Постанова

від 12.11.2019 по справі 810/2656/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 листопада 2019 року

Київ

справа №810/2656/15

адміністративне провадження №К/9901/9408/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

при секретарі: Горбатюку В.С.,

за участю представника відповідача: Борисова І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2015 (суддя - Балаклицький А.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2015 (головуючий суддя - Грибан І.О., судді: Беспалов О.О., Парінов А.Б.) у справі № 810/2656/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БТК 12 до Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю БТК 12 (далі - ТОВ БТК 12 ) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати наказ Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - Бориспільська ОДПІ) від 31.10.2014 №715 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та податкові повідомлення-рішення від 22.12.2014 №0006542220, №0006532220.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2015, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ від 22.12.2014 №0006542220 та №0006532220. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення ними норм матеріального та процесуального права, Бориспільська ОДПІ звернулась із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2015, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2015 та прийняти у справі нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

В обґрунтування своїх вимог Бориспільська ОДПІ посилається на те, що судами попередніх інстанцій не враховано всі обставини справи та не надано їм повну оцінку, що має значення для належного вирішення справи.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ БТК 12 зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, заслухавши пояснення представника відповідача, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Бориспільською ОДПІ проведено документальну позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ БТК 12 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП Лізгольд , ТОВ Маріот Груп , ТОВ Енергопостач-2014 , ПП Маркет-Ч , ТОВ Норд-Люкс , ТОВ Сібол , ТОВ Фобос-О , ТОВ Вербена-Н , ТОВ Цикломен-Н , ТОВ Віп Сервістрейд , ТОВ Укрпромплюс за період з 01.01.2013 по 30.09.2014.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 12.11.2014 №538/22-2/38075109, в якому відображено висновок порушення позивачем вимог підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на прибуток за 2013 рік в розмірі 268625 грн.; пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 1184876 грн.

В обґрунтування зазначеного висновку відповідач, зокрема, посилається на податкову інформацію щодо контрагентів позивача, в яких відображено висновок про те, що за результатами звірки ПП Лізгольд , ТОВ Маріот Груп , ТОВ Енергопостач-2014 , ПП Маркет-Ч , ТОВ Норд-Люкс , ТОВ Сібол , ТОВ Фобос-О , ТОВ Вербена-Н , ТОВ Цикломен-Н , ТОВ Віп Сервістрейд , ТОВ Укрпромплюс не підтверджено задекларовані податкові зобов`язання з податку на додану вартість, а також не підтверджено задекларований податковий кредит з податку на додану вартість, внаслідок чого встановлено, що правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків.

Господарські операції з виконання зазначеними підприємствами робіт (послуг) не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, яке економічно необхідне для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, у зв`язку з чим не могли фактично здійснювати господарські операції.

На думку податкового органу, діяльність вказаних підприємств здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про нікчемність укладених ними угод, як із постачальниками, так і з покупцями та відсутність об`єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг).

З огляду на вказане, надані до перевірки первинно-бухгалтерські документи позивача не взято до уваги, що в свою чергу призвело до встановлення недостатнього документального підтвердження виконання умов за договорами, та, як наслідок, призвело до встановлення відповідачем порушень формування позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість та визначення валових витрат.

На підставі названого акту перевірки, 22.12.2014 Бориспільською ОДПІ прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№0006542220, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 335781 грн., з яких: 268625 грн. - за основним платежем; 67156 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

№0006532220, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1481095 грн., з яких: 1184876 грн. - за основним платежем; 296219 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що надані позивачем до суду документи, зокрема податкові накладні, розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів позивача та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності, тому позивач правильно сформував податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати відповідних періодів за результатом проведення господарських операцій з дотриманням вимог податкового законодавства. Крім того, суди зазначили, що отримана податкова інформація щодо контрагентів позивача не є належними та допустимими доказами у справі, а висновки про відсутність умов у спірних контрагентів для здійснення фінансово-господарської діяльності зроблені на підставі такої інформації є недостатньою для визнання угоди, укладеної з позивачем такою, що не спричинили реальних юридичних наслідків.

Надаючи оцінку обставинам у справі, Верховний Суд виходить з неповного з`ясування судами попередніх інстанції усіх обставин справи з огляду на наступне.

Частиною третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Вказані вимоги законодавства зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин, з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника податків негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту. При цьому, суди повинні перевірити відповідність рішення контролюючого органу вимогам, зокрема, принципу обґрунтованості, справедливості та співрозмірності заподіяної платником шкоди державним інтересам та настання відповідальності останнього за такі дії.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового кодексу України. Так, згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судами встановлено, в період, що перевірявся ТОВ БТК 12 мав господарські відносини з ПП Лізгольд , ТОВ Маріот Груп , ТОВ Енергопостач-2014 , ПП Маркет-Ч , ТОВ Норд-Люкс , ТОВ Сібол , ТОВ Фобос-О , ТОВ Вербена-Н , ТОВ Цикломен-Н , ТОВ Віп Сервістрейд , ТОВ Укрпромплюс , які здійснювалися на підставі наступних угод:

з ТОВ Вербена-Н (Постачальник) договори про надання охоронних послуг №2812 від 28.12.2012 та №5 від 02.01.2014, відповідно до яких виконавець зобов`язується прийняти під фізичну охорону та забезпечити належне виконання охорони об`єктів нерухомості (склади, офіси, паркінг), що знаходяться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 5-А

З ТОВ Сібол ( Виконавець ) укладено Договір про надання послуг № 27/12-У від 27.12.2012, відповідно до якого Замовник дає завдання, а Виконавець приймає на себе обов`язки у відповідності із завданням Замовника надавати останньому за плату послуги, зокрема щодо забезпечення ведення бухгалтерського обліку Замовника та організації роботи із консультування та підготовки пропозицій для Замовника .

з ТОВ ФОБОС-О (код ЄДРПОУ 38150128) (Виконавець) укладено:

договір підряду №7/ОТ від 25.09.2013, відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, за завданням Замовника своїми силами і засобами виконати роботи, які пов`язані з благоустроєм території, що знаходиться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 5-А, а саме виконати роботи по реконструкції покриття проїздів та майданчиків для стоянки машин.

договір будівельного підряду №3/БР від 03.01.2013, відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується провести ремонт (надалі іменується ремонт ) офісно-складського приміщення, що орендується Замовником, згідно Договору оренди та розташоване за адресою, київська обл. Києво-Святошинський р-н, смт.Чабани, вул. Машинобудівників, 5А (надалі іменується об`єкт ) в строк і в порядку, визначених цим Договором, а Замовник зобов`язується надати Підрядникові фронт робіт в триденний строк після підписання цього Договору, прийняти закінчені ремонтні роботи та оплатити їх.

з ТОВ МАРІОТ ГРУП (Виконавець) укладено договір про виконання роботи №810 від 08.10.2013, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобов`язується на власний ризик та у передбачений Договором строк виконати (частково з матеріалів Замовника, що передаються Виконавцю згідно Акту приймання-передачі) сантехнічні роботи на об`єкті Замовника за адресою: смт. Чабани, Київська обл:, Києво-Святошинський р-н, вул. Машинобудівників, 1 (надалі - роботи), а Замовник зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх.

з ТОВ НОРД-ЛЮКС (Виконавець) укладено Договір про надання послуг автокраном №03/03-14 від 03.03.2014, відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, надавати послуги автокраном Замовнику, а Замовник зобов`язується приймати та оплачувати вартість фактично наданих послуг па умовах цього Договору. Послуги надаються Виконавцем на підставі прийнятих до виконання заявок Замовника в яких будуть визначатися найменування робіт га кількість годин.

з ТОВ Енергопостач-2014 (Виконавець) укладено договір на виконання робіт № 04/03-14 від 04.03.2014, відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника в межах договірної ціни виконати роботи по влаштуванню сантехнічних вузлів на території Замовника за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, смт Чабани, вул. Машинобудівників, 1 (надалі - роботи), у відповідності до умов цього Договору, згідно з договірною ціною, яка є додатком до цього Договору, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах, передбачених цим Договором

з ТОВ ВІП СЕРВІСТРЕЙД укладено договір на виконання робіт №503 від 05.03.2014, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе виконання наступних робіт: бетонування площадки під склад на території Замовника за адресою: Київська область, Києво- Святошинський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 5-А. Замовник зобов`язується прийняти й оплатити виконані роботи згідно з актами здавання - приймання виконаних робіт.

з ТОВ Укрпромплюс (Підрядник) укладено договір підряду №04/03-14 від 04.03.2014, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник бере на себе виконання будівельних робіт з монтажу системи холодного та гарячого водопостачання на відведеному Замовником офісно-складському комплексі за адресою: смт. Чабани, вул. Машинобудівників, 5-А, відповідно до локального кошторису (Додаток №1). Роботи виконуються з матеріалів Підрядника. За умовами окремих додаткових угод частина робіт може виконуватися з матеріалів, переданих Підряднику Замовником. Замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи згідно з актами здавання-приймання виконаних робіт.

з ТОВ Цикломен-Н (Виконавець) укладено:

договір про надання послуг з ведення бухгалтерського обліку №18 від 03.02.2014, відповідно до умов якого, Замовник дає завдання, а Виконавець приймає на себе обов`язки у відповідності із завданням Замовника надавати останньому за плату наступні послуги (надалі іменуються послуги ), зокрема, щодо надання послуг з ведення бухгалтерського обліку Замовника, участь у проведенні інвентаризаційної роботи Замовника, організації роботи із консультування та підготовки пропозицій для Замовника, тощо.

договір №15 від 20.01.2014 відповідно до умов якого Замовник доручає, а Охоронна фірма зобов`язується за плату забезпечити належне виконання охорони об`єктів нерухомості (склади, офіси, паркінг), що знаходяться за адресою: Київська обл, Києво-Святошинський р-н, смт.Чабани, вул.Машинобудівників, 5-А.

договір №27 від 03.02.2014, відповідно до якого замовник доручає підряднику виконати роботи по реконструкції покриття проїздів та майданчиків для стоянки машин орендарів, що знаходиться за адресою Київська обл., Києво-Святошинський р-н., смт. Чабани, вул.Машинобудівників, 5-А, у відповідності з наступними вимогами Замовника: якість матеріалів та робіт повинна відповідати будівельним нормам та правилам.

Також, в період, що перевірявся ТОВ БТК 12 було придбано у ПП Маркет-Ч (код ЄДРПОУ 36157357) будівельні матеріали (радіатори, труби). Надано податкові, видаткові та рахунок на оплату.

Крім того, ТОВ БТК 12 придбано у ПП Лізгольд товарно-матеріальні цінності (вогнезахисті фарби та засоби тощо) та отримано послуги з виконання ремонтних робіт (договір від 04.08.2014 № 408).

Аналізуючи дотримання платником наведених правил оподаткування, суди послалися на те, що подані платником первинні документи, які складені за наслідками розглядуваних операції, а саме - податкові накладні, банківські виписки, звіти щодо надання консультаційних послуг підтверджують обґрунтованість дій позивача щодо формування податкового кредиту та визначення валових витрат по взаємовідносинам із вказаними контрагентами.

Однак, при оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

При цьому, суд повинен надати належну правову оцінку доводам позивача та відповідача, якими вони мотивують свою правову позицію у справі, оцінити представлені учасниками провадження докази у сукупності й взаємозв`язку та надати належне обґрунтування щодо причин відхилення певних доказів, надання переваги тим чи іншим доводам або доказам.

Положення статей 11, 71, 86 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення справи судами попередніх інстанцій) зобов`язують суд вжити заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об`єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.

Суд не може обмежити право платника довести в судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

Право надавати заперечення щодо висновків органу державної фіскальної служби та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Вирішуючи даний спір, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки доводам Бориспільської ОДПІ, якими вона мотивує правомірність оспорюваних нарахувань за спірними операціями.

Зокрема, не отримали належної оцінки в судах попередніх інстанцій доводи відповідача про ненадання документів, що свідчать про фактичне виконання постачальником послуг з проведення будівельно-ремонтних робіт та про результат виконання таких у вигляді довідок про вартість виконаних будівельних робіт за формою № КБ-3, актів приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в, проектно-кошторисної документації, календарного графіку виконання робіт, підсумкових відомостей ресурсів тощо.

