Рішення

від 13.11.2019 по справі 922/3267/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3267/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНСПАК",м.Бориспіль, Київська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніпрофлекс Україна", м. Харків про стягнення коштів 79 622,38 за участю представників :

позивача: Кайдашов В.С., адвокат;

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНСПАК" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнірофлекс Україна" про стягнення 79 622,38 грн., з яких: основна заборгованість складає 29999,99 грн, 28894,90 грн.- штраф, 16156,90 грн. - пеня, 1550,62 грн. - 3% річних, 3019,97 грн. - інфляційне збільшення боргу.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов`язань за договором поставки №12112018/1 від 12.11.2018 щодо здійснення повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.10.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬЯНСПАК" залишено без руху та установлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання господарському суду Харківської області у п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Позивач разом з заявою про усунення недоліків (вх. №25306 від 22.10.2019) надав суду докази усунення обставин, які стали підставами для винесення ухвали господарського суду Харківської області від 15.10.2019.

Ухвалою суду від 23.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3267/19; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.Призначено судове засідання на 13.11.2019 р. о 14:10.

В призначене судове засідання 13.11.2019 з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Судом вжито всіх передбачених законом заходів з метою повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Зокрема, судом направлено на його адресу реєстрації, яка зазначена в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань копію ухвали суду від 15.10.2019, від 23.10.2019.Проте ухвали повернулась на адресу суду з позначкою пошти "Адресат відсутній".

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення відповідача, про дату, час та місце розгляду справи.

Крім того, у даному випадку судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Також, частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

12.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю АЛЬЯНСПАК (надалі - Постачальник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЮНІРОФЛЕКС УКРАЇНА (надалі- Покупець, Відповідач ), укладено Договір поставки №12112018/1 за умовами якого Постачальник зобов`язався поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець - прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та порядку, визначених Договором. (п.1.1 Договору)

Постачальник зобов`язується поставляти товар окремими партіями в кількості і асортименті, визначених у письмових або усних Заявках-Замовленнях Покупця переданих усно або визначених Договором. (п.1.2 Договору).

Загальна вартість даного Договору визначається вартістю товару, отриманого протягом дії цього Договору згідно накладних, що є невід`ємними частинами даного Договору. (п.1.3 Договору).

Згідно п.2.1 Договору асортимент та ціна за одиницю Товару, а також вартість партії товару, встановлюється в національній валюті України - гривні при поставці кожної партії Товару та вказується у рахунках-фактурі та видатковій накладній.

Відповідно до п.3.1 Договору поставка товарів здійснюється Постачальником в межах наявного у нього асортименту протягом строку дії Договору, відповідно до попереднього Замовлення Покупця, в якому визначається асортимент (вид) та обсяг товару (кількість), ціна за одиницю товару, загальна ціна партії товару та інші умови.

Позивачем на виконання умов Договору поставки №12112018/1 від 12.11.2018 було здійснено поставку Товару відповідачу на суму 108316,33 грн. Вказані обставини підтверджуються підписаною та скріпленою печаткою сторін видатковою накладною №129 від 07.02.2019.

У розділі 5 Договору сторони визначили порядок розрахунків та умови оплати.

Розрахунок за кожну партію Товару здійснюється покупцем на наступних умовах: оплата в розмірі 100% вартості здійснюється протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання Товару.

Умови оплати можуть бути змінені за згодою сторін, що зазначається в Специфікації для кожної окремої партії товару. Специфікації є невід`ємною частиною Договору.

Специфікацією №1 від 12.11.2018 року (Додаток №1 до Договору) встановлено наступні умови розрахунку за поставкою: попередня оплата в розмірі 10% від вартості партії товару; 10% від вартості партії з моменту першої оплати протягом 14 днів. Остаточний розрахунок, а саме 80% від вартості партії товару здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.

Згідно до п.5.2. Договору датою оплати товару вважається дата фактичного надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Оплата Товару проводиться Покупцем в національній валюті України - гривні - шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний банківський рахунок Постачальника зазначений в цьому договорі.

Загальна сума цього Договору (тобто загальна вартість усього поставленого за цим Договором Товару) Сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично поставленого Товару та узгоджених на нього цін (відповідно до накладних) (п.5.4 Договору).

У позовній заяві позивач зазначає, що порушення п.4 Специфікації 20.11.2018 відповідачем була здійснена часткова оплата за поставлений йому товар у розмірі 12 000,00 грн. Станом на 03.10.2019 несплачена заборгованість за поставку товару складає 29999,99 грн.

Таки чином, враховуючи те, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості, яка виникла у зв`язку із не виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань по оплаті поставленого йому позивачем товару, суд надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, виходить з наступного.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Частиною 1 ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно із ч.1 ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та 525, 526 Цивільного кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до статті 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Позивачем доведено, що ним було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 108316,33 грн., факт отримання товару підтверджується наявною в матеріалах справи підписаною та скріпленою печаткою сторін копією видаткової накладної №129 від 07.02.2019 (арк.23).

Поряд із тим, відповідач за товар зазначений у накладній так у повному об`ємі не розрахувався, доказів належної сплати суду не надав.

З приписами статей 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач доказів повної оплати за поставлений йому позивачем товар суду не надав, - позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 29999,99 грн. підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 16156,90 грн. пені нарахованої за період з 22.02.2019 по 03.10.2019 та 28894,90 грн. штрафу, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.2 договору сторонами передбачено, що Постачальник має право:

- при порушенні строків оплати партії Товару вимагати від Покупця оплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення та до повного виконання щодо оплати.

- застосовувати наступні штрафні санкції - 15 відсотків від несвоєчасно сплаченої суми - у разі порушення строків оплати Товару, встановлених цим Договором, на строк з 15 до 40 календарних днів; 30 відсотків від несвоєчасно сплаченої суми - у разі порушення строків оплати Товару, встановлених цим Договором, на строк понад 40 календарних днів.

Приймаючи до уваги те, що відповідач прострочив оплату товару понад 30 днів, позовні вимоги про стягнення штрафу у розмірі 30% відсотків від несвоєчасно сплаченої суми, що становить 28894,90 грн. та про стягнення пені у розмірі 16156,90 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних нарахованих за період з 22.02.2019 по 03.10.2019 у розмірі 1550,62 грн. суд зазначає таке.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобовязання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобовязання.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача, перевіривши період нарахування останнім вказаної суми 3% річних, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі в сумі 1550,62 грн.

Що стосується заявленої вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 019,97 грн. суми інфляційних втрат розрахованої за період з 22.02.2019 по 14.06.2019, суд зазначає наступне.

В інформаційному листі від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським суд України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30). В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних проц

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат визнав їх вірно розрахованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, та стягненню підлягає сума інфляційних втрат в розмірі 3019,97 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати зі сплати судового збору у даній справі покладаються на відповідача в розмірі 1921,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1, 2, 11, 129, 233, 236- 238, 240, 241, 265 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНІРОФЛЕКС УКРАЇНА (61003, Харківська область, м. Харків, вул. Кузнечна, буд. 23, літера 3-2, код ЄДРПОУ 41500336) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬЯНСПАК (08301, Київська область, м. Бориспіль, вулиця Нова, будинок 31-Б, код ЄДРПОУ 37385221) 29999 грн. 99 коп. заборгованості за Договором поставки №12112018/1 від 12.11.2018, 28894 грн. 90 коп. штрафу, 16156 грн. 90 коп. пені, 1550 грн. 62 коп. 3% річних, 3019 грн. 97 коп. інфляційного збільшення боргу та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: www.court.gov.ua.

Повне рішення складено "18" листопада 2019 р.

Суддя С.Ч. Жельне