Постанова

від 12.11.2019 по справі 908/569/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2019 року м.Дніпро Справа № 908/569/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)

судді: Вечірко І.О., Кузнецов В.О.

Секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

Учасники процесу не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову господарського суду Запорізької області від 18.07.2019р., яка набрала законної сили 18.07.19р., суддя Юлдашев О.О., у справі №908/569/19

Кредитори - 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Таргетон-Плюс" (вул. Торецька, 82, м. Слов`янськ, 84150; адреса для листування: а/с 1373, м.Запоріжжя, 69001)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжагросервіс" (вул. Світлодарська, 4, м. Слов`янськ, 84122; адреса для листування: а/с 1373, м. Запоріжжя, 69001)

Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "БАЛ ІНВЕСТ" (вул.Складська,8, м. Запоріжжя, 69050, код ЄДРПОУ 41273131; адреса для листування: а/с1374, м. Запоріжжя, 69001),

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Запорізької області від 18.07.19 у справі клопотання голови комітету кредиторів № 569/2 від 24.06.2019 року - задоволено.

Припинено процедуру санації Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛ ІНВЕСТ" (вул. Складська, 8, м. Запоріжжя, 69050, код ЄДРПОУ 41273131; адреса для листування: а/с1374, м. Запоріжжя, 69001).

Припинено повноваження керуючого санацією - Тамази С.П. та розпорядника майна Овсієнко А.В.

Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "БАЛ ІНВЕСТ" (вул. Складська, 8, м. Запоріжжя, 69050, код ЄДРПОУ 41273131; адреса для листування: а/с 1374, м. Запоріжжя, 69001) - банкрутом.

Відкрито ліквідаційну процедуру.

Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛ ІНВЕСТ" призначено арбітражного керуючого Овсієнко Аллу Вікторівну (свідоцтво Міністерства Юстиції України №1714 від 31.07.2013р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса для листування: 69005 , м. Запоріжжя , а/с 647).

Оприлюднено на офіційному веб -сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Скасовано арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника.

Зобов`язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Не погодившись з зазначеною постановою, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та припинити провадження по справі.

Зокрема, скаржником зазначено наступне.

ГУ ДФС у м. Києві не погоджується з винесеною постановою Господарського суду та вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 74 ГПК України та ст.ст. 11, 29, 94 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі-Закон), без з`ясування всіх обставин справи та підлягає скасуванню, а провадження припиненню.

За твердженням скаржника, як свідчать матеріали справи, суд першої інстанції належним чином не досліджував рішення комітету кредиторів щодо їх обґрунтованості та відповідності ч. 7 ст. 29 Закону про банкрутство, зокрема, з огляду на те, що рішення комітету кредиторів має бути вмотивованим та прийнятим на підставі аналізу умов плану санації на предмет досягнення поставленої мети, тобто повинно містити викладення обставин та підстав, якими керувалися кредитори під час його прийняття.

Скаржником зауважено, що згідно даних, які містяться у розпорядженні ГУ ДФС у м.Києві, розмір статутного фонду боржника складає 300 000 грн. Крім того, за період з 07.02.2018 по 27.12.2018 боржником виписано на користь покупців податкові накладні на загальну суму 166 571 714,5 грн.

Крім того, скаржник вважає сумнівним та необґрунтованим посилання Боржника на наявність заборгованості перед ТОВ Запоріжагросервіс та ТОВ "Таргетон-Плюс", оскільки відповідно до інформації яка міститься у Реєстрі податкових накладних, за період з 2011 року по даний час, на користь Боржника не було виписано жодної податкової накладної, що свідчить про відсутність поставок товарів/послуг, та відповідних розрахунків. Крім того, відповідні операції між Боржником та кредиторами жодним чином не відображені в податковій звітності, що свідчить про їх сумнівність та дійсність.

За твердженням скаржника, суду першої інстанції заявником не було подано, в свою чергу судом не перевірено факт наявності у боржника активів, достатніх для покриття судових витрат, пов`язаних із здійсненням провадження у справі про банкрутство, оскільки як вбачається з матеріалів справи і констатовано судом першої інстанції, боржник не має жодних активів, рахунки в банківських установах закриті.

Крім того, на переконання ГУ ДФС у м. Києві боржником не виконано вимоги Закону України Про судовий збір , а саме не сплачено судовий збір у розмірі 10 прожиткових мінімумів за звернення до суду про порушення провадження по банкрутству, причому останній рахунок в банківській установі був закритий 04.03.2019.

Також скаржником зазначено, що інвентаризація майна боржника була проведена керівником одноособово, без створення інвентаризаційної комісії та без участі матеріально відповідальної особи, тобто, інвентаризація майна боржника проводилась неналежним чином.

Отже, враховуючи викладене, ГУ ДФС у м. Києві наголошує, що суд першої інстанції необґрунтовано зробив висновок про неплатоспроможність боржника та визнав його банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру з огляду на відсутність обов`язкових передумов та ознак, за яких порушується та здійснюється провадження у справі із застосуванням процедури, передбаченої ст. 94 Закону про банкрутство.

У поясненнях на апеляційну скаргу ліквідатор просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, постанову залишити без змін.

Також ліквідатором зазначено, що Апелянт не є ні стороною, ні учасником у даній справі про банкрутство ТОВ Бал Інвест у розумінні ст. 1 Закону № 4212-VI, а тому Державна податкова інспекція на момент звернення з апеляційною скаргою не набула статусу кредитора або іншого учасника провадження по справі, а отже не має право на апеляційне оскарження. Жодних обґрунтувань щодо незаконності і (або) необґрунтованості оскаржуваної постанови, а також доведення належними та допустимими доказами порушення боржником прав та інтересів саме ГУ ДФС у м. Києві, в контексті п.5 ч.2 ст.258 ГПК України та ч.1 ст. 254 ГПК України, апеляційна скарга не містить.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній і додатково поданими доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги встановила наступне.

Частиною 3 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що до заяви боржника про порушення справи додаються: бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов`язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває в заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім`я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов`язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; перелік осіб, що мають невиконані зобов`язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов`язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.

Відповідно до вимог ст. 94 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом - керівник боржника має право подати в порядку, встановленому цим Законом, заяву про порушення справи про банкрутство боржника з метою проведення керівником процедури санації до подання кредиторами заяви про порушення справи про банкрутство за таких умов: за наявності плану санації та письмової згоди всіх забезпечених кредиторів, а також кредиторів, загальна сума вимог яких перевищує 50 відсотків кредиторської заборгованості боржника згідно з даними його бухгалтерського обліку, на впровадження зазначеного плану та на призначення керуючим санацією керівника боржника. Для проведення санації боржника його керівником з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею, керівник боржника звертається у встановленому цим Законом порядку до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство. До заяви керівника боржника додаються план санації боржника, погоджений з кредиторами, що дали згоду на її проведення, письмова згода кредиторів на призначення керуючим санацією керівника боржника та пропозиція щодо кандидатури розпорядника майна. Після розгляду заяви боржника у разі, якщо заява і додані до неї документи відповідають вимогам, установленим цим Законом, суд не пізніше п`яти днів з дня її надходження виносить ухвалу про прийняття заяви про порушення провадження у справі, в якій зазначається дата проведення підготовчого засідання суду. В ухвалі про прийняття заяви господарський суд має право зобов`язати заявника, боржника та інших учасників провадження у справі надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання щодо порушення провадження у справі про банкрутство.

Необхідною та обов`язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство, в порядку норм ст. 94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", є надання належних доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення провадження, згідно з цією статтею, саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.

Для ініціювання процедури санації боржника його керівником згідно із статтею 94 Закону повинна бути отримана письмова згода на впровадження відповідного плану санації та на призначення керуючим санацією керівника боржника не лише кредиторів, загальна сума вимог яких перевищує 50 відсотків кредиторської заборгованості боржника згідно з даними його бухгалтерського обліку, а й усіх забезпечених кредиторів (п.36.6. Інформаційного листа Вищого господарського суду України 28.03.2013 № 01-06/606/2013 Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI)).

Як вбачається з матеріалів справи, 13.06.2019. відбулися збори комітету кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛ ІНВЕСТ", на яких прийнято рішення щодо звернення до господарського суду про припинення процедури санації боржника, визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Овсієнко А.В. Дане рішення оформлено протоколом № 569/2 від 13.06.2019.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.03.2019 року відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "БАЛ ІНВЕСТ", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, відкрито процедуру санації Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛ ІНВЕСТ". Керуючим санацією призначено директора боржника - Тамазу С.П., розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Овсієнко А.В. Зобов`язано керуючого санацією разом з розпорядником майна розглянути вимоги кредиторів і скласти реєстр вимог кредиторів, який подати до господарського суду у строк до 07.05.2019. Попереднє засідання суду призначено на 14.05.2019. о 10-30 год.

На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було здійснено публікацію оголошення за № 58406 від 26.03.2019р.

Розпорядником майна наданий на затвердження суду реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛ ІНВЕСТ", до якого включено:

1/ Товариство з обмеженою відповідальністю "Таргетон-Плюс" на суму 1 620 000,00 грн. основного боргу з четвертою чергою задоволення.

2/ Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжагросервіс" на суму 300 000,00 грн. основного боргу з шостою чергою задоволення.

Ухвалою господарського суду від 22.05.19 визнано кредиторами у справі №908/569/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛ ІНВЕСТ" (вул. Складська, 8, м.Запоріжжя, 69050, код ЄДРПОУ 41273131; адреса для листування: а/с 1374, м. Запоріжжя, 69001) наступних заявників: 1/ Товариство з обмеженою відповідальністю "Таргетон-Плюс" на суму 1 620 000,00 грн. основного боргу з четвертою чергою задоволення. 2/ Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжагросервіс" на суму 300 000,00 грн. основного боргу з шостою чергою задоволення. Затверджено реєстр вимог кредиторів з урахуванням визнаних судом вимог.

24.06.2019. до Господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Таргетон-Плюс" - голови комітету кредиторів, надійшло клопотання про припинення процедури санації боржника, визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛ ІНВЕСТ" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Як свідчать матеріали справи, погодженого комітетом кредиторів плану санації на дату проведення судового засідання не надано, мирова угода не укладалась.

Оскільки комітетом кредиторів плану санації не погоджено, мирова угода не укладена, підприємство не має активів, за рахунок яких можливо погасити кредиторську заборгованість, а також Товариство з обмеженою відповідальністю "БАЛ ІНВЕСТ" неспроможне відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, місцевий суд дійшов висновку про неплатоспроможність боржника та наявність підстав для застосування процедур банкрутства.

Проте, колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції передчасними, з огляду на викладене нижче.

Згідно частини 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами частини 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ст.29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" план санації має містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника. План санації має передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за відсутності ознак неплатоспроможності, визначених цим Законом. План санації може містити умови про: виконання зобов`язань боржника третіми особами; задоволення вимог кредиторів іншим способом, що не суперечить законодавству; відшкодування коштів, витрачених на проведення зборів акціонерів та (або) засідань органів управління боржника відповідно до цього Закону. План санації обов`язково повинен передбачати забезпечення погашення заборгованості боржника з виплати заробітної плати.

Заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містить план санації, можуть бути: реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочення та/або розстрочення платежів або прощення (списання) частини боргів, про що укладається мирова угода; ліквідація дебіторської заборгованості; реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Закону; продаж частини майна боржника; виконання зобов`язань боржника власником майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов`язань; відчуження майна та погашення зобов`язань боржника шляхом заміщення активів; звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації; одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, що відшкодовується відповідно до вимог цього Закону позачергово за рахунок продажу майна боржника; інші способи відновлення платоспроможності боржника.

Частинами 5,6 статті 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що план санації боржника повинен передбачати погашення вимог кредиторів з урахуванням черговості, встановленої цим Законом. План санації вважається схваленим, якщо він підтриманий на засіданні комітету кредиторів більш як половиною голосів кредиторів - членів комітету кредиторів.

Частиною 7 ст. 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що комітет кредиторів може прийняти одне з таких рішень: схвалити план санації та подати його до господарського суду; відхилити план санації і звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; відхилити план санації, звернутися до господарського суду з клопотанням про усунення арбітражного керуючого від виконання ним обов`язків керуючого санацією та про призначення нового керуючого санацією в порядку, встановленому цим Законом. Зазначене рішення має містити дату скликання чергового засідання комітету кредиторів для розгляду нового плану санації. Схвалений комітетом кредиторів план санації (зміни до нього) та протокол засідання комітету кредиторів про введення процедури санації подаються арбітражним керуючим до господарського суду. Рішення комітету кредиторів мають бути обґрунтованими, містити викладення обставин та підстав, якими керувалися кредитори під час їх прийняття.

Також, відповідно до вимог щодо розроблення плану санації згідно Типової форми плану санації боржника у справі про банкрутство, затверджених Наказом Міністерства юстиції України №1223/5 від 19.06.2013 р. "Про затвердження Типової форми плану санації боржника у справі про банкрутство, Типової форми мирової угоди у справі про банкрутство та вимог щодо їх розроблення" у плані санації зазначаються відомості про фінансову, господарську, інвестиційну діяльність боржника на дату порушення справи про банкрутство, які включають: оцінку фінансового стану підприємства; аналіз факторів, що призвели до неплатоспроможності; визначення можливості санації підприємства; аналіз структури активів, власних оборотних засобів, структури дебіторської та кредиторської заборгованості; аналіз прибутковості підприємства, використання виробничого апарату та трудових ресурсів (витрат на виробництво, використання трудових ресурсів, інвестицій та інновацій, об`єктів житлово-комунального та соціально-культурного призначення); структуру довгострокових та поточних фінансових інвестицій; відомості про майно (майнові права боржника) згідно з результатами інвентаризації, а саме: 1) перелік рухомого майна, яке обліковується на балансі боржника з характеристикою за фінансово-бухгалтерськими та технічними показниками; 2) перелік нерухомого майна, яке обліковується на балансі у розрізі підрозділів боржника з характеристикою за фінансово-бухгалтерськими, технічними та будівельними показниками; 3) інформацію про наявність земельних ділянок, які належать на праві власності або на праві користування тощо.

План санації також повинен містити черговість, строки (терміни) виконання та відомості про: реструктуризацію підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочення та/або розстрочення платежів або прощення (списання) частини боргів; ліквідацію дебіторської заборгованості; реструктуризацію активів боржника; продаж частини майна боржника; виконання зобов`язань боржника власником майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов`язань; збільшення статутного капіталу боржника; відчуження у процедурі санації майна боржника шляхом заміщення активів; звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі виконання плану санації; одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з Планом санації; відомості про інвестора (інвесторів) та умови його (їх) участі у відновленні платоспроможності боржника (за наявності); наміри інвестора стосовно викупу державної частки акцій у статутному (складеному) капіталі боржника та умови такого викупу; відомості про інші заходи, що вживатимуться з метою відновлення платоспроможності боржника (передачу житлового фонду та соціально-культурних об`єктів до комунальної власності чи до сфери управління уповноважених органів управління тощо).

Зазначені заходи плану санації повинні застосовуватись із додержанням всіх умов, передбачених законодавством. Кількість заходів плану санації визначається його розробником з урахуванням фінансово-господарського стану боржника.

У розділі "Погашення вимог кредиторів" плану санації вказуються погашення вимог кредиторів з урахуванням черговості, визначеної законодавством, строки, графік та обсяги погашення кредиторської заборгованості боржника із зазначенням джерел, а розділ "Прогноз соціально-економічних наслідків проведеної санації" Плану санації повинен містити прогноз економічних результатів на період виконання Плану санації та за результатами його виконання (відомості про обсяги виробництва й реалізації продукції, структуру й співвідношення доходів та витрат, планові фінансові показники діяльності боржника).

До плану санації долучаються документи, які доповнюють, пояснюють та підтверджують інформацію, викладену в ньому, що оформляються як додатки до плану санації.

Таким чином, план санації має містити ряд істотних умов, які підлягають юридичній та економічній оцінці на предмет досягнення основної мети процедури санації - відновлення платоспроможності боржника шляхом погашення грошових вимог всіх кредиторів внаслідок реалізації плану санації.

Отже, порушуючи провадження у праві про банкрутство відповідно до ст. 94 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом господарський суд повинен перевірити зміст плану санації на відповідність визначеним нормам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, встановити в ухвалі чи відповідає зміст плану санації вимогам ст. 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Приймаючи до уваги наведене вище рішення комітету кредиторів, судом першої інстанції не прийнято до уваги, що відповідно до вимог ч.7 ст.29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", рішення комітету кредиторів має бути вмотивованим та прийнятим на підставі аналізу умов такого плану санації на предмет досягнення поставленої мети, тобто повинно містити викладення обставин та підстав, якими керувалися кредитори під час їх прийняття.

Постанова господарського суду Запорізької області від 18.07.2019 року мотивована наступними висновками - оскільки комітетом кредиторів плану санації не погоджено, мирова угода не укладена, підприємство не має активів за рахунок яких можливо погасити кредиторську заборгованість, а також Товариство неспроможне відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, суд дійшов висновку про неплатоспроможність боржника та наявність підстав для застосування процедур банкрутства.

Однак, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, оскільки план санації боржника містить відомості про розмір статутного фонду - 300 000, 00 грн, наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛ ІНВЕСТ" за 2018 р. чистого доходу від реалізації продукції 150 358, 0 тис. грн, чистий прибуток 62, 3 тис.грн., власного капіталу у розмірі 165 000, 00 грн., дебіторської заборгованості у розмірі 914 758, 4 тис.грн, запаси 12 348, 0 тис.грн, власні оборотні активи 165, 6 тис.грн ( а.с.- 21).

Вказане підтверджується фінансовим звітом та відомостями з реєстру податкових накладних доданим до апеляційної скарги.

Зазначені обставини спростовують висновки суду першої інстанції щодо відсутності активів за рахунок яких можливо погасити кредиторську заборгованість та неспроможність ТОВ "БАЛ ІНВЕСТ" відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Крім того, як було зазначено вище, ухвалою господарського суду від 22.05.19 визнано кредиторами у справі про банкрутство ТОВ "БАЛ ІНВЕСТ": Товариство з обмеженою відповідальністю "Таргетон-Плюс" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Запоріжагросервіс". Проте в матеріалах справи (а.с.54-59) наявна лише заява ТОВ "Таргетон-Плюс" про включення до реєстру кредиторів, до якої додано копію Договору про безвідсоткову зворотну фінансову допомогу №15/07/2018 від 15.07.2018 та копію Акту звірки розрахунків за вказаним договором. Будь-яких інших доказів існування кредиторської заборгованості (зокрема, первинної документації) до матеріалів справи не надано. Отже,відсутність належних доказів - первинних бухгалтерських документів, що підтверджують здійснення господарської операції, свідчать про недоведеність існування кредиторської заборгованості.

Як вбачається з матеріалів справи, боржником надано до господарського суду примірник квитанції №0.0.1292889971.1 від 12.03.2019 про сплату судового збору у розмірі 19 921, 00 грн за звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство (а.с.8). Проте, вказаний примірник не засвідчений належним чином. Крім того, відповідно до довідки господарського суду від 13.03.19 не підтверджено зарахування судового збору до Державного бюджету згідно вказаного дублікату квитанції (а.с.40).

Таким чином, боржником не виконано вимоги Закону України Про судовий збір , а саме не сплачено судовий збір у розмірі 10 прожиткових мінімумів за звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство.

Згідно частини 1 статті 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, зокрема якщо не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

З наведеного вбачається, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" містить норму процесуального права яка, зокрема, визначає підстави повернення заяви про порушення справи про банкрутство (стаття 15 Закону).

Всупереч вказаним вимогам закону ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.03.2019 заяву про порушення справи про банкрутство прийнято до розгляду, тоді як вказана заява згідно наведеної норми закону підлягала поверненню заявнику без розгляду.

Положеннями ч.4 ст.111 ЦК України передбачено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яка перебуває у третіх осіб. У випадках, встановлених законом, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.

Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затверджене Наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 р. № 879, визначає порядок проведення інвентаризації активів і зобов`язань та оформлення її результатів.

У розділі ІІ зазначеного Положення зазначено, що для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства. У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником підприємства, інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства самостійно. Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.

Відповідно до пункту 5 Положення інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Такими заходами можуть бути отримання відповідних витягів з реєстрів, які діють відповідно до Законів України "Про Державний земельний кадастр", Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Колегія суддів вважає, що лише після проведення інвентаризації всього майна підприємства, його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника, а також вжиття всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості підприємства-боржника, можливо встановити, що активів підприємства недостатньо для задоволення вимог кредиторів та наявність підстав для звернення до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника.

Проте, інвентаризація майна боржника була проведена розпорядником майна та керуючим санацією без участі матеріально відповідальної особи. Тобто, як вбачається з матеріалів справи, інвентаризація майна боржника проводилась неналежним чином. (а.с.81).

Виходячи з усього вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відкрив ліквідаційну процедуру, не врахувавши обов`язкових передумов та ознак, за яких порушується та здійснюється провадження у справі із застосуванням процедури, передбаченої ст. 94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За наведеного доводи скаржника знайшли своє підтвердження під час апеляційного провадження.

Безпідставним є посилання ліквідатора на те, що ГУ ДФС у м. Києві не має права на апеляційне оскарження, відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

Згідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 10.04.2017 боржник перебував на обліку у ГУ ДФС у м.Києві, ДПІ у Шевченківському районі у м.Києві (а.с.18,19).

Так, ст. 1 Закону про банкрутство передбачено, що сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасниками у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відповідно до п.п. 41.1.1 ч. 41.1. ст. 41 Податкового Кодексу України, контролюючим органам державою делеговано повноваження контролю та справляння податків з суб`єктів підприємницької діяльності.

Статтею 78 Податкового Кодексу України передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок. Зокрема, відповідно до п.п.78.1.7 Податкового Кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Відповідно до Положення про Головне управління ДФС у м. Києві, затвердженого наказом ДФС від 01.02.2019 № 80, Головне управління ДФС у м. Києві є територіальним органом Державної фіскальної служби України, який підпорядковується ДФС. Головне управління ДФС у м. Києві є органом доходів і зборів; забезпечує реалізацію повноважень ДФС на території міста Києва.

Відтак, враховуючи положення наведених вище норм та з урахуванням особливостей процедури банкрутства в порядку ст.94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ГУ ДФС у м. Києві має також правовий статус контролюючого органу, і є учасником даної справи про банкрутство, незважаючи на те, що не зверталась з грошовими вимогами до боржника.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Оскаржувана постанова суду першої інстанції таким вимогам закону не відповідає.

Рішення суду має прийматися і цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

Вказані вимоги судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не були дотримані.

З урахуванням наведеного, встановивши факт безпідставного порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛ ІНВЕСТ" та необґрунтованого винесення постанови від 18.07.2019 року, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у даній справі про банкрутство.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, для скасування постанови місцевого господарського суду та прийняття нової, про закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - задовольнити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 18.07.2019р. у справі №908/569/19 - скасувати.

Провадження у справі №908/569/19 про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "БАЛ ІНВЕСТ" - закрити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 18.11.2019 року .

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.О. Вечірко

Суддя В.О. Кузнецов