Постанова

від 12.11.2019 по справі 220/1466/19

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22-ц/804/3006/19

220/1466/19

Єдиний унікальний номер 220/1466/19

Номер провадження 22-ц/804/3006/19

Доповідач Гаврилова Г.Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2019 року місто Маріуполь

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Донецького апеляційного суду у складі:

головуючого судді Гаврилової Г.Л.,

суддів Зайцевої С.А.,

Пономарьової О.М.,

секретар Єфремова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням учасників справи, апеляційну скаргу адвоката Верченко Ольги Олександрівни, що діє в інтересах приватного підприємства Рондо на рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 16 вересня 2019 року, у складі судді Дурач О.А., повний текст постанови складений 20 вересня 2019 року, у справі за позовом приватного підприємства Рондо до ОСОБА_1 , Селянського (фермерського) господарства Прометей , третя особа приватний нотаріус Великоновосілківського районного нотаріального округу Кисельова Олена Володимирівна, про визнання недійсним договору іпотеки від 30 листопада 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У червні 2019 року позивач Приватне підприємство Рондо (далі - ПП Рондо ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Селянського (фермерського) господарства Прометей (далі - СФГ Прометей ), третя особа приватний нотаріус Великоновосілківського районного нотаріального округу Кисельова О.В., про визнання недійсним договору іпотеки від 30 листопада 2016 року.

Заява мотивована тим, що рішенням господарського суду Донецької області від 19 жовтня 2016 року з СФГ Прометей на користь ПП Рондо стягнуто борг в сумі 668 113,95 грн. та судові витрати в розмірі 9 873,61 грн., на виконання якого 15 листопада 2016 року видано наказ № 905/2458/16. Разом з цим, 30 листопада 2016 року з метою приховання майна від звернення стягнення і реалізації його для забезпечення виконання боргових зобов`язань перед ПП Рондо , між ОСОБА_1 та СФГ Прометей , в особі його голови ОСОБА_2 , начебто на виконання грошового зобов`язання за договором позики від 05 травня 2016 року, укладено договір іпотеки, предметом якого були автозаправна станція ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташована у АДРЕСА_1 , та будівля тарного ларька, розташована у АДРЕСА_2 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Великоновосілківського районного нотаріального округу Донецької області Кисельовою О.В., яка одночасно наклала заборону відчуження цих об`єктів до припинення чи розірвання договору іпотеки. Посилаючись на вимоги ст. 234 ЦК України, вважає зазначений договір фіктивним, оскільки він укладений між головою СФГ Прометей ОСОБА_2 та його сином ОСОБА_1 , які мешкають разом та були обізнані про судове рішення про стягнення з СФГ Прометей грошових сум на користь ПП Рондо та могли передбачити негативні наслідки для себе у випадку виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на це нерухоме майно. Зазначав, що укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України. Просив визнати недійсним договір іпотеки від 30 листопада 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та СФГ Прометей , від імені якого діяв ОСОБА_2 , зареєстрований приватним нотаріусом Великоновосілківського районного нотаріального округу Донецької області Кисельовою О.В. та стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 16 вересня 2019 року у задоволенні позову ПП Рондо до ОСОБА_1 , СФГ Прометей , третя особа приватний нотаріус Великоновосілківського районного нотаріального округу Кисельова О.В., про визнання недійсним договору іпотеки від 30 листопада 2016 року відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивача ПП Рондо , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається та вважає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що постанова апеляційного суду від 06 березня 2018 року у справі № 220/421/17, в якій було встановлені обставини щодо фіктивності правочину, скасована Верховним судом через порушення судом принципу диспозитивності відносно права позивача щодо визначення підстав позову, а не через встановлені фактичні обставини справи. А тому обставини фіктивності правочину підлягають доказуванню у даній справі та вважають, що ними це доведено.

Відзив на апеляційну скаргу не надано. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи до суду не з`явились. Від представника ПП Рондо адвоката Верченко О.О. надійшла заява про розгляд справу без їх участі.

Від представника СФГ Прометей Алексєєва С.О., що діє в інтересах відповідача СФГ Прометей надійшла заява, в якій вони просять закрити провадження у справі або залишити позовну заяву без розгляду посилаючись на відсутність повноважень представника ПП Рондо , вжити відносно ПП Рондо заходи для запобігання зловживання процесуальними правами та накласти штраф на ПП Рондо та постановити окрему ухвалу щодо протиправних дій адвоката Верченко О.О. Крім того, в заяві зазначали, що наказ Господарського суду у справі № 905/2458/16 щодо стягнення з СФГ Прометей на користь ПП Рондо боргу у розмірі 658 240 гривень виконано повністю, про що свідчить постанова про закінчення виконавчого провадження, а отже, відсутні докази щодо порушення прав позивача.

Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин та інші.

У відповідності з вимогами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Донецької області від 19 жовтня 2016 року у справі за позовом ПП Рондо до СФГ Прометей про стягнення грошових коштів задоволені позовні вимоги ПП Рондо та з СФГ Прометей стягнуто 658 240,34 грн.

15 листопада 2016 року судом видано наказ № 905/2458/16 про стягнення з СФГ Прометей на користь ПП Рондо 658 240,34 грн. та у відшкодування судових витрат 9 873,61 грн.

Також судом першої інстанції в судовому засіданні була досліджена цивільна справа № 220/421/17 та встановлено, що 05 травня 2016 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в простій письмовій формі укладений договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 750 000 грн., які останній зобов`язався повернути в строк до 02 грудня 2016 р.

30 листопада 2016 р. між ОСОБА_1 та СФГ Прометей в особі його голови ОСОБА_2 на виконання грошового зобов`язання за договором позики від 05 травня 2016 р. було укладено договір іпотеки, предметом якого є автозаправна станція Янісоль , розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та будівля тарного ларька, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Предмет іпотеки оцінений сторонами у 800 000 грн.

Вказаним договором іпотеки передбачено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку виконання основного зобов`язання за договором позики воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні грошей у встановлені строки за договором позики, укладеним 05.05.2016 р. між іпотекодержателем та боржником у простій письмовій формі (п. 3.1 договору іпотеки).

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 168834264 від 31 травня 2019 року приватним нотаріусом Кисельовою О.В. 30 листопада 2016 року, на підставі договору іпотеки від 30 листопада 2016 року накладено обтяження № 17740034, обтяжувач: ОСОБА_3 , особа, майно\права якої обтяжуються: СФГ Прометей .

Постановою Верховного Суду від 27 березня 2019 р. по справі № 220/421/17 (а.с. 122-133 т. 4 справи № 220/421/17) постанову Апеляційного суду Донецької області від 06 березня 2018 р. в частині визнання недійсним договору іпотеки від 30 листопада 2016 року та зняття заборони відчуження майна за зустрічним позовом ПП Рондо скасовано; рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 22 листопада 2017 р. в частині відмови у визнанні недійсним договору іпотеки та зняття заборони відчуження майна за зустрічним позовом приватного підприємства Рондо залишено в силі. ( а.с. 115-138)

Зі змісту постанови Верховного Суду вбачається, що підставою для скасування рішення апеляційного суду Донецької області від 06 березня 2018 р. стало те, що позивач за зустрічним позовом ПП Рондо вказувало як підставу удаваності правочину лише недотримання вимог ст. 203,215 та 578 ЦК України, а також ст. 6 Закону № 898-1У.

У свою чергу, вимог щодо визнання недійсним договору іпотеки від 30 листопада 2016 р. з підстав, визначених ст. 234 ЦК України, ПП Рондо не ставив, отже апеляційний суд на власний розсуд вирішив це питання поза межами заявлених вимог.

Відмовляючи у задоволені позову у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факту фіктивності договору іпотеки від 30 листопада 2016 р. у контексті ст. 234 ЦК України, в зв`язку з чим відсутні підстави для визнання такого правочину недійсним.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Звертаючись до суду з позовом, ПП Рондо , посилався на фіктивність укладеного між відповідачами договору іпотеки. В обґрунтування доводів зазначав, що голова СФГ Прометей ОСОБА_2 і відповідач ОСОБА_1 є батьком та сином, які проживають разом та які були обізнані про судове рішення про стягнення з СФГ Прометей грошових сум на користь ПП Рондо . У зв`язку з цим вони могли передбачити негативні наслідки для себе у випадку виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на це нерухоме майно та з метою приховання цього майна уклали фіктивний договір іпотеки без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися ним.

Згідно з частинами першою, другою статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. В разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Отже, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином.

Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків.

Ознака вчинення правочину лише для виду повинна бути властива діям обох сторін. Якщо одна сторона діяла лише для виду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним.

Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки.

Викладене узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 21 січня 2015 року у справі № 6-197цс14.

Основними ознаками фіктивного правочину, з огляду на приписи статей 203, 215, 234 ЦП України, є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для вигляду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними, або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення судом умислу його сторін.

Факт невиконання сторонами умов правочину або його часткове невиконання також не робить його фіктивним. Для визнання правочину фіктивним ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не можна визнати фіктивним.

Відповідно до ст. ст. 78, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За змістом статті статей 572, 575 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

У статті 1 Закону № 898-IV зазначено: іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Спірний договір іпотеки є забезпеченням договору позики від 05 травня 2016 року між відповідачами ОСОБА_1 та СФГ Прометей , та який є чинним. За даним видом договору іпотечне майно залишається у володінні заставодавця, договір іпотеки зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 168834264.

Отже, належних та допустимих доказів того, що оскаржуваний правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, позивачем під час розгляду справи не представлено. Таких доказів також не надано і апеляційному суду.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду, що доводи позивача про те, що договір іпотеки, укладений 30 листопада 2016 року між ОСОБА_4 та СФГ Прометей , є нікчемним у зв`язку з його фіктивністю, є необґрунтованими.

При цьому колегія суддів зауважує, що відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 19 березня 2019 року встановлено повне фактичне виконання рішення Господарського суду Донецької області від 15.11.2016 року у справі 905/2458/16, за яким стягнуто з СФГ Прометей на користь ПП Рондо заборгованість у розмірі 658 240 гривень 34 коп.( а.с 185)

Тобто, відповідачем перед позивачем погашена у повному обсязі заборгованість та відпала будь-яка правова зацікавленість позивача у предметі спору.

У зв`язку з наведеним, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем своїх позовних вимог та відсутність підстав для визнання недійсним договору іпотеки від 30 листопада 2016 року, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Отже, переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія погоджується з висновками суду щодо відмови у задоволенні позову, а доводи апеляційної скарги про порушення норм матеріального права є безпідставними.

Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, та є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення відповідно до частини 3 статті 376 ЦПК України не встановлено.

Судова колегія відхиляє клопотання представника СФГ Прометей щодо закриття провадження у справі, оскільки підстав, передбачених ст. 255 ЦПК України судом не встановлено.

Сам факт того, що наказ Господарського суду у справі № 905/2458/16 щодо стягнення з СФГ Прометей на користь ПП Рондо боргу у розмірі 658 240 гривень виконано у повному обсязі, про що свідчить постанова про закінчення виконавчого провадження, не є підставою закриття провадження у справі, оскільки даний факт підтверджує лише дійсність договору іпотеки від 30 листопада 2016 року, оскільки саме за рахунок іпотечного майна був погашений даний борг, що не заперечує і позивач. ( а.с. 96) У свою чергу, надані повноваження представника позивача відповідають вимогам ч.4ст. 62 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381,382 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

апеляційну скаргу адвоката Верченко Ольги Олександрівни, що діє в інтересах приватного підприємства Рондо - залишити без задоволення.

Рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 16 вересня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 15 листопада 2019 року.

Судді Г.Л.Гаврилова

С.А.Зайцева

О.М.Пономарьова