Постанова

від 07.11.2019 по справі 501/2212/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5822/19

Номер справи місцевого суду: 501/2212/18

Головуючий у першій інстанції Петрюченко М. І.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого - Комлевої О.С.,

суддів: Сегеди С.М., Цюри Т.В.,

з участю секретаря Ткачука В.О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 18 квітня 2019 року ухваленого під головуванням судді Петрюченко М.І., -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, пізніше уточненим, згідно якого просить суд:

- стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 10000,00 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з урахуванням індексації, починаючи стягнення з дня звернення до суду з 18 серпня 2018 року та до повноліття сина до ІНФОРМАЦІЯ_3 року;

- стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на її утримання у розмірі 5000,00 гривень щомісячно, з урахуванням індексації, починаючи стягнення з дня звернення до суду з 18 серпня 2018 року та до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років до ІНФОРМАЦІЯ_4 року(а.с.1-6 т.1, а.с.2-9 т.2).

У обґрунтування свого позову, позивачка зазначає, що з березня 2019 року вони з відповідачем разом не проживають, не підтримують подружніх відносин, не ведуть спільне господарство та не мають спільного бюджету. Дитина знаходиться на повному утриманні позивачки, оскільки відповідач відмовляється добровільно надавати допомогу на утримання сина.

Також, позивачка зазначала, що знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, тому не може працювати та утримувати себе, єдиний її дохід це державна щомісячна допомога при народженні дитини у розмірі 860,00 грн. Тому на підставі вищевикладеного, уточнивши свій позов, просила суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 10 000,00 грн. щомісячно з урахуванням індексації, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. А також стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку, у сумі 10 000,00 грн. щомісячно.

У жовтні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на свою користь у розмірі 5 000,00 грн. посилаючись на те, що він є інвалідом другої групи з дитинства, йому важко знайти роботу, з січня 2018 року він є безробітнім, на теперішній час його доходами є тільки соціальна допомога у розмірі 1452,00 грн., тому його дохід є меншим за прожитковий мінімум, а відповідачка має можливість надавати йому матеріальну допомогу.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 18 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 5000,00 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з урахуванням індексації, починаючи стягнення з дня звернення до суду з 18 серпня 2018 року та до повноліття сина до ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 5000,00 гривень щомісячно, з урахуванням індексації, починаючи стягнення з дня звернення до суду з 18 серпня 2018 року та до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років до ІНФОРМАЦІЯ_4 року. В задоволенні решти вимог - відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_7 , представник ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати у повному обсязі, та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення аліментів - відмовити, його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а також встановити суму аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 800 грн., посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи.

У обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт зазначив що висновок суду про доведеність працевлаштування ОСОБА_8 на судах іноземних судновласників не відповідає дійсності та ґрунтується на припущеннях. Факт перетину кордону України не є безумовним підтвердженням того що мета поїздки саме робота. Також, апелянт, зазначив, що посилання позивачки на те що заробітна плата відповідача становить 4 500,00 дол. США також не знайшло свого відображення в матеріалах справи, єдиним документальним підтвердженням доходу відповідача є соціальна допомога у зв`язку з втратою годувальника та допомога у зв`язку з інвалідністю, сукупний дохід яких становить 2 904,00 грн. в місяць, іншого доходу відповідач не має, а також, сплачує аліменти ще на одну дитину у розмірі 800,00 грн., отже судом визначено непропорційно великий розмір аліментів.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб що з`явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_7 , представника ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду підлягає зміні за наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що сторони по справі з 06.08.2016 року перебували у шлюбі який розірвано на підставі рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 15 січня 2019 року , що підтверджується копією рішення (а.с. 7 т.1, а.с 166-167 т.2).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_3 , народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Його батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.8 т.1)

Неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією довідки (а.с.12 т.1).

ОСОБА_2 має диплом електромеханіка третього розряду, паспорт моряка, посвідчення особи моряка (а.с.14-16 т.1).

ОСОБА_2 володіє на праві власності земельною ділянкою АДРЕСА_2 що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.17-19 т.1).

ОСОБА_1 з 24.10.2011 року працює на посаді юристконсультанта 2-ї категорії в АТ Одесаобленерго та з 01.06.2017 року по 12.04.20120 року їй надана відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, що підтверджується копією довідки №122 від 06.08.2018 року (а.с.20 т.1).

ОСОБА_1 перебуває на обліку у УСП м.Чорноморська в Одеській області у зв`язку із народженням дитини, отримала з лютого 2018 року по липень 2018 року одноразову допомогу при народженні дитини у розмірі 5160 грн., що підтверджується копією довідки №972 (а.с.21 т.1).

Відповідно до виписок з банківського рахунку АБ Південний про зарахування заробітної плати за період з серпня по грудень 2017 року середній розмір заробітної плати відповідача складає 4500 доларів США на місяць (а.с.22-24 т.1).

ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи (інвалідність з дитинства) та отримує соціальну допомогу у розмірі 1400 грн. щомісячно, що підтверджується копіями медичної картки, виписками з історії хвороби, пенсійного посвідчення (а.с.25-33, 75-84 т.1).

ОСОБА_2 має неповнолітнього сина ОСОБА_3 , 2010 року народження, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.140 т.1).

ОСОБА_2 знаходиться на обліку в УСП м.Чорноморська Одеської області, отримує соціальну допомогу як інвалід з дитинства 2 групи, що підтверджується копією довідки №1300 від 17.10.2018 року (а.с.141 т.1).

Неповнолітня дитина ОСОБА_3 з 18.08.2018 року по 29.08.2018 року, з 17.09.2018 року перебував на амбулаторному лікуванні та позивачка понесла витрати на лікування дитини, що підтверджується копіями медичної картки та фіскальних чеків (а.с.163-176 т.1).

Крім того, копіями фіскальних чеків (а.с.18-19, 26-41 т.2) підтверджується придбання ліків та медичного обстеження ОСОБА_9 та неповнолітньої дитини, стан здоров`я яких загострюється, що підтверджується копіями медичних карток (а.с.14-17, 20-25 т.2).

ОСОБА_1 перебуває на обліку з приводу Бронхіальної астми , що підтверджується копією довідки з Іллічівської басейнової лікарні на водному транспорті від 01.11.2018 року (а.с.177 т.1).

Згідно копій платіжних документів (а.с.231-239 т.1) підтверджується сплата аліментів відповідачем ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_10 .

Відповідач ОСОБА_2 з 19.11.2018 року по 03.12.2018 року перебував на плановій перевірці в КУ Одеська обласна клінічна лікарня (а.с.45-46).

Згідно з відомостями з Державної прикордонної служби України, відповідач ОСОБА_2 , починаючи з 29.06.2017 року по 12.10.2018 року регулярно перетинає державний кордон України (а.с.109 т.2).

Відповідно до відповіді Олександрівської селищної адміністрації Чорноморської міської ради Одеської області, земельна ділянка площею 0,15 га за цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 належить ОСОБА_2 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03.11.2005 року, на вказаній земельній ділянці побудований одноповерховий житловий будинок (а.с.111 т.2).

На ім`я ОСОБА_2 в Публічному акціонерному товаристві Акціонерний банк Південний та ПАТ Державний ощадний банк України відкриті поточні рахунки у євро, доларах США та гривні (а.с.136,205 т.2).

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів на неповнолітню дитину, суд першої інстанції виходив з того, що встановивши ту обставину, що у сторін є малолітня дитина, яка проживає з позивачем та фактично знаходиться на її утриманні, тоді як відповідно до вимог сімейного законодавства дитина має право на отримання матеріальної допомоги з боку обох батьків, а відповідач є особою працездатного віку та спроможний надати матеріальну допомогу на належному рівні, суд першої інстанції дійшов висновку щодо необхідності покладення на нього аліментного зобов`язання у вигляді щомісячної сплати аліментів у розмірі 5 000,00 грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що відповідатиме інтересам дитини та сприятиме її нормальному розвитку.

З таким висновком суду, колегія суддів погоджується в повній мірі з огляду на таке.

Згідно до ч.2 ст.51 Конституції України закріплений конституційний обов`язок батьків утримувати своїх дітей.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.8 ЗУ "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного,інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 27 Конвенції ООН "Про права дитини" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя необхідний для її фізичного, розумового та духовного розвитку. Сюди входить належне харчування, житло, одяг. Батьки несуть відповідальність за забезпечення належного життєвого рівня дитини.

Згідно з ч.1 ст.181 СК способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно з ч.3 ст.181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст.184 СК) і виплачуються щомісячно.

Згідно положень ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст.183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст.184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

У відповідності до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідач є моряком та працює на судах іноземних судновласників, а тому має фінансову можливість сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 5000,00 грн. щомісячно.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, тому, що він ґрунтується на вимогах закону та повністю підтверджується матеріалами справи, з яких вбачається, що ОСОБА_2 має диплом електромеханіка третього розряду, паспорт моряка, посвідчення особи моряка, працевлаштування ОСОБА_2 за період з червня 2017 року по жовтень 2018 року за кордоном відбулось двічі, що підтверджується інформацією від Товариства з обмеженою відповідальністю Інсайдер Крю Менеджмент (а.с.223-231 т.2), а саме:

- у червні 2017 року - відповідно до договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 20 червня 2017 року;

- у березні 2018 року - відповідно до договору про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном від 28 березня 2018 року.

Відповідно до виписок з банківського рахунку АБ Південний про зарахування заробітної плати за період з серпня по грудень 2017 року середній розмір заробітної плати відповідача складає 4500 доларів США на місяць (а.с.22-24 т.1).

Крім того, відомостями з Державної прикордонної служби України підтверджується факт перетину відповідачем кордону з 29.06.2017 року по 12.10.2018 року (а.с.109 т.2), а саме:

- 29.06.2017 виїзд за напрямком Одеса-Стамбул;

- 21.12.2017 року в`їзд за напрямком Стамбул-Одеса;

- 31.03.2018 року виїзд за напрямком Одеса-Стамбул;

- 12.10.2018 року в`їзд за напрямком Стамбул-Одеса.

На підставі викладеного, колегія суддів повністю погоджується з висновком суду про спроможність відповідача сплачувати аліменти на користь неповнолітньої дитини у розмірі 5000 гривень.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не вважається таким, що потребує матеріальної допомоги оскільки у нього є нерухоме майно, він працює моряком в іноземних судновлавних компаніях та він не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачка за зустрічним позовом має можливість надавати йому матеріальну допомогу. Крім того він отримує пенсію по втраті годувальника, як інвалід другої групи з дитинства, а право на утримання (аліменти) має непрацездатна особа, яка не забезпечена прожитковим мінімумом.

Згідно положень ч.ч.1-4 ст.75 Сімейного Кодексу України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно правової позиції Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, висловленої у рішенні від 13.04.2016 року у справі №6-3066цс15, коли особа отримує пенсію по інвалідності, що забезпечує її прожитковий мінімум, встановлений законом для осіб, які втратили працездатність, її не можна вважати особою, яка потребує матеріальної допомоги.

Право на утримання після розірвання шлюбу регламентується ст.76 Сімейного кодексу України, за змістом якої розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу. Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу. Особа має право на утримання і тоді, коли вона стала особою з інвалідністю після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу.

Аналіз вказаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що аліментні зобов`язання на утримання одного з подружжя можуть призначатися за наявності юридичних складових - сукупності певних умов, зокрема: перебування у зареєстрованому шлюбі або після розірвання шлюбу - якщо особа стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу, а також коли вона стала інвалідом після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу; непрацездатність одного з подружжя; потреба в матеріальній допомозі; нижчий від прожиткового мінімуму рівень матеріального забезпечення.

Отже, право на утримання (аліменти) має непрацездатна особа, яка не забезпечена прожитковим мінімумом.

Разом з тим, судом встановлено, що на час звернення до суду та на час розгляду справи судом, позивач за зустрічним позовом отримує пенсію по втраті годувальника, як інвалід другої групи з дитинства (а.с.109 т.1).

Отже, позивач є інвалідом другої групи з дитинства, тобто до шлюбу з відповідачем.

Таким чином позивач за законом не вважається таким, що потребує матеріальної допомоги.

Крім того, судом встановлено, що у позивача за зустрічним позовом є нерухоме майно, він працює моряком в іноземних судновласних компаніях та він не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачка за зустрічним позовом має можливість надавати йому матеріальну допомогу.

Суд вважає, що право позивача за зустрічним позовом не порушене, оскільки відсутні обов`язкові умови для призначення аліментів на утримання непрацездатного колишнього чоловіка в розумінні Сімейного кодексу України, а тому в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Тому, колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, щодо зустрічного позову.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 фактично повторюють доводи зустрічного позову і зведені до переоцінки доказів, які районним судом досліджені на підставі вірно встановлених обставин, та яким надано правильну оцінку.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , та стягуючи аліменти з ОСОБА_2 у розмірі 5000 гривен, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач повинен забезпечувати позивача, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, до досягнення дитиною трьох років, оскільки вона потребує матеріальної допомоги, а відповідач спроможний надавати таку допомогу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції не в повній мірі за та таких підстав.

Відповідно до ст.84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , та стягуючи на її користь аліменти по догляду за дитиною до трирічного віку, поза увагою суду залишилась та обставина, що відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року - 1921 гривень, з 1 липня - 2007 гривень, з 1 грудня - 2102 гривень.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відповідності до діючого законодавства на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню аліменти по догляду за дитиною трирічного віку в межах прожиткового мінімуму встановленого законом, а саме у розмірі 2007,00 грн. щомісячно, і до досягнення їх сином трьох років, що буде вважатися таким, що є достатнім, оскільки такий розмір аліментів відповідає вимогам закону та є справедливим.

Відповідно до п. 2 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

За таких обставин, апеляційний суд доходить висновку, що рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає нормам законодавства та підлягає зміні в частині розміру стягнення аліментів на дружину до досягнення дитиною трирічного віку.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 18 квітня 2019 року - змінити в частині розміру стягнення аліментів на утримання ОСОБА_1 .

Прийняти в цій частині нову постанову. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 2007 гривень щомісячно, з урахуванням індексації, починаючи стягнення з дня звернення до суду з 18 серпня 2018 року та до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трох років до ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 18 листопада 2019 року.

Головуючий

Судді