Рішення

від 12.11.2019 по справі 908/2311/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 34/93/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2019 Справа № 908/2311/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

при секретареві судового засідання Махно О.О.,

розглянувши матеріали справи № 908/2311/19

за позовом Концерну "Міські теплові мережі", ідентифікаційний код юридичної особи 32121458 (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр оцінки майна, бізнесу та інвестицій", ідентифікаційний код юридичної особи 23288392 (60035, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 18)

про стягнення 24089,09 грн,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Білоус Д.С., довіреність № 616/20-19 від 28.08.2019;

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Концерн "Міські теплові мережі" звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом б/н від 19.08.2019 (вх. №2483/08-07/19 від 28.08.2019) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр оцінки майна, бізнесу та інвестицій" 19074,35 грн основного боргу за спожиту теплову енергію, інфляційних втрат в сумі 2143,20 грн, 3% річних в сумі 666,05 грн та пені в сумі 2205,20 грн (згідно розрахунку та загальної ціни позову - 2205,49 грн).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що в порушення умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №201709 від 01.01.2007, який укладено сторонами, відповідач не оплатив у повному обсязі відпущену йому позивачем теплову енергію за період з лютого 2017 року по квітень 2018 року, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 19074,35 грн. За прострочення оплати позивач нарахував інфляційні втрати за період з квітня 2017 року по жовтень 2018 року в сумі 2143,20 грн, 3% річних за період з 20.03.2017 по 31.12.2018 в сумі 666,05 грн та пеню за період з 20.01.2018 по 20.11.2018 в сумі 2205,49 грн(згідно розрахунку та загальної ціни позову - 2205,49 грн), які просить стягнути з відповідача разом із сумою основного боргу.

Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2019 справу № 908/2311/19 передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.09.2019 у справі №908/2311/19 вищевказану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Позивач у встановлений строк усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.09.2019 у справі № 908/2311/19 позовна заява прийнята судом до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 21.10.2019 о 15 год. 00 хв., запропоновано відповідачеві надати відзив до 18.10.2019, включно.

В судовому засіданні 21.10.2019 здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача надав суду пояснення по суті спору.

За наслідками судового засідання, враховуючи неявку представника відповідача, неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд відклав розгляд справи на 12.11.2019 о 14 год. 50 хв.

В судовому засіданні 12.11.2019 був присутній представник позивача, здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу "Оберіг".

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позові.

Відповідач не надав відзиву на позов, не направив у судове засідання свого представника, не повідомив причин неявки.

Ухвали про призначення справи до розгляду та про відкладення розгляду справи, які були надіслані на юридичну адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (60035, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 18), повернулись на адресу суду з відмітками поштової установи про закінчення терміну зберігання.

Відомості про іншу адресу місцезнаходження відповідача в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні 12.11.2019 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

УСТАНОВИВ:

01.01.2007 Концерн Міські теплові мережі в особі директора Філії Концерну Міські теплові мережі Орджонікідзевського району (енергопостачальна організація, позивач у справі) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр оцінки майна, бізнесу та інвестицій" (споживач, відповідач у справі) підписали додаткову угоду до договору про постачання та використання теплової енергії №1709 від 27.09.2002 про припинення умов договору в частині постачання теплової енергії з 01.01.2007 з метою приведення умов договору у відповідність до вимог законодавства.

01.01.2007 Концерном Міські теплові мережі (теплопостачальна організація) в особі директора Філії Концерну Міські теплові мережі Орджонікідзевського району та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр оцінки майна, бізнесу та інвестицій" (споживач) укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №201709, відповідно до п. 1.1 якого теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є невід`ємними частинами договору.

Згідно з умовами п. 2.1 договору та додатків №1, №1а до нього теплова енергія відпускається споживачу в гарячій воді на об`єкт по вул. Лермонтова, 18 з приєднаним (максимальним) тепловим навантаженням на потреби опалення 0,005721 Гкал/годину, на підігрів по середньогодинному тепловому навантаженню - 0,000480 Гкал/годину, на підігрів по середньодобовому тепловому навантаженню - 0,011520 Гкал/годину.

Згідно з п. 5.1 договору облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

Відповідно до п. 5.5 договору при відсутності приладів комерційного обліку або якщо вони вибули з ладу (несанкціоноване втручання в його роботу, порушення механічних та електронних пломб, механічне пошкодження приладів та елементів вузла обліку, закінчення терміну дії держповірки, сумнівні показники тощо) обсяг теплової енергії визначається теплопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом згідно з договірними тепловими навантаженнями, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не суперечить діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків (додаток №5 до цього договору), та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

У п. 6.2 договору зазначено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно з п. 6.3 договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Пунктами 6.7, 6.7.1 договору встановлено, що споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул. Адм. Нахімова, буд. №4, документи за розрахунковий період:

- рахунок-фактуру;

- акт приймання-передачі теплової енергії;

- податкову накладну (платникам ПДВ).

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації протягом п`яти днів з дати отримання.

Термін дії договору встановлено в п. 10.1 договору до 01.08.2007, а пунктом 10.4 договору передбачено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.

Доказів припинення дії договору сторони не надали, отже його умови є чинними на момент розгляду даної справи судом.

01.08.2008 сторони уклали додаткову угоду до цього договору щодо тарифів на теплову енергію. Передбачили, що за заповнення теплоносієм теплопостачальної організації теплових мереж та систем теплоспоживання, а також за поповнення нормативного витоку теплоносія споживач сплачує вартість отриманого теплоносія та витрати з його хімічної обробки за плановою собівартістю теплопостачальної організації за тарифом 10,55 грн/тону (без урахування ПДВ) та тепла у воді за тарифами згідно з п. 1 цього додатку. У разі зміни тарифів на теплову енергію в період дії договору споживач сплачує за спожиту теплову енергію за новими тарифами, затвердженими згідно з діючим законодавством, з дати їх введення. За холодну воду, що йде на підігрів, кількість якої визначається за показами приладів обліку, а за їх відсутності - за нормами споживання, та водовідведення підігрітої води споживач сплачує окремо за діючими тарифами на водопостачання та водовідведення.

01.03.2011 сторонами укладено додаткову угоду до договору щодо юридичних адрес та платіжних реквізитів сторін.

Відповідно до виконаного в 2003 році розрахунку теплового навантаження на опалення та гаряче водопостачання Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр оцінки майна, бізнесу та інвестицій" щодо приміщення по вул. Лермонтова, 18, яке є об`єктом теплопостачання за договором купівлі-продажу теплової енергії від 01.01.2007 №201709, дане приміщення розташовано в цоколі п`ятиповерхового будинку. Система опалення однотрубна з верхньою розводкою, спільна з будинком.

В матеріалах справи наявний лист Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр оцінки майна, бізнесу та інвестицій" на адресу Філії Концерну "Міські теплові мережі" Вознесенівського району з проханням не відключати подачу гарячої води на об`єкт по вул. Лермонтова, 18.

04.12.2018 позивачем складено акт обстеження системи теплоспоживання нежитлового приміщення Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр оцінки майна, бізнесу та інвестицій" по вул. Лермонтова, 18 та зафіксовано, що приміщення офісу розташовано в цокольному поверсі п`ятиповерхового житлового будинку. Система опалення однотрубна, з верхньою розводкою, приєднана до теплової мережі через елеваторний вузол. Система опалення даного приміщення спільна з системою опалення житлового будинку. На момент обстеження приміщення експлуатується під офіс.

За період з лютого 2017 року по квітень 2018 року позивач поставляв відповідачу теплову енергію в гарячій воді, що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії та рахунками:

від 28.02.2017 (за лютий 2017 року) на суму 2573,26 грн;

від 31.03.2017 (за березень 2017 року) на суму 2239,92 грн;

від 30.11.2017 (за листопад 2017 року) на суму 2920,32 грн;

від 31.12.2017 (за грудень 2017 року) на суму 4905,60 грн;

від 31.01.2018 (за січень 2018 року) нараховано 2942,83 грн, також здійснено перерахунок по опаленню за листопад 2017 року в сумі -1139,77 грн, за грудень 2017 року в сумі -1504,42 грн;

від 28.02.2018 (за лютий 2018 року) на суму 3392,98 грн;

від 31.03.2018 (за березень 2018 року) на суму 2543,08 грн;

від 30.04.2018 (за квітень 2018 року) на суму 584,92 грн.

Суд зазначає, що за умовами п. 6.7 договору споживач самостійно з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен був отримати від теплопостачальної організації акти та рахунки на оплату теплової енергії. Споживач самостійно не отримав акти та рахунки.

Як вказує позивач, акти та рахунки були відправлені відповідачу на адресу об`єкта теплопостачання простою кореспонденцією, на підтвердження чого позивач надав реєстри відправлених рахунків, актів виконаних робіт, податкових накладних за лютий 2017 року - квітень 2018 року.

Повторно акти та рахунки за період з лютого 2017 року по квітень 2018 року були надіслані відповідачу 06.12.2018 разом із вимогою про сплату заборгованості в розмірі 19074,35 грн.

Відповідач не повернув акти позивачу, оплату за поставлену теплову енергію у повному обсязі не здійснив.

На підтвердження часткових оплат позивач надав відповідні виписки банку по рахунку позивача.

Теплова енергія на суму 19074,35 грн. не була сплачена відповідачем, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом у даній справі про стягнення з відповідача 19074,35 грн основного боргу за спожиту теплову енергію, інфляційних втрат в сумі 2143,20 грн, 3% річних в сумі 666,05 грн та пені в сумі 2205,49 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором купівлі-продажу теплової енергії від 01.01.2007 № 201709.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з нормою ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Як підтверджується матеріалами справи, у спірному періоді (з лютого 2017 року по квітень 2018 року) в приміщення по вул. Лермонтова, 18, яке є об`єктом теплопостачання за договором купівлі-продажу теплової енергії від 01.01.2007 №201709, укладеним між сторонами, подавалась теплова енергія. Відповідач, в порушення умов п. 6.7 договору, самостійно не отримав у позивача акти та рахунки за спірний період.

За умовами п. 6.7.2 договору у разі неотримання теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі або обґрунтованих заперечень в його підписанні у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений у ньому розрахунковий період.

Направлені позивачем акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки на оплату теплової енергії не були підписані відповідачем та не повернуті позивачу. Зауважень до актів відповідач не надав, тому з урахуванням положень п. 6.7.2 договору оформлені позивачем акти вважаються погодженими і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений у ньому розрахунковий період.

Згідно з п. 3.2.6 споживач теплової енергії зобов`язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Відповідно до п. 6.4 договору споживач зобов`язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов п. п. 3.2.6, 6.4 договору відповідач оплатив теплову енергію частково, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за теплову енергію в розмірі 19074,35 грн за період з лютого 2017 року по квітень 2018 року.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Позивачем надані докази в підтвердження наявності основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в розмірі 19074,35 грн. Відповідачем доводи позивача не спростовані, докази оплати теплової енергії у спірному періоді не надані.

За таких обставин суд визнав обґрунтованими позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за спожиту теплову енергію в сумі 19074,35 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення оплати теплової енергії позивач нарахував інфляційні втрати за період квітень 2017 року - жовтень 2018 року в сумі 2143,20 грн та 3% річних за період з 20.03.2017 по 31.12.2018 в сумі 666,05 грн.

Суд здійснив перерахунок інфляційних втрат та 3% річних за допомогою ІПС Законодавство . За розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 1439,55 грн та 3% річних у сумі 603,85 грн. У стягненні інфляційних втрат у сумі 703,65 грн та 3% річних у сумі 62,20 грн суд відмовляє, оскільки вони нараховані необґрунтовано.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2.8 договору передбачено, що в разі несплати або несвоєчасної сплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого в п. 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми, обумовленої законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Таким чином сторони в договорі погодили нарахування пені за весь період прострочення оплати.

За прострочення оплати теплової енергії, згідно розрахунку, доданого до позову, позивач нарахував пеню за період з 20.01.2018 по 20.11.2018 в сумі 2205,49 грн.

Суд перевірив розрахунок пені та визнав вимоги про стягнення пені в сумі 2205,49 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги задоволені судом частково.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог - в розмірі 1859,93 грн. Решта судового збору в сумі 61,07 грн залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр оцінки майна, бізнесу та інвестицій", ідентифікаційний код юридичної особи 23288392 (60035, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 18) на користь Концерну "Міські теплові мережі", ідентифікаційний код юридичної особи 32121458 (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137) 19074 (дев`ятнадцять тисяч сімдесят чотири) грн 35 коп. основного боргу, 2205 (дві тисячі двісті п`ять) грн 49 коп. пені, 603 (шістсот три) грн 85 коп. 3% річних 1439 (одна тисяча чотириста тридцять дев`ять) грн 55 коп. інфляційних втрат та 1859 (одна тисяча вісімсот п`ятдесят дев`ять) грн 93 коп. судового збору.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр оцінки майна, бізнесу та інвестицій", ідентифікаційний код юридичної особи 23288392 (60035, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, 18) на користь Концерну "Міські теплові мережі", ідентифікаційний код юридичної особи 32121458 (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137) 703 (сімсот три) грн 65 коп. інфляційних втрат, 62 (шістдесят дві) грн 20 коп 3% річних та 61 (шістдесят одна) грн 07 коп. судового збору відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.11.2019.

Суддя А.О. Науменко