Ухвала

від 01.11.2019 по справі 469/351/16-ц

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

01 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 469/351/16

Провадження № 14-681цс19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Лященко Н. П.,

суддів Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за позовом керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 14 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суд Миколаївської області від 27 березня 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2016 року керівник Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області (далі - Коблівська сільська рада), ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради і визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Позовну заяву мотивовано тим, що пунктом 2 рішення Коблівської сільської ради від 11 червня 2015 року № 21 Про продаж земельних ділянок вирішено продати ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,0160 га (кадастровий номер 4820982200:09:000:0535) для будівництва та обслуговування об`єктів торгівлі, яка розміщена в межах території Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки на цій земельній ділянці знаходиться нерухоме майно, а саме торгівельний павільйон, який належить ОСОБА_1 на праві власності. На підставі оспорюваного рішення, 10 грудня 2015 року між Коблівською сільською радою та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно якого ОСОБА_1 придбав її у власність для будівництва та обслуговування будівель торгівлі у АДРЕСА_1. Однак неправомірні дії відповідачів не відповідають вимогам статей 58-60 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 85, 88, 90 Водного кодексу України (далі - ВК України), оскільки спірна земельна ділянка розташована в нормативно визначених межах прибережної захисної смуги Чорного моря. Відповідно до інформації відділу Держгеокадастру у Березанському районі Миколаївської області від 31 березня 2016 року, приблизна відстань від урізу Чорного моря меж спірної земельної ділянки до південної межі складає 120-130 м, до північної межі - 135-140 м, тому спірна земельна ділянка знаходиться в межах нормативно визначеної двохкілометрової прибережної захисної смуги Чорного моря та не може бути передана у власність ОСОБА_1 У зв`язку з викладеним позивач просив визнати незаконним та скасувати пункт 2 рішення Коблівської сільської ради від 11 червня 2015 року № 21 Про продаж земельних ділянок та визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 10 грудня 2015 року, укладений між Коблівською сільською радою та ОСОБА_1 .

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 14 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суд Миколаївської області від 27 березня 2017 року, позов задоволено в повному обсязі.

Визнано незаконним та скасовано пункт 2 рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 11 червня 2015 року № 21 Про продаж земельних ділянок .

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим № 4820982200:09:000:0535, площею 0,0160 га, розташованої на АДРЕСА_1, укладений 10 грудня 2015 року між Коблівською сільською радою Березанського району Миколаївської області та ОСОБА_1 , посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Мартинюк О. Б. 10 грудня 2015 року, про що в державному реєстрі правочинів вчинено запис за № 781.

Вирішено питання про розподіл судових витрат у справі.

Судові рішення мотивовано тим, що Коблівська сільська рада передала спірну земельну ділянку у приватну власність ОСОБА_1 всупереч вимогам водного та земельного законодавства, оскільки вона знаходиться в межах прибережної захисної смуги Чорного моря на території населеного пункту с. Коблеве, тому оспорюваний позивачем пункт 2 рішення Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області від 11 червня 2015 року № 21 Про продаж земельних ділянок підлягає визнанню незаконним та скасуванню. Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 10 грудня 2015 року укладений на підставі вищезазначеного незаконного пункту 2 рішення сільської ради, тому є недійсним у силу приписів статей 203, 215 ЦК України.

У квітні 2017 року ОСОБА_1 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій та закрити провадження у справі.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки судами не були встановлені обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Вказує, що рішення Коблівської сільської ради є ненормативним актом органу влади, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання, а скасування такого акта не породжує наслідків для власника земельної ділянки. Позов предметом якого є рішення органу влади щодо передачі у власність земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу влади вичерпало свою дію шляхом виконання. Вказує, що на час звернення з касаційною скаргою, вже розроблено проект землеустрою щодо встановлення меж водоохоронної зони та прибережної захисної смуги в межах с. Коблеве, згідно якого спірна земельна ділянка не входить до зазначених меж, тому доводи позивача про порушення норм ВК України є помилковими. Звертає увагу суду, що позивачу було відомо, що на спірній земельній ділянці знаходиться торгівельний павільйон, який належить йому на праві власності та те, що він є фізичною особою-підприємцем (далі - ФОП) та з листопада 2012 року користується цією земельною ділянкою на підставі договору оренди землі, укладеного з ним саме як ФОП, тому вказана справа повинна була розглядатися судом господарської юрисдикції, однак ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції на вказані порушення норм процесуального права уваги не звернули.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу з Березанського районного суду Миколаївської області.

У червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення прокуратури Миколаївської області на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у яких вказано, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги зводяться лише до незгоди з висновками судів. Зазначено, що ОСОБА_1 отримав у власність спірну земельну ділянку з порушенням вимог ВК України та ЗК України, які забороняють органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади передавати в приватну власність землі водного фонду. Наголошено на тому, що ОСОБА_1 не мав перешкод у доступі до законодавства й у силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак спірної земельної ділянки (розташування на відстані 120 м від урізу води), проявивши розумну обачність, міг і повинен був знати про те, що ділянка перебуває у межах прибережної захисної смуги Чорного моря, тому вибула з володіння громади з порушенням вимог закону, що ставить добросовісність відповідача під час набуття її у власність під сумнів. Щодо юрисдикції спору вказано, що оспорюваним рішенням Коблівської сільської ради вирішено продати спірну земельну ділянку ОСОБА_1 як фізичній особі, оспорюваний договір купівлі-продажу також укладеного з ним як з фізичною особою, тому ця справа повинна розглядатися за правилами цивільного судочинства.

У березні 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIIІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) .

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судового палати Касаційного цивільного суду від 30 вересня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 жовтня 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 ЦПК України у редакції, чинній на час постановлення зазначеної ухвали, якою було встановлено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.

Ухвалу суду касаційної інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 оскаржує судові рішення з підстав порушення правил суб`єктної юрисдикції, зокрема з тих підстав, що спірну земельну ділянку він брав як фізична особа-підприємець саме для здійснення на ній підприємницької діяльності, тому справу слід передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

28 жовтня 2019 року справа надійшла до Великої Палати Верховного Суду.

Вивчивши матеріали касаційної скарги та мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року, Велика Палата Верховного Суду не знаходить підстав для прийняття справи до свого розгляду з огляду на таке.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

На час вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про наявність підстав для прийняття до розгляду цієї справи набрав чинності Закон України від 2 жовтня 2019 року № 142-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи . Відповідно до частини шостої статті 404 ЦПК України у редакції цього Закону якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, зокрема, якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.

Правова позиція стосовно юрисдикції земельних спорів за участю відповідачів фізичних осіб, які мають статус фізичної особи-підприємця, однак майнові права яких на земельну ділянку не пов`язані із зазначеним статусом, неодноразово висловлювалась Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 265/2241/17 (провадження № 14-372цс18), від 20 березня 2019 року у справі № 676/6260/15 (провадження № 14-598цс18), від 09 квітня 2019 року у справі № 910/19687/17 (провадження № 12-248гс18).

Ураховуючи наведене Велика Палата Верховного Суду вважає, що справа підлягає поверненню на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду на підставі частини шостої статті 404 ЦПК України.

Керуючись статтею 404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Справу за позовом керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави до Коблівської сільської ради Березанського району Миколаївської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянкиповернути на розгляд колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. П. Лященко Судді: С. В. Бакуліна Л. М. Лобойко В. В. Британчук О. Б. Прокопенко М. І. Гриців Л. І. Рогач Д. А. Гудима О. М. Ситнік В. І. Данішевська О. С. Ткачук Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич О. Р. Кібенко О. Г. Яновська В. С. Князєв