Рішення
від 01.11.2019 по справі 375/1633/19
РОКИТНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 375/1633/19

Провадження № 2/375/586/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.11.2019 Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Литвина О.В.,

при секретарі - Юрченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Острівська сільська рада Рокитнянського району Київської області,

про визнання заповіту нікчемним, -

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду із позовом, позивачі посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати - ОСОБА_4 .

Після смерті матері вони, як спадкоємці першої черги, звернулися у відповідності до ст.1261 Цивільного кодексу України та у визначені статті 1270 Цивільного кодексу Українистроки до державного нотаріуса Рокитнянської районної державної нотаріальної контори Київської області Калітенко Л.Б. із заявами про прийняття спадщини. При цьому вони були впевненні у тому, що їхня мати за життя склала заповіт на всіх трьох своїх дітей і про що вона неодноразово сама наголошувала. Разом з тим, звернувшись до нотаріуса, вони дізналися, що їх мати склала 11.09.2017 заповіт, який був посвідчений посадовою особою Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області і яким все своє майно вона заповіла своєму синовіта їх братові - ОСОБА_3 , який проживав з нею.

Зазначають, що при ознайомленні із заповітом відразу було помітно, що слова заповіт прочитано мною вголос і підписаний власноручно у заповіті записані технічними засобами, а не власноручно їх матір`ю. При підписанні заповіту прізвище та ініціали ОСОБА_4 взагалі відсутні біля підпису на заповіті.Крім того, мати не могла поставити свій підпис у заповіті у зв`язку з тим, що її права рука була непрацюючою, так як вона перенесла інсульт 25.08.2016.

Вважають, що при посвідченні заповіту посадова особа органу місцевого самоврядування допустила порушення вимог закону та Порядку, якими встановлено вимоги щодо форми та порядку посвідчення заповітів.

Просять визнати нікчемним заповіт, складений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , посвідчений 11.09.2017 секретарем Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області Мамчур Аллою Миколаївною за реєстровим № 35.

В судовому засіданні представник позивачів позов підтримала за викладених у ньому обставин і підстав та просила його задовольнити.

Інших доводів в обгрунтування позовної вимоги, окрім викладених в позовній заяві, суду не назвала.

Представник відповідача позов не визнав та суду показав, що викладені у позовній заяві доводи про невідповідність змісту та форми заповіту вимогам закону, які вказують на його нікчемність, є надуманими.

Зазначив, що спадкодавець в особі ОСОБА_6 , бажаючи виконати свою волю, особисто підписала оспорюваний правочин у приміщенні Острівської сільської ради лівою рукою і що не заборонено законом. Визнав, що дійсно, вона не могла підписати заповіт правою рукою через обмеженість здійснення рухів останньою по причині перенесеного захворювання. Такі обставини повністю підтверджуються наданими у судовому засіданні показаннями свідків.

Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, свідків, дослідивши отримані у справі письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

В судовому засіданні встановлено, що 18.01.2019 за своїм місцем проживання по АДРЕСА_1 померла мати сторін спору - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Місцем відкриття спадщини є село Троїцьке Рокитнянського району Київської області. Сторони спору є її дітьми та являються спадкоємцями першої черги.

За час свого життя, а саме о 09:15 годині 11.09.2017 у приміщенні Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області, що по АДРЕСА_2, ОСОБА_4 склала заповіт, який був посвідчений цього ж дня о 09:35 годині секретарем вказаної ради Мамчур Аллою Миколаївною за реєстровим № 35.

Вказаний заповіт на прохання ОСОБА_4 був записаний секретарем Острівської ради з її слів за допомогою загальноприйнятих технічних засобів та прочитаний уголос і підписаний заповідачем.

Відповідно спірного заповіту ОСОБА_4 заповідала все своє майно, де б воно не було, з чого б воно не складалося, і взагалі, все те, що їй за законом буде належати на день смерті і на що вона матиме право за законом, своєму сину - відповідачу у справі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Останній прийняв спадщину у порядку спадкування за заповітом, подавши 16.05.2019 відповідну заяву до Рокитнянської районної державної нотаріальної контори.

Позивачі у справі, будучи спадкоємцями першої черги за законом, заяв про прийняття спадщини за законом до нотаріальної контори не подавали. Натомість подали 04.06.2019 до Рокитнянської районної державної нотаріальної контори заяви, якими просили не видавати ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за заповітом, оскільки мають намір оспорити до суду заповіт ОСОБА_4 .

Викладене підтверджується оглянутими у судовому засіданні письмовими матеріалами справи та показаннями свідків, якими є:

- копія паспорта на імя ОСОБА_1 НОМЕР_6, виданого 30.07.1997 Рокитнянським РВ ГУ МВС України в Київській області (а.с. 10-11);

- копія паспорта на імя ОСОБА_2 НОМЕР_1 , виданого 26.02.1999 Рокитнянським РВ ГУ МВС України в Київській області (а.с. 12);

- копії свідоцтва про народження на імя ОСОБА_1 НОМЕР_2 , виданого 12.11.1974 Острівською сільською радою Рокитнянського району Київської області та свідоцтва про укладення нею шлюбу НОМЕР_3 , виданого 29.08.1993 Острівською сільською радою Рокитнянського району Київської області (а.с.14-15);

- копія дубліката свідоцтва про народження на імя ОСОБА_2 серії НОМЕР_4 , виданого 04.06.2019 виконкомом Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області (а.с.16);

- копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 серії НОМЕР_5 , виданого виконкомом Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області (а.с.17);

- копія заповіту ОСОБА_4 , посвідченого 11.09.2017 секретарем виконкому Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області Мамчур А.М. за реєстровим № 35 (а.с.18);

- матеріали спадкової справи № 114/2019 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с. 65-89);

- показання у судовому засіданні свідка ОСОБА_8 в тім, що ОСОБА_4 прийшла до неї в кабінет у сільській раді та повідомила, що бажає скласти заповіт. Вона їй повідомила, що з цього приводу треба звернутися до секретаря сільської ради Мамчур А.М. та відвела її до останньої. Особисто бачила, що ОСОБА_4 розписувалася лівою рукою, коли отримувала пай;

- показання у судовому засіданні свідка ОСОБА_11 в тім, що вона знала ОСОБА_4 . Остання приходила до неї на пошту за отриманням пенсії та розписувалася особисто лівою рукою. В одній з розмов вона також повідомила їй, що все майно буде ОСОБА_3;

- показання у судовому засіданні свідка ОСОБА_13 в тім, що ОСОБА_4 говорила їй про те, що після її смерті все буде ОСОБА_3. Також вона особисто бачила, що ОСОБА_4 розписувалася за отримання пенсії лівою рукою;

- показання у судовому засіданні свідка ОСОБА_16 в тім, що ОСОБА_4 була цілком здоровою та могла вчиняти певні дії. Перед складенням заповіту вона заходила до нього в кабінет. В розмові вона повідомила, що здоровя її не дуже добре і що вона бажає зробити заповіт на ОСОБА_3. Після цього він їй сказав зайти з приводу заповіту до секретаря ради і більше він її цього дня не бачив.

Відповідно положень до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеному ЦПК України порядку (ст.4 ЦПК України) і що також гарантовано ст.124 Конституції України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов`язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині подання ними доказів та заяви клопотань.

З огляду на вищенаведене, суд розглядає справу на підставі тих доказів, які є у матеріалах справи і вважає, що їх достатньо для розгляду спору по суті.

Судом встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами спору регулюються положеннями Глав 16, 84, 85 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частинами першою та другою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статі 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною першою і другою статті 1257 ЦК України передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про нотаріат до системи нотаріату України входять посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють визначене законодавством коло нотаріальних дій у населених пунктах, де немає нотаріусів.

Предметна компетенція органів місцевого самоврядування на вчинення нотаріальних дій визначена Законом України Про нотаріат . Так, у статті 37 зазначеного закону визначено, що органи місцевого самоврядування уповноважені вчиняти у тому числі таку нотаріальну дію, як посвідчення заповітів (крім секретних).

Відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5, нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій.

Судом установлено і що не оспорюється сторонами, що станом на час посвідчення спірного заповіту відповідальною особою за вчинення нотаріальних дій у Острівській сільській раді Рокитнянського району Київської області була секретар цієї ради Мамчур Алла Миколаївна .

Правила посвідчення заповітів визначено положеннями пункту 1.4. Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, яким передбачено, що заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем.

Посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

Посадова особа органу місцевого самоврядування може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що ним зазначається у заповіті перед його підписом.

Вищевказаним порядком визначено передумови, за наявності яких посвідчення має відбуватися за обов`язкової присутності не менш як двох свідків: це має місце, якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт.

Зі змісту оспорюваного заповіту вбачається, що його складено у письмовій формі, із зазначенням дати, місця його складення та засвідчено гербовою печаткою. Підпис ОСОБА_6 у тексті заповіту засвідчений секретарем Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області, який мав повноваження відповідно до статті 1251 ЦК України, статті 37 Закону України Про нотаріат , статті 38 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні на вчинення нотаріальної дії - посвідчення заповіту і що не оспорюється сторонами.

Відсутність рукописного напису ОСОБА_4 щодо прочитання і складання заповіту з її слів, на що посилається заявник у позові, не є істотною умовою для визнання оспорюваного правочину недійсним, оскільки позивачем не доведено, що волевиявлення спадкодавця щодо розпорядження належним йому майном не було вільним та не відповідало його внутрішній волі. Крім цього, вказана інформація увійшла до складу посвідчувального напису і була зазначена секретарем Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області Мамчур А.М..

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 06 червня 2019 року у справі № 342/139/16-ц, касаційне провадження № 61-21701св18. Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доводи позову в обгрунтування нікчемності правочину в тім, що спадкодавець на момент складання спірного заповіту не могла самостійно поставити свій підпис в останньому, оскільки її права рака не працювала, не знайшли свого належного підтвердження у судовому засіданні та спростовуються показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_13 в тім, що ОСОБА_6 особисто приходила до сільської ради для укладання заповіту і на той період часу у звязку із обмеженням здійснення нею рухів своєю правою рукою ставила підписи у разі необхідності своєю лівою рукою. Так, за свідченням свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_13 спадкодавець у їх присутності ставила підпис за отримання пенсії своєю лівою рукою, а свідок ОСОБА_8 посвідчила, що у її присутності ОСОБА_4 розписувалася лівою рукою за отримання паю.

При цьому суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні кожного отриманого у справі доказу зокрема та належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оспорюваний заповіт складений з дотриманням вимог щодо його форми і змісту, волевиявлення ОСОБА_4 щодо розпорядження своїм майном на користь ОСОБА_3 було вільним і відповідало її волі, а тому відсутні підстави вважати цей правочин нікчемним.

Позов таким чином задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись положеннями Закону України Про нотаріат , Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5, ст.ст. 15, 16, 203, 215, 216, 1216-1218, 1251, 1247, 1257 Циільного кодексу України, 4, 12, 13, 19, 76-83, 141, 142, 263-265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Острівська сільська рада Рокитнянського району Київської області, про визнання заповіту нікчемним - відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання на протязі тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Повний текст рішення виготовлено 15.11.2019.

Суддя О.В. Литвин

Рішення набрало законної сили "_____"


20____

СудРокитнянський районний суд Київської області
Дата ухвалення рішення01.11.2019
Оприлюднено19.11.2019
Номер документу85691129
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —375/1633/19

Рішення від 01.11.2019

Цивільне

Рокитнянський районний суд Київської області

Литвин О. В.

Рішення від 01.11.2019

Цивільне

Рокитнянський районний суд Київської області

Литвин О. В.

Ухвала від 11.10.2019

Цивільне

Рокитнянський районний суд Київської області

Литвин О. В.

Ухвала від 27.08.2019

Цивільне

Рокитнянський районний суд Київської області

Литвин О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні