Постанова

від 12.11.2019 по справі 520/20221/18

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4243/19

Номер справи місцевого суду: 12112

Головуючий у першій інстанції Огренич І. В.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого - Сєвєрової Є.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Колеснікова Г.Я.,

за участю секретаря - Чепрас А.І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 08 січня 2019 року у складі судді Огренич І.В.,

в с т а н о в и в:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в розмірі 929 658,35 грн., у зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання.

17.12.2018 позивач звернувся з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача ОСОБА_2 , а саме: накласти арешт на однокімнатну квартиру, загальною площею 45,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; накласти арешт на 1/3 частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; накласти арешт на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Траффік Інтернейшнл , код ЄДРПОУ 37010281, адреса: 65121, Одеська обл., місто Одеса, проспект Маршала Жукова, будинок 4 Д , офіс 337, у розмірі 100 %, що належать ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ). Також, просив заборонити державним реєстраторам, приватним нотаріусам та іншим особам, яким делеговані повноваження на здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії, включаючи реєстрацію зміни власника, зміни площі, поділу, реєстрацію іпотеки та інших обтяжень щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 та квартири за адресою: АДРЕСА_2 , заборонити державним реєстраторам та іншим посадовим особам, які відповідно до закону наділені повноваженнями державних реєстраторів, здійснювати будь-які реєстраційні дії та вносити записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно частки в статутному капіталі ТОВ Траффік Інтернейшнл (65121, Одеська обл., місто Одеса, проспект Маршала Жукова, будинок 4Д, офіс 337, код ЄДРПОУ: 37010281) у розмірі 100%, що належить ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 08 січня 2019 року заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволеночастково. Накладений арешт на однокімнатну квартиру, загальною площею 45,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), до розгляду справи по суті; накладений арешт на 1/3 частину квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), до розгляду справи по суті. В іншій частині заяву залишено без задоволення.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд її скасувати, у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що будь-яких доказів відмови від добровільного виконання , звернень до відповідача з вимогою виконання не надано. Будь-яких інших доказів на підтвердження вказаних обставин не наведено. В заяві позивача та оскарженій ухвалі також відсутні належні висновки суду щодо реальної загрози утруднення або неможливості виконання судового рішення, не наведено жодних фактів та доказів на їх підтвердження, що були підставою для застосування забезпечення позову.

03.07.2019 позивач надав суду відзив на скаргу, в якому просив відмовити в її задоволені, а ухвалу - залишити без змін.

Від представника позивача надійшло клопотання в якому останній зазначив, що у зв`язку з примиренням сторін та добровільним виконанням боржником своїх зобов`язань, позивачем до суду першої інстанції подано заяву про відмову від даного позову, розгляд якої призначено на 02.12.2019. У зв`язку з цим позивач не заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Одночасно представник позивача просив здійснювати розгляд апеляційної скарги без участі позивача та його представника.

В судовому засіданні відповідач та його представник доводи апеляційної скарги підтримали та просили суд її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, відповідача та його представника , дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений ч. 1 ст. 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

За ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Задовольняючи частково заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції, виходив із того, що між сторонами наявний спір майнового характеру, а тому, відповідач, як власник нерухомого майна, на яке судом було накладено арешт, має об`єктивну можливість вчинення дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Як убачається із матеріалів справи між сторонами дійсно виник спір майнового характеру, а саме, ОСОБА_1 просить стягнути грошові кошти за договором позики в розмірі 929 658,35 грн., оскільки відповідач не виконав своїх зобов`язань, які він не визнає, та в добровільному порядку грошові кошти позивачу не повертає.

Викладені обставини, ураховуючи положення статті 151 ЦПК України, є достатніми для обґрунтованого припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Встановивши, що відповідачу на праві власності належить однокімнатна квартира, загальною площею 45,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та 1/3 частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , - суд першої інстанції правомірно наклав арешт на вказане майно відповідача.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не з`ясована достатність доказів на підтвердження того, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, підставою для скасування ухвали суду бути не можуть, оскільки обґрунтованість вимог встановлюється за наслідками розгляду справи по суті, правовідносини, на виникнення яких посилається позивач у позові, достатні для того, щоб вважати обґрунтованими вимоги про забезпечення позову.

За правилами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм процесуального права при вирішенні питання про забезпечення позову та підстав для скасування оскаржуваної ухвали, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 08 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 18.11.2019.

Головуючий:

Судді: