Ухвала

від 15.03.2019 по справі 752/5353/14-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/5353/14-ц

Провадження № 2/752/28/19

О К Р Е М А У Х В А Л А

15.03.2019 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.,

з участю секретаря - Петрова Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Нововолинський ливарний завод до Державної установи Інститут медицини праці Національної Академії медичних наук України Клініка професійних захворювань, треті особи: Нововолинський відділ Володимиро-Волинської місцевої прокуратури, Нововолинське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області про визнання недійсним рішення та повідомлення про встановлення зв`язку професійного захворювання з умовами праці,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до Державної установи Інститут медицини праці Національної Академії медичних наук України про визнання недійсним рішення та повідомлення за формою П-3, видане Клінікою професійних захворювань ДУ Інститут медицини праці АМН України про встановлення зв`язку професійного захворювання (отруєння) з умовами праці у ОСОБА_1 реєстраційний № 35/1178 від 09.11.2010 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач отримав повідомлення про професійне захворювання форми П-3 за номером 3442/4 від 12.11.2010 р., згідно з яким ОСОБА_1 09.11.2010 р. Клінікою професійних захворювань ДУ Інститут медицини праці АМН України було встановлено зв`язок захворювання з умовами праці на підприємстві.

Позивач посилається на те, що діагноз ОСОБА_1 було встановлено на підставі виписок, в які внесені неправдиві дані, які були опротестовані прокуратурою, від повторного обстеження ОСОБА_1 відмовився, а діагноз встановлений поверхнево, без врахування об`єктивних даних.

В зв`язку з викладеним, а також порушенням Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві при прийнятті оскаржуваного рішення, позивач просить його скасувати.

Представником Нововолинського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Волинській області було заявлено клопотання про постановлення окремої ухвали за результатами розгляду справи щодо проведення перевірки наявності в діях службових осіб ДУ Інститут медицини праці АМН ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 366, 367 КК України при прийнятті оскаржуваного рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

09.11.2010 р. Клінікою професійних захворювань ДУ Інститут медицини праці АМН України було складено повідомлення за формою П-3 про професійне захворювання (отруєння), відповідно до якого ОСОБА_1 встановлено діагноз: хронічний бронхіт ІІ ст. в стадії затухаючого загострення, дифузний пневмосклероз ЛН І-ІІ ст., хронічна двобічна сенсо-невральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху (І ст.) - за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - захворювання професійні встановлені вперше.

Відповідне повідомлення про професійне захворювання (Форма П-3) була надіслана на адресу роботодавця - ВАТ Нововолинський ливарний завод .

Даний діагноз був встановлений на підставі результатів обстеження хворого в умовах стаціонару клініки та його медичної документації, а саме: амбулаторних карт № 1217 та № 812, а також з врахуванням інформація щодо умов його праці.

ПАТ Нововолинський ливарний завод повідомило ДУ Інститут медицини праці Академії медичних наук України Клініку професійних захворювань щодо невідповідності діагнозів та номерів лікарняних листків, наданих у виписках із амбулаторної карти (№ 1217 та № 812).

Оскільки питання щодо етіології наявних у ОСОБА_1 захворювань було розглянуто без присутності представника позивача, ДП Інститут медицини праці Академії медичних наук України Клініка професійних захворювань своїм листом № 2/1128 від 25.11.2010 р. повідомила ПАТ Нововолинський ливарний завод про згоду повторно розглянути документацію хворого спільно з представниками підприємства для встановлення зв`язку захворювання ОСОБА_1 з умовами праці.

Згідно листа Нововолинського міського відділу УМВС України у Волинській області ПАТ Нововолинський ливарний завод повідомлено про результати проведеної перевірки, в ході якої встановлено факт внесення недостовірних даних в медичну карту ОСОБА_1 щодо проходження ним лікування у Нововолинській ЦМЛ.

Прокуратурою м.Нововолиснька Волинської області внесено протест головному лікарю Нововолинської ЦМЛ щодо незаконних дій завідувача відділенням первинної медико-санітарної медицини ОСОБА_4 щодо надання ОСОБА_1 виписки № 1217 та на дії лікаря загальної практики сімейної медицини ОСОБА_5 щодо надання ОСОБА_1 виписки № 812.

25.11.2013 р. ДП Інститут медицини праці Національної Академії медичних наук України листом № 2/138Р повідомив ПАТ Нововолинський ливарний завод про те, що Центральною лікарською експертною комісією 01.03.2011 р. повторно, в присутності представника підприємства, розглянула медичну документацію ОСОБА_1 та підтвердила професійну етіологію встановлених йому раніше 09.11.2010 р. захворювань.

Віднесення захворювання до професійного проводиться відповідно до процедури встановлення зв`язку захворювання з умовами праці згідно з додатком 13 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1112, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.68 Порядку усі виявлені випадки хронічних професійних захворювань і отруєнь підлягають розслідуванню.

Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу згідно з переліком, що затверджується МОЗ.

Зв`язок професійного захворювання з умовами праці працівника визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, що складається установою державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, де працює хворий, за участю спеціалістів (представників) підприємства, первинної організації профспілки, членом якої є хворий, або уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки, та робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства. Санітарно-гігієнічна характеристика видається на запит керівника лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, або спеціаліста з професійної патології міста (області, Автономної Республіки Крим), завідуючого відділенням професійної патології міської (обласної, Автономної Республіки Крим) лікарні.

Порядок складання та вимоги до санітарно-гігієнічної характеристики умов праці затверджується МОЗ.

Відповідно до п.71 Порядку у разі підозри на професійне захворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника з відповідними документами, перелік яких визначено процедурою

встановлення зв`язку захворювання з умовами праці згідно з

додатком 13, на консультацію до головного спеціаліста з

професійної патології міста, області, Автономної Республіки Крим.

