Постанова

від 16.01.2020 по справі 908/569/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 908/569/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Пєскова В. Г.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

учасники справи: не з`явилися

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛ ІНВЕСТ"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.2019

у складі колегії суддів: Чус О. В. (головуючого), Вечірка І. О., Кузнецова В. О.

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛ ІНВЕСТ"

про банкрутство

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст заяви

1. 07.03.2019 до Господарського суду Запорізької області звернувся директор Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛ ІНВЕСТ" ОСОБА_1 із заявою про відкриття справи про банкрутство з метою проведення процедури санації в порядку статті 94 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

2. Заяву мотивовано тим, що 13.02.2019 учасником боржника були проведені збори, на яких ОСОБА_1 повідомлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БАЛ ІНВЕСТ" (далі - ТОВ "БАЛ ІНВЕСТ") має заборгованість, перед двома кредиторами Товариством з обмеженою відповідальністю "Таргетон-Плюс" (далі - ТОВ "Таргетон-Плюс") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Запоріжагросервіс" (далі - ТОВ "Запоріжагросервіс") на загальну суму 1 920 000,00 грн, яка перевищує суму 300 мінімальних заробітних плат, що загрожує блокадою підприємницької діяльності через можливий арешт банківських рахунків у виконавчому провадженні, а також через застосування процедур передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) та запропоновано скористатись правом наданим статтею 94 Закону про банкрутство звернувшись до суду з приводу порушення провадження у справі.

Фактичні обставини справи, установлені судами

3. До поданої до Господарського суду Запорізької області заяви директора ТОВ "БАЛ ІНВЕСТ" ОСОБА_1 про відкриття справи про банкрутство з метою проведення процедури санації в порядку статті 94 Закону про банкрутство долучено план санації боржника, згідно з яким розмір статутного фонду ТОВ "БАЛ ІНВЕСТ" становить 300 000 грн ; у 2018 році: чистий дохід від реалізації продукції отримано у розмірі 150 358,00 тис. грн, чистий прибуток - 62,3 тис. грн, власний капітал становив 165,6 тис. грн, дебіторська заборгованість - 914 758,4 тис. грн, а також 12 348,0 тис. грн запасів та 165,6 тис. грн власних оборотних активів.

4. До вказаної заяви додано ксерокопію дубліката квитанції № 0.0.1292889971.1 від 12.03.2019 про сплату судового збору у розмірі 19 921, 00 грн за звернення до суду з заявою про порушення справи про банкрутство. Проте, вказаний примірник не засвідчений належним чином. Згідно з довідкою господарського суду від 13.03.19 зарахування судового збору до Державного бюджету згідно вказаного дублікату квитанції не підтверджено.

5. Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 04.03.2019 боржник з 10.04.2017 перебував на обліку у Головному управлінні Державної фіскальної служби України у місті Києві, ДПІ у Шевченківському районі у м. Києві

6. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.03.2019 року відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "БАЛ ІНВЕСТ", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, відкрито процедуру санації ТОВ "БАЛ ІНВЕСТ". Керуючим санацією призначено директора боржника - ОСОБА_1, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Овсієнко А. В. Зобов`язано керуючого санацією разом з розпорядником майна розглянути вимоги кредиторів і скласти реєстр вимог кредиторів, який подати до господарського суду у строк до 07.05.2019.

7. На офіційному вебсайті Вищого господарського суду України було здійснено публікацію оголошення за № 58406 від 26.03.2019 про відкриття провадження у цій справі.

8. Розпорядником майна поданий на затвердження суду реєстр вимог кредиторів ТОВ "БАЛ ІНВЕСТ", до якого включено вимоги ТОВ "Таргетон-Плюс" на суму 1 620 000,00 грн основного боргу (четверта черга задоволення) та ТОВ "Запоріжагросервіс" на суму 300 000,00 грн основного боргу (шоста черга задоволення).

9. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.05.19 визнано кредиторами у справі № 908/569/19 про банкрутство ТОВ "БАЛ ІНВЕСТ" наступних заявників: ТОВ "Таргетон-Плюс" на суму 1 620 000,00 грн основного боргу з четвертою чергою задоволення та ТОВ "Запоріжагросервіс" на суму 300 000,00 грн основного боргу з шостою чергою задоволення. Затверджено реєстр вимог кредиторів з урахуванням визнаних судом вимог.

10. Інвентаризація майна боржника була проведена розпорядником майна та керуючим санацією без участі матеріально відповідальної особи

11. План санації комітетом кредиторів не погоджено, мирова угода не укладалась

12. 24.06.2019 до Господарського суду Запорізької області від ТОВ "Таргетон-Плюс" - голови комітету кредиторів, надійшло клопотання про припинення процедури санації боржника, визнання ТОВ "БАЛ ІНВЕСТ" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

13. Постановою Господарського суду Запорізької області від 18.07.19 у цій справі клопотання голови комітету кредиторів № 569/2 від 24.06.2019 задоволено. Припинено процедуру санації ТОВ "БАЛ ІНВЕСТ". Припинено повноваження керуючого санацією - ОСОБА_1 та розпорядника майна Овсієнко А. В. Визнано ТОВ "БАЛ ІНВЕСТ" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором ТОВ "БАЛ ІНВЕСТ" призначено арбітражного керуючого Овсієнко Аллу Вікторівну. Скасовано арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника. Зобов`язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до вимог Закону про банкрутство.

14. Ця постанова з посиланням на статті 205, 209 Господарського кодексу України та статті 26, 37, 38, 94 Закону про банкрутство мотивована тим, що комітетом кредиторів плану санації не погоджено, мирова угода не укладена, підприємство не має активів за рахунок яких можливо погасити кредиторську заборгованість, а також товариство неспроможне відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, відтак суд дійшов висновку про неплатоспроможність боржника та наявність підстав для застосування процедур банкрутства.

15. Не погодившись з постановою Господарського суду Запорізької області від 18.07.19, Головне управління Державної фіскальної служби України у місті Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати цю постанову та припинити провадження у справі.

16. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.2019 апеляційну скаргу ГУ ДФС у м. Києві задоволено. Постанову Господарського суду Запорізької області від 18.07.2019 у справі № 908/569/19 скасовано. Провадження у справі № 908/569/19 про банкрутство ТОВ "БАЛ ІНВЕСТ" закрито.

17. Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що суд першої інстанції не дослідив рішення комітету кредиторів про погодження плану санації на предмет його обґрунтованості та відповідності вимогам частини сьомої статті 29 Закону про банкрутство, оскільки таке рішення комітету кредиторів має бути прийнятим на підставі аналізу умов плану санації щодо досягнення поставленої мети, тобто відображати обставини та підстави, якими керувалися кредитори боржника під час його прийняття, а сам план санації має містити ряд істотних умов, які підлягають юридичній та економічній оцінці на предмет досягнення основної мети процедури санації - відновлення платоспроможності боржника шляхом погашення грошових вимог всіх кредиторів внаслідок реалізації плану санації.

18. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відомості, вказані у плані санації боржника про розмір статутного фонду - 300 000 грн , наявність у ТОВ "БАЛ ІНВЕСТ" за 2018 рік: чистого доходу від реалізації продукції - 150 358,00 тис. грн, чистого прибутку 62,3 тис. грн, власного капіталу у розмірі 165,6 тис. грн, дебіторської заборгованості - 914 758,4 тис. грн, 12 348,0 тис. грн запасів та 165,6 тис. грн власних оборотних активів, спростовують висновки суду першої інстанції щодо відсутності активів, за рахунок яких можливо погасити кредиторську заборгованість та неспроможність ТОВ "БАЛ ІНВЕСТ" відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

19. З огляду на зазначене та відсутність належного підтвердження сплати боржником судового збору у розмірі 10 прожиткових мінімумів за звернення до суду із заявою про порушення справи про банкрутство, апеляційний суд дійшов висновку про безпідставне порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "БАЛ ІНВЕСТ", тоді як вказана заява підлягала поверненню заявнику без розгляду згідно зі статтею 15 Закону про банкрутство.

20. Виходячи із зазначеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку що суд першої інстанції безпідставно відкрив ліквідаційну процедуру, не врахувавши обов`язкових передумов та ознак, за яких порушується та здійснюється провадження у справі із застосуванням процедури, передбаченої статті 94 Закону про банкрутство.

21. Крім того, апеляційний суд відхилив доводи ліквідатора щодо відсутності у ГУ ДФС у м. Києві права на апеляційне оскарження, зазначивши, що правовий статус Державної фіскальної служби України як контролюючого органу, передбачений нормами цивільного та податкового законодавства, надає останньому, у даному випадку з огляду на зміну місцезнаходження боржника та положення статті 78 Податкового кодексу України, право на апеляційне оскарження постанови господарського суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

22. Не погоджуючись із висновками апеляційного суду ТОВ "БАЛ ІНВЕСТ" звернулося до Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду із касаційною скаргою в якій просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.2019 скасувати та залишити в силі постанову Господарського суду Запорізької області від 18.07.2019.

РУХ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

23. 03.12.2019 ТОВ "БАЛ ІНВЕСТ" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.2019 у справі № 908/569/19.

24. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/569/19 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Катеринчук Л. Й., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2019.

25. Ухвалою Верховного Суду від 20.12.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 908/569/19 за вищезазначеною касаційною скаргою. та призначено її розгляд на 16.01.2020.

26. У зв`язку з відпусткою судді Катеринчук Л. Й., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 908/569/19 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. (головуючого), суддів - Білоуса В. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2020.

27. Ухвалою Верховного Суду від 14.01.2020 справу № 914/1759/18 прийнято до провадження новим складом суду.

28. У судове засідання учасники справи явку повноважних представників не забезпечили. Оскільки, явка учасників справи не була визнана обов`язковою, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності повноважних представників учасників справи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу (ТОВ "БАЛ ІНВЕСТ")

29. Скаржник в обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що постанова апеляційного суду прийнята з неповним з`ясуванням обставин справи та порушенням норм процесуального права, оскільки:

- апеляційний суд переглянув постанову суду першої інстанції за апеляційною скаргою особи, яка не має права на апеляційне оскарження, адже ГУ ДФС у м. Києві не набуло статусу кредитора ТОВ "БАЛ ІНВЕСТ" ані в досудовій процедурі, ані у справі про банкрутство;

- суд безпідставно відкрив апеляційне провадження у справі за скаргою - ГУ ДФС у м. Києві, оскільки у апеляційній скарзі цього органу були наявні суттєві недоліки (не вказано посадове становище особи, що підписала скаргу, відсутній вихідний реєстраційний номер скарги та дата її складення, в додатках не зазначено документа щодо повноважень підписанта).

- суд апеляційної інстанції, окрім постанови, що оскаржувалася, фактично скасував ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі про банкрутство, стосовно якої апеляційна скарга згідно з вимогами статті 258 Господарського процесуального кодексу України не подавалася;

- у постанові не зазначено жодних аргументів та заперечень представника боржника, а висновки щодо права ГУ ДФС у м. Києві на апеляційне оскарження не аргументовані.

Узагальнені доводи інших учасників справи

30. Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надходили.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду касаційної скарги

31. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

32. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

33. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

34. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій

Щодо права ГУ ДФС у м. Києві на оскарження

35. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої статті 129 Конституції України).

36. Відповідно частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується; зокрема, державні органи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.

37. Згідно з частиною першою статті 254 цього кодексу учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

38.Частиною першою статті 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

39. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина четверта статті 269 ГПК України).

40. Відповідно до статті 1 Закону про банкрутство до учасників у справі про банкрутство належать у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

41. Пунктом 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що контролюючі органи зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (підпункт 19-1.1.1 пункту 19-1.1 цієї статті); звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством (підпункт 19-1.1.45 пункту 19-1.1 цієї статті).

42. За змістом пункту 19-3.1 статті 19-3 цього кодексу державні податкові інспекції: здійснюють сервісне обслуговування платників податків; здійснюють реєстрацію та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об`єктів оподаткування та об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням; формують та ведуть Державний реєстр фізичних осіб-платників податків, Єдиний банк даних про платників податків-юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконують інші функції сервісного обслуговування платників податків, визначені законом.

43. Підпунктом 20.1.43 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що - контролюючі органи мають право проводити у визначеному законодавством порядку перевірку показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування та із своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, виконанням законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

44. Відповідно до пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.

45. Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків (підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України).

46. За змістом наведених норм контролюючим органам державою делеговано повноваження контролю і справляння податків із суб`єктів підприємницької діяльності; функції контролю здійснюються шляхом проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, у разі якщо розпочато процедуру припинення юридичної особи чи порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків.

47. У пункті 10.13. Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі - Порядок обліку платників податків і зборів) передбачено, що у разі зміни місцезнаходження суб`єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

48. До закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) - з ознакою того, що він є платником податків з наступного року підпункт 2 пункту 10.13 вказаного Порядку).

49. Згідно з пунктом 10.14. Порядку обліку платників податків і зборів після зняття платника податків з основного місця обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням платник податків продовжує перебувати на обліку в такому органі з ознакою обліку за неосновним місцем обліку, а контролюючий орган стосовно платника податків продовжує адмініструвати податки, збори у частині завершення процедур такого адміністрування до: - закінчення документальної перевірки та узгодження сум грошових зобов`язань за її результатами, якщо перевірка була розпочата; - повернення надміру сплачених платежів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюють контролюючі органи, або їх відшкодування платнику податків, якщо останній відповідно до поданих заяв чи податкових декларацій (звітів, розрахунків) претендує та має право на таке повернення чи відшкодування, у разі якщо до кінця бюджетного періоду спливає строк повернення або відшкодування і відповідно висновки щодо відшкодування виконані в повному обсязі; - закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов`язань та інших справ адміністративного судочинства, крім випадків заміни такого контролюючого органу (як сторони або третьої особи в адміністративній справі) іншим контролюючим органом.

50. Відповідно до Положення про Головне управління ДФС у місті Києві, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України № 80 від 01.02.2019, Головне управління ДФС у місті Києві є територіальним органом ДФС України, який підпорядковується ДФС України, є органом доходів і зборів та забезпечує реалізацію повноважень ДФС на території міста Києва.

51. За змістом пункту 1 цього положення у складі ГУ ДФС у м. Києві в установленому порядку утворюються державні податкові інспекції. ГУ ДФС у м. Києві є правонаступником, зокрема Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

52. Аналіз наведених норм у сукупності засвідчує, що здійснення перереєстрації суб`єкта господарювання - платника податків, що перебував на податковому обліку на території міста Києва, у разі зміни місцезнаходження цього платника з реєстрацією в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (поза межами території міста Києва, в іншу область тощо), а також подальше порушення в цьому ж бюджетному році за заявою суб`єкта господарювання - платника податків справи про банкрутство зумовлює проведення стосовно цього платника перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податкових платежів, яка має бути проведена ГУ ДФС у місті Києві, як територіальним органом ДФС України за яким до закінчення бюджетного періоду, у якому здійснена перереєстрація платника податків, зберігаються контролюючі функції стосовно платника, що перереєструвався, зокрема, у частині завершення процедур адміністрування.

53. Отже, з огляду на встановлені обставини щодо перебування ТОВ "БАЛ ІНВЕСТ" з 10.04.2017 на обліку у ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві з подальшою його перереєстрацією у Запорізьку область у зв`язку із зміною місцезнаходження товариства 04.03.2019 (зазначені ГУ ДФС у м. Києві при зверненні із апеляційною скаргою), що не спростовані скаржником і підтверджені наданими ним реєстраційними даними, а також звернення із заявою про порушення цієї справи про банкрутство у березні 2019 року, Верховний Суд вважає правильним висновок апеляційного суду про наявність у ГУ ДФС у м. Києві контролюючих функцій стосовно боржника на час звернення із апеляційною скаргою, оскільки в силу вимог підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 ПК України, саме цей контролюючий орган мав здійснити документальну позапланову податкову перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податкових платежів юридичною особою-боржником та сформувати дані про його податковий борг.

54. Таким чином ГУ ДФС у м. Києві мало процесуальне право заперечувати судові рішення у цій справі про банкрутство ТОВ "БАЛ ІНВЕСТ", у тому числі і право на звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою на постанову місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом в порядку статті 254 ГПК України як особа, яка не брала участі у справі, а суд вирішив питання про її права та обов`язки, оскільки введення ліквідаційної процедури на стадії санації боржника-платника податків, що здійснюється його керівником (стаття 94 Закону про банкрутство), може мати наслідком припинення його господарської діяльності та погашення його податкових зобов`язань перед державою за недостатністю у боржника активів для їх задоволення.

55. Аналогічні висновки щодо права контролюючого органу на оскарження судових рішень у справах про банкрутство, провадження у яких здійснюється за особливостями, передбаченими статтею 94 Закону про банкрутство, викладено зокрема у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 904/809/17, від 14.03.2018 у справі № 904/1853/17, від 14.11.2019 у справі № 908/2480/18, від 28.11.2019 у справі 908/1782/18.

55. За наведених вище висновків, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про безпідставність відкриття судом апеляційної інстанції провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у м. Києві, як такі, що спростовуються зазначеним вище та не узгоджуються з висновком касаційного суду про наявність порушеного права скаржника, що також відповідає правовій позиції, викладеній у постанові від 14.08.2019 у справі № 62/112 Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду , про те, що встановлення обставин щодо ухвалення судом рішення про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яку не було залучено до участі у справі, можливе лише після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою такої особи.

56. Також, суд касаційної інстанції не бере до уваги посилання скаржника на правові позиції Верховного Суду, наведені у постановах від 16.07.2018 у справі № 908/1692/17 та від 04.09.2019 у справі № 905/776/18, з огляду на нетотожність спірних правовідносин, позаяк у зазначених справах не було встановлено обставин (звернення контролюючим органом до суду протягом бюджетного року у якому відбулася перереєстрація боржника), що визначені статтею 78 ПК України та пунктами 10.13, 10.14 Порядку обліку платників податків і зборів як підстава для здійснення ГУ ДФС у м. Києві контролюючих функцій стосовно боржника на час звернення із апеляційною скаргою.

5 7. Доводи скаржника щодо безпідставного прийняття апеляційним судом до провадження апеляційної скарги ГУ ДФС у м. Києві через неповноту зазначеної у ній інформації щодо вихідних реквізитів, посадового становища і повноважень підписанта, колегія суддів відхиляє з огляду на подання апеляційної скарги представником ГУ ДФС у м. Києві Литвиненком С. С. обсяг повноважень та процесуальне становище якого визначено судом апеляційної інстанції на підставі долученої до апеляційної скарги довіреності № 2289/26-15-10-12-06 від 29.05.2019, виданої від імені ГУ ДФС у м. Києві начальником контролюючого органу з наданням йому повноважень на представництво інтересів ГУ ДФС у м. Києві у всіх без виключення судах, в тому числі апеляційних господарських судах з правом оскарження судових рішень в апеляційному порядку. Інші зауваження скаржника щодо недоліків оформлення апеляційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду.

Щодо переходу з процедури санації до процедури ліквідації

58. Стаття 1 Закону про банкрутство визначає банкрутство як визнану господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури; неплатоспроможність - неспроможність суб`єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

59. Відповідно до частини четвертої статті 11 цього Закону боржник подає заяву до господарського суду за наявності майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено цим Законом.

60. Нормами частини першої статті 28 Закону про банкрутство санація визначена як система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

61. В статті 29 цього закону наведені вимоги до плану санації та до його змісту.

62. Отже, план санації має містити ряд істотних умов, які підлягають юридичній та економічній оцінці на предмет досягнення основної мети процедури санації - відновлення платоспроможності боржника шляхом погашення грошових вимог всіх кредиторів внаслідок реалізації плану санації.

63. Виходячи з аналізу наведених норм, порушуючи провадження у праві про банкрутство відповідно до статті 94 Закону про банкрутство, необхідною та обов`язковою передумовою такого порушення, є надання належних доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення провадження, саме за цією нормою на момент звернення боржника із відповідною заявою та обов`язкова перевірка судом першої інстанції змісту плану санації на відповідність вимогам статті 29 Закону про банкрутство.

64. Відповідно до частини шостої статті 29 Закону про банкрутство план санації вважається схваленим, якщо він підтриманий на засіданні комітету кредиторів більш як половиною голосів кредиторів - членів комітету кредиторів.

65. Частиною сьомою цієї статті Закону про банкрутство передбачено, що комітет кредиторів може прийняти одне з таких рішень: схвалити план санації та подати його до господарського суду; відхилити план санації і звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; відхилити план санації, звернутися до господарського суду з клопотанням про усунення арбітражного керуючого від виконання ним обов`язків керуючого санацією та про призначення нового керуючого санацією в порядку, встановленому цим Законом. Зазначене рішення має містити дату скликання чергового засідання комітету кредиторів для розгляду нового плану санації.

66. Схвалений комітетом кредиторів план санації (зміни до нього) та протокол засідання комітету кредиторів про введення процедури санації подаються арбітражним керуючим до господарського суду.

67. Рішення комітету кредиторів мають бути обґрунтованими, містити викладення обставин та підстав, якими керувалися кредитори під час їх прийняття.

68. Однак, як встановив апеляційний господарський суд, суд першої інстанції при наданні оцінки обставинам неплатоспроможності боржника не дослідив відповідність поданого боржником плану санації вимогам статті 29 Закону про банкрутство та Типовій формі плану санації боржника у справі про банкрутство, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №1223/5 від 19.06.2013 "Про затвердження Типової форми плану санації боржника у справі про банкрутство, Типової форми мирової угоди у справі про банкрутство та вимог щодо їх розроблення", зокрема, чи передбачає запропонований план санації строк відновлення платоспроможності боржника та чи містить він графік та джерела погашення вимог всіх кредиторів з урахуванням встановленої Законом про банкрутство черговості відповідно до частини п`ятої статті 29 Закону про банкрутство.

69. Під час апеляційного перегляду постанови місцевого суду про введення ліквідаційної процедури апеляційний господарський суд встановив, що постанова Господарського суду Запорізької області від 18.07.2019 мотивована тим, що комітетом кредиторів плану санації не погоджено, мирова угода не укладена, підприємство не має активів за рахунок яких можливо погасити кредиторську заборгованість, а також ТОВ "БАЛ ІНВЕСТ" неспроможне відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, відтак суд дійшов висновку про неплатоспроможність боржника та наявність підстав для застосування процедур банкрутства.

