Постанова

від 11.11.2019 по справі 911/829/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2019 р. Справа№ 911/829/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Дикунської С.Я.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу б/н від 30.07.2018 (вх. №09.1-04.2/6048/19 від 05.08.2019) Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" на рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2019

у справі №911/829/19 (суддя Заєць Д.Г.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Миронівське"

до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору -

1. Державний реєстратор Комунального підприємства "Реєстрація плюс" Товкайло Уляна Василівна

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Успіх"

3. Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Дон"

4. Партнерство з обмеженою відповідальністю "Інланд Транзіт", London, England

про визнання припиненою іпотеки, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування записів і рішень державного реєстратора

за участю представників учасників справи:

від позивача - Вашека О.В. довіреність № б/н від 01.03.19

від відповідача - Крижовий Д.В., довіреність №04/238 від 02.03.2019

від третьої особи-1 - не з`явились

від третьої особи-2 - Отцевич Є.Ю., довіреність б/н від 10.06.19

від третьої особи-3 - не з`явились

від третьої особи-4 - не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Миронівське звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору 1) Державний реєстратор Комунального підприємства Реєстрація плюс Товкайло Уляна Василівна (далі - третя особа 1), 2) Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім Успіх (далі - третя особа 2) про визнання припиненою іпотеки, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування записів і рішень державного реєстратора.

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.07.2019 (повний текст рішення складено 08.07.2019) позов задоволено повністю.

Визнано припиненою іпотеку за Договором іпотеки від 07.11.2013 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобою Н.В. за реєстровим №1426, укладеним між Публічним акціонерним товариством Банк Камбіо та Публічним акціонерним товариством Миронівське .

Витребувано з чужого незаконного володіння Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо об`єкти нерухомого майна: - нежитлове приміщення, загальною площею 123,7 кв.м., що розташоване за адресою: Київська область, Миронівський район, с. Польове, вул. Леніна, 14 , приміщення 1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 205239832229; - нежитлове приміщення, загальною площею 182,9 кв.м., що розташоване за адресою: Київська область, Миронівський район, с. Польове, вул. Леніна, 14 , приміщення 2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 205145932229; - нежитлове приміщення, загальною площею 111,7 кв.м., що розташоване за адресою: Київська область, Миронівський район, с. Польове, вул. Леніна, 15 , приміщення 3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 205190532229.

Відновлено становище Публічного акціонерного товариства Миронівське , яке існувало до порушення його права власності, а саме:

1) щодо об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером: 205239832229 (нежитлове приміщення, загальною площею 123,7 кв.м., що розташоване за адресою: Київська область , Миронівський район, с . Польове, вул. Леніна, 14 , приміщення 1 ): - скасовано запис про право власності №30696265 від 14.03.2019 року та рішення державного реєстратора №45959728 від 14.03.2019 року, на підставі якого було внесено запис; - скасовано запис про іпотеку №3278493 від 07.11.2013 року та рішення державного реєстратора, на підставі якого його було внесено (поновлено); - скасовано запис про обтяження №3277945 від 07.11.2013 року та рішення державного реєстратора, на підставі якого його було внесено (поновлено); - поновлено запис про право власності №3271472 від 07.11.2013 року.

2) щодо об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером: 205145932229 (нежитлове приміщення, загальною площею 182,9 кв.м., що розташоване за адресою: Київська область , Миронівський район, с . Польове , вул. Леніна, 14 , приміщення 2 ): - скасовано запис про право власності №30695421 від 14.03.2019 року та рішення державного реєстратора №45958814 від 14.03.2019 року, на підставі якого було внесено запис; - скасовано запис про іпотеку № 3276173 від 07.11.2013 року та рішення державного реєстратора, на підставі якого його було внесено (поновлено); - скасовано запис про обтяження №3275524 від 07.11.2013 року та рішення державного реєстратора, на підставі якого його було внесено (поновлено); - поновлено запис про право власності №3270158 від 07.11.2013 року.

3) щодо об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером: 205190532229 (нежитлове приміщення, загальною площею 111,7 кв.м., що розташоване за адресою: Київська область , Миронівський район, с. Польове, вул. Леніна , 15 , приміщення 3 ): - скасовано запис про право власності №30695948 від 14.03.2019 року та рішення державного реєстратора №45959419 від 14.03.2019 року, на підставі якого було внесено запис; - скасовано запис про іпотеку №3277454 від 07.11.2013 року та рішення державного реєстратора, на підставі якого його було внесено (поновлено); - скасовано запис про обтяження №3276769 від 07.11.2013 року та рішення державного реєстратора, на підставі якого його було внесено (поновлено); - поновлено запис про право власності №3270804 від 07.11.2013 року.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо на користь Публічного акціонерного товариства Миронівське 26894 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, посилаючись на приписи ст. ст. 509, 526, 546, 593, 598, 599, 1071 ЦК України, ст. ст. 1, 3, 17 Закону України Про іпотеку , та встановивши наявність обставин списання банком грошових коштів в рахунок погашення кредитних зобов`язань, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання припиненим зобов`язань за договором іпотеки. Позовні вимоги про витребування з чужого незаконного володіння та скасування записів в Державному реєстрі речових прав також задоволені судом з огляду на відсутність правових підстав для здійснення банком відповідних дій по зверненню стягненню на предмет іпотеки в позасудовому порядку.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач - Публічне акціонерне товариство Банк Камбіо , 30.07.2019 подав апеляційну скаргу б/н від 30.07.2018 (вх. №09.1-04.2/6048/19 від 05.08.2019), в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2019 у справі №911/829/19 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення ухвалено місцевим господарським судом з порушенням норм матеріального права, а викладені в оскаржуваному рішенні висновки не відповідають обставинам справи. Так, апелянт зазначає, що механізм розрахунку за кредитними договорами не відповідав установленим Національним банком України обмеженням, які зобов`язували здійснювати розрахунок виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у НБУ. Також відповідач зазначає, що у відповідності до приписів ст. ст. 512, 514 ЦК України у разі виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем відбувається не припинення зобов`язання, а заміна кредитора у зобов`язанні. Відповідач вважає, що за результатами укладення договорів застави та відступлення відбулась фактична відмова від права вимоги за договорами іпотеки.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2019 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Жук Г.А., суддів Дідиченко М.А., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2019 поновлено Публічному акціонерному товариству Банк Камбіо пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2019 у справі №911/829/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою б/н від 30.07.2018 (вх. №09.1-04.2/6048/19 від 05.08.2019) Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо на рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2019 у справі №911/829/19. Позивачу та третім особам встановлено процесуальний строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також встановлено сторонам строк для подання заяв, клопотань, пояснень до 13.09.2019. Справу №911/829/19 призначено до розгляду на 30.09.2019.

28.08.2019 від позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 заяву б/н від 29.08.2019 (вх. № 09.1-11/4167/19 від 28.08.2019) Публічного акціонерного товариства "Миронівське" про забезпечення позову задоволено частково.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони організаторам (операторам електронних майданчиків) відкритих торгів (аукціонів, електронних аукціонів, голандських аукціонів), адміністраторам електронної торгової системи "ProZorro". Продажі", Державному підприємству Прозорро. Продажі , а також будь-яким іншим юридичним та фізичним особам, за виключенням обмежень, встановлених ч. 7 ст. 137 ГПК України, вчиняти будь-які дії, спрямовані на організацію та/або проведення відкритих торгів (аукціонів, електронних аукціонів, ірландських аукціонів), а також оформлення їх результатів, щодо продажу прав вимоги за Кредитним договором №749/01-2013 від 30.04.2013, Кредитним договором №750/02-2013 від 21.05.2013, Кредитним договором №752/03-2013 від 03.06.2013, Кредитним договором №755/04-2013 від 26.06.2013, укладеними між ПАТ БАНК КАМБІО та ТОВ ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ УСПІХ (лот GL16N011182), в тому числі: заборонити укладати і підписувати будь-які протоколи відкритих торгів (аукціонів, електронних аукціонів, голландських аукціонів), договори (в тому числі, договори відступлення прав вимоги, купівлі-продажу тощо), проводити розрахунки (сплачувати платежі, приймати платежі) на підставі протоколів відкритих торгів (аукціонів, електронних аукціонів, голландських аукціонів).

06.09.2019 від Публічного акціонерного товариства "Миронівське" надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2019 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

17.09.2019 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги.

19.09.2019 від Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" надійшла відповідь на відзив.

27.09.2019 до суду від третьої особи-4 надійшли письмові пояснення по справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2019 розгляд справи відкладено на 18.10.2019.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2019, у зв`язку з перебуванням суддів Зубець Л.П. та Дідиченко М.А. у відпустці, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Жук Г.А., суддів Дикунської С.Я., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2019 справу прийнято до провадження у визначеному складі суддів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2019 відкладено розгляд справи на 11.11.2019.

Представники третіх осіб - 1, 3, 4 в судове засідання 11.11.2019 не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись у встановленому процесуальним законом порядку. В попередньому судовому засіданні представник третьої особи 4 повідомлений під розписку.

Клопотань та заяв до початку судового розгляду справи від даних учасників справи не надходило, про поважність причин неприбуття представників в судове засідання третіми особами не повідомлялось.

За змістом приписів ч. 1 ст. 9 ГПК України, ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, усі учасники справи не були позбавлені права та можливості ознайомитись з відповідними ухвалами суду, як про відкриття і призначення справи до розгляду, так і про відкладення розгляду справи, які оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та розміщенні на офіційному веб-порталі судової влади України.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що в даному контексті також слід враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини у справі Пономарьов проти України , згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно частин 3, 7 статті 120 ГПК виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи те, що явка представників учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 46 ГПК України) є правом, а не обов`язком сторони та третьої особи, Північний апеляційний господарський суд, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи, дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи за відсутності представників третіх осіб - 1, 3, 4.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.11.2019 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2019 скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представники позивача та третьої особи-2 в судовому засіданні 11.11.2019 заперечили проти доводів апелянта та просили рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2019 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників сторін та третьої особи-2, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Між Публічним акціонерним товариством Банк Камбіо (за договором - іпотекодержатель) та Публічним акціонерним товариством Миронівське (за договором - іпотекодавець) 07.11.2013 року укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобою Н.В. за №1426 (далі - Договір іпотеки) (том 1, а.с. 61-64).

Згідно п. 1.1. Договору іпотеки, за цим Договором іпотекою забезпечується виконання зобов`язань позивальника, що випливають та/або виникнуть у майбутньому з: Кредитного договору №749/01-2013 (відзивна відновлювальна кредитна лінія) від 30.04.2013 р., укладеного між іпотекодержателем та позичальником, з урахуванням усіх можливих змін та/або доповнень, що випливають та/або виникнуть у майбутньому з додаткових угод до Кредитного договору №749/01-2013 (відзивна відновлювальна кредитна лінія) від 30.04.2013 р.; Генеральної кредитної угоди №751/01-2013 від 21.05.2013р., укладеної між іпотекодержателем та позичальником, з урахуванням усіх можливих змін та/або доповнень, що випливають та/або виникнуть у майбутньому з додаткових угод до Генеральної кредитної угоди №751/01-2013 від 21.05.2013 р.; усіх кредитних договорів, що укладені або можуть бути укладені в майбутньому між іпотекодержателем та позичальником в межах Генеральної кредитної угоди №751/01 -2013 від 21.05.2013 р. з урахуванням усіх можливих змін та/або доповнень, що випливають та/або виникнуть у майбутньому з додаткових угод до кредитних договорів, що укладені або можуть бути укладені в майбутньому між іпотекодержателем та позичальником в межах Генеральної кредитної угоди №751/01-2013 від 21.05.2013 р., в тому числі, але не виключно з Кредитного договору №750/02-2013 від 21.05.2013 р., укладеного між іпотекодержателем та позичальником, з урахуванням усіх можливих змін та/або доповнень, що випливають та/або виникнуть у майбутньому з додаткових угод до Кредитного договору №750/02-2013 від 21.05.2013 р.; Кредитного договору №752/03-2013 від 03.06.2013 р., укладеного між іпотекодержателем та позичальником, з урахуванням усіх можливих змін та/або доповнень, що випливають та/або виникнуть у майбутньому з додаткових угод до Кредитного договору №752/03-2013 від 03.06.2013 р.; Кредитного договору №755/04-2013 від 26.06.2013 р., укладеного між іпотекодержатслсм та позичальником, з урахуванням усіх можливих змін та/або доповнень, що випливають та/або виникнуть у майбутньому з додаткових угод до Кредитного договору №755/04-2013 від 26.06.2013 р.; Кредитного договору №762/05-2013 від 12.09.2013 р., укладеного між іпотекодержателем та позичальником, з урахуванням усіх можливих змін та/або доповнень, що випливають та/або виникнуть у майбутньому з додаткових угод до Кредитного договору №762/05-2013 від 12.09.2013 р. (далі за текстом - основне зобов`язання ).

Відповідно до п. 1.2. Договору, в забезпечення виконання зобов`язань перед іпотекодержателем, вказаних у п. 1.1. цього Договору, іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку належне йому на праві приватної власності нерухоме майно, зокрема: нежиле приміщення, площею 182,9 кв.м. в нежитловій будівлі, що розташоване за адресою Київська область, Миронівський район , село Польове, вулиця Леніна , будинок 14, приміщення 2 (далі - предмет іпотеки); нежиле приміщення, столова, площею 111,7 кв.м. в нежитловій будівлі, що розташоване за адресою: Київська область, Миронівський район, село Польове, вулиця Леніна, будинок 15 , приміщення 3, (далі - предмет іпотеки); нежиле приміщення, площею 123,7 кв.м. в нежитловій будівлі, що розташоване за адресою Київська область , Миронівський район, село Польове, вулиця Леніна , будинок 14 , приміщення 1 (далі - предмет іпотеки).

Пунктом 1.4. Договору іпотеки передбачено, що згідно звіту про незалежну оцінку вартості нежилих приміщень та нежитлових будівель від 20.08.2013 року, виконаного суб`єктом оціночної діяльності ТОВ Аргумент ЕРА , ринкова вартість зазначених нежилих приміщень складає 89245,00 грн.

На строк дії цього Договору, предмет іпотеки залишається у володінні (користуванні іпотекодавця) (п. 1.6. Договору іпотеки).

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2., 4.3. Договору іпотеки, іпотекодавець солідарно з позичальником несе відповідальність перед іпотекодержателем. Іпотекодавець несе відповідальність перед іпотекодержателем в межах вартості предмета іпотеки. У випадках звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодавець зобов`язується повідомити про це позичальника. Іпотекодержатель має право задоволення своїх вимог за зобов`язаннями, що забезпечені іпотекою за цим Договором, та вимог за цим Договором у випадку неналежного виконання позичальником своїх обов`язків перед іпотекодержателем за зобов`язаннями, що забезпечені іпотекою за цим Договором, у випадку неналежного виконання іпотекодавцем своїх зобов`язань за даним Договором та в інших випадках, передбачених цим Договором. Іпотекодержатель розпочинає звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо протягом 30-ти календарних днів іпотекодавцем не буде виконана вимога про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов`язання та/або умов цього Договору. Спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки визначається іпотекодержателем у цій вимозі. Іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати відповідно до розділу V Закону України Про іпотеку спосіб стягнення: на підставі рішення суду; на підставі виконавчого напису нотаріуса; згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому Договорі.

У пункті 7.2. Договору іпотеки сторони погодили, що цей Договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов`язань, забезпечених іпотекою за цим Договором. У випадку продовження строків виконання зобов`язань, що забезпечені іпотекою за цим Договором (шляхом укладення Додаткових угод до нього), іпотека, передбачена цим Договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов`язань.

Як встановлено місцевим господарським судом, 12.09.2014 року заборгованість позичальника - ТОВ Торгівельний Дім Успіх перед відповідачем - ПАТ Банк Камбіо за Кредитним договором №749/01-2013 від 30.04.2013 року, Генеральною кредитною угодою №751/01-2013 від 21.05.2013 року, Кредитним договором №750/02-2013 від 21.05.2013 року, Кредитним договором №752/03-2013 від 03.06.2013 року, Кредитним договором №755/04-2013 року 26.06.2013 року повністю погашена, що підтверджується довідкою ПАТ Банк Камбіо №22/657 від 16.03.2015 року (том 1, а.с. 65), №22/380 від 16.06.2015 року (том 1, а.с. 66) та повідомленням ТОВ Торгівельний дім Успіх №05/12-1 від 05.12.2014 року (том 1, а.с. 67).

Погашення заборгованості позичальника за Кредитними договорами в сумі 6450716,24 грн. відбулось за рахунок списання грошових коштів з рахунків поручителів позичальника - ТОВ Євро-Дон (на підставі Договору поруки від 10.09.2014 р., укладеного між ПАТ БАНК КАМБІО та ТОВ ЄВРО-ДОН ) (том 1, а.с. 68-69) та ПОВ Інланд Транзіт (на підставі Договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти) від 10.09.2014 р., укладеного між ПАТ Банк Камбіо та ПОВ Інланд Транзіт ) (том 1, а.с. 70).

У зв`язку з виконанням у повному обсязі зобов`язань за Кредитними договорами, ПАТ Банк Камбіо оформлено повідомлення №04/2786 від 03.12.2014 р. (том 1, а.с. 71), згідно якого ПАТ Банк Камбіо повідомив Реєстраційну службу Миронівського районного управління юстиції про припинення Договору іпотеки від 07.11.2013 року та на підставі зазначеного листа просив внести записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення обтяження нерухомого майна.

На підставі зазначеного повідомлення банку, 23.12.2014 року державним реєстратором Миронівського районного управління юстиції Київської області проведено державну реєстрацію припинення іпотеки та обтяжень стосовно нежитлових приміщень, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №31542921 від 24.12.2014 року, №31544260 від 24.12.2014 року, №31535246 від 24.12.2014 року, №31541018 від 24.12.2014 року, №31527739 від 24.12.2014 року, №31525975 від 24.12.2014 року (том 1, а.с. 72-77).

Позивач посилається на те, що 03.10.2018 року на його адресу від ПАТ Банк Камбіо надійшло повідомлення-вимога в порядку ст.ст. 35, 36, 37 Закону України Про іпотеку №22/1773 від 21.09.2018 року (том 1, а.с. 78-84), в якій повідомляється про наявність станом на 03.09.2018 року у позичальника - ТОВ Торгівельний дім Успіх заборгованості за Кредитними договорами №749/01-2013 від 30.04.2013 року, №750/02-2013 від 21.05.2013 року, №752/03-2013 від 03.06.2013 року, №755/04-2013 від 26.06.2013 року, у зв`язку з чим банк повідомив позивача про необхідність погашення у 30-денний строк з моменту отримання зазначеної вимоги вказаної заборгованості, а також попередив, що у разі невиконання даної вимоги, банком буде звернуто стягнення на предмети іпотеки (у тому числі, житлові приміщення позивача) шляхом набуття права власності. До вказаного повідомлення-вимоги додано повідомлення ПАТ Банк Камбіо про нікчемність правочинів та застосування наслідків нікчемності №22/1781 від 21.09.2018 року (том 1, а.с. 89-92).

З зазначеного повідомлення вбачається, що наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Камбіо Северина Ю.П. №109 від 18.07.2018 року затверджено Акт Комісії з перевірки правочинів (договорів) на предмет нікчемності від 18.07.2018 року, яким виявлено ознаки нікчемності, передбачені п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , в певних правочинах, зокрема, правочині щодо відступлення/розірвання/припинення Договору іпотеки від 07.11.2013 року, укладеного з ПАТ Миронівське , Договорі застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти) від 10.09.2014 року, укладеному з ПОВ Інланд Транзіт , Договорі поруки від 10.09.2014 року, укладеного з ТОВ Євро -Дон . Застосовано наслідки нікчемності правочинів, в т.ч. здійснено зворотні транзакції по рахунку за нікчемним правочином.

У відповідь на зазначене повідомлення-вимогу, позивачем на адресу ПАТ Банк Камбіо направлено лист №26-1 від 26.10.2018 року (том 1, а.с. 93), в якому позивач повідомив про незгоду стосовно нікчемності правочинів. Оскільки, у позивача з ПАТ Банк Камбіо відсутні господарські відносини, а також, чинні договори іпотеки/застави, тому, ПАТ Банк Кмбіо не є іпотекодержателем, заставодержателем будь-якого майна позивача, а тому й відсутні підстави для виконання вимоги банку про погашення вказаної у повідомленні заборгованості (докази надіслання наявні в матеріалах справи, том 1, а.с.94).

15.03.2019 року позивачу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що 14.03.2019 року право власності на належне йому майно - нежитлові приміщення, зареєстровано за ПАТ Банк Камбіо на підставі Договору іпотеки від 07.11.2013 року, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №159659221 від 15.03.2019 року, №159660609 від 15.03.2019 року, №159657569 від 15.03.2019 року (том 1, а.с. 95-103).

Оскільки банком в позасудовому порідку було звернуто стягнення на предмет іпотеки, позивач, вважаючи такі дії незаконними, звернувся до суду з позовом до ПАТ Банк Кмбіо про визнання припиненою іпотеки, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування записів і рішень державного реєстратора.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цією ж статтею визначено і орієнтовний перелік способів захисту. В пункті 7 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України визначено припинення правовідношення, як один із способів захисту цивільних прав.

Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України визначено, що способами захисту прав суб`єктів господарювання є, зокрема, визнання наявності або відсутності прав та припинення господарських правовідносин.

Укладення між сторонами у справі іпотечного договору стало підставою для виникнення між ними прав та обов`язків з приводу виконання умов вказаного договору. Слід зазначити, що у разі існування між сторонами, які перебувають між собою в певних правовідношеннях, спору про припинення зобов`язань за договором, такий спір може бути передано на вирішення суду, а вимога про визнання припиненими зобов`язань за договором по суті є вимогою про припинення господарських правовідносин за цим договором, що відповідає передбаченим статтею 16 ЦК України та статтею 20 ГК України способам захисту.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В частині першій статті 575 Цивільного кодексу України іпотека визначена як окремий вид застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про іпотеку , іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Загальні умови припинення господарських зобов`язань визначені в статті 202 Господарського кодексу України, відповідно до якої господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов`язань визначені в статтях 599-601, 604-609 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання припиняється: виконанням проведеним належним чином; переданням відступного; зарахуванням; за домовленістю сторін; прощенням боргу; поєднанням боржника і кредитора в одній особі; неможливістю його виконання; смертю фізичної особи та ліквідацією юридичної особи.

Відповідно до частини 5 статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно ст. 17 Закону України Про іпотеку , іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

При цьому, колегія судів вважає за необхідне відзначити, що у відповідності до положень статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Тобто при зверненні з позовом про визнання припиненою іпотеки за іпотечним договором на позивача покладений тягар доведення обставин повного припинення зобов`язань за кредитним договором у зв`язку з їх виконанням. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 906/1130/17.

Обставина повного припинення зобов`язань за кредитним договором має бути доведена в розрізі кожного зобов`язання позичальника, у тому числі щодо основної суми кредиту, процентів за користування кредитними коштами та іншими обов`язковими платежами, передбаченими укладеними між сторонами кредитним договором та додатковими угодами до нього. Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.

Так, пунктом 7.2. Договору іпотеки передбачено, що Договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов`язань, забезпечених іпотекою за цим Договором.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, Договір іпотеки забезпечував виконання грошових зобов`язань: ТОВ Торгівельний дім Успіх перед ПАТ Банк Камбіо за Кредитним договором №749/-01-2013 від 30.04.2013 року, Генеральною кредитною угодою №751/01-2013 від 21.05.2013 року, Кредитним договором №750/02-2013 від 21.05.2013 року, Кредитним договором №752/03-2013 від 03.06.2013 року, Кредитним договором №755/04-2013 від 26.06.2013 року, Кредитним договором №762/05-2013 від 12.09.2013 року.

30.04.2013 між ПАТ Банк Камбіо та ТОВ Торгівельний Дім Успіх укладено Кредитний договір №749/01-2013 з лімітом кредитної лінії - 3000000,00 грн., дата повернення кредиту 11.09.2014 року, процентна ставка 23% (п.п. 1.3-1.6). Відповідно до п. 2.1. Банк відкриває рахунки: для обліку кредиту № НОМЕР_1 , для обліку відсотків № НОМЕР_2 та Генеральна кредитна угода №751/01-2013 від 21.05.2013 року, згідно якої Банк надає позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених кредитними договорами, укладеними в межах цієї Угоди (п. 1.1). Загальний ліміт позичкової заборгованості за кредитами, наданими в межах цієї Угоди - 9600000,00 грн., строк повернення 11.09.2014 року, процентна ставка 23% (п. 2.2.1). Відповідно до п. 4.1. Банк відкриває позичальнику позичкові рахунки, згідно умов, укладених в межах даної Угоди кредитних договорів та додаткових угод до них.

В межах Генеральної кредитної угоди №751/01-2013 від 21.05.2013 укладено: Кредитний договір №750/02-2013 від 21.05.2013 року - сума кредиту 2000000,00 грн., дата повернення кредиту 11.09.2014 року, процентна ставка 23% (п.п. 1.2. -1.5.). Відповідно до п. 2.1. Банк відкриває рахунки: для обліку кредиту № НОМЕР_3 , для обліку відсотків № НОМЕР_4 (п. 2.1.).

Кредитний договір №752/03-2013 від 03.06.2013 року - сума кредиту 4000000,00 грн., дата повернення кредиту 11.09.2014 року, процентна ставка 23% (п.п. 1.2. -1.5.). Відповідно до п. 2.1. Банк відкриває рахунки: для обліку кредиту № НОМЕР_5 , для обліку відсотків №2068200300790 (п. 2.1.).

Кредитний договір №755/04-2013 від 26.06.2013 року - сума кредиту 1000000,00 грн., дата повернення кредиту 11.09.2014 року, процентна ставка 23% (п.п. 1.2. -1.5.). Відповідно до п. 2.1. Банк відкриває рахунки: для обліку кредиту № НОМЕР_6 , для обліку відсотків № НОМЕР_7 (п. 2.1.).

При цьому, як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 10.09.2014 року між ПАТ Банк Камбіо та ТОВ Євро-Дон укладено Договір поруки, згідно якого ТОВ Євро-Дон поручається перед Банком за виконання обов`язків ТОВ Торгівельний Дім Успіх за Кредитними договорами в сумі 643700,00 грн. Пунктом 2.1.4. Договору поруки встановлено право Кредитора здійснити договірне списання з рахунків поручителя у розмірі суми заборгованості за Кредитними договорами.

10.09.2014 року між ПАТ Банк Камбіо та ПОВ Інланд Транзіт укладено Договір застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти), яким також забезпечено Кредитні договори, укладені між ТОВ Торгівельний дім Успіх та ПАТ Банк Камбіо . Згідно умов Договору застави ПОВ Інланд Транзіт передає у заставу належні йому майнові права, а саме, право вимоги грошових коштів у розмірі 312122,80 євро за Договором інвестиційного вкладу №08д/978EURO від 21.06.2006 року, укладеного з ПАТ Банк Камбіо .

Відповідно до п. 4.1. Договору застави майнових прав та відступлення права вимоги від 10.09.2014 року, заставодержатель набуває права вимоги в день невиконання боржником своїх зобов`язань за Кредитним договором та/або в день отримання від заставодавця заяви про дострокове повернення депозитного вкладу та/або в день порушення справи про банкрутство заставодавця/боржника. Заставодержатель з дня виникнення у нього права вимоги має право задовольнити свої вимоги шляхом списання коштів з депозитного рахунку Заставодавця № НОМЕР_8 , відкритого по Договору інвестиційного вкладу №08д/978EURO від 21.06.2016 року з ПАТ Банк Камбіо .

12.09.2014 року відбулось погашення заборгованості ТОВ Торгівельний Дім Успіх за Кредитними договорами шляхом здійснення Банком договірного списання грошових коштів: з рахунку ПОВ Інланд Транзіт № НОМЕР_8 (на підставі п. 4.1. Договору застави майнових прав), та з рахунку ТОВ Євро-Дон № НОМЕР_9 (на підставі п.2.4.1 Договору поруки), що підтверджується довідками ПАТ Банк Камбіо №22/657 від 16.03.2015 року та №22/3380 від 16.06.2015 року.

З наданих виписок по рахунку ПОВ Інланд Транзіт № НОМЕР_10 та виписок по рахунку ТОВ Торгівельний Дім Успіх № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 , № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 , № НОМЕР_16 , № НОМЕР_17 , № НОМЕР_18 слідує, що відбулось погашення заборгованості по процентам та кредиту за Кредитним договором №749/01-2013 від 30.04.2013, заборгованості по процентам та кредиту за Кредитним договором №750/02-2013 від 21.05.2013, заборгованості по процентам та кредиту за Кредитним договором №752/03-2013 від 03.06.2013, заборгованості по процентам та кредиту за Кредитним договором №755/04-2013 від 26.06.2013.

Таким чином, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд, надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, дійшов правильного висновку про те, що заборгованість ТОВ Торгівельний Дім Успіх за Кредитними договорами була погашена за рахунок грошових коштів ПОВ Інланд Транзіт та ТОВ Євро-Дон , що підтверджується виписками з рахунків, а отже, припинились і правовідношення між ПАТ Банк Камбіо та ТОВ Торгівельний Дім Успіх за Кредитним договором №749/01-2013 від 30.04.2013 року, Генеральною кредитною угодою №751/01-2013 від 21.05.2013 року, Кредитним договором №750/02-2013 від 21.05.2013 року, Кредитним договором №752/03-2013 від 03.06.2013 року, Кредитним договором №755/04-2013 від 26.06.2013 року.

Водночас, заперечуючи проти задоволення позову в суді першої інстанції та обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги відповідач вказував на те, що підставою для вчинення спірних реєстраційних дій є Наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Банк Камбіо №109 від 18.07.2018 року про нікчемність правочинів - Договору застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти) від 10.09.2014 року, укладеного між ПАТ Банк Камбіо та ПОВ Інланд Транзіт , яким передано в забезпечення право вимоги грошових коштів за Договором інвестиційного вкладу №О8д/978EURO від 21.06.2016 року та Договору поруки від 10.09.2014 року, укладеного між ПАТ Банк Камбіо , ТОВ Євро-Дон та ТОВ Торгівельний дім Успіх .

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання вимог Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб уповноваженою особою банку здійснено ряд заходів, за результатами яких видано Наказ №109, згідно якого затверджено Акт комісії з перевірки правочинів на предмет нікчемності від 18.07.2018 р., яким виявлено ознаки нікчемності, у тому числі у Договорі застави майнових прав та відступлення прав вимоги (грошові кошти) від 10.09.2014 року, укладеного між ПАТ Банк Камбіо та ПОВ Інланд Транзіт , яким передано в забезпечення право вимоги грошових коштів за Договором інвестиційного вкладу №О8д/978EURO від 21.06.2016 року та Договорі поруки від 10.09.2014 року, укладеного між ПАТ Банк Камбіо , ТОВ Євро-Дон та ТОВ Торгівельний дім Успіх .

Постановою Правління Національного банку України від 19.08.2014 року №510/БТ Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства Банк Камбіо шляхом призначення куратора , зокрема, зобов`язано банк здійснювати розрахунки в національній валюті виключно через кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України(крім операцій за розрахунками з міжнародними платіжними системами згідно з укладеними договорами та а правочинами щодо цінних паперів за кореспондентським рахунком у ПАТ РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР ). У зв`язку з цим перераховувати кошти в національній валюті з кореспондентських рахунків ПАТ БАНК КАМБІО , відкритих у банках-кореспондентах, на кореспондентський рахунок, відкритий у Національному банку України.

Згідно з п. 7.1.3. ст. 7 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні від 05.04.2001 року №2346-ІІІ кореспондентський рахунок - рахунок, що відривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських операцій.

Відкриття кореспондентських рахунків здійснюється шляхом встановлення між банками кореспондентських відносин у порядку, що визначається Національним банком України, та на підставі відповідного договору.

У ст. 27 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні від 05.04.2001 року №2346-ІІІ визначається порядок виконання міжбанківського та внутрішньогобанківського переказу. Так, відповідно до п. 27.1. цієї статті міжбанківський переказ здійснюється: 1) проведення суми переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в Національному банку України; 2) проведення суми переказу через кореспондентські рахунки, що відкриваються банками в інших банках або в розрахунковому банку.

Внутрішньобанківський переказ здійснюється банком у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1071 Цивільного кодексу України грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом.

Також, відповідно до п. 1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в України в національній валюті України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004 року, в якому визначено поняття договірного списання вказано, що списання договірне - списання банком з рахунку клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом.

Як вказувалось у даній постанові, погашення кредитної заборгованості ТОВ Торгівельний Дім Успіх за Кредитними договорами була здійснена шляхом договірного списання з рахунків ПОВ Інланд Транзіт та ТОВ Євро-Дон коштів, що не передбачає використання кореспондентського рахунку.

Відтак, колегія суддів зазначає, що механізм погашення заборгованості по кредиту ТОВ Торгівельний Дім Успіх за кредитними договорами не суперечить Постанові Правління Національного банку України від 19.08.2014 року №510/БТ Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ "Банк Камбіо" шляхом призначення куратора .

Крім того, судова колегія зауважує, що обмеження у діяльності банку у вигляді необхідності погашення заборгованості в грошовій формі за погодженням із куратором банку було запроваджено Постановою Правління НБУ № 503/БТ від 25.09.2014 Про віднесення ПАТ "Банк Камбіо" до категорії проблемних , тоді як списання коштів з рахунків ПОВ Інланд Транзіт та ТОВ Євро-Дон в рахунок погашення кредитних зобов`язань ТОВ Торгівельний Дім Успіх проведено 12.09.2014, тобто до запровадження таких обмежень.

Відповідно до п.1.9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (у редакції, чинній на момент здійснення погашення заборгованості за Кредитними договорами) доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків банки приймають до виконання виключно в межах залишку коштів на цих рахунках або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках.

Згідно з п.1.12 Інструкції банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання/стягнення коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов`язаний: узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: "Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку" ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності. Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що банком з підстав, визначених в п.1.12 Інструкції, не було виконано списання коштів, а тому колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість тверджень відповідача щодо відсутності грошових коштів на рахунках банку та, відповідно, непогашення кредитної заборгованості. При цьому, як вже було встановлено у даній постанові, факт списання коштів підтверджується банківськими виписками, що додатково підтверджує наявність на рахунках суми коштів для списання.

Крім того, колегія відхиляє аргументи Банку щодо порушення приписів постанови Правління НБУ від 19.08.2014 № 510/БТ Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю ПАТ БАНК КАМБІО в частині проведення розрахунків в інший спосіб, ніж це передбачено її приписами, тобто, порушення про наявність ознак нікчемності спірних правочинів, згідно з пунктом 1 частини третьою статті 38 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні , оскільки зазначена постанова НБУ не доводилася до відома вкладників та позичальників. Позивач і поручителі не мали загального доступу до даної постанови Банку, тому на час здійснення розрахунків за Кредитними договорами ці особи не були обізнані щодо наявності застережень, встановлених постановою. Здійснивши проведення розрахункової операції, Банк своїми діями підтвердив наявність на рахунку платників необхідної суми коштів, про що також свідчить відсутність заборони на проведення розрахункових операцій у відповідний спосіб, зі сторони уповноваженої особи-куратора, на яку, в силу приписів постанови Правління НБУ від 19.08.2014 № 510/БТ, покладено обов`язок щодо здійснення контролю за операціями, які проводяться банком. Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 12.08.2019 у справі № 904/4953/18.

Згідно п. 7 ч. 3. ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , нікчемними є правочини, які банк уклав та умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Уповноважена особа Фонду наділена розпорядчими повноваженнями реагування за наслідками перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних. В той же час, вказане право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов`язує нікчемність правочину у кожному конкретному випадку, із наданням обґрунтування по кожній з виявлених підстав визнання правочину нікчемним. Встановлення ознак нікчемності правочину без надання достатнього та належного правового обґрунтування призводить до безпідставного віднесення правочину до нікчемного.

Правочин може бути нікчемним тільки в силу закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду, а застосування наслідків нікчемності можливе тільки на підставі рішення суду. Уповноважена особа ФГВФО не наділена повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Наказ уповноваженої особи Фонду є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду, що здійснює повноваження органу управління банку. Такий наказ не є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків ані у Банку, ані у іншої сторони правочину, і не є підставою для застосування наслідків нікчемності правочинів.

Уповноважена особа Фонду не може застосовувати наслідки недійсності нікчемних правочинів, а тільки у разі виявлення нікчемних правочинів може вчинити дії щодо застосування наслідків недійсності - звернутися до суду з відповідним позовом.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом (Велика Палата) у постанові від 11.04.2018 року у справі №910/12294/16, від 16.05.2018 року у справі №910/24198/19, від 20.06.2018 року у справі №755/7957/16, від 07.07.2018 року у справі №826/1476/15, від 04.04.2018 року у справі №916/2986/16, від 13.07.2018 року у справі №910/8030/17, від 20.03.2019 року у справі №826/6909/15.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 6 ЦК України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Виходячи з наведених положень законодавства, ПАТ Банк Камбіо , ТОВ Торгівельний Дім Успіх , ТОВ Євро-Дон та ПОВ Інланд Транзіт на власний розсуд визначили умови щодо забезпечення виконання зобов`язань та порядку проведення розрахунків, які не суперечать законодавству.

Відповідачем у Наказі №109 від 18.07.2018 року не наведено жодних норм, які б забороняли особам передавати в заставу права вимоги за депозитним договором або поручатися за виконання зобов`язань позичальника, а банку вчиняти дії щодо звернення стягнення на майнові права або договірне списання коштів поручителя в рахунок погашення кредитної заборгованості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України, відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами непереборної сили.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що звернення стягнення на майнові права за Договором інвестиційного вкладу №08д/978EURO від 21.06.2006 року та договірне списання коштів з поточного рахунку поручителя в рахунок оплати заборгованості позичальника за кредитними договорами, за відсутності будь-яких обмежувальних заходів з боку регулятора, не може вважатись перевагою (пільгою) у розумінні п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . Водночас, за приписами п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб підставою нікчемності правочинів визначено лише ті випадки, коли переваги (пільги) отримують окремі кредитори банку, а не сам банк.

При цьому, відповідачем належними засобами доказування в порядку ст. 74 ГПК України не було доведено того, що в результаті списання грошових коштів в рахунок погашення кредитної заборгованості окремими кредиторами банку були отримані переваги.

Судом першої інстанції на підставі вірного дослідження матеріалів справи встановлено, що відповідачем не було підтверджено того, що укладенням правочинів, визнаних нікчемними, банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог, або прийняв на себе зобов`язання щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України Про банки і банківську діяльність , або уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, або уклав правочини, умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, у тому числі правочини з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Укладення договору і спосіб його виконання не є тотожними. Перерахування грошових коштів з рахунку на рахунок в одному банку не є правочинами в розумінні статей 202, 204, 626 ЦК України та Закону, а є банківськими операціями, а тому не можуть визнаватися нікчемними, оскільки проведені на виконання цивільно-правових договорів. Укладений між сторонами договір поруки та здійснене поручителем погашення кредиту були вчинені до віднесення 04.12.2014 року ПАТ Банк Камбіо до категорії неплатоспроможних і запровадження тимчасової адміністрації, а дії щодо перерахування грошових коштів з рахунку на рахунок не є правочинами, а є банківськими операціями, а тому доводи про їх нікчемність на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб є безпідставними (Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 05.12.2018 року у справі №911/3880/15 та від 20.06.2018 року у справі №755/7957/16-ц).

Крім того, які підставно зауважив суд першої інстанції, відповідно до п. 5 розділу II Порядку виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення , затвердженого Рішенням №826 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.05.2016 року, перевірка правочинів (договорів) на предмет нікчемності проводиться Комісією у період здійснення Фондом тимчасової адміністрації банку. У разі необхідності проведення перевірки протягом процедури ліквідації банку така перевірка повинна бути завершена не пізніше шести місяців з дня початку процедури ліквідації банку. За рішенням виконавчої дирекції Фонду перевірку може бути продовжено, але не більше, ніж на шість місяців.

Отже, згідно діючого Порядку, відповідачем порушено строк проведення перевірки правочинів ПАТ Банк Камбіо на предмет нікчемності, оскільки Тимчасова адміністрація в ПАТ Банк Камбіо діяла з 05.12.2014 р. по 01.03.2015 р., протягом цього часу не було виявлено ознак нікчемності спірних правочинів (договорів).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованих висновків про відсутність підстав для визнання Уповноваженою особою правочинів нікчемними та направлення з цього приводу повідомлень. Доводи апеляційної скарги не спростовують вірності висновків суду.

Отже, враховуючи те, що позивачем належними засобами доказування в порядку ст. 74 ГПК України підтверджено факт погашення кредитної заборгованості ТОВ Торгівельний Дім Успіх за кредитними договорами, тобто зобов`язання є такими, що припинились згідно приписів ст. 599 ЦК України, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом правомірно було задоволено позов в частині визнання припиненою іпотеки за договором іпотеки від 07.11.2013, укладеного між Публічним акціонерним товариством Банк Камбіо та Публічним акціонерним товариством Миронівське з огляду на приписи ст. ст. 509, 526, 598 ЦК України, ст. ст. 1, 7 Закону України Про іпотеку .

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.ч. 1, 2, 7 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України, встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 2 ст. 593 ЦК України передбачено, що у разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України Про іпотеку , відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Пунктом 71 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868, передбачено, що державна реєстрація припинення обтяження нерухомого майна іпотекою проводиться нотаріусом одночасно із зняттям ним заборони, накладеної під час посвідчення договору іпотеки.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Враховуючи встановлення обставин припинення зобов`язань за іпотечним договором у зв`язку із виконанням основного зобов`язання, за оцінкою колегії суддів місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в частині вимог про витребування з чужого незаконного володіння Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" нерухомого майна та скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, обставинам справи та порушення місцевим господарським судом норм матеріального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2019 у справі № 911/829/19 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (відповідача у даній справі).

Керуючись ст. ст. 129, 253-254, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" на рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2019 у справі №911/829/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2019 у справі №911/829/19 залишити без змін.

3. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті згідно ухвали Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2019 у справі № 911/829/19.

4. Поновити дію рішення Господарського суду Київської області від 02.07.2019 у справі №911/829/19.

5. Справу №911/829/19 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді С.Я. Дикунська

А.О. Мальченко

Повний текст постанови складено 18.11.2019