача, у відповідності до Закону України Про захист прав споживачів є адміністративно-господарським.

63. Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

64. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що при прийнятті спірного рішення відповідачем були враховані терміни застосування адміністративно-господарських санкцій, передбачені статтею 250 Господарського кодексу України, а саме санкції застосовано у межах шести місяців з моменту виявлення порушення законодавства про рекламу.

65. Щодо доводів позивача, викладених у касаційній скарзі, відносно того, що у протоколі №22 від 07.07.2015 зазначено фотофіксація від 17.09.2012 , а відтак неможливо встановити час виявлення порушення, то такі колегія суддів відхиляє, оскільки судами встановлено, що це описка, правильним є зазначення фотофіксація від 06.07.2015 .

66. Щодо посилань у касаційній скарзі відносно того, що оскаржуване рішення прийнято особою, неуповноваженою відповідно до законодавства на прийняття рішень щодо накладання штрафів, суд зазначає наступне.

67. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 №442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади було почато реорганізацію Держспоживінспекції України.

68. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України Про утворення комісії з реорганізації Державної інспекції з питань захисту прав споживачів від 22.10.2014 №1110-р Головою комісії затверджено заступника Голови Державної інспекції з питань захисту прав споживачів ОСОБА_4 .

69. Розпорядженням Кабінету Міністрів України Про звільнення ОСОБА_4 з посади заступника Голови Державної інспекції з питань захисту прав споживачів від 14.05.2015 №465-р ОСОБА_4 звільнено з посади заступника Голови Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів.

70. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.10.2015 №1083-р Про внесення змін до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.10.2014 №1110 ОСОБА_4 увільнено від виконання обов`язків Голови комісії з реорганізації Держспоживінспекції України, а на дану посаду призначено ОСОБА_6

71. Наказом Держспоживінспекції України №217-к від 20.10.2015 ОСОБА_4 припинила виконання обов`язків заступника Голови Державної інспекції з питань захисту прав споживачів 20.10.2015.

72. Відповідно до Наказу №215-к від 20.10.2015 Про виконання обов`язків Голови комісії з реорганізації Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів ОСОБА_6 приступив до виконання обов`язків Голови комісії з реорганізації Державної інспекції з питань захисту прав споживачів від 20.10.2015.

73. Наказом Державної інспекції з питань захисту прав споживачів України №39 від 22.10.2015 внесено зміни до складу комісії з реорганізації Держспоживінспекції України, затвердженого наказом Держспоживінспекції України від 21.11.2015 №116 Про роботу комісії з реорганізації Держспоживінспекції України , шляхом виключення зі складу: Голови комісії ОСОБА_4 .

74. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що на момент підписання спірного рішення № 0008 від 19.10.2015, ОСОБА_4 виконувала обов`язки голови комісії з реорганізації Держспоживінспекції України, а відтак була уповноваженою особою на прийняття оскаржуваного рішення.

75. Колегія суддів відхиляє посилання позивача на те, що станом на 19.10.2015 Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів не виконувала свої функції, а передала їх Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, враховуючи наступне.

76. У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1092 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Держспоживінспекція України перебуває в стані реорганізації шляхом приєднання до новоутвореної Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, у тому числі Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області шляхом приєднання до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

77. Згідно з пунктом 3 вказаної постанови установи Державної інспекції з питань захисту прав споживачів продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

78. Державна служба України з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів офіційно розпочала роботу з 06.04.2016 відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №260-р Питання Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів .

79. Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що на момент прийняття рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, а саме 19.10.2015, повноваження щодо винесення такого мала тільки Голова комісії з реорганізації Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів.

80. Щодо посилань позивача у касаційній скарзі на те, що оскільки ТОВ УДК належать на праві власності парасолі, надані в оренду ТОВ Тріал , відтак саме воно є розповсюджувачем реклами, а також, що відповідачем не дотримано вимог Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , колегія суддів зазначає наступне.

81. Відповідно до частини 1 статті 51 КАС України (в редакції, чинній станом на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій) позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

82. Оскільки дана підстава не була обґрунтована у позові та у подальшому позивачем не подавались заяви про зміну підстав позову, розгляд такої був неможливим судом апеляційної інстанції, попри те, що така наведена у апеляційній скарзі.

83. Відповідно до частини 4 статті 341 КАС України (в редакції, чинній після 15.12.2017) у суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

84. З огляду на викладене відповідне посилання позивача в касаційній скарзі не може бути прийнятими до розгляду і судом касаційної інстанції.

85. Інші аргументи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів щодо обставин справи, які суди встановили у процесі її розгляду. Водночас, за приписами частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

86. Під час розгляду даної справи Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою, і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

87. Крім того, Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

88. Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

89. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржених судових рішень відсутні.

90. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

91. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів попередніх інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Тріал залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І.В. Желєзний

Судді: Я.О. Берназюк

С.В. Чиркін