70. Приймаючи рішення про передчасність введення місцевим судом ліквідаційної процедури ТОВ "БАЛ ІНВЕСТ" та закриття провадження у справі № 908/569/19 про його банкрутство за безпідставністю його порушення, суд апеляційної інстанції з огляду на особливості провадження у справі про банкрутство за статтею 94 Закону про банкрутство виходив з того, що доданий до заяви про порушення справи про банкрутство план санації боржника містить відомості про розмір статутного фонду ТОВ "БАЛ ІНВЕСТ", наявність у боржника за 2018 рік: чистого доходу від реалізації продукції - 150 358,00 тис. грн, чистого прибутку 62,3 тис. грн, власного капіталу у розмірі 165,6 тис. грн, дебіторської заборгованості - 914 758,4 тис. грн, 12 348,0 тис. грн запасів та 165,6 тис. грн власних оборотних активів, що спростовують висновки суду першої інстанції щодо відсутності активів, за рахунок яких можливо погасити кредиторську заборгованість та неспроможність ТОВ "БАЛ ІНВЕСТ" відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

71. Крім того, апеляційний суд правильно вказав, що при наданні оцінки обставинам неплатоспроможності боржника як підстави для відкриття щодо нього ліквідаційної процедури місцевий суд не звернув увагу на допущені керуючим санацією та розпорядником майна боржника порушення при проведенні інвентаризації активів боржника без матеріально відповідальної особи, що свідчить про невідповідність процедури її здійснення та неможливість взяття до уваги результатів інвентаризації як належних та допустимих доказів недостатності майна боржника для задоволення вимог його кредиторів.

72. Відповідно до частини другої статті 94 Закону про банкрутство для проведення санації боржника його керівником з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею, керівник боржника звертається у встановленому цим Законом порядку до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство.

73. До заяви керівника боржника додаються план санації боржника, погоджений з кредиторами, що дали згоду на її проведення, письмова згода кредиторів на призначення керуючим санацією керівника боржника та пропозиція щодо кандидатури розпорядника майна.

74. Згідно з частиною третьої статті 94 Закону про банкрутство підготовче засідання суду, у якому здійснюється перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, проводиться у місячний строк з дня винесення ухвали про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство.

75. За результатами розгляду обґрунтованості вимог заявника до боржника господарський суд виносить ухвалу про: відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і відкриття процедури санації, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та призначення розпорядника майна в порядку, встановленому цим Законом, та керуючого санацією - керівника боржника, які діють відповідно до вимог цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею; відмову у відкритті провадження (проваджень) у справі про банкрутство. У разі пред`явлення боржником недостовірних відомостей про майнові активи боржника або неможливість відновлення платоспроможності згідно з планом санації можливе введення процедури ліквідації.

76. За змістом викладених норм одна із особливостей при зверненні боржника із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку статті 94 Закону про банкрутство полягає в тому, що передумовою проведення санації його керівником та порушення/відкриття провадження у справі про банкрутство за особливостями, передбаченими нормами цієї статті, є обов`язкова згода кредиторів на впровадження плану санації боржника, що додається керівником боржника до заяви про порушення справи про банкрутство.

77. За змістом частин другої та третьої статті 94 Закону про банкрутство дослідження відповідності, обґрунтованості та вмотивованості цієї згоди, у розумінні частини сьомої статті 29 Закону про банкрутство, суд здійснює на стадії відкриття провадження у справі про банкрутство.

78. Водночас передбачені статтею 94 Закону про банкрутство особливості щодо передумов для порушення справи про банкрутство з метою здійснення провадження санації боржника його керівником враховуються та застосовуються разом із загальними передумовами, що передбачені універсальними нормами цього закону, в частині, в якій не врегульовані та не суперечать наведеними особливостями, та сукупно складають предмет спору у справі про банкрутство, що ініційована за заявою боржника з метою здійснення провадження санації його керівником.

79. Відповідно до частини сьомої статті 16 Закону про банкрутство суд відмовляє у відкритті провадження (проваджень) у справі про банкрутство, якщо, зокрема: заявником не доведено наявності підстав для відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство.

80. Отже, за змістом статті 11, частини сьомої статті 16 Закону про банкрутство ненадання документів, що підтверджують підстави для ініціювання справи про банкрутство та мають в обов`язковому порядку бути додані до заяви про порушення справи про банкрутство, є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника.

81. А тому, з урахуванням наведених положень статті 94 Закону про банкрутство відсутність або недотримання будь-якої із передумов для порушення справи про банкрутство за правилами цієї статті Закону про банкрутство (чи то особливих, чи то загальних) виключає існування підстав для відкриття провадження у цій справі та можливість здійснення судом провадження у справі про банкрутство. Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 22.01.2019 у справі № 910/11946/18 та від 28.11.2019 у справі № 908/1782/18.

82. Безпідставність відкриття провадження у справі про банкрутство через відсутність (недоведення) підстав для відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство), враховуючи специфіку порушення справи про банкрутство за заявою боржника з метою проведення його керівником процедури санації до подання кредиторами заяви про порушення справи про банкрутство, створює перешкоди для подальшого провадження у цій справі та виключає застосування до боржника передбачених Законом про банкрутство процедур.

83. Відтак здійсненне у справі провадження не може вважатися законним з моменту його порушення

84. За встановлених обставин, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що місцевим судом було безпідставно відкрито ліквідаційну процедуру оскаржуваною постановою від 12.11.2019 за відсутності необхідних передумов для порушення та здійснення провадження у справі про банкрутство за процедурою, передбаченої статтею 94 Закону про банкрутство, у зв`язку з чим скасував постанову суду першої інстанції про визнання ТОВ "БАЛ ІНВЕСТ" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури та закрив справу про банкрутство № 908/569/19.

85. Дійшовши зазначених висновків Верховний Суд відхиляє аргументи скаржника щодо відсутності підстав для надання судом апеляційної інстанції оцінки обставинам відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "БАЛ ІНВЕСТ" під час апеляційного перегляду постанови про визнання банкрутом та зауважує, що відповідно до частини четвертої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

86. Закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "БАЛ ІНВЕСТ" із зазначених підстав узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом в постановах від 18.10.2018 у справі № 910/12918/15 та від 05.02.2019 у справі № 911/248/16 про необхідність закриття провадження у справі про банкрутство після встановлення безпідставності відкриття провадження у справі про банкрутство через відсутність (недоведення) підстав для його відкриття.

87. Аналізуючи доводи скаржника щодо неповноти обсягу дослідження його доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

88. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційним судом було вмотивовано відхилено аргументи скаржника та йому було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, а доводи касаційної скарги, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Щодо суті касаційної скарги

89. Доводи скаржника про порушення апеляційним судом норм процесуального права щодо повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

90. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

91. Відповідно статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

92. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

93. Рішення суду має прийматися у відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

94. Ураховуючи наведене вище, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "БАЛ ІНВЕСТ" та про залишення без змін постанови Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.2019 у справі № 908/569/19.

Висновки щодо застосування норм права

95. Аналіз положень статей 41, 78 ПК України у сукупності зі змістом пунктів 10.13, 10.14 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, дає підстави для висновку, що у зв`язку з перереєстрацією боржника у разі зміни його місцезнаходження контролюючий орган (територіальний орган Державної фіскальної служби України) за місцем його попередньої реєстрації принаймні до закінчення поточного бюджетного періоду, у якому відбулася така перереєстрація, зберігає процесуальне право на участь у провадженні про банкрутство боржника, зокрема на апеляційне оскарження постанови місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом у порядку статті 254 ГПК України.

Щодо судових витрат

96. Зважаючи на висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про залишення касаційної скарги без задоволення, судові витрати, понесені у зв`язку з касаційним переглядом справи, покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЛ ІНВЕСТ" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 12.11.2019 у справі № 908/569/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. В. Білоус

В. Г. Пєсков