Постанова

від 06.11.2019 по справі 642/576/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року

м.Харків

Справа № 642/576/18

Провадження № 22-ц/818/5071/19

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.

за участю секретаря - Чабан А.В.

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Колінс

відповідачі ОСОБА_1

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

третя особа ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Колінс на рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 12 серпня 2019 року у складі судді Євтіфієва В.М. по цивільній справі № 642/576/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Колінс до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа на боці відповідачів ОСОБА_4 про визнання права власності, визнання недійсним договорів купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Колінс звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа на боці відповідачів ОСОБА_4 про визнання права власності, визнання недійсним договорів купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування позову зазначає, що згідно договору купівлі-продажу від 20 грудня 2007 року ОСОБА_1 набув право власності на нежитлову будівлю літ. А-4 загальною площею 952,2 кв.м. по АДРЕСА_1 .

Постановою господарського суду Харківської області від 30 вересня 2013 року ФОП ОСОБА_1 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

13 грудня 2013 року на відкритих торгах у формі аукціону під час провадження справи про банкрутство ОСОБА_5 придбала спірну нежитлову будівлю за 308 856 грн.

Нежитлова будівля передана ОСОБА_5 до статутного капіталу ТОВ Колінс зі статутним капіталом 308 856 грн. У зв`язку із чим Товариством оформлено та зареєстровано право власності на будівлю.

24 грудня 2013 року за договором купівлі-продажу корпоративних прав та частки у статутному капіталі, ОСОБА_5 передала частку у статутному капіталі Товариства у розмірі 100% статутного капіталу ОСОБА_6 .

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23 січня 2014 року скасовано постанову Господарського суду Харківської області від 30 вересня 2013 року.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 25 травня 2016 року визнано недійсними результати відкритих торгів у формі аукціону з продажу нежитлової будівлі літ. А-4 за адресою АДРЕСА_1 , проведених 13 грудня 2013 року Торгівельною біржою Ресурс-Інформ , визнано недійсним правочин, який оформлений видачою свідоцтва щодо придбання 13 грудня 2013 року спірної нежитлової будівлі.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 18 січня 2017 року витребувано у ТОВ Колінс та визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю літ. А-4 за адресою: АДРЕСА_1 .

29 березня 2017 року на підставі договорів купівлі-продажу право власності на спірну будівлю перейшло ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 1/2 частині кожному (у вигляді нежитлових приміщень).

Дізнавшись про це на стадії підготовки проекто-кошторисної документації щодо реконструкції даної будівлі, Товариство звернулось із заявою про перегляд заочного рішення від 18 січня 2017 року.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 23 червня 2017 року заочне рішення від 18 січня 2017 року скасовано