Рішення

від 05.11.2019 по справі 908/898/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/65/19-24/113/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2019 Справа № 908/898/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни при секретарі Вака В.С. розглянув у судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Мелітопольського відділення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. О. Невського, 16/14, ідентифікаційний код 37062759)

до відповідача 1: Фізичної особи-підприємця Свистак Мелани Юріївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до відповідача 2: Фізичної особи Свистак Федора Федоровича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 )

про стягнення 73767,79 грн.

Представники сторін:

від позивача: Копил А.М., генеральний директор

від відповідача 1: не прибув

від відповідача 2: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Мелітопольського відділення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" із позовом до Фізичної особи-підприємця Свистак Мелани Юріївни та фізичної особи Свистак Федора Федоровича про солідарне стягнення заборгованості за договором кредиту № ДК 44-13 від 11.07.2018 яка складається з: тіла кредиту в сумі 39237,47 грн., процентів за користування кредитом у сумі 33892,93 грн. та пені в сумі 637,39 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2019, вказану справу було розподілено на розгляд судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Присвоєно справі номер провадження 9/65/19-24/113/19. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.08.2019.

В судовому засіданні 19.08.2019 задоволена заява позивача про зменшення позовних вимог, враховуючи положення ст. 46 ГПК України. У зв`язку з чим розглядаються позовні вимоги про солідарне стягнення з ФОП Свистак М.Ю. та ФОП Свистак Ф.Ф. на користь ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" в особі Мелітопольського відділення ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" заборгованість за договором кредиту № ДК 44-13 від 11.07.2018 та договору поруки № 20 від 11.07.2018 у сумі 64967,79 грн, яка складається з: 34201,47 грн - тіло, 30128,93 грн. - проценти за користування кредитом, 637,39 грн. - пеня.

Ухвалою суду від 19.08.2019 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 21.10.2019. Відкладено підготовче засідання, судове засідання призначено на 16.09.2019.

Ухвалою суду від 16.09.2019 закрито підготовче провадження. Призначено справу до судового розгляду по суті на 15.10.2019.

Ухвалою суду від 15.10.2019 оголошено перерву до 05.11.2019.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 05.11.2019 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом перевірені повноваження присутнього у судовому засіданні учасника процесу.

Учасник процесу оголосив про обізнаність прав та обов`язків, викладених у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відводів складу суду не заявлено.

Суд оголосив про розгляд справи по суті.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та зазначив, що 11.07.2018 між позивачем та відповідачем 1 укладений договір кредиту № ДК 44-13, на виконання умов якого останньому надано кредит у розмірі 50 000,00 грн. Відповідач 1 порушував періодичність сплати платежів за договором кредиту, внаслідок чого позивач достроково розірвав договір кредиту та повідомив відповідача 1 про необхідність дострокового повернення всієї суми кредиту та відсотків. Сума боргу за договором кредиту склала: 34201,47 грн - тіло кредиту та 30128,93 грн - проценти за користування кредитом. Також на підставі п. 7.1 договору була нарахована пеня у розмірі 637,39 грн. Всього сума боргу становить 64967,79 грн. Враховуючи, що виконання зобов`язання за договором кредиту забезпечено договором поруки від 11.07.2018 № 20, укладеного між позивачем та відповідачем 2, позивач просить заборгованість в розмірі 64967,79 грн стягнути з відповідачів солідарно. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на ст. ст. 193, 196, 199 ГК України, ст. ст. 611, 651, 1046, 1049, 1050 ЦК України.

Відповідачі 1, 2 в судове засідання не прибули, про визнання позову не заявили, відзив на позовну заяву не надали, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджали. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка в судове засідання представників відповідача 1, 2 не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

В засіданні 05.11.2019 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

11.07.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Мелітопольського відділення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (Кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Свистак Меланою Юріївною (Позичальник) укладено договір кредиту № ДК 44-13, на виконання умов якого (п. 2.1) Кредитор зобов`язується надати Позичальнику кредит в сумі 50000,00 грн., з оплатою по процентній ставці 3,75 % на місяць, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та на умовах, передбачених договором.

Згідно п. 2.2 договору кредит надається з метою - на розвиток бізнесу.

Відповідно до п. 3.2 договору позичальник зобов`язується повністю повернути кредит, отриманий за цим договором та проценти за користування ним, до 16-00 години 13.07.2020 року включно.

У розділі 5 договору сторони врегулювали порядок нарахування та сплати процентів.

Відповідно до п. 5.1 договору за користування кредитом у період з дати, зазначеної в пункті 3.1 договору і до дати погашення кредиту позичальник сплачує Кредиторові відсотки у розмірі 3,75% на місяць від суми, вказаної в пункті 2.1 договору.

Згідно п. 5.2 договору нарахування процентів здійснюється щодня з наступного дня після дати надання кредиту і до дати повернення кредиту, зазначеної в пункті 3.2 договору. Сума нарахованих процентів за весь час користування кредитом складає 45184,93 грн. У разі дострокового погашення кредиту нарахування процентів здійснюється за весь строк фактичного користування кредитом.

Повернення кредиту і сплата процентів за ним здійснюється позичальником у порядку та терміни згідно з графіком погашення кредиту та процентів (додаток № 1) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок кредитора через банк. При несплаті частини кредиту та/або процентів у термін, вказаний у графіку, вони вважаються простроченими. Кошти для погашення заборгованості спрямовуються у першу чергу для сплати прострочених процентів найдавніше простроченої виплати, у другу чергу - заборгованості за кредитом найдавніше простроченої виплати, у третю чергу - прострочених процентів наступної простроченої виплати, у четверту чергу - заборгованості за кредитом наступної простроченої виплати, до повного погашення заборгованості, у п`яту чергу - нарахованої пені (п. 5.3 договору).

Підпунктом 4.3.4 пункту 4.3 договору сторони встановили, що кредитор має право дострокового розірвання договору у разі: нецільового використання кредиту; порушення графіку погашення кредиту і відсотків (додаток № 1) більш ніж на один платіжний період; створення незабезпеченої заборгованості з причин, що не залежать від кредитора; виникнення реальної загрози невиконання позичальником своїх зобов`язань за договором; важкої хвороби позичальника або настання інших обставин, що не залежать від волі останнього або перешкоджають виконанню ним умов договору; порушення позичальником умов договору; виявлення фактів впливу/тиску позичальника на кредитний комітет або будь-кого з членів кредитного комітету з метою отримання позитивного рішення, щодо надання кредиту (в тому числі погроз, надання хабарів тощо).

Відповідно до п. 4.3.5 договору, при настанні обставин, передбачених підпунктом 4.3.4 договору, кредитор направляє позичальникові повідомлення про дострокове розірвання договору. Повідомлення містить вимогу Кредитора про дострокове погашення кредиту, сплату відсотків за весь термін користування кредитом (за весь термін дії Договору), а також пені.

Згідно п. 3.1 договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору.

Між сторонами договору був підписаний додаток № 1 від 11.07.2018 до договору кредиту № ДК 44-13 "Графік погашення кредиту та процентів".

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої зобов`язання за договором кредиту належним чином, надавши відповідачу 1 кредит у сумі 50000,00 грн.

Факт отримання відповідачем 1 кредиту підтверджується банківською випискою від 11.07.2018 на суму 50000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем зобов`язання належним чином не виконувались, розрахунки проводились частково та з запізненням. У зв`язку з чим позивач надсилав відповідачу листи про невиконання умов за договором кредиту (№ 101 від 17.12.2018, № 8 від 02.01.2019, які залишені відповідачем без реагування.

Повідомленням - вимогою (вих. № 23 від 10.01.2019) про розірвання договору кредиту № ДК 44-13 та про дострокове повернення кредиту та відсотків за користування кредитом позивач вимагав в строк до 22.01.2019 достроково повернути частину кредиту, відсотків, а також пеню. Вказане повідомлення-вимога було направлено відповідачу 10.01.2019, що підтверджується фіскальним чеком.

Внаслідок несплати відповідачем коштів по договору кредиту № ДК 44-13 від 11.07.2018, наявності заборгованості, користуючись ч. 2 ст. 1050 ЦК України та п. 4.3.4 договору, позивач достроково розірвав договір кредиту з відповідачем 1.

Також судом встановлено, що 11.07.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Мелітопольського відділення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" та Фізична особа Свистак Федір Федорович (Поручитель) уклали договір поруки № 20, згідно п. 1.1. якого Поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором за виконання Свистак Мелани Юріївни (Позичальник) своїх зобов`язань, що випливають з договору кредиту № ДК 44-13 від 11.07.2018, укладеним між Позичальником та Кредитором.

Пунктом 3.1. договору поруки сторони узгодили, що у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником взятих на себе зобов`язань по договору кредиту, Поручитель та Позичальник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за виконання зобов`язань в повному обсязі.

У випадку невиконання або неналежного виконання Поручителем взятих на себе зобов`язань по цьому договору, Кредитор має право звернути стягнення на майно та кошти, які належать Поручителю та на які може бути звернено стягнення у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Закон не забороняє укладання договору поруки на забезпечення виконання зобов`язання, яке може виникнути в майбутньому.

З урахуванням абзацу першого частини другої статті 207, частини першої статті 547 та статті 553 ЦК України договір поруки є чинним за умови його укладення у письмовій формі та підписання кредитором і поручителем.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга статті 554 ЦК України).

Відповідно до статті 543 ЦК України кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відтак, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителями, кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.

Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонам якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці (п. 1 частини першої статті 20 ГПК України).

Господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду: спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи. Така юрисдикція визначається, враховуючи суб`єктний склад основного зобов`язання.

Основне зобов`язання в даній справі виникло між двома юридичними особами, наявність фізичної особи поручителя в даному випадку не є вирішальною для визначення суб`єктної юрисдикції справи у спорі.

Даний спір відноситься до юрисдикції господарських судів.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2. ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як було встановлено судом, позивач виконав покладені на нього договором кредиту зобов`язання та надав відповідачу 1 кредит у сумі 50000,00 грн.

Відповідач 1 не виконав взятих на себе зобов`язань, протягом дії договору кредиту № ДК 44-13 порушував графік погашення кредиту та процентів, встановлений додатком № 1 до договору, у зв`язку з чим станом на час звернення позивача з позовом до суду, за ним утворилась заборгованість по поверненню кредитних коштів у розмірі 39237,47 грн. (тіло кредиту).

Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи, відповідач 1 не виконував належним чином зобов`язання по сплаті 3,75% процентів на місяць за користування кредитом. Непогашена заборгованість за процентами станом на час звернення з позовом до суду склала 33892,93 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що відповідач 1 не виконав належним чином своє зобов`язання перед позивачем щодо сплати заборгованості за тілом кредиту та процентів за користування кредитом.

Після звернення позивача до суду з позовом, відповідачем було здійснено частково погашення заборгованості (копії банківських виписок містяться в матеріалах справи), внаслідок чого позивач зменшив розмір позовних вимог та заявив до стягнення 34201,47 грн. заборгованості за тілом кредиту, 30128,93 грн. процентів за користування кредитом. Відповідач 1 наявність заборгованості за тілом кредиту та процентів за користування кредитом не спростував, доказів погашення суду не надав.

Оскільки у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, відповідач 2 був повідомлений про невиконання відповідачем 1 своїх зобов`язань за договором кредиту (листи № 261 від 17.12.2019, № 9 від 02.01.2019), а також про розірвання договору кредиту та необхідність дострокового повернення всієї суми кредиту та відсотків (лист № 24 від 10.01.2019). Однак, відповідач 2 не виконав своїх зобов`язань за договором поруки.

Таким чином, вимога про солідарне стягнення несплачених сум основної заборгованості за тілом кредиту в розмірі 34201,47 грн. та процентів за користування кредитом у розмірі 30128,93 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Окрім цього, позивачем, внаслідок невиконання відповідачем 1 зобов`язань за договором кредиту № ДК 44-13, нарахована пеня за загальний період з 13.08.2018 по 09.04.2019 у розмірі 637,39 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.1 договору кредиту, у випадку порушення позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом та/або оплаті процентів за користування кредитом, кредитор, починаючи з першого дня прострочення зобов`язання по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом, має право нарахувати, а позичальник зобов`язаний оплатити кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня. Пеня нараховується за весь період прострочення. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов`язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом.

Таким чином, вимога про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 пені у розмірі 637,39 грн за порушення зобов`язань за кредитним договором заявлена обґрунтовано, доказів оплати пені суду не надано, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані позивачем докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судовий збір покладається на Фізичну особу-підприємця Свистак Мелану Юріївну повністю в розмірі 1 921,00 грн на підставі ч. 9 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Свистак Мелани Юріївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) солідарно з Фізичною особою Свистак Федора Федоровича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , дата народження 31 травня ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Мелітопольського відділення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. О. Невського, 16/14, ідентифікаційний код 37062759) - 34201 (тридцять чотири тисячі двісті одна) грн 47 коп. тіло кредиту, 30 128 (тридцять тисяч сто двадцять вісім) грн. 93 коп. процентів за користування кредитом, 637 (шістсот тридцять сім) грн. 39 коп. пені.

Видати наказ.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Свистак Мелани Юріївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Мелітопольського відділення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. О. Невського, 16/14, ідентифікаційний код 37062759) - 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано - 18.11.2019.

Суддя Т.А. Азізбекян