Постанова

від 14.11.2019 по справі 826/24488/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2019 року

Київ

справа № 826/24488/15

адміністративне провадження № К/9901/26813/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2016 року (суддя Шулежко В.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року (колегія у складі суддів: Чаку Є.В., Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.) у справі № 826/24488/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Профтранссервіс до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю Профтранссервіс (надалі позивач, Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (після реорганізації Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві) (надалі відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідачем при проведенні перевірки не було виконано обов`язку, передбаченого пунктом 85.9 статті 85 Податкового кодексу України, зокрема, не перенесено розпочату перевірку до дати отримання копії документів або забезпечення доступу до первинно - господарських документів по взаємовідносинах позивача із ТОВ Грандіор , що були вилучені старшим слідчим СВ ПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва при проведенні обшуку. Перевірка проводилася без дослідження та аналізу первинних документів, а тому висновки податкового органу про відсутність реальності операцій між позивачем та ТОВ Грандіор , які покладені в основу акта перевірки та, відповідно, оскаржуваного рішення, є безпідставними та необґрунтованими.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 15 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року, позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення податкового органу від 27 листопада 2012 року № 0005722250.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з доводами якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що з урахуванням того, що відповідачем не було досліджено первинні документи позивача по взаємовідносинам із ТОВ Грандіор та не зупинено проведення документальної позапланової виїзної перевірки до дати отримання копії документів або забезпечення доступу до первинно - господарських документів, які були вилучені (в контексті приписів пункту 85.9 статті 85 Податкового кодексу України), оскаржуване рішення прийнято податковим органом не обґрунтовано, без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття останнього.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги дослівно повторюють доводи апеляційної скарги.

У запереченні на касаційну скаргу підприємство наводить доводи, аналогічні викладеним у позові, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що на підставі наказу про проведення перевірки № 1408 від 26 жовтня 2012 року провів документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам із ТОВ Грандіор за травень - червень 2011 року, за результатами якої складено акт № 528/22-511/35465163 від 8 листопада 2012 року.

Висновками акта перевірки, зокрема, встановлено порушення пункту 138.1, підпункту 138.5.1 пункту 138.5 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України та заниження підприємством податку на прибуток на загальну суму 334 650 грн.

На підставі висновків акта перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення № 0005722250 від 27 листопада 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 334 650 грн за основним платежем.

Суди попередніх інстанцій встановили, а податковий орган підтвердив у касаційній скарзі, що на підставі постанови про проведення обшуку від 4 липня 2012 року та протоколу обшуку від 9 липня 2012 року старшим слідчим СВ ПМ ДПІ у Подільському районі міста Києва капітаном податкової міліції Музичуком О.В. вилучено первинно-господарські документи щодо відносин Товариства з ТОВ Грандіор за період, що перевірявся відповідачем.

В акті перевірки зазначено, що відповідачем передано до ГВПМ ДПІ у Подільському районі міста Києва службову записку № 1261/8/22-518 від 29 жовтня 2012 року щодо надання копій вилучених у Товариства документів, однак станом на момент складання акту відповіді до податкового органу не надійшло.

За приписами пункту 85.9 статті 85 Податкового кодексу України (тут та надалі в редакції, яка діяла на момент перевірки) у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов`язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Як встановлено підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що в даному випадку документальна перевірка Товариства фактично не відбувалася, оскільки податковим органом не було досліджено первинно - господарські документи позивача.

Суд не погоджується з доводом податкового органу, що судам слід було вичерпно з`ясувати зміст виявлених правопорушень на підставі дослідження оригіналів первинних та інших бухгалтерських документів позивача.

За приписами частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, яка діяла на час прийняття рішення судами попередніх інстанцій) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що суб`єкт владних повноважень повинен доказувати правомірність свого рішення саме на час його прийняття, та не може керуватись обставинами та доказами, яких не існувало на такий момент.

Відповідно частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (яка діє на час розгляду справи Верховним Судом) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у даному разі обставини, враховані податковим органом під час перевірки, не підтверджують факту вчинення позивачем податкового правопорушення, тоді як адміністративний суд під час перевірки правомірності податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі такого акта перевірки, не може підміняти контролюючий орган шляхом дослідження обставин, які не були зафіксовані в акті перевірки, для визначення обсягу податкових прав та обов`язків платника.

Отже, Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що з урахуванням того, що відповідачем не було досліджено первинні документи позивача по взаємовідносинам із ТОВ Грандіор та не зупинено проведення документальної позапланової виїзної перевірки до дати отримання копії документів або забезпечення доступу до первинно - господарських документів, які були вилучені, оскаржуване рішення прийнято податковим органом не обґрунтовано, без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття останнього.

Доводи касаційної скарги податкового органу зводяться виключно до повторення доводів апеляційної скарги, яким надано оцінку судом апеляційної інстанції, при цьому порушень норм процесуального права, які б вплинули або змінили цю оцінку, відповідачем не зазначено.

Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року у справі № 826/24488/15 залишити в силі.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду