ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2019 року м. ОдесаСправа № 923/740/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Таран С.В.,
Суддів: Будішевської Л.О., Поліщук Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін"
на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 01.10.2019 про повернення зустрічної позовної заяви, прийняту суддею Литвиновою В.В., м. Херсон,
у справі №923/740/18
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт"
до відповідачів:
-Товариства з обмеженою відповідальністю "Маков Люкс";
-Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін"
про визнання договору припиненим, усунення перешкод у користуванні майном та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ :
У серпні 2018 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маков Люкс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін", в якому просило визнати припиненим договір управління майном від 15.06.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маков Люкс", посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу, реєстр №3266; усунути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" перешкоди у здійсненні права власності щодо цілісного майнового комплексу дитячого оздоровчого табору "Дельфін", що знаходиться за адресою: Херсонська область, Скадовський район, місто Скадовськ, "Цукур" територія, будинок 14, шляхом припинення користування та розпорядження ним Товариством з обмеженою відповідальністю "Маков Люкс" на підставі договору управління майном від 15.06.2016; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Маков Люкс" звільнити приміщення цілісного майнового комплексу дитячого оздоровчого табору "Дельфін", що знаходиться за адресою: Херсонська область, Скадовський район, місто Скадовськ, "Цукур" територія, будинок 14, та передати їх власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт".
За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 22.08.2018 відкрито провадження у справі №923/740/18.
19.09.2019 до місцевого господарського суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" про визнання недійсним рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Херсонське обласне бюро технічної інвентаризації" Херсонської обласної ради Пигида Андрія Борисовича від 26.04.2018 за індексним номером 40829572. Водночас у прохальній частині даного зустрічного позову заявлено клопотання про поновлення строку на його подання.
Зустрічний позов обґрунтований незаконністю проведення за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" державної реєстрації права власності на цілісний майновий комплекс дитячого оздоровчого табору "Дельфін", що знаходиться за адресою: Херсонська область, Скадовський район, місто Скадовськ, "Цукур" територія, будинок 14.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 01.10.2019 у справі №923/740/18 (суддя Литвинова В.В.) зазначену зустрічну позовну заяву повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" без розгляду.
Вказана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що зазначені Товариством з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" причини пропуску строку на подання зустрічного позову не є поважними, оскільки відповідач мав достатньо часу для формування своєї правової позиції та подання зустрічного позову.
Не погодившись з постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Херсонської області від 01.10.2019 про повернення зустрічної позовної заяви у справі №923/740/18 скасувати та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.
Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник зазначає про те, що місцевий господарський суд під час постановлення оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку щодо неповажності причин пропуску строку на подання зустрічного позову у даній справі, оскільки у 2019 році Верховним Судом в аналогічних справах було зроблено правовий висновок, на підставі якого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" з`явилися додаткові підстави для захисту своїх порушених прав, яких останній не мав у 2018 році, а саме: в постановах Верховного суду від 07.02.2019 у справі №815/980/15 та від 18.06.2019 у справі №924/478/18 суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що спір про скасування рішень про державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача особою, за якою зареєстровано право власності на ці об`єкти нерухомого майна, які до цього перебували у власності позивача, при цьому належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. З огляду на викладене, апелянт зауважує, що завдяки вищезазначеній правовій позиції Верховного Суду у Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" лише у 2019 році виникла процесуальна можливість в межах провадження у даній господарській справі звернутися з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт", в якому порушити питання неправомірності набуття останнім права власності на спірний об`єкт нерухомого майна.
Відповідно до частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно із частиною третьою статті 270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Частиною другою статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи те, що у даній справі оскаржується ухвала суду, зазначена в пункті 6 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України, то її перегляд за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Будішевської Л.О., Поліщук Л.В. вирішено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Крім того, зазначеною ухвалою апеляційного господарського суду встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу та роз`яснено сторонам про їх право в строк до 05.11.2019 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань.
У межах визначеного апеляційним господарським судом строку Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" надало відзив на апеляційну скаргу №2/2019/10/1097 від 29.10.2019 (вх.№3889/19/Д1 від 31.10.2019), в якому зазначає про її безпідставність та необґрунтованість, просить залишити скаргу без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін. Зокрема, у вказаному відзиві позивач зазначає про те, що подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" зустрічного позову у даній справі зі значним пропуском процесуального строку, беручи до уваги перебування у провадженні Господарського суду Херсонської області справи №923/705/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін", що є тотожним зустрічному позову, який останньому було повернуто оскаржуваною ухвалою, свідчить про умисне затягування розгляду справи та суперечить завданням господарського судочинства.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Маков Люкс" своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалося, відзив на апеляційну скаргу не надало, що в силу частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Херсонської області норм права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін", місцевий господарський суд дійшов висновку, що остання подана з порушенням вимог частини першої статті 180 Господарського процесуального кодексу України, при цьому зазначені позивачем за зустрічним позовом причини пропуску строку на його подання не є поважними.
Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
В силу приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Таким чином, зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем до позивача для одночасного розгляду з первісним позовом. Право подання зустрічного позову має лише відповідач.
Згідно з частинами другою-шостою статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема і процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного руху судового процесу. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Чинне процесуальне законодавство не допускає довільного, не обмеженого у часі права на пред`явлення зустрічного позову. Норми Господарського процесуального кодексу України, встановлюючи строки для подання зустрічних позовних заяви, тим самим визначають баланс між принципом правової визначеності, забезпечуючи стабільність господарських процесуальних правовідносин, з однієї сторони, і можливість повного, всебічного та об`єктивного судового розгляду з дотримання принципу процесуальної економії, з іншої.
Відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву (частина перша статті 180 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною восьмою статті 165 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Отже, порядок пред`явлення зустрічного позову визначено статтею 180 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено диспозитивну норму щодо права відповідача на стадії підготовчого провадження на подання зустрічного позову у строк для подання відзиву - строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, фактично до підготовчого засідання в господарському суді першої інстанції.
Таким чином, право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, встановлених процесуальним законом, відтак повернення заявникові зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог частин першої, другої статті 180 Господарського процесуального кодексу України, не може вважатися обмеженням доступу до суду.
Саме таку правову позицію Верховного Суду викладено в постанові від 07.11.2018 у справі №910/3242/18.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду Херсонської області від 22.08.2018 відкрито провадження у даній справі та запропоновано відповідачам протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали надіслати (надати) до суду відзив на позовну заяву.
Копію ухвали Господарського суду Херсонської області від 22.08.2018 у справі №923/740/18 Товариству з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" було направлено за адресою: 73000, м. Херсон, пров. Смоленський, буд. 2, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте відповідач копію вказаної ухвали не отримав, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №7350101456702 та проставленою на конверті позначкою "за закінченням встановленого строку зберігання", які повернулись до суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 11.09.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі №923/740/18, відкладено підготовче засідання на 23.10.2018 та запропоновано відповідачам надати до суду відзив на позовну заяву в строк до 22.10.2018 .
28.09.2018 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" ознайомився з матеріалами даної справи, про що свідчить розписка останнього на поданій ним заяві про ознайомлення б/н від 26.09.2018 (вх.№9345/18 від 26.09.2018).
В подальшому ухвалою Господарського суду Херсонської області від 16.04.2019 закрито підготовче провадження у справі №923/740/18 та призначено її до розгляду по суті.
Таким чином, колегія суддів вбачає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" не дотримано встановленого процесуальним законом порядку пред`явлення зустрічного позову у зв`язку з пропуском строку для вчинення вказаної процесуальної дії. Між тим останнім у прохальній частині зустрічного позову заявлено клопотання про поновлення вказаного строку.
За умовами статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах .
Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи і лише сам факт звернення з відповідним клопотанням про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк.
Європейський суд з прав людини у справі "Бочаров проти України" наголошує на тому, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом", проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Між тим, апеляційний господарський суд вбачає, що у матеріалах справи відсутні та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" до суду першої інстанції не подано жодного належного у розумінні приписів статті 76 Господарського процесуального кодексу України доказу на підтвердження існування об`єктивно непереборних та незалежних від волевиявлення відповідача обставин, які б зумовлювали неможливість або істотні труднощі для пред`явлення зустрічного позову у даній справі.
Посилання скаржника на те, що лише у 2019 році Верховним Судом в аналогічних справах, а саме: справах №815/980/15 та №924/478/18, було зроблено правовий висновок, на підставі якого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" з`явилися додаткові підстави для захисту своїх порушених прав, яких останній не мав у 2018 році, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки, по-перше, зазначені апелянтом справи, з огляду на їх обставини та суб`єктний склад, не є аналогічними справі №923/740/18, а по-друге, як обґрунтовано зауважив місцевий господарський суд, відповідач з моменту відкриття провадження у даній справі та до закриття підготовчого провадження мав достатньо часу для формування своєї правової позиції та пред`явлення зустрічного позову.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що процесуальний строк для пред`явлення зустрічного позову, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, забезпечує оперативність судочинства, виступає дисциплінуючим фактором регламентації процесуальних дій учасників справи та спрямований на недопущення зловживання процесуальними правами, проте Товариство з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" не проявило необхідної старанності та, звертаючись з зустрічним позовом поза визначеним законом строком, не надало до суду переконливих доказів на підтвердження наявності у нього перешкод для реалізації права на звернення з таким позовом сумлінно та своєчасно, тобто з урахуванням періоду часу, який об`єктивно необхідний для підготовки зустрічної позовної заяви, відтак несвоєчасне подання зустрічного позову зумовлене лише волевиявленням самого відповідача, тобто має суб`єктивний характер, що не є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки в силу частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Крім того, апеляційним господарським судом враховується, що, не зважаючи на закріплену процесуальним законом заборону, на час звернення Товариством з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" з зустрічним позовом у справі №923/740/18 у провадженні Господарського суду Херсонської області перебувала справа №923/705/18 за ідентичним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" до державного реєстратора Комунального підприємства "Херсонське обласне бюро технічної інвентаризації" Херсонської обласної ради Пигида Андрія Борисовича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства "Херсонське обласне бюро технічної інвентаризації" Херсонської обласної ради Пигида Андрія Борисовича від 26.04.2018 за індексним номером 40829572, відтак повернення зустрічної позовної заяви оскаржуваною ухвалою місцевого господарського суду жодним чином не порушило процесуальні права скаржника.
З огляду на викладене та враховуючи те, що доводи скаржника стосовно порушення Господарським судом Херсонської області норм права при прийнятті оскаржуваної ухвали від 01.10.2019 у справі №923/740/18 не знайшли свого підтвердження, підстав для скасування зазначеного судового акта колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду не вбачає.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Херсонської області від 01.10.2019 у справі №923/740/18 - без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дитячий заклад санаторного типу "Дельфін".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 18.11.2019.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя Л.О. Будішевська
Суддя Л.В. Поліщук
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2019 |
Оприлюднено | 19.11.2019 |
Номер документу | 85680688 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Таран С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні