Рішення

від 13.11.2019 по справі 910/13388/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.11.2019Справа № 910/13388/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна юридична компанія Гапоненко Роман і партнери

до Товариства з обмеженою відповідальністю КОНФЕТКО

про стягнення 24 069, 03 грн,

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судового засідання Саницька Б.В.

представники учасників справи:

від позивача: Михайлюк Д.М., Гапоненко Р.І.,

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Міжнародна юридична компанія Гапоненко Роман і партнери (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю КОНФЕТКО (надалі - відповідач) про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та процентів за користування чужими грошовими коштами у загальній сумі 24 069, 03 грн.

Позовні вимоги, з посиланням на ст. 509, 526, 536, 599, 610, 611, 612, 625, 1048, 1214 ЦК України, мотивовані тим, що відповідачем несвоєчасно було виконано зобов`язання щодо повернення грошових коштів у сумі 29 988,19 грн, у зв`язку з чим у позивача виникло право на стягнення з відповідача за період з 12.08.2016 до 07.02.2019 за користування такими коштами 2 242, 95 грн 3% річних, 10 525, 85 грн інфляційних втрат та 11 300, 23 грн процентів за користування чужими грошовими коштами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2019 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

04.10.2019 від представника позивача надійшло клопотання про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, засідання призначено на 05.11.2019.

05.11.2019 представником позивача було подано заяву про винесення рішення щодо розподілу судових витрат, а саме про розподіл витрат у сумі 20 000, 00 грн понесених на професійну правничу допомогу.

У судове засідання 05.11.2019 з`явились представники позивача, представник відповідача в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2019 судове засідання відкладено на 13.11.2019.

У судовому засіданні представники позивача надали пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 13.11.10.2019 не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином ухвалою суду, направленою на адресу місцезнаходження, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та в позові, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову (відзив), або будь-які інші письмові заперечення чи пояснення по справі та/або заяви процесуального характеру.

До матеріалів справи (до позовної заяви) залучені докази виконання позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про розгляд справи ухвали суду надсилалися на адресу місцезнаходження відповідача, яка вказана у позові та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Вказані ухвали надсилалися рекомендованим листом.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку , рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату.

У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Відповідно до розділу Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів постанови КМУ від 5 березня 2009 р. N 270 Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку , у разі невручення рекомендованого листа з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Із залучених до матеріалів справи листів, у якому відповідачу направлялись копії ухвал, убачається, що дані листи, направлені за офіційною адресою місцезнаходження відповідача згідно ЄДР, були повернуті суду поштою.

Інших адрес відповідач суду не повідомляв та в ЄДР інші адреси відсутні, тому суд позбавлений можливості направити ухвалу на інші адреси.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листів з ухвалами суду відповідачем та повернення їх до суду є наслідками діяння (бездіяльності) самого відповідача щодо їх належного отримання, тобто його власною волею, оскільки самим відповідачем надаються до ЄДР відомості, щодо офіційної адреси його місцезнаходження.

Відтак, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідач, натомість проявив процесуальну бездіяльність.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд дійшов висновку, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 13.11.2019 відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2016 у справі №910/8640/16 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Лінік Україна , яке в подальшому змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю КОНФЕТКО на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна юридична компанія Гапоненко Роман і партнери 36 180, 00 грн заборгованості, 112,69 грн процентів за користування чужими грошовими коштами та 860,07 грн судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2016, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2017, рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2016 змінено частково - в частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, а резолютивну частину рішення викладено в редакції про задоволення позовних вимог ТОВ Міжнародна юридична компанія Гапоненко Роман і партнери частково, а саме: про стягнення з ТОВ Лінік Україна на користь ТОВ Міжнародна юридична компанія Гапоненко Роман і партнери 36 180,00 грн заборгованості, 948,12 грн процентів за користування чужими грошовими коштами та 860,07 грн судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2018 у справі №910/8640/16 задоволено заяву ТОВ Міжнародна юридична компанія Гапоненко Роман і партнери , в порядку ст.336 ГПК України та звернуто стягнення на грошові кошти у розмірі 29 988,19 грн, що належать ДП Рівненський облавтодор ВАТ Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України в межах заборгованості останнього перед ТОВ КОНФЕТКО відповідно до рішення Господарського суду Рівненської області у справі №918/416/14 від 24.06.2014, на користь заявника

20.02.2018 на виконання зазнчаеної ухвали Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

Відповідно до виписки АТ ОТП Банк від 12.09.2019 грошові кошти на підстав наказу Господарського суду міста Києва у справі №910/8640/16 від 20.02.2018 були перераховані на рахунок позивача лише 08.02.2019, тобто майже через рік.

Враховуючи, що рішенням у справі №910/8640/16 стягнуто проценти за користування чужими грошовими коштами за період з 15.06.2016 по 11.08.2016, однак рішення в частині стягнення грошових коштів у розмірі 29 988,19 грн було виконано лише 08.02.2019, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за період з 12.08.2016 до 07.02.2019 відповідно 3% річних у сумі 2 242, 95 грн, 10 525, 85 грн інфляційних втрат та 11 300, 23 грн процентів за користування чужими грошовими коштами.

Частиною 1 статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Водночас, виходячи з заявлених вимог та наведених позивачем у позовній заяві розрахунків, суд досліджує правомірність як самого нарахування позивачем заявлених до стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, так і фінансових санкцій за прострочення виконання зобов`язання.

Згідно із ч.2 ст. 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу). Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Термін "користування чужими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин в силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту в силу ч.2 ст. 1057 ЦК України.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки законодавством встановлені наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, так і наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх, то підстави для застосування аналогії закону відсутні.

Отже, підстави застосовувати до спірних відносин положення ч.1 ст. 1048 ЦК України за аналогією закону, аби визначити розмір процентів, є помилковими, бо, по-перше, у цій справі йдеться про неправомірну поведінку боржника (в той час як ч. 1 ст.1048 ЦК України застосовується у випадку правомірної поведінки), а по-друге, у законодавстві немає прогалини у цій частині.

У постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі №910/22034/15 зроблений висновок, що ст. 625 ЦК України поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань. Тому у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються інфляційні втрати та 3 % річних від простроченої суми відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17.

Таким чином, за відсутності правових підстав для застосування до спірних правовідносин аналогії закону для визначення розміру процентів, суд відмовляє у задоволенні вимог позивача у частині стягнення 11 300, 23 грн процентів за користування чужими грошовими коштами.

Поряд з цим, оскільки відповідачем своєчасно не повернуті позивачу грошові кошти в сумі 29 988, 19 грн, суд визнає правомірним застосування до спірних правовідносин положень ч. 2 ст. 625 ЦК України та стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних.

Перевіривши розрахунок 3% річних наданий позивачем, за період з 12.08.2016 по 07.02.2019 у сумі 2 242, 95 грн суд встановив, що він є арифметично вірним, розрахованими згідно вимог чинного законодавства, у зв`язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача 2 242, 95 - 3 % річних підлягає задоволенню.

Крім цього, судом був здійснений перерахунок інфляційних втрат за визначений позивачем період, за результатами якого суд погоджується із сумами нарахувань за період серпня 2016 року по січень 2019 року у загальній сумі 10 525, 85 грн, а тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростовано, контррозрахунку заявлених до стягнення з нього сум суду не надано, водночас позивачем не доведено суду наявності обставин для стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову, відтак виходячи з предмету та підстав позову до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 2 242, 95 грн 3 % річних та 10 525, 85 грн інфляційних втрат.

Судовий збір у розмірі 1019, 10 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до положень ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача, а решта судових витрат позивача зі сплати судового збору у зв`язку з частковою відмовою у задоволенні позову - на позивача.

Щодо витрат позивача на правову допомогу суд зазначає наступне.

До позовної заяви позивачем додано попередній розрахунок суми судових витрат, в якому визначено вартість орієнтовну суму витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн.

На підтвердження факту понесення таких витрат позивачем до суду надано копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 03-15 від 17.08.2018, укладеного з Адвокатським об`єднанням Гапоненко Роман і партнери , копії акту надання послуг №70 від 04.11.2019 з найменування наданих робіт, послуг на загальну суму 20 000, 00 грн та квитанції до прибуткового касового ордеру №46 на суму 10 000, 00 грн та №47 на суму 10 000, 00 грн, в яких підставою оплати коштів визначено договір №03-15 від 17.08.2018, однак які датовані 18.10.2019 та 21.10.2019, тобто раніше чим складено акт надання послуг.

За наданих позивачем документів слідує, що правова допомога складається з винагороди за підготовку подання позову, що включає аналіз судової практики та діючого законодавства, підготовка правової позиції, отримання довідки з банку на вимог виконання ухвали суду.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (п. 1 та п. 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України ).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частина 4 статті 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач клопотання про зменшення витрат відповідача на правову допомогу не подав.

Як було зазначено, документально підтверджений загальний розмір вартості наданої позивачу правничої допомоги у даній справі становить 20 000,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що витрати, зокрема, на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 ГПК України).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19.

З огляду на вказані обставини, витрати позивача на професійну правничу допомогу під час розгляду справи підлягають стягненню з відповідача пропорційно до частини задоволених вимог, а саме в сумі 10 610,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 145, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КОНФЕТКО (02660, місто Київ, вулиця Візкозна, будинок 11, ідентифікаційний код 37312661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна юридична компанія Гапоненко Роман і партнери (01033, місто Київ, вулиця Шота Руставелі, будинок 27, офіс 17, ідентифікаційний код 36351411), 2 242 (дві тисячі двісті сорок дві) грн 95 коп. 3% річних, 10 525 (десять тисяч п`ятсот двадцять п`ять) грн 85 коп. інфляційних втрат, 1019 (одну тисячу дев`ятнадцять) грн 10 коп. судового збору та 10 610 (десять тисяч шістсот десять) грн 15 коп. витрат на правову допомогу

У іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 18.11.2019.

Суддя Я.А.Карабань