Для встановлення діагнозу і зв`язку захворювання з

впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу головний

спеціаліст з професійної патології міста, області, Автономної

Республіки Крим (штатний або позаштатний) направляє хворого до

спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу (п.72 Порядку).

Спеціалізовані лікувально-профілактичні заклади проводять амбулаторне та стаціонарне обстеження працівників за відповідним направленням. Відповідальність за встановлення діагнозу щодо хронічних професійних захворювань, перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України, покладається на керівників цих закладів.

Згідно з п.74. у спірних випадках для остаточного вирішення питання про наявність професійного захворювання особа направляється до

Інституту медицини праці Академії медичних наук (м. Київ). У разі

незгоди хворого або роботодавця з рішенням Інституту щодо

встановлення діагнозу і зв`язку захворювання із впливом шкідливих

виробничих факторів і трудового процесу воно може бути оскаржено в

судовому порядку.

Згідно з процедурою встановлення зв`язку захворювання з умовами праці рішення про зв`язок захворювання з умовами праці рішення приймається на підставі клінічних, функціональних досліджень (амбулаторних або стаціонарних) з урахуванням відомостей, зазначених у таких документах:

- копія трудової книжки - для визначення стажу роботи в умовах

дії виробничих факторів;

- виписка з амбулаторної картки (форма 025/у) або з історії

хвороби, у якій відображено початок та динаміку розвитку

захворювання;

- медичний висновок головного спеціаліста з професійної патології Автономної Республіки Крим, області, м. Києва і Севастополя;

- санітарно-гігієнічна характеристика умов праці, що складається фахівцями установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство;

- висновки фтизіатра, нарколога та інші документи - у разі потреби;

- акт форми Н-5, акт форми Н-1 - у разі гострого професійного

захворювання (отруєння).

В ході розгляду справи судом була призначена комплексна судово-медична та судово-технічна експертиза документів.

Відповідно до висновку судової технічної експертизи документів № 3867 від 28.04.2017 р. було встановлено видалення аркушів паперу з медичної карти Нововолинської центральної міської лікарні за формою № 025/у, на підставі якої зроблені виписки №№ 1217, 812, порушення хронології дат, якими датовані рукописні записи.

В ході проведення судової медичної експертизи експерти прийшли до висновку, що діагнози хронічний обструктивний бронхіт, пневмосклероз, фаза ремісії та гострий бронхіт, затяжний перебіг було діагностовано у ОСОБА_1 в 2007 та 2008 рр. з порушенням вимог відповідного наказу МОЗ від 16.07.2014 р. № 499. Встановлення затяжного перебігу бронхіту та його хронічної форми вимагає проведення рентгенологічного дослідження органів грудної клітини, функції зовнішнього дихання, клінічного аналізу крові та харкотиння, проведення огляду пульмонологом, що згідно медичної документації проведено не було.

Також експертами встановлено, що згідно наданої медичної документації, до моменту переводу ОСОБА_1 в умови праці без впливу виробничих чинників - шуму, вібрацій, ще з 2010 р. у нього існувала хронічна сенсо-невральна приглухуватість ІІ ст., що доведено даними аудіометрії. При роботі в умовах можливої дії виробничого шуму стан слухового аналізатора ОСОБА_1 знаходився в межах фізіологічної норми. Встановити доказовий прямий причинно-наслідковий зв`язок наявності у ОСОБА_1 приглухуватості з умовами праці не виявилось можливим.

Про наявність невідповідності діагнозів у виписках із амбулаторної карти ОСОБА_1 ДУ Інститут медицини праці Академії медичних наук України Клініка професійних захворювань було відомо до ухвалення остаточного рішення стосовно етіології наявних у ОСОБА_1 захворювань.

Незважаючи на зазначені обставини рішення про встановлення професійного захворювання форми П-3 було прийнято на підставі зазначених виписок, без проведення огляду ОСОБА_1 , у відсутність необхідних даних про початок і перебіг захворювання і необхідних клінічних досліджень, що може свідчити про неналежне виконання службовими особами відповідача своїх службових обов`язків.

Зазначені дії призвели до виплати ОСОБА_1 страхових виплат в розмірі 170318,28 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.

Окрема ухвала надсилається відповідним юридичним та фізичним особам, державним та іншим органам, посадовим особам, які за своїми повноваженнями повинні усунути виявлені судом недоліки чи порушення чи запобігти їх повторенню. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

Окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

З огляду на встановлені судом порушення при прийнятті рішення щодо встановлення діагнозу ОСОБА_1 і його зв`язок з умовами праці, суд приходить до висновку про наявність підстав для постановлення окремої ухвали та направлення її до Голосіївського УП ГУ НП у м.Києві з метою проведення перевірки щодо наявності в діях службових осіб Державної установи Інститут медицини праці Національної Академії медичних наук України Клініка професійних захворювань наявності ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.367 КК України.

Керуючись ст. 262 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

зобов`язати Голосіївське УП ГУ НП у м.Києві провести перевірку викладених в ухвалі фактів та наявності в діях службових осіб Державної установи Інститут медицини праці Національної Академії медичних наук України Клініка професійних захворювань наявності ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.367 КК України, при прийнятті повідомлення за формою П-3, видане Клінікою професійних захворювань ДУ Інститут медицини праці АМН України про встановлення зв`язку професійного захворювання (отруєння) з умовами праці у ОСОБА_1 реєстраційний № 35/1178 від 09.11.2010 р.

Строк виконання ухвали встановити протягом 2 місяців з моменту отримання її на виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя