Постанова

від 13.11.2019 по справі 904/2459/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2019 року м.Дніпро Справа № 904/2459/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Березкіної О.В.,

секретар судового засідання : Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Куракін Ю.В., ордер серія КВ №416359 від 21.12.2018 р., адвокат;

представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю КРАФТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2019 року, ухвалене суддею Панна С.П., повний текст якого складений 20.09.2019, у справі №904/2459/19

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі філії "Центр управління промисловістю" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю КРАФТ", м. Дніпро

про стягнення пені та штрафу в розмірі 779 615,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою звернулось Акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ в особі філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю КРАФТ" про стягнення 779 615,04 грн пені та штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №ЦУП-04/0125/18 від 04.06.20018 в частині своєчасної доставки товару, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій, передбачених п.8.2 договору.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2019 року у справі №904/2459/19 позов задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю КРАФТ" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр управління промисловістю" акціонерного товариства "Українська залізниця" пеню у розмірі 632 456,79 грн, штраф 147 158,25 грн, а також судові витрати у розмірі 11 694,23 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю КРАФТ" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження доказів у справі, просить рішення господарського суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції не були враховані суттєві обставини справи, зокрема, після отримання заявок позивача відповідачем на його електронну пошту надіслано листи ( №134 від 15 червня 2018 та №155 від 05 липня 2018) про перегляд строків та об`ємів поставки продукції по договору, у зв`язку неможливістю виконання цих заявок, зокрема, згідно зі ст. 39 Законом України про "Тваринний світ" від 13.12.2001, у період масового розмноження диких тварин, з 1 квітня до 15 червня, забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (пальба, проведення вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу). З урахуванням наведеного, з 1 квітня та фактично до 1 липня кожного року усі лісові господарства України призупиняють роботу по вирубці та реалізації лісу кругляка, та починають реалізацію кругляка тільки після 10 липня; через вказане виконання заявки позивача до 31.07. 2018 за такий термін неможливо, тому що запасів лісу на господарствах немає, а для виготовлення замовленого об"єму продукції необхідно майже 20 вагонів сировини - ліса кругляка.

Скаржник вважає, що договірні відносини мають базуватись на рівності сторін та не повинні ставити у скрутне становище контрагента.

Також скаржник посилається на ст.ст.614, 617 ЦК України, якими передбачені випадки звільнення від відповідальності.

Зауважує, що позивач відповіді на листи не надав, але запевнив, що направить нові заявки; в подальшому, прийняв товар, який у повному обсязі поставив відповідач та повернув грошову заставу в забезпечення виконання відповідачем зобов"язань; отже, дії Позивача по прийманню продукції, її оплаті, свідчить про згоду прийняти виконання обов`язків по договору у новий строк, не пов"язаний з заявками, тобто у строк дії договору.

Зазначає, що згідно п. 13.1 договору грошова застава вноситься на рахунок Позивача для забезпечення виконання договору та повертається лише у разі виконання Договору у повному обсязі; згідно Закону України "Про державні закупівлі" за рахунок цієї застави Позивач мав би компенсувати збитки, у разі настання таких. Таким чином, повертаючи заставу, Позивач прийняв виконання Договору у повному обсязі, та згоден з тим, що будь-які збитки пов`язані з виконанням договору відсутні.

Крім того, зазначає, що суд першої інстанції допустив помилку при нарахуванні сум пені, вказавши у рішенні суму 632456,79 грн, замість 632456, 77 грн.

Застосувавши до відповідача як пеню, так і штраф у розмірі 147 158,25 грн, суд першої інстанції, на думку відповідача, порушив статтю 61 Конституції України щодо притягнення особи до подвійної відповідальності за одне і теж правопорушення (постанова ВСУ від 21.10.2015 року у справі №6-2003цс15, постанова ВСУ від 24.12.2013 року у справі №3-37гс13, від 11.10.2017 року у справі №347/1910/15-ц).

У відзиві на апеляційну скаргу Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначає про відповідність оскаржуваного судового рішення вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи, вказує, що доводи скарги про невірне застосування судом першої інстанції положення 614, 617 ЦК України є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відповідачем порушені умови договору, який є обов"язковим для виконання та яким передбачені певні строки поставки продукції, в той же час, за приписами ст.218 Господарського кодексу України сторона не несе господарсько-правову відповідальність, якщо доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності; при цьому не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Позивач посилається на частину четверту статті 219 Господарського кодексу України, відповідно до якої сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

Звертає увагу, що у розділі X Договору поставки від 04.06.2018 №ЦУП-04/0125/18 сторони визначили обставини, які через надзвичайний характер можуть бути підставою для звільнення від господарської відповідальності, а саме п. 10.2 Договору визначає серед цих обставин: пожежі, землетруси, природні катастрофи, війни та військові дії, проведення антитерористичних операцій, страйки, громадські безпорядки, блокади, епідемії, заборонні заходи міжнародних організацій, органів державної влади, управління та банківських установ, закриття портів, залізниць, транспортних магістралей. В той же час, обставини щодо обмеження вирубки лісу не є такими у розумінні умов Договору та ст.ст. 614, 617 ЦК України.

Звертає увагу, що за змістом п. 5.1 проекту договору, який є частиною тендерної документації на закупівлю: поставка товару здійснюється в терміни, зазначені в рознарядках (заявках) Покупця. Укладений сторонами договір №ЦУП-04/0125/18 від 04.06.2018 не суперечить тендерній документації, його умови не відрізняються від змісту проекту договору, який є частиною вказаної тендерної документації. Укладаючи спірний договір, ТОВ "Ю Крафт" було ознайомлене з його умовами та погодило такі умови.

Доводи апеляційної скарги, що позивач, повернувши забезпечення виконання договору (договірне забезпечення), прийняв інші строки поставки продукції є необґрунтованими, оскільки виконання позивачем вимог п. 13.1 Договору в жодному разі не свідчить про погодження Покупцем змін до Договору щодо умов та строків поставки. При цьому, відповідно до п.13.3 усі зміни і доповнення до Договору дійсні лише в тому випадку, якщо вони вчинені в письмовій формі (у формі Додаткових угод), підписані уповноваженими представниками сторін.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.10.2019 (колегія суддів: головуючий, доповідач - Іванов О.Г., Березкіна О.В., Дармін М.О.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю КРАФТ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2019 у справі № 904/2459/19; судове засідання призначено на 13.11.2019; сторонам наданий строк для подання відзиву, заяв, клопотань.

В судове засідання 13.11.2019 представник Відповідача (скаржника) не з"явився, правом участі в судовому засіданні, передбаченим ст.42 ГПК України, не скористався. Про час та місце судового засідання повідомлявся судом апеляційної інстанції належним чином за адресою, що розміщена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та зазначеною безпосередньо в апеляційній скарзі, що підтверджується поверненням поштового рекомендованого повідомлення (а.с.164-166).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами частини 2 ст.120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Оскільки суд апеляційної інстанції не визнавав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 273 ГПК України, а також відсутність передбачених ч. 11 ст. 270 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи, враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість в порядку ч. 12 ст. 270 ГПК України розглянути справу у відсутність представника відповідача.

При цьому колегія суддів зазначає, що відповідач, як заявник апеляційної скарги (скаржник) та учасник судового провадження, безвідносно до отримання/неотримання поштової кореспонденції, в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження, про що наголошував Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 по справі "Пономарьов проти України".

Згідно ч.2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Для цих цілей існує Єдиний державний реєстр судових рішень.

Відповідно до частин 1, 3 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалу суду апеляційної інстанції від 21.10.2019 року про відкриття апеляційного провадження (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/85046500) надіслано судом 21.10.2019, зареєстровано в реєстрі 21.10.2019 та оприлюднено 22.10.2019. Отже, Відповідач, як заявник апеляційної скарги, мав можливість цікавитись результатом та ходом розгляду поданої ним скарги.

В судовому засіданні 13.11.2019 Центральним апеляційним господарським судом оголошена вступна та резолютивна частини постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

04.06.2018 між філією "Центр управління промисловістю" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ю КРАФТ" (постачальник) укладено договір поставки № 04/0125/18 (договір), відповідно до предмету якого постачальник зобов`язується за рознарядками (заявками) покупця поставити і передати у його власність продукцію виробничо-технічного призначення: шпали дерев`яні до залізничних колій, не просочені (код ЄЗС 03410000-7 деревина (шпали та бруси дерев`яні)), далі - Товар, найменування, асортимент, кількість та ціни якого вказуються у додатку до договору - специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору, а покупець зобов`язується прийняти Товар та здійснити оплату відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 1.2 договору найменування (номенклатура, асортимент), кількість товару:

- Шпали дерев`яні І тип, ДСТУ ГОСТ 78-2009- 3500 шт.

- Шпали дерев`яні ІІ тип, ДСТУ ГОСТ 78-2009- 1500 шт. Всього 5000 шт.

Відповідно до п.3.1 договору сума Договору становить 2 299 998,00 грн. в тому числі ПДВ 20% - 383 333,00 грн.

Згідно з п. 3.2 Договору, ціна за одиницю Товару включає: вартість Товару, митні платежі, всі податки і збори, передбачені чинним законодавством України, витрати по навантаженню на транспортний засіб, інші додаткові збори, пов`язані з відправленням вантажу, транспортні витрати, пов`язані з доставкою Товару на адресу Вантажоодержувачів, та становить:

- пункт призначення: склад ВП "Новомосковський ШПЗ" або склад ВП "Рава-Руський ШПЗ":

шпала дерев`яна 1 тип не просочена - 470,00 грн. (з ПДВ), шпала дерев`яна 2 тип не просочена - 436,66 грн. (з ПДВ).

Відповідно до п. 5.1, п.5.2 Договору, строк (термін) поставки Товару: Поставка товару здійснюється в терміни зазначені в Рознарядках (заявках) ПОКУПЦЯ, що є підтвердженням готовності Вантажоодержувачів прийняти Товар. ПОСТАЧАЛЬНИК здійснює поставку Товару залізничним транспортом загального користування або автомобільним транспортом на умовах ООР (кількість товару, місце поставки, адреса Вантажоодержувача та терміни поставки зазначаються в Рознарядці (заявці)) відповідно до вимог"ІНКОТЕРМС" (редакція 2010 р.).

У п. 5.5 Договору визначений порядок надання Рознарядки:

- Рознарядка (заявка) на поставку Товару надається ПОСТАЧАЛЬНИКУ через мережу електронного зв`язку (Інтернет) на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1.

- після отримання Рознарядки (заявки) ПОСТАЧАЛЬНИК зобов`язаний підтвердити її отримання протягом одного робочого дня або вчинити дії які підтверджують отримання Рознарядки (заявки).

- надіслання ПОКУПЦЕМ Рознарядки(заявки) через мережу електронного зв`язку (Інтернет) є достатньою підставою для початку перебігу строку поставки Товару.

- у Рознарядці (заявці) повинно бути вказано: номенклатура, кількість партії Товару, що підлягає поставці, Вантажоодержувачі Товару їх реквізити та терміни поставки.

Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у Рознарядці (заявці) несе ПОКУПЕЦЬ.

- у разі ненадходження ПОКУПЦЮ від ПОСТАЧАЛЬНИКА підтвердження про отримання Рознарядки (заявки) відмітка (звіт) про її направлення через мережу електронного зв`язку (Інтернет) є в любому випадку достатньою підставою для початку перебігу строку поставки Товару.

Згідно п.5.6 Договору, товар вважається поставленим з дати підписання акту приймання-передачі Товару на складах Вантажоодержувачів.

Пунктами 8.1, 8.2 договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором СТОРОНИ несуть відповідальність, передбачену законодавством та даним Договором. У разі не поставки, недопоставки Товару, ПОСТАЧАЛЬНИК сплачує ПОКУПЦЮ пеню у розмірі 0,5% вартості непоставленого Товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 10 % вказаної вартості.

Термін дії даного договору, встановлюється з моменту його підписання до 31.12.2018, а в частині оплати - до повного виконання (п.12.1 договору).

Розділом 10 договору сторонами визначено обставини, які можуть бути підставою для звільнення від господарської відповідальності.

Так, у п.10.1. Договору вказано, що СТОРОНИ звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором, якщо буде доведено, що таке невиконання або неналежне виконання зобов`язань сталося внаслідок непереборної сили (далі - форс-мажорні обставини).

Пунктом 10.2. Договору визначено, під форс-мажорними обставинами слід розуміти надзвичайні обставини, що не діяли під час підписання Договору та виникли незалежно від волі СТОРІН, а саме: пожежі, землетруси, природні катастрофи, війни та військові дії, проведення антитерористичних операцій, страйки, громадські безпорядки, блокади, епідемії, заборонні заходи міжнародних організацій, органів державної влади, управління та банківських установ, закриття портів, залізниць, транспортних магістралей.

Пунктом 13.3 договору встановлено, що усі зміни й доповнення до договору дійсні лише в тому випадку, якщо вони вчинені в письмовій формі (у формі Додаткових угод), підписані уповноваженими представниками сторін. Всі зміни і доповнення, внесені до договору, специфікації, є додатками договору і його невід`ємною частиною.

29.12.2018 між сторонами підписана додаткова угода №1, відповідно до якої сторони погодились продовжити строк дії договору до 31.03.2019; внесли зміни до пунктів 1.2, 3.1, 12.1 договору, зокрема, найменування (номенклатура, асортимент), кількість товару виклали у такій редакції:

- Шпали дерев`яні І тип, ДСТУ ГОСТ 78-2009- 4200 шт.

- Шпали дерев`яні ІІ тип, ДСТУ ГОСТ 78-2009- 1800 шт. Всього 6000 шт.

Суму договору встановили 2 759 997,60 грн. в тому числі ПДВ 20% - 459 999,60 грн.

Додаткова угодою №2 від 04.02.2019 змінені реквізити покупця.

На виконання умов договору покупцем надані заявки:

- 13.06.2018 №ЦУП-8/4163 на відвантаження згідно з Договором поставки до 30.06.2018 шпал дерев`яних на склад Виробничого підрозділу "Рава-Руський шпалопросочувальний завод" в кількості 700 шт. І тип, 300 шт. II тип. Дану заявку надіслано Постачальнику електронною поштою на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 13.06.2018;

- 02.07.2018 №ЦУП-8/4711 на відвантаження згідно з Договором поставки до 31.07.2018 шпал дерев`яних на склад Виробничого підрозділу "Новомосковський шпалопросочувальний завод" в кількості 2 800 шт. І тип, 1 200 шт. II тип. Дану заявку надіслано Постачальнику електронною поштою на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 02.07.2018.

Отримання заявок відповідачем засобами електронного зв"язку не заперечується останнім.

На виконання своїх зобов"язань відповідачем здійснена поставка товару за видатковими накладними: від 20.06.2018 № Ю-0000003, від 22.06.2018 № Ю-0000008, від 02.07.2018 № Ю-0000010, від 03.07.2018 № Ю-0000011, від 06.07.2018 № Ю-0000012, від 24.07.2018 № Ю-0000015, від 03.08.2018 № Ю-0000019, від 30.08.2018 № Ю-0000023, від 05.09.2018 № Ю-0000025, від 06.09.2018 № Ю0000026, від 06.09.2018 № Ю-0000026, від 11.09.2018 № Ю-0000027, від 26.09.2018 № Ю-0000030, від 02.10.2018 № Ю-0000034, від 25.10.2018 № Ю-0000036, від 05.11.2018 № Ю-0000041, від 06.11.2018 № Ю-0000042, які підписані сторонами без зауважень щодо якості, кількості, вартості товару та одночасно підписані акти приймання-передачі товару до них (а.с.28-63).

Таким чином, зобов`язання по Договору щодо поставки товару Постачальником виконані, але з простроченням.

28.03.2019 листом №ЦУП-8/1691 Філія "ЦУП" ПАТ "Українська залізниця" звернулася до відповідача з претензією про стягнення штрафних санкцій у зв`язку з неналежним виконанням постачальником своїх зобов`язань по Договору поставки (а.с.64-65).

Відповідач відповіді на претензію не надав.

Несплата відповідачем штрафних санкцій в добровільному порядку і стала підставою звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду.

За порушення умов договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 632 456,79 грн. згідно наступного розрахунку:

- за період прострочення 01.07.2018 по 02.07.2018 (від суми 36004296 грн.) - 1800,21 грн. пені;

- за період прострочення з 02.07.2018 по 03.07.2018 (від суми 233310,65 грн.) - 1166,55 грн. пені;

- за період прострочення з 03.07.2018 по 06.07.18 (від суми 213 661,13 грн.) - 3204,92 грн. пені;

- за період прострочення з 06.07.18 по 24.07.2018 (від суми 170 611,45 грн.) - 15 355,03 грн. пені;

- за період прострочення з 24.07.2018 по 01.08.2018 (від суми 1 471 582,52 грн.) - 58 863,30 грн. пені;

- за період прострочення з 01.08.2018 по 03.08.2018 (від суми 1 985 963,29 грн.) - 19859,63 грн. пені.

- за період прострочення з 03.08.2018 по 30.08.2018 (від суми 1 824 933,22 грн.) - 246 365,98 грн. пені.

- за період прострочення з 30.08.2018 по 05.09.2018 (від суми 1 516 144,34 грн.) - 45 484,34 грн. пені.

- за період прострочення з 05.09.2018 по 06.09.2018 (від суми 1492 941,44 грн.) - 7464,71 грн. пені.

- за період прострочення з 06.09.2018 по 11.09.2018 (від суми 1338429,89 грн.) - 33 460,75 грн. пені.

- за період прострочення з 11.09.2018 по 26.09.2018 (від суми 877 236,95 грн.) - 65792,77 грн. пені.

- за період прострочення з 26.09.2018 по 02.10.2018 (від суми 861 517,33 грн.) - 25 845,52 грн. пені.

- за період прострочення з 02.10.2018 по 25.10.2018 (від суми 747 776,36 грн.) - 85994,28 грн. пені.

- за період прострочення з 25.10.2018 по 05.11.2018 (від суми 390 573,32 грн.) - 21481,53 грн. пені.

- за період прострочення з 05.11.2018 по 06.11.2018 (від суми 63450,54 грн.) - 317,25 грн. пені.

Також позивач заявив вимогу про стягнення штрафу в розмірі 147 158,25 грн за період з 24.07.2018 по 01.08.2018.

У відзиві на позов відповідач позовні вимоги заперечив, зазначаючи, що Позивачу у відповідь на заявки було надіслано по електронній пошті листи №134 від 15 червня 2018 та №155 під 05 липня 2018 про перегляд строків та об`ємів поставки продукції по договору, у зв`язку неможливістю виконання цих заявок, оскільки згідно зі ст. 39 Законом України ''Про Тваринний світ" від 13.12.2001 у період масового розмноження диких тварин, з 1 квітня до 15 червня, забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (пальба, проведення вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу), при цьому посилаючись на ст.ст. 614, 617 ЦК України також зауважив, що особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення відповідачем своїх зобов`язань з вчасної поставки товару, що є підставою для покладення на відповідача відповідальності у вигляді сплати пені та штрафу, передбачених п.8.2 договору; при цьому здійснений позивачем розрахунок перевірений судом відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, правильно враховує періоди нарахувань та не містить арифметичних помилок. В той же час, встановлено, що будь-яких додаткових угод про зміну строку поставок товару, в порядку п.13.3 договору сторонами не укладалось та не було внесено в судовому порядку, а настання "сезону тиші" в період з 01.04.2018 до 15.06.2018, що є загальновідомим фактом, не враховано у договорі як форс-мажорна обставина, яка перешкоджає виконанню умов договору щодо поставки деревини та, відповідно, звільняє від відповідальності.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Аналізуючи правовідносини сторін, колегія суддів зазначає, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, який регулюється параграфом 1-3 розділу ІІІ Цивільного кодексу України, Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного з законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналогічні приписи містяться у статті 265 Господарського кодексу України, відповідно до якої за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Враховуючи, що товар був поставлений відповідачем за межами строків, визначених заявками позивача (якими обумовлена поставка до 30.06.2018 та до 31.07.2018), що підтверджено матеріалами справи (поставки здійснені до 06.11.2018), будь-якої додаткової угоди сторонами в порядку п.13.3 договору щодо зміни строків поставки укладено не було, то господарським судом, після встановлення правильності розрахунків позивача, правомірно задоволено позов та стягнуто з відповідача на користь позивача 632 456,79 грн пені та 147 158,25 грн. штрафу.

Стосовно доводів апеляційної скарги про відсутність вини відповідача в затримці поставок на підставі ст.ст.614, 617 ЦК України, через дію ст.39 Закону України "Про тваринний світ", колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

За приписами ст.617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів .

Згідно зі ст. 39 Закону України "Про тваринний світ" у період масового розмноження диких тварин, з 1 квітня до 15 червня, забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (стрільба, проведення вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу, використання моторних маломірних суден, проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах).

Господарським судом вірно встановлено, що неможливість вирубки лису в період з 01.04.2018 до 15.06.2018 (тобто, "сезон тиші") носить щорічний характер, тобто не є неочікуваним обмеженням і є загальновідомим фактом. Укладаючи договір №ЦУП-04/0125/18 від 04.06.20018, відповідач був обізнаний з даним фактом.

Згідно зі ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Частиною 1 ст.656 ЦК України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

З урахуванням наведених норм, колегія суддів констатує, що оскільки договір укладався за результатом проведення тендеру, тобто його умови відповідачу були відомі завчасно, як і обставини неможливості закупівлі деревини у певний час, при цьому сторонами на момент його укладення, зокрема, відповідачем не обумовлена неможливість закупівлі деревини з 01 квітня по 15 червня року, як форс-мажорна обставина, крім того, ст.617 ЦК України визначає що до обставин, які звільняють від відповідальності, зокрема не відноситься відсутність на ринку товарів, які необхідні для виконання зобов"язання, то судом першої інстанції обґрунтовано не взяті до уваги доводи відповідача про відсутність його вини у простроченні виконання зобов"язання.

Доводи скарги про повернення позивачем відповідачу застави, яка сплачувалась для компенсації збитків позивача, не приймаються колегією суддів, оскільки в даному випадку відповідач ототожнює збитки та відповідальність за неналежне виконання зобов"язань, що є різними поняттями та регулюється різними нормами права.

Стосовно доводів скарги про здійснення помилки при розрахунку пені, то вони відхиляються колегією суддів, оскільки судом задоволена заявлена позивачем сума пені, яка становить 632 456,79 грн.

Щодо доводів скарги про подвійну відповідальність відповідача в даному випадку, оскільки з нього одночасно стягнуто і пеню, і штраф, які є неустойкою, то вони відхиляються, з огляду на наступне.

Так, пунктом 8.1 договору сторони передбачили настання відповідальності за невиконання/неналежне виконання умов договору, зокрема, стягнення з постачальника штрафних санкцій за порушення своїх зобов"язань за договором, у вигляді сплати пені та додатково сплату штрафу (п.8.2 договору).

При цьому нарахування одночасно пені та штрафу допускається нормами чинного законодавства.

Зокрема, Верховний Суд вказав, що одночасне стягнення зі сторони, яка порушила господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції, оскільки вони є формами неустойки та видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 917/194/18).

Таким чином, Верховний Суд підтримав правову позицію, викладену у постановах №911/2813/17 від 09.02.1018, № 911/1351/17 від 22.03.2018, № 922/1720/17 від 25.05.2018.

При цьому посилання скаржника на постанову ВСУ від 21.10.2015 у справі №6-2003цс15, постанову ВСУ від 24.12.2013 у справі №3-37гс13, від 11.10.2017 у справі №347/1910/15-ц, не приймаються колегією суддів з огляду на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові по справі № 755/10947/17 від 30.01.2019, за якою суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Отже, при вирішенні тотожних справ, суди мають враховувати останню позицією Верховного Суду, Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Колегія суддів вважає необхідним звернути увагу скаржника на здійснену останнім переплату судового збору, оскільки за подання апеляційної скарги останній мав сплатити 17541,34 грн, втім, за платіжним дорученням №774 від 08.10.2019 сплатив 17805,00 грн судового збору, що є більшим на 263,66 грн за встановлений законом розмір.

З урахуванням положень ст.7 Закону України "Про судовий збір", за наявності відповідного клопотання апелянта, він має право на повернення надмірно сплаченої суми судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю КРАФТ", м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2019 у справі №904/2459/19 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2019 у справі №904/2459/19 - залишити без змін.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю КРАФТ", м. Дніпро за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 18.11.2019.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна