ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" листопада 2019 р. м. Київ Справа № 911/2246/19
Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Руденко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бон Логістик , м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Айен Лоджистик , Київська обл., Бориспільський р-н, с. Мартусівка про стягнення 469479,45 за участю представників:
позивача:ОСОБА_2 - керівник відповідача:не з`явились суть спору:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Бон Логістик (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Айен Лоджистик (далі - відповідач) про стягнення 491479,45 грн., з яких 490150 грн. - основний борг, 1329,45 грн. - 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором про надання транспортних послуг від 13.05.2019 № Т20/19, щодо здійснення повного розрахунку за надані послуги.
В процесі розгляду справи від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач зменшив розмір позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми основного боргу, в зв`язку з частковою сплатою боргу в розмірі 22000 грн. та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 468150 грн. основного боргу, 1329,45 грн. 3% річних.
Дослідивши подану заяву про зменшення розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про прийняття вказаної заяви до розгляду.
За таких обставин, в даному провадженні, суд розглядає остаточні вимоги позивача про стягнення з відповідача 468150 грн. основного боргу, 1329,45 грн. 3% річних.
Присутній в судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог підтримав повністю та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.
Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 ГПК України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 ГПК України, шляхом направлення на адресу його місцезнаходження, належним чином завіреної копії ухвали, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд відповідно до вимог ч. 9 ст. 165 та ч. 1 ст. 202 ГПК України вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача присутнього у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
Між сторонами у справі було укладено договір від 13.05.2019 № Т20/19 про надання транспортних послуг (далі - договір) відповідно до умов якого виконавець - позивач зобов`язується організувати та виконати перевезення вантажу автомобільним транспортом територією України та може залучати до перевезення інших перевізників, а також несе повну матеріальну відповідальність за найнятих ним перевізників, залучених ним для виконання зобов`язань по договору. Виконавець зобов`язується надавати послуги із транспортного експедирування у міжнародному сполученні, а також надавати інші послуги, пов`язані з перевезенням вантажу та погоджені із замовником - позивачем, а замовник зобов`язаний прийняти та оплатити надані послуги на умовах цього договору (п. 1.1 договору, в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 23.05.2019 до договору про надання транспортних послуг від 13.05.2019 № Т20/19).
Відповідно до п. 1.2 договору вартість послуг, вид та найменування вантажу, найменування вантажовідправника та вантажоодержувача, маршрут перевезення та інші суттєві умови, необхідні для надання послуг та виконання перевезень, зазначаються в додатках до цього договору або у разових заявках на перевезення, які є невід`ємними частинами договору.
Згідно з п. 2.2.1 договору виконавець зобов`язується надати замовнику послуги з перевезення вантажів відповідно до умов п. 1.1 цього договору та згідно із заявкою.
Відповідно до п. 3.2 договору підставою для проведення розрахунків за цим договором є оригінал заявки, підписаний сторонами акт прийому-передачі наданих послуг та оригінал товарно-транспортної накладної (CMR або ТТН) з підписами вантажовідправника та вантажоодержувача. Замовник зобов`язаний підписати акт прийому-передачі наданих послуг протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту його пред`явлення виконавцем, або у такий самий термін письмово повідомити виконавця про свої заперечення. Замовник зобов`язаний сплатити вартість наданих послуг протягом 30 (тридцяти) банківських днів (при міжнародних перевезеннях) та 30 (тридцяти) банківських днів (при внутрішньо-українських перевезеннях) з моменту підписання акту прийому-передачі наданих послуг.
Згідно з п. 4.1 договору виконавець і замовник у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань, що виникають з цього договору, несуть відповідальність в межах, передбачених цим договором.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 16.04.2020 року. Якщо по закінченню строку дії цього договору жодна із сторін не заявить про своє бажання розірвати цей договір, він вважається продовженим на один рік і на тих самих умовах. Правило пролонгації застосовується на кожний наступний рік дії договору (п. 7.1 договору, в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 23.05.2019 до договору про надання транспортних послуг від 13.05.2019 № Т20/19).
Позивачем було надано відповідачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 490150 грн., що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) від 17.04.2019 № 1235 на суму 11000 грн., від 22.04.2019 № 1325 на суму 11000 грн., від 24.04.2019 № 1385 на суму 11500 грн., від 24.04.2019 № 1386 на суму 11500 грн., від 25.04.2019 № 1399 на суму 12000 грн., від 02.05.2019 № 1429 на суму 13500 грн., від 03.05.2019 № 1473 на суму 11000 грн., від 04.05.2019 № 1498 на суму 14600 грн., від 08.05.2019 № 1548 на суму 10500 грн., від 08.05.2019 № 1549 на суму 12500 грн., від 08.05.2019 № 1556 на суму 11500 грн., від 10.05.2019 № 1584 на суму 14500 грн., від 15.05.2019 № 1634 на суму 13300 грн., від 16.05.2019 № 1648 на суму 11500 грн., від 20.05.2019 № 1687 на суму 6500 грн., від 21.05.2019 № 1731 на суму 13000 грн., від 23.05.2019 № 1796 на суму 15250 грн., від 24.05.2019 № 1770 на суму 11000 грн., від 24.05.2019 № 1793 на суму 13000 грн., від 25.05.2019 № 1809 на суму 12000 грн., від 30.05.2019 № 1864 на суму 6200 грн., від 31.05.2019 № 1884 на суму 13000 грн., від 01.06.2019 № 1907 на суму 13300 грн., від 01.06.2019 № 1908 на суму 15000 грн., від 03.06.2019 № 1901 на суму 12500 грн., від 04.06.2019 № 1944 на суму 11500 грн., від 06.06.2019 № 1960 на суму 12500 грн., від 11.06.2019 № 2075 на суму 11500 грн., від 13.06.2019 № 2135 на суму 13500 грн., від 14.06.2019 № 2089 на суму 11500 грн., від 17.06.2019 № 2142 на суму 15500 грн., від 21.06.2019 № 2192 на суму 11500 грн., від 22.06.2019 № 2242 на суму 13000 грн., від 24.06.2019 № 2266 на суму 13000 грн., від 26.06.2019 № 2309 на суму 11500 грн., від 27.06.2019 № 2324 на суму 13000 грн., від 28.06.2019 № 2329 на суму 15500 грн., від 04.07.2019 № 2421 на суму 21500 грн. Перелічені вище акти здачі-приймання робіт (надання послуг) підписані в двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств, належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи.
Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 13.05.2019 № 1607 на суму 14500 грн., на який позивач посилається як на доказ надання ним послуг визначених договором, та наявність права грошової вимоги на суму вказаного акта, підписано уповноваженим представником виконавця - позивача та скріплено печаткою його підприємства. Проте, вказаний акт з боку замовника - відповідача не підписано.
В той же час, позивачем в якості доказу направлення на адресу відповідача акта здачі-приймання робіт (надання послуг) надано до суду експрес накладну Нова Пошта від 20.05.2019 № 590042268551 про направлення кореспонденції, та викопіювання з сайту Нова Пошта про отримання кореспонденції за вказаною експрес накладною.
Крім того, вказаний акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 13.05.2019 № 1607 на суму 14500 грн. включено до акту звіряння взаємних розрахунків за період 1 півріччя 2019 складеного між позивачем та відповідачем за договором від 13.05.2019 № Т20/19. Зазначений акт звіряння взаємних розрахунків підписано уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками їх підприємств, завірена копія якого наявна в матеріалах справи.
За вказаних обставин, суд приходить висновку про наявність у відповідача акта здачі-приймання робіт (надання послуг) від 13.05.2019 № 1607 на суму 14500 грн., а відтак і його погодження з боку відповідача. Доказів протилежного відповідач суду не надав.
Оскільки відповідач своїх договірних зобов`язань щодо здійснення розрахунку за надані послуги у строки встановлені договором не виконав, позивач звернувся до відповідача з претензією від 06.08.2019 № 0608/19, в якій вимагав сплатити борг, у розмірі 377650 грн., наявний у відповідача на дату складання вказаної претензії. Надіслання вказаної кореспонденції підтверджується описом вкладення від 07.08.2019, накладною Укрпошта про направлення кореспонденції від 07.08.2019 № 0408001223703 та фіскальним чеком Укрпошта від 07.08.2017. Завірені копії перелічених документів наявні в матеріалах справи.
Також, в зв`язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань щодо здійснення розрахунку за надані послуги у строки встановлені договором, позивач звернувся до відповідача з претензією від 14.08.2019 № 1408/19, в якій вимагав сплатити борг, у розмірі 402650 грн., наявний у відповідача на дату складання вказаної претензії. Зазначену претензію отримано головним бухгалтером відповідача ОСОБА_1 про що остання розписалась на ній. Завірена копія зазначеної претензії наявна в матеріалах справи.
Проте відповідач перелічені вище претензії залишив без відповіді та задоволення, в зв`язку з чим, за ним на час розгляду справи рахується борг у розмірі 468150 грн., - різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю наданих послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Положеннями ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо здійснення повного розрахунку за надані послуги, у зв`язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 468150 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.
Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 468150 грн. заборгованості за надані послуги.
Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошових зобов`язання щодо здійснення розрахунку за надані послуги, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних з простроченої суми грошового зобов`язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача 3% річних з простроченої суми за період прострочення з 03.08.2019 по 04.09.2019 складають 1329,45 грн.
Здійснений позивачем розрахунок 3% річних є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині підлягає задоволенню.
З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 468150 грн. основного боргу та 1329,45 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.
Від позивача надійшло клопотання від 12.11.2019 про повернення суми сплаченого судового збору, в якому позивач посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір просить суд повернути йому суму сплаченого судового збору в розмірі 330 грн. у зв`язку зі зменшенням розміру позовних вимог.
Розглянувши вказане клопотання суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про повернення судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у таких розмірах: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 грн.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
При зверненні з даним позовом до суду позивачем згідно платіжного доручення від 04.09.2019 № 7467 було сплачено судовий збір в розмірі 7372,19 грн. за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру про стягнення 491479,45 грн. В той же час, в процесі розгляду справи позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, якою зменшив розмір позовних вимог на 22000 грн. та просив стягнути з відповідача 469479,45 грн.
Таким чином, належна до сплати сума судового збору згідно пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за вказаною позовною заявою про стягнення 469479,45 грн. становить 7042,19 грн. (1,5 відсотки ціни позову).
З огляду на зазначене та враховуючи приписи п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сума сплаченого судового збору в розмірі 330 грн. підлягає поверненню у зв`язку зі зменшенням розміру позовних вимог.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору, з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.
Керуючись ст. 129 1 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 126, 129, ст. 232-233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Бон Логістик до Товариства з обмеженою відповідальністю Айен Лоджистик про стягнення 468150 грн. боргу та 1329,45 грн. 3% річних задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Айен Лоджистик (08343, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Мартусівка, вул. Мойсеєва, 72 ідентифікаційний код 37905278) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бон Логістик (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 23, офіс 710, ідентифікаційний код 40836058) 468150 (чотириста шістдесят вісім тисяч сто п`ятдесят) грн. боргу, 1329 (одну тисячу триста двадцять дев`ять) грн. 45 коп. 3% річних, 7042 (сім тисяч сорок дві) грн. 19 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Бон Логістик (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 23, офіс 710, ідентифікаційний код 40836058) судовий збір у розмірі 330 грн., сплачений до Державного бюджету України згідно платіжного доручення від 04.09.2019 № 7467 на суму 7372,19 грн.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.
Дата складання та підписання повного тексту рішення 18.11.2019.
Суддя Ю.В. Подоляк
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2019 |
Оприлюднено | 18.11.2019 |
Номер документу | 85682167 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Подоляк Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні