Рішення

від 07.11.2019 по справі 140/2666/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 року ЛуцькСправа № 140/2666/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Савчук О. І.,

за участю представника позивача Осадовського Р. Е.,

представника відповідачів Решетника О. Л.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Торговий дім ДЖЕ РОСТ до Головного управління ДФС у Волинській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Торговий дім ДЖЕ РОСТ (далі - ПП ТД ДЖЕ РОСТ , позивач) звернулося в суд з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач 1), Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач 2) про визнання протиправними та скасування рішень комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06.11.2018 року №979966/36541576, від 13.12.2018 року №1023729/36541576, від 30.11.2018 року №1008410/36541576 та зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №21 від 13.11.2017 року, №22 від 14.12.2017 року, №51 від 30.11.2017 року у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПП ТД ДЖЕ РОСТ було складено податкові накладні №21 від 13.11.2017 року, №22 від 14.12.2017 року, №51 від 30.11.2017 року та направлено їх у встановлені законодавством строки через систему обміну електронними документами M.E.Doc для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, згідно отриманих квитанцій до даних податкових накладних, зазначені податкові накладні прийнято, але їх реєстрацію зупинено. ПП ТД ДЖЕ РОСТ було направлено на адресу ДФС України повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК. До повідомлення було долучено документи у відповідних формах, зокрема долучено документи, які підтверджують походження товару, обсяги його придбання та реалізації, оборотно-сальдові відомості по 281 рахунку, банківські виписки та інші наявні документи. Відповідно представник позивача вважає, що ПП ТД ДЖЕ РОСТ було надано всі документи, які беззаперечно підтверджують реальність та матеріальну можливість здійснення операції по зупинених податкових накладних. Проте, рішеннями комісії ДФС від 06.11.2018 року №979966/36541576, від 13.12.2018 року №1023729/36541576, від 30.11.2018 року №1008410/36541576 було відмовлено у реєстрації податкових накладних. Представник позивача вважає дані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних за своїм характером необґрунтованими як нормативно, так і документально, оскільки враховуючи специфіку роботи підприємства для проведення господарських операцій, які здійснює позивач не потрібно наявність великої матеріально-технічної бази та людських ресурсів. Крім того, у рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних зазначено, що негативне рішення прийнято через ненадання повного пакету документів для підтвердження реальності операції, а також подано документи, які складені із порушенням законодавства, зокрема не додано товарно-транспортні накладні, а також наявні помилки у ТТН та виписках з банку. Однак, представник позивача вважає, що дані твердження не за

Також вказує, що законодавець зобов`язує контролюючий орган надати пропозиції квитанції №1 до податкових накладних щодо подання документів платником для прийняття позитивного рішення, тобто у повідомленні повинно бути зазначено конкретні документи, які повинні бути надані платником для підтвердження реальності операції, при цьому такі документи повинні входити до вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Враховуючи те, що у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не було зазначено конкретного переліку документів для підтвердження реальності операції, позивач надав всі документи та пояснення, які є достатніми на його думку для прийняття рішення про реальність, походження, об`єми придбання та реалізації товару. При цьому пояснення та документи повністю відображали господарські операції від купівлі товару до їх реалізації. Зазначає, що рішення про підтвердження реальності чи нереальності господарської операції приймається комісією ДФС (людським фактором), тому визначення достатності чи недостатності документів є суб`єктивним фактором, і позивач як платник не може передбачити подання тих, документів, які необхідні посадовим особам для суб`єктивної оцінки реальності операції.

Таким чином, враховуючи те, що квитанція №1 з інформацією про зупинення податкових накладних не відповідає вимогам законодавства, то це унеможливлює платнику належним чином надати необхідні документи для прийняття позитивного рішення, оскільки, дане рішення приймається колегіально, де в кожного члена комісії можуть бути різні уявлення про достатність документів. З наведених підстав просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача не погоджується в вимогами викладеними в позовній заяві, оскільки позивачем не було надано копії всіх необхідних документів, які підтверджують реальність вчинення господарських операцій, а саме - договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Щодо рішення від 13.12.2018 року №1023729/36541576 про відмову у реєстрації податкової накладної від 14.12.2017 року №22 в Єдиному реєстрі податкових накладних, вказує, що в порушення вимог пункту 14 Порядку №117 ПП ТД ДЖЕ РОСТ , не надано копії документів, а саме: неналежним чином оформлені товаро-транспортні накладні, а саме: в ТТН №Р20751 від 11.09.2017 року відсутні пункт навантаження, підписи водія/експедитора (зазначає, що в копії даної ТТН, наданої для суду проставлено пункт навантаження та підписи водія); в ТТН №0000034/98 від 07.12.2017 року не заповнена графа пункт розвантаження. Крім того, відповідно до видаткової накладної №РН-0475 від 07.12.2017 року ПП ТД ДЖЕ РОСТ поставляє товар для ТОВ Ігос на загальну суму 74829,98 грн. по 12 позиціях, зокрема кількість товару з назвою шуруп в кількості 100 шт., а згідно ТТН №0000034/98 від 07.12.2017 року кількість товару з назвою шуруп зазначено 200 шт., хоча загальна сума поставки незмінна. Щодо рішення від 13.12.2018 року №1023729/36541576 про відмову у реєстрації податкової накладної від 14.12.2017 року №22 в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначає, що в порушення вимог пункту 14 Порядку №117, ПП ТД ДЖЕ РОСТ не надано копії документів, а саме: відсутні товаро-транспортні накладні на товари зазначені в податковій накладній. У свою чергу вказує, що до суду позивачем надано ТТН від 21.12.2017 року, яку не було надано на розгляд комісії. Більше того, відповідно до повідомлення від 11.12.2018 року №109 платником додано 20 додатків, а до суду додано 23 додатки. Також, відповідно до виписки банку від 14.12.2017 року ТОВ Волбуд сплатило на рахунки ПП ТД ДЖЕ РОСТ

У свою чергу позовну вимогу про зобов`язання ДФС України зареєструвати податкові накладні від 13.11.2017 року №21, від 14.12.2017 року №22, від 30.11.2017 року №516 в Єдиному державному реєстрі податкових накладних вважає передчасною, оскільки неможливим є встановлення реєстраційної суми на електронному рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ, на момент прийняття рішення судом в даній справі. З наведених підстав просив у задоволенні позову відмовити.

01.11.2019 року представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив прохальну частину заявлених вимог викласти в наступній редакції:

1) визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 06.11.2018 року №979966/36541576, винесене регіональною комісією ГУ ДФС у Волинській області;

зобов`язати Державну Фіскальну службу України зареєструвати подану ПП ТД ДЖЕ РОСТ податкову накладну №21 від 13.11.2017 року у єдиному реєстрі податкових накладних;?

2) визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13.12.2018 року №1023729/36541576, винесене регіональною комісією ГУ ДФС У Волинській області;

зобов`язати Державну Фіскальну службу України зареєструвати подану ПП ТД ДЖЕ РОСТ податкову накладну №22 від 14.12.2017 року у єдиному реєстрі податкових накладних.

3) визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 30.11.2018 року №1008410/36541576, винесене регіональною комісією ГУ ДФС у Волинській області;

зобов`язати Державну Фіскальну службу України зареєструвати подану Приватним підприємством ТД ДЖЕ РОСТ податкову накладну №51 від 30. 11.2017 року у єдиному реєстрі податкових накладних.

4) стягнути із відповідача (Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ПП ТД ДЖЕ РОСТ витрати по оплаті судового збору у розмірі 5763,00 грн.

5) стягнути із відповідача (Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ПП ТД ДЖЕ РОСТ витрати на правову допомогу пов`язану із розглядом даної справи у розмірі 5000,00 гривень.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 року закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті 07.11.2019 року у час проведення підготовчого засідання.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідачів у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову з підстав наведених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ПП ТД ДЖЕРОСТ 08.07.2009 року зареєстроване як юридична особа з основним видом економічної діяльності 46.74 оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього (а.с.26).

13.11.2017 року ПП ТД ДЖЕ РОСТ була виписана податкова накладна №21, яку було надіслано до ДФС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.11). Однак, відповідно до квитанції реєстрацію зазначеної податкової накладної було зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Вказано, що дана податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 7216, 7318, 7326. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу (а.с.12).

02.11.2018 року ПП ТД ДЖЕ РОСТ було направлено повідомлення про підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненій накладній. Крім того, у поясненнях до даного повідомлення позивачем вказано, що податкова накладна №21 від 13.11.2017 року виписана на основі авансового платежу. Весь прихід і розхід товару по кодам 7216, 7318, 7326, банківські виписки, договори, ОСВ відомості по товарам, ТТН додаються (а.с.13).

06.11.2018 року було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 13.11.2017 року №21 у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування (а.с.14).

14.12.2017 року ПП ТД ДЖЕ РОСТ була виписана податкова накладна №22, яку було надіслано до ДФС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.64).

Однак, відповідно до квитанції реєстрацію зазначеної податкової накладної було зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Вказано, що дана податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 7326. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу (а.с.65).

11.12.2018 року ПП ТД ДЖЕ РОСТ було направлено повідомлення разом з додатками про підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненій накладній. Крім того, у поясненнях до даного повідомлення позивачем вказано, податкова накладна виписана на основі другого (перша частина авансу в сумі 55000,00 була зроблена 06.12.2017 року і є зареєстрована податкова накладна №7) авансового платежу від 14.12.2017 року за мінусом оплат за накладні №469, 479, 480, 481 згідно яких зареєстровані податкові №1, 13, 15, 16. Відгрузка відбулась 21.12.2017 року згідно накладної №509, на різницю за мінусом авансів теж є зареєстрована податкова №36. Прихідні документи з кодом 7326, видаткові, банківські виписки, договори, ОСВ, картка рахунку, ТТН додаються (а.с.66).

13.12.2018 року було прийнято рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 14.12.2017 року №22 у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування (а.с.67).

30.11.2017 року ПП ТД ДЖЕ РОСТ була виписана податкова накладна №51, яку було надіслано до ДФС України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.99).

Однак, відповідно до квитанції реєстрацію зазначеної податкової накладної було зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Вказано, що дана податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 7318, 7326. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 року №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу (а.с.100).

28.11.2018 року ПП ТД ДЖЕ РОСТ було направлено повідомлення разом з додатками про підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненій накладній. Крім того, у поясненнях до даного повідомлення позивачем вказано, що податкова накладна №51 від 30.11.2017 року виписана на авансовий платіж. Всі банківські виписки, прихідні і видаткові документи по кодам 7318, 7326 надаються, а також договора, оборотно-сальдові відомості, картка рахунку та ТТН (а.с.101).

30.11.2018 року було прийнято рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 30.11.2017 року №51 у зв`язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, а саме неналежним чином оформлені товарно-транспортні накладні, а саме: в ТТН №Р20751 від 11.09.2017 року відсутні пункт навантаження, підписи водія/експедитора; в ТТН №0000034/98 від 07.12.2017 року не заповнена графа пункт розвантаження (а.с.102).

Позивач не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями комісії подав скарги до ДФС України (а.с.16-17, 68-69, 104-105), які рішеннями комісії з питань розгляду скарг були залишенні без задоволення (а.с.18, 70, 106).

Позивач, вважаючи рішення про відмову у реєстрації податкових накладних протиправними звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України (в редакції на час зупинення реєстрації податкових накладних) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до підпункту 2 пункту 31 Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 07.12.2017 року №2245-VIII, змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 ПК України. Згідно з такими змінами реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 1 пункту 56 Закону України від 07.12.2017 року №2245-VIII розділ ХХ Перехідні положення ПК України доповнено пунктом 57-1, згідно з яким податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, реєструються з урахуванням вимог пунктів 200-1.3 та 200-1.9 статті 200-1 та пункту 201.10 статті 201 Кодексу не пізніше 2 січня 2018 року, крім: податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких станом на 1 грудня 2017 року не подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; податкових накладних/розрахунків коригування, щодо яких прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, по яких станом на 1 грудня 2017 року не розпочинали процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.

Податкові накладні/розрахунки коригування, реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу з 1 грудня 2017 року до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році та щодо яких платником податку після 1 грудня 2017 року подані пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу, реєструються у Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, що діяв до набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі якщо протягом п`яти робочих днів з дня подання пояснень і копій документів не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрація таких податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється на наступний робочий день за днем закінчення строку розгляду пояснень і копій документів платника податку.

Враховуючи те, що реєстрацію податкових накладних зупинено відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, позивачем подано пояснення і копії документів відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, отже в силу зазначених вище норм питання щодо реєстрації вказаних податкових накладних вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України від 07.12.2017 року №2245-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, пунктом 201.16 статті 201 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 74.3 статті 74 ПК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні норми містились у підпункті 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до якого у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування;

в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається зі змісту квитанцій відповідно до кожної із зупинених податкових накладних реєстрація податкових накладних зупинена контролюючим органом відповідно до пункту 201.16. статті 201 ПК України та сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. Зазначено, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 7216, 7318, 7326 (а.с.12, 65,100).

Однак, суд звертає увагу, що контролюючим органом порушено норми підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ним не зазначено у квитанціях від 30.11.2017 року, від 04.01.2018 року, від 14.12.2017 року конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

У зазначених квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. У свою чергу, підпункт 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Суд звертає увагу, що Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, були затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 (далі - Наказ №567), який в подальшому втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів №409 від 06.04.2018 року, проте був чинним на час зупинення реєстрації податкових накладних №21 від 13.11.2017 року, №22 від 14.12.2017 року, №51 від 30.11.2017 року та підлягав застосуванню до спірних правовідносин.

Так, пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) містив визначення трьох різних критеріїв: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі; 3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової

Таким чином, контролюючий орган був зобов`язаний у квитанціях від 30.11.2017 року, від 04.01.2018 року, від 14.12.2017 року чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків Наказу №567.

Суд зазначає, що визначення фіскальним органом у квитанціях конкретного критерію ризику прямо впливало на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів.

Крім того, наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 було також затверджено Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Вичерпний перелік документів).

Відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів Наказу №567 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), викладено у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (далі - Критерії): 1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством; 2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому чис

З аналізу наведених норм законодавства слідує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Як вбачається зі змісту квитанцій від 30.11.2017 року, від 04.01.2018 року, від 14.12.2017 року фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної відповідно до пункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено Наказом МФУ від 13.06.2017 року №567, та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Таким чином, у квитанціях від 30.11.2017 року, від 04.01.2018 року, від 14.12.2017 року податковим органом, в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких був встановлений Наказом №567 (пункт 1 Вичерпного переліку документів містить два різні переліки, в залежності від визначеного ступеня ризику).

Щодо формулювання фіскальним органом у квитанціях від 30.11.2017 року, від 04.01.2018 року, від 14.12.2017 року вимоги надання та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу (тобто Наказу №567), суд зазначає, що таке визначення також являється нечітким та незрозумілим, зокрема, для платника податків.

Так, Наказ №567 містив у собі пункт 4 наступного змісту: Державній фіскальній службі України: до 25 червня 2017 року здійснити аналіз ефективності застосування Критеріїв оцінки та у п`ятиденний строк надати пропозиції Міністерству фінансів України стосовно їх удосконалення; щокварталу до п`ятого числа першого місяця наступного кварталу надавати пропозиції Міністерству фінансів України для удосконалення Критеріїв оцінки .

Натомість, Критерії оцінки ступеня ризиків Наказу №567 містили пункт 4 наступного змісту: Інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. ДФС постійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронного зв`язку, якими може подаватися інформація за встановленою формою .

Разом з тим, Вичерпний перелік документів Наказу №567 взагалі не містив пункту 4.

Таким чином, наведене вище позбавляє платника податків можливості виконати вимогу контролюючого органу за відсутністю закріплення відповідних положень у нормативно-правовому акті, до якого покликався податковий орган.

Відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно із пунктом 1 наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 13.06.2017 №566 (далі - Порядок №566) цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов`язки її членів.

За приписами пункту 2 Порядку №566 комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 ПК України та постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року №190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації .

Проте, постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року №190 Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, яка набула чинності на час прийняття оскаржуваних рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 року установлено, що платники податку на додану вартість, у яких до 1 грудня 2017 року зупинено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, що діяв до набрання чинності Законом України від 7 грудня 2017 року №2245-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році , та які станом на 1 грудня 2017 року не подали пояснень і копій документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування, мають право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування, подати пояснення і копії документів до таких податкових накладних/розрахунків коригування на розгляд комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, порядок роботи яких затверджується цією постановою. Вказана постанова Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 року набрала чинності 22.03.2018 року.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем протягом листопада - грудня 2018 року направлялися до Луцької ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинена (а.с.13, 66, 101).

Таким чином, позивач скористався наданим правом подання пояснень і копій документів до спірних податкових накладних, реєстрація яких зупинена, у межах встановлених строків.

У свою чергу, відповідно до пункту 19 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 року, комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 20 Порядку №117).

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи та проти чого не заперечує представник відповідачів, позивачем було надано контролюючому органу пояснення, до яких додано договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, банківські виписки тощо. Тобто всі документи, які на думку позивача підтверджують реальність здійснення операцій по зупинених податкових накладних та які були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Однак, контролюючим органом всупереч вимогам пункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України у квитанціях від 30.11.2017 року, від 04.01.2018 року, від 14.12.2017 року щодо зупинення реєстрації податкових накладних №21 від 13.11.2017 року, №22 від 14.12.2017 року, №51 від 30.11.2017 року не було визначено вичерпного переліку документів, надання яких дало б позивачеві можливість реєстрації відповідних податкових накладних.

Разом з тим, Комісією ДФС України, незважаючи на вказані повідомлення позивача та додані до них документи, були прийняті рішення від 06.11.2018 року №979966/36541576, від 13.12.2018 року №1023729/36541576, від 30.11.2018 року №1008410/36541576 про відмову у реєстрації податкових накладних, якими було відмовлено у реєстрації податкових накладних №21 від 13.11.2017 року, №22 від 14.12.2017 року, №51 від 30.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з ненаданням позивачем первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, а також надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства (а.с.14, 67, 102).

Суд звертає увагу, що відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав ненадання тих чи інших копій документів достатніх для прийняття рішення, а також надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів.

Зазначене дає підстави для висновку, що при зупиненні реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів чи надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства, податковий орган має чітко зазначити конкретний вид критерію оцінки ступеня ризиків та навести у розрізі визначеного критерію перелік документів, надання яких надасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації.

Посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність та необґрунтованість такого рішення. При цьому суд звертає увагу, що таке рішення є актом індивідуальної дії.

Так, правовий акт індивідуальної дії - виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, спірні рішення не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або дотримання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Крім того, суд не бере до уваги твердження представника відповідача у відзиві на позовну заяву щодо встановлення розбіжностей в наданих платником розрахункових документах та податковою накладною №21 від 13.11.2017 року, а саме те, що у виписці банку від 13.11.2017 року відображена сума 142394,66 грн., а податкова накладна виписана на суму 131594,66. Як вбачається з матеріалів справи, між ПП ТД ДЖЕ РОСТ та ТзОВ Житлобуд-2 був укладений договір поставки продукції №11/01/17 від 11.01.2017 року, згідно якого постачальник зобов`язується передати у встановлений у даному договорі термін у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов цього договору. Крім того, оплата за товар відбувається на умовах передоплати (а.с.30). Відповідно до товарно-транспортної накладної від 13.11.2017 року №0000034/68 ТзОВ Житлобуд-2 отримало від позивача товар на загальну суму 10800,00 грн. (а.с.53). У свою чергу , відповідно до товарно-транспортної накладної від 24.11.2017 року №0000034/81 ТзОВ Житлобуд-2 отримало від позивача товар на загальну суму 131594,66 грн. (а.с.56). Однак, оплата за даними товарно-транспортними накладними відбулася саме 13.11.2017 року, що підтверджується випискою з банку (а.с.25). Крім того, суд звертає увагу, що податкова накладна №20 від 13.11.2017 року на суму 10800,00 грн. згідно квитанції від 30.11.2017 року була прийнята та зареєстрована у ДФС України. Таким чином, твердження представника відповідачів щодо розбіжностей в наданих платником податків розрахункових документах та податковою накладною №21 від 13.11.2017 року повністю спростовуються матеріалами справи.

Також, суд не бере до уваги твердження представника відповідачів щодо того, що відповідно до виписки з банку від 14.12.2017 року ТзОВ Волбуд сплатило на рахунку ПП ТД ДЖЕ РОСТ 50000,00 грн., а податкова накладна виписана на 16396,34 грн., зважаючи на наступне. Як вбачається з матеріалів адміністративної справи між ПП ТД ДЖЕ РОСТ та ТзОВ Волбуд було укладено договір поставки продукції №25/01/17 від 25.01.2017 року, згідно якого постачальник зобов`язується передати у встановлений у даному договорі термін у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов цього договору. Оплата за товар відбувається на умовах передоплати (а.с.76-77). 14.12.2017 року позивачем виписано податкову накладну на суму 16396,34 грн. Згідно виписки з банку від 14.12.2017 року ТзОВ Волбуд сплатило на рахунки позивача кошти в загальній сумі 50000,00 грн. (а.с.71). Однак, суд звертає увагу, що дана податкова накладна виписана на основі другого авансового платежу за мінусом оплат за накладні №РН-0469 від 01.12.2017 року (а.с.86), №РН-0479 від 08.12.2017 року (а.с.87), №РН-0480 від 08.12.2017 року (а.с.88), №РН-0481 від 08.12.2017 року (а.с.90). Крім того, згідно з видаткової накладної №РН-0509 від 21.12.2017 року (а.с.89) та товарно-транспортної накладної №0000034/40 від 21.12.2017 року (а.с.93) ТзОВ Волвуд отримало від позивача товар на загальна суму 83892,65 грн. Щодо посилань представника відповідачів на відсутність товарно-транспортних накладних, то позивачем у скарзі на рішення від 13.12.2018 року №1023729/36541576 (а.с.68-69) було надано пояснення щодо даного факту, а також до позовної заяви надано товарно-транспортні накладні. Крім того, суд не бере до уваги посилання представника відповідачів у відзиві на позовну заяву про те, що позивачем до повідомлення від 11.12.2018 року №109 було долучено 20 додатків, а до суду - 23 додатки, оскільки відповідачем ні у відзиві на позовну заяву, ні під час судового розгляду справи не вказано, які саме додатки були подані

Також спростовуються матеріалами справи твердження представника відповідачів щодо податкової накладної №51 від 30.11.2017 року. Суд не бере до уваги твердження представника відповідачів щодо неналежного оформлення товарно-транспортних накладних, а саме відсутності у товарно-транспортній накладній №РН20751 від 11.09.2017 року пункту навантаження, підпису водія/експедитора, а у товарно-транспортній накладній №0000034/98 від 07.12.2018 року пункту розвантаження, оскільки дані недоліки не свідчать про нереальність операції між позивачем та ТзОВ ІГОС . Як вбачається з матеріалів адміністративної справи між ПП ТД ДЖЕ РОСТ та ТзОВ ІГОС було укладено договір поставки продукції №25/08/17 від 25.08.2017 року, згідно якого постачальник зобов`язується передати у встановлений у даному договорі термін у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість відповідно до умов цього договору (а.с.116-117). Матеріалами справи спростовуються твердження представника відповідачів щодо розбіжностей у кількості шурупів, що зазначені у видатковій накладній №РН-0475 від 07.12.2017 року та товарно-транспортній накладній №0000034/98 від 12.12.2017 року. Зокрема, як вбачається з видаткової накладної №РН-0475 від 07.12.2017 року позивач поставляє ТзОВ ІГОС шурупи на загальну суму без ПДВ 2550,00 грн. (а.с.129). Разом з тим, суд звертає увагу, що точну кількість штук шурупів згідно даної накладної встановити не можливо. У свою чергу, відповідно до товарно-транспортної накладної №0000034/98 від 12.12.2017 року ТзОВ ІГОС отримало від ПП ТД ДЖЕ РОСТ товар, зокрема шурупи у кількості 200 шт. на загальну суму з ПДВ 3060,00 грн. (а.с.136). Таким чином, спростовуються твердження представника відповідачів щодо різниці у кількості шурупів, оскільки у товарно-транспортній накладній даний товар виведено окремими позиціями у кількості по 100 шт., тоді як у видатковій накладній даний товар зазначений у одній товарній позиції загальною сумою. Крім того, суд звертає увагу, що ціна за даний товар у вид

Таким чином, подані позивачем копії документів підтверджують реальність здійснення господарських операцій, по яких складені податкові накладні та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних.

Тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення від 06.11.2018 року №979966/36541576, від 13.12.2018 року №1023729/36541576, від 30.11.2018 року №1008410/36541576 про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення.

Стосовно позовної вимоги в якій позивач просить суд зобов`язати відповідача зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні судом враховано наступне.

Відповідно до пункту 28 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; протягом п`яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень та які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі не відповідали критеріям ризиковості платника податку; протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно та/або які на дату зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі відповідали критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Суд звертає увагу, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань, становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати спірні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження представника відповідачів про те, що позовна вимога про зобов`язання зареєструвати податкові накладні в ЄРПН є передчасною, оскільки неможливим є встановлення реєстраційної суми на електронному рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ, на момент прийняття рішення судом у даній справі, оскільки будь-яких доказів на підтвердження вказаної обставини суду не надано, і це не було підставою для відмови в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

За таких обставин позов слід задовольнити повністю.

Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У свою чергу, відповідно статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що позивач сплатив судовий збір у сумі 5763,00 грн. згідно з платіжним дорученням від 30.08.2019 року №521 (а.с.2), а також поніс витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн., що підтверджується договором про надання правової допомоги від 01.10.2018 року (а.с.141), додатковою угодою від 05.08.2019 року (а.с.142), детальним описом робіт (а.с.143) та платіжним дорученням від 30.08.2019 року №520 (а.с.144).

Таким чином, враховуючи те, що суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДФС України та Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір пропорційно до задоволених вимог по 2881,50 грн. з кожного та витрати на правову допомогу по 2500,00 грн.

Керуючись статтями 243 ч. 3, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06 листопада 2018 року №979966/36541576, від 13 грудня 2018 року №1023729/36541576, від 30 листопада 2018 року №1008410/36541576, винесені регіональною комісією Головного управління ДФС у Волинській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код 39400859) на користь Приватного підприємства Торговий дім ДЖЕ РОСТ (43018, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Потебні, будинок 44а, квартира 8, ідентифікаційний код 36541576) судовий збір у розмірі 2881,50 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна грн. 50 коп.) та витрати на правову допомогу у розмірі 2500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот грн. 00 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8 ідентифікаційний код 39292197) на користь Приватного підприємства Торговий дім ДЖЕ РОСТ (43018, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Потебні, будинок 44а, квартира 8, ідентифікаційний код 36541576) судовий збір у розмірі 2881,50 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна грн. 50 коп.) та витрати на правову допомогу у розмірі 2500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко

Повний текст судового рішення складено 18.11.2019 року.