Постанова

від 07.11.2019 по справі 925/157/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2019 р. Справа№ 925/157/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання : Стаховській А.І.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Боса І.В.;

від позивача: Нельга О.Д.;

від відповідача: не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу керівника Смілянської місцевої прокуратури

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.03.2019 року

у справі № 925/157/18 (суддя: Васянович А.В.)

за позовом керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Ташлицької сільської ради

до Приватного підприємства "Кровсінтез"

про стягнення 106 639,,00 грн

Встановив

Керівник Смілянської місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Ташлицької сільської ради (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства "Кровсінтез" (далі - відповідач) про стягнення 106639,00 грн шкоди завданої внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору підряду №18/07 від 18.07.2017 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27.02.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.05.2018 року в підготовчому засіданні призначено судову експертизу, проведення якої доручено експерту Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено до надання суду письмового висновку про результати проведеної експертизи.

13.03.2019 року від Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз до суду надійшов висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 07.03.2019 року за №450/18-23/921-924/19-23.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13.03.2019 року провадження у справі №925/157/18 поновлено.

26.03.2019 року до суду першої інстанції від прокурора надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої прокурор просив суд стягнути з відповідача на користь позивача шкоду внаслідок неналежного виконання договору підряду в сумі 215850,00 грн.

Господарський суд Черкаської області заяву про збільшення розміру позовних вимог від 25.03.2019 року за №2128 вих.19 повернув прокурору без розгляду, позов керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Ташлицької сільської ради до Приватного підприємства "Кровсінтез" про стягнення 106 639,00 грн шкоди завданої внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору підряду №18/07 від 18.07.2017 року - залишив без розгляду своєю ухвалою від 27.03.2019 року.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, керівник Смілянської місцевої прокуратури звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу в частині щодо залишення позову керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Ташлицької сільської ради до Приватного підприємства "Кровсінтез" про стягнення 106 639,00 грн шкоди завданої внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору підряду №18/07 від 18.07.2017 року без розгляду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Черкаської області, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, зокрема ст. 131 1Конституції України та ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Також, скаржник вказав, що Ташлицька сільська рада у своєму листі від 01.02.2018 року просила Смілянську місцеву прокуратуру вжити дієвих заходів, щодо відшкодування збитків, завданих ПП Кровсінтез неналежним виконанням договору підряду №18/07 від 18.07.2017 року.

Крім того, скаржник вказав, що листом від 01.04.2019 року № 167 Ташлицька сільська рада надала пояснення, що у зв`язку з відсутністю компетентного працівника в галузі юриспруденції, коштів на правову допомогу та оплату судового збору, а також те, що видатки бюджету на 2018 рік перевищили дохідну частину, сільська рада не в змозі самостійно належним чином здійснити захист інтересів територіальної громади с. Ташлик Смілянського району Черкаської області.

Так, скаржник зазначив, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не взято до уваги, неналежне здійснення захисту інтересів держави суб`єктом владних повноважень, що є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2019 року справу № 925/157/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Коротун О.М., Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Смілянської місцевої прокуратури на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.03.2019 у справі № 925/157/18.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2019 року, у зв`язку з участю судді Коротун О.М., у засіданні групи розробників НШСУ 16.05.2019 року, було сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 925/157/18 нову колегію суддів у складі: головуючого судді: Суліма В.В., суддів: Пономаренка Є.Ю., Руденко М.А.

Північний апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу керівника Смілянської місцевої прокуратури на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.03.2019 року у справі № 925/157/18 до провадження у складі нової колегії суддів: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А., своєю ухвалою від 16.05.2019 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 року відкладено розгляд апеляційної скарги керівника Смілянської місцевої прокуратури на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.03.2019 року у справі № 925/157/18.

Північний апеляційний господарський суд зупинив провадження за апеляційною скаргою керівника Смілянської місцевої прокуратури на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.03.2019 року у справі № 925/157/18 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц своєю ухвалою від 30.05.2019 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2019 року поновлено апеляційне провадження у справі № 925/157/18, порушене за апеляційною скаргою керівника Смілянської місцевої прокуратури на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.03.2019 року.

У судовому засіданні 07.11.2019 року скаржник та позивач підтримали доводи апеляційної скарги, просили апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу місцевого господарського суду скасувати.

Представник відповідача у судове засідання 07.11.2019 року не з`явився. Про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлявся належним чином, зокрема, надсиланням ухвали від 08.10.2019 року на відповідну адресу.

Відповідач своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав, що згідно з ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, зважаючи на обмежений ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строк для перегляду ухвали місцевого господарського суду, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки ухвали Господарського суду Черкаської області в апеляційному порядку за відсутності представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 27.03.2019 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга керівника Смілянської місцевої прокуратури -задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Господарський суд Черкаської області позов керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Ташлицької сільської ради до Приватного підприємства "Кровсінтез" про стягнення 106 639,00 грн шкоди завданої внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору підряду №18/07 від 18.07.2017 року залишив без розгляду на підставі ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, Ташлицька сільська рада звернулася до Смілянської місцевої прокуратури з листом від 01.02.2018 року, в якому просила останню вжити дієвих заходів, щодо відшкодування збитків, завданих Приватним підприємством "Кровсінтез" неналежним виконанням договору підряду №18/07 від 18.07.2017 року (несвоєчасне проведення будівельних робіт).

Так, вказані обставини стали підставою для звернення Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Ташлицької сільської ради з даним позовом, оскільки Ташлицькою сільською радою не було вжито заходів щодо стягнення шкоди завданої внаслідок неналежного виконання договору підряду, що завдало шкоди територіальній громаді с. Ташлик, Смілянського району, чим була спричинена шкода державним інтересам.

Відповідно до ч.ч. 3 - 5 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131 1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідає принципу рівноправності сторін.

"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу стосовно рівноправності сторін судового провадження зміст п. 3 ч. 1 ст. 131 1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави у суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави у суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

За змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Згідно з абзацами 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Відтак, винятковими випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини).

Отже, суд вважає, що "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно .

Так, аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, охоплює досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі Менчинська проти Росії (Menchinskaya v. Russia, заява № 42454/02, § 35)).

Так, за договором підряду №18/07 від 18.07.2017 року передбачалась виконання капітального ремонту покрівлі будинку культури с. Тошлик Смілянського району Черкаської області згідно з кошторисною документацією.

Натомість, у зв`язку з несвоєчасним проведенням будівельних робіт будинку культури було затоплено бібліотеку ( сім кімнат) та два глядацькі зали (великий зал на 500 місць, малий зал на 126 місць).

Однак, на час звернення з даним позовом, Приватне підприємство Кровсінтез договірні зобов`язання не виконав, завдані останнім збитки, становлять значну частину бюджету Ташлицької сільської ради та невідшкодування яких, призводить до його дефіциту та неможливості останньої розпоряджатися своїм майном, тим самим, вказане свідчить про спричинену шкоду державним інтересам та свідчить про істотність розміру коштів, що підлягають стягненню, для відповідної територіальної громади.

Як вбачається з матеріалів справи, Ташлицькою сільською радою не було вжито достатніх та належних заходів до стягнення збитків, оскільки відповідний позов до суду пред`явлено не було.

Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд в п.5.6. постанови від 16.04.2019 року у справі № 910/3486/18 вказав наступне: Разом із тим із наведених положень процесуального законодавства вбачається, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів .

Таким чином, у зв`язку з неможливістю позивача самостійно звернутися до суду та усунення порушень у сфері використання бюджетних коштів , суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку на підставі наявних у справі та оцінених доказів, що прокурор належним чином необґрунтував наявність порушення інтересів держави та необхідність представництва таких інтересів в суді прокуратурою у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Аналогічні висновки щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі уповноважених органів містяться у постановах Верховного суду, зокрема від 05.11.2018 року №910/4345/18, від 17.10.2018 №910/11919/17, постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі №587/430/16-ц та постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 25.10.2019 року №911/1107/18.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про неправомірність звернення Смілянської місцевої прокуратури у порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру на захист інтересів держави у даних правовідносинах.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду доходить до висновку, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки господарського суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення без розгляду позовної заяви, наведені в оскаржуваній ухвалі, а тому наявні підстави для скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 27.03.2019 року у справі № 925/157/18.

Таким чином, згідно п. 1 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 27.03.2019 року підлягає скасуванню, з підстав неповного з`ясування обставин справи, в порядку п. 2 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, а апеляційна скарга Смілянської місцевої прокуратури - задоволенню.

Судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) слід розподілити суду першої інстанції за результатами розгляду справи по суті в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодлексу України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 271, 280 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу керівника Смілянської місцевої прокуратури на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.03.2019 року у справі №925/157/18 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 27.03.2019 року у справі №925/157/18 скасувати в частині залишення позову керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Ташлицької сільської ради до приватного підприємства "Кровсінтез" про стягнення 106 639,00 грн шкоди завданої внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору підряду №18/07 від 18.05.2017 року - без розгляду.

3. Матеріали справи № 925/157/18 передати на розгляд до Господарського суду Черкаської області.

.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко

Дата складення повного тексту 18.11.2019 року.