Судами не з`ясовано належним чином умов спірних договорів та специфіки кожної господарської операції позивача з відповідними контрагентами; не з`ясовано питання щодо обґрунтованості господарської мети та економічної доцільності при укладанні спірних договорів; не перевірено зв`язок придбання товарів та послуг з власною господарською діяльністю позивача.

Щодо епізоду формування позивачем даних податкового обліку за наслідками придбання консультаційних послуг слід зазначити, що податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, складенням яких мають опосередковуватись ти чи інші господарські операцій. Однак критерієм зменшення бази оподаткування податку на прибуток та податку на додану вартість є можливість на підставі наявних документів зробити беззаперечний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання доходу.

Однак, позивач не подав будь-яких звітів, складенням яких оформлювався результат надання зазначених послуг, акти виконаних робіт не містять переліку послуг шо фактично надавалися, відсутній період (дата, місяць) за який було надано послуги; не представив жодних документів, що підтверджують спрямованість спірних послуг на досягнення конкретних цілей позивача.

Позивачем не було надано документів, що підтверджують фактичне надання послуг з охорони майна, а саме: акти виконаних робіт не містять перелік об`єктів що підлягали охороні, відсутній (дата, місяць) за який було надано послуги з охорони майна.

Не з`ясовано судами й можливість виконання ТОВ Цикломен-Н різного виду послуг та робіт, а саме - послуг з ведення бухгалтерського обліку, послуг охорони об`єктів нерухомості, підрядних робіт по реконструкції покриття проїздів та майданчиків для стоянки машин орендарів.

У той же час суди не перевірили добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті; взаємозв`язок між отриманими товарами (послугами) та використанням їх у господарській діяльності, а також реальність усіх даних, наведених у документах, складеними за наслідками господарських відносин.

Також, в обґрунтування висновку про правомірність нарахування спірних зобов`язань, відповідач посилається на внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження №32014100000000051 за фактом незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість у зв`язку з нібито здійсненими фінансово-господарськими операціями з реально діючими суб`єктами підприємницької діяльності, що містять ознаки фіктивних, в тому числі і ТОВ Вербена - Н .

Крім того, відповідно до кримінального провадження №12014250200000115 від 13.03.2014 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених частиною третьою статті 190, частиною другою статті 205 та частиною першою статті 365 Кримінального кодексу України, згідно якого в ході досудового слідства встановлено, що упродовж 2013-2014 років невстановлені слідством особи з метою прикриття незаконної діяльності створили та придбали ряд підприємств на території Черкаської області, одним з яких є ПП Маркет-Ч , зареєструвавши та перереєструвавши їх за винагороду на підставних осіб, які взагалі не мають ніякого відношення до діяльності підприємств.

Однак, судами не надано належної правової оцінки вказаним обставинам.

Відтак, з урахуванням наведеного, для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій позивача з вищезазначеними контрагентами судам слід: з`ясувати реальність задекларованих господарських операцій; встановити наявність ділової мети у розглядуваних операціях; підтвердити або спростувати добросовісність позивача; оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції; з`ясувати результати розслідування/розгляду кримінальної справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору.

Отже, вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Верховним Судом правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

В світлі висновку, викладеному у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України , суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення Бендерський проти України , відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Вказані вимоги зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника податків негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.

В свою чергу, вимоги частин четвертої та п`ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях), які кореспондують правилам частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (чинного з 15.12.2017), зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017). Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Таким чином, судами не досліджено комплекс доказів, необхідний для доведення реальності та правомірності укладення й виконання угод, з якими пов`язане донарахування податкового зобов`язання.

Доказами в адміністративному судочинстві, відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017) є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (частина друга цієї статті).

Відповідно до частини третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017) докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частин другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд постановляє ухвалу про закінчення з`ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з`ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Отже, під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, повно та об`єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Виходячи з положень частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з частиною другою статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Керуючись статтями 250, 341, 344, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Касаційну скаргу Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2015 - скасувати.

Справу направити на новий розгляду до суду першої інстанції

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду