Ухвала

від 21.12.2019 по справі 501/2212/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

21 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 501/2212/18

провадження № 61-22189ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

Висоцької В. С. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 18 квітня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду

від 07 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до ОСОБА_1 з позовом, у якому, з урахуванням уточнень, просила стягнути з

ОСОБА_1 на її аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 10 000 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з урахуванням індексації, починаючи стягнення з дня звернення до суду з 18 серпня 2018 року та до повноліття сина

до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з ОСОБА_1 на її користь аліменти на її утримання у розмірі 5 000 грн щомісячно, з урахуванням індексації, починаючи стягнення з дня звернення до суду з 18 серпня 2018 року та до досягнення сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся ОСОБА_2 з зустрічним позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти в розмірі 5 000 грн

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 18 квітня

2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 5 000,00 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з урахуванням індексації, починаючи стягнення з дня звернення до суду з 18 серпня

2018 року та до повноліття сина до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 5 000,00 грн щомісячно, з урахуванням індексації, починаючи стягнення з дня звернення до суду з 18 серпня 2018 року та до досягнення сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення суми платежу за один місяць.

Зустрічний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Постановою Одеського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 18 квітня 2019 року змінено в частині розміру стягнення аліментів на утримання ОСОБА_2 . Прийнято в цій частині нову постанову, якою стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 2 007 грн щомісячно, з урахуванням індексації, починаючи стягнення з дня звернення до суду з 18 серпня 2018 року та до досягнення сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2019 року, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі удові рішення та ухвалити нове рішення, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

У пунктах 1, 6 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; а у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік.

Згідно зі статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня

2019 року визначено в розмірі 1 921 грн.

Предметом позову в цій справі є стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_2 у розмірі 5 000 грн щомісячно та аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 у розмірі 10 000 грн щомісячно, за зустрічним позовом стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_1 у розмірі 5 000 грн, тому ціна позову у даній справі становить 120 000 грн (10 000+5 000+5 000)*6), яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00*100= 192 100 грн).

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства.

Касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що дана справа має для нього виняткове значення, оскільки він є особою з інвалідністю другої групи з дитинства, розмір аліментів, який він має для нього є дуже великим та таким, що не залишає коштів на лікування та на мінімальні життєві потреби, він не має роботи, у добровільному порядку сплачує аліменти на дитину від першого шлюбу, розмір аліментів визначений у даній справі фактично позбавляє можливості утримувати дитину від першого шлюбу.

Перевіривши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що наведені заявником підстави є такими, що становлять виняткове значення для учасника справи.

При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Вказівка в резолютивній частині постанови Одеського апеляційного суду

від 07 листопада 2019 року про можливість її оскарження до Верховного Суду, не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене судове рішення ухвалене у малозначній справі.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій в межах своїх повноважень, заявник не переконав у наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 18 квітня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя В. С. Висоцька