Ухвала

від 02.03.2020 по справі 810/2656/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

02 березня 2020 року № 810/2656/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., за участю секретаря судового засідання Волошка О.Л.,

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: Стаднюк В.А.,

розглянувши у м. Києві в підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БТК 12 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю БТК 12 з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (правонаступник Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області), в якому просило суд визнати протиправними та скасувати наказ від 31.10.2014 № 715 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та податкових повідомлень-рішень від 22.12.2014 №0006542220, №0006532220.

Постановою суду від 03.08.2015, яка залишена без змін Київським апеляційним адміністративним судом 22.10.2015 позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 22.12.2014 № 0006542220 та №0006532220.

Постановою Верховного Суду від 12.11.2019, скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 03.08.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2015, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вказана справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду 29.11.2019 та після відповідної її реєстрації в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, автоматизованою системою документообігу суду було визначено головуючого суддю Панченко Н.Д.

Ухвалою суду від 04.12.2019 справу прийнято до провадження суддею Панченко Н.Д., здійснено заміну відповідача в порядку процесуального правонаступництва з Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на Головне управління ДПС у Київській області, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.01.2020. Учасникам справи було запропоновано вчинити певні процесуальні дії.

28 січня 2020 року учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи у підготовче засідання не з`явилися, про причини неприбуття суд не повідомили, вимоги ухвали суду про відкриття провадження в частині подання заяв по суті справи у встановлений судом строк не виконали.

Від позивача до суду повернувся конверт з повісткою до суду щодо розгляду справи, яка призначена на 28.01.2020 (поштове відправлення № 0113331446229) з позначкою відділу поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання (а.с. 64-65, Том 3).

Ухвалою суду від 28.01.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 календарних днів, в підготовчому засіданні оголошено перерву до 02.03.2020.

02 березня 2020 року до суду з`явився представник відповідача. Позивач, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи в підготовче засідання з невідомих для суду причин в черговий раз не з`явився, заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

Від позивача до суду повернувся конверт з повісткою щодо розгляду справи, що призначена на 02.03.2020 (поштове відправлення № 0113331680698) з позначкою відділу поштового зв`язку адресат відсутній (а.с. 71-72, Том 3).

Суд звертає увагу, що ухвали та повістки про виклик до суду із зазначенням дати, часу та місця проведення судових засідань, надсилались позивачеві за адресою, вказаною ним у позовній заяві, Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи та на сайті Інформаційно-ресурсний центр -пошук в ЄДР (адреса сайту в Інтернеті http://irc.gov.ua), у всіх документах бухгалтерського та податкового обліку, а саме: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Новопрорізна, 8-А (а.с. 64-65, 71-72, Том 3)

Водночас будь-яких доказів на підтвердження обставин та причин поважності неприбуття до суду в призначений для розгляду справи день та час позивач суду не надав, як і не забезпечив явку уповноваженої ним особи для захисту його прав та інтересів в суді.

У зв`язку із наведеними обставинами суд констатує повторне неприбуття без поважних причин у судове засідання позивача (його уповноваженого представника).

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до частини 1 статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України, учасниками справи є сторони, треті особи.

Частиною 1 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

В силу вимог частини 5 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов`язані, зокрема перед усім іншим, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано питання розгляду справи у випадку неявки у судове засідання сторін та їхніх представників за умови належного повідомлення їх судом про дату, час та місце проведення судового засідання.

Вичерпні підстави для відкладення розгляду справи передбачені частиною 2 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а частиною 3 цієї статті передбачені наслідки неявки учасника справи або його представника у судове засідання, за умови їх належного повідомлення про дату проведення судового розгляду.

Суд наголошує, що у випадку виникнення об`єктивних причин неможливості здійснення представницьких функцій в обсягах та на умовах, передбачених законом, позивач

повинен забезпечити у судове засідання явку іншого представника, чого останнім зроблено не було упродовж двох судових засідань поспіль.

Відносно визнання поважності причин неявки представника в судове засідання, то обов`язок суду полягає лише у перевірці причин такої неявки. При встановлені їх поважності допускається відкладення розгляду справи. Чинним законодавством не передбачено переліку таких причин або обставин, а отже, їх визначення залишається на розсуд суду. Поважними причинами визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно здійснювати процесуальні дії. До таких відноситься хвороба, перебування на військовій службі, тощо.

Обставини неможливості забезпечити явку уповноваженого представника позивача в судове засідання взагалі не підтверджені жодними документальними доказами.

Представник відповідача наполягала на залишенні позову без розгляду у зв`язку із не можливістю подальшого розгляду справи без участі позивача. Щодо подальшого розгляду справи по суті представник відповідача не наполягала.

Розгляд справи в порядку загального позовного провадження без участі позивача суд вважає перешкодою для ухвалення законного рішення, оскільки відповідно до постанови Верховного Суду від 12.11.2019, скасовуючи рішення першої та апеляційної інстанції Верховний Суд зобов`язав суд першої інстанції, у межах даного провадження, при оцінці податкових наслідків господарських операцій не обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

Як зазначив Верховний Суд у даній постанові, суд повинен надати належну правову оцінку доводам позивача та відповідача, якими вони мотивують свою правову позицію у справі, оцінити представлені учасниками провадження докази у сукупності й взаємозв`язку та надати належне обґрунтування щодо причин відхилення певних доказів, надання переваги тим чи іншим доводам або доказам.

Статтею 17 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, зловживання правом визначається як діяльність або дії, спрямовані на скасування прав і свобод, визнаних у Конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено Конвенцією. Наслідком подання індивідуальної скарги у Європейський Суд з прав людини при зловживанні правом на її подачу, є визнання скарги неприйнятною (стаття 35 Конвенції). Таким чином, Європейський Суд запровадженням практики нерозгляду заяв звернув увагу на необхідність: по-перше, дисциплінувати скаржників; по-друге, надав приклад застосування положень Конвенції щодо недобросовісних суб`єктів звернення.

Також Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Варбанов проти Болгарії» (Varbanov v. Bulgaria), № 31365/96, пункт 36, ECHR 2000-X) відмітив, «що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та мати розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями» .

Європейський Суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Суд зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання» .

Крім того, у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово акцентував, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу «сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки» .

Відповідальність за швидке здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на державні судові органи. Однак, розумність тривалості судового провадження залежить не тільки від складності справи, її обставин та предмета спору, але і поведінки сторін.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України» , нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції.

Отже, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, у відповідності до вимог частини 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники судового розгляду та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

В свою чергу, відповідно до частини 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

Пунктом 4 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Таким чином, враховуючи повторне неприбуття позивача, належним чином повідомленого про розгляд справи, а також не повідомлення ним про причини такої неявки, неможливості забезпечити повний та об`єктивний розгляд справи за наявними матеріалами, враховуючи предмет позову та його підстави, висновки Верховного Суду щодо додаткового дослідження доказів, суд вважає за необхідне залишити позов без розгляду.

Керуючись статтями 126, 205, 240, 242-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю БТК 12 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування наказу та податкових повідомлень-рішень, - залишити без розгляду.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Панченко Н.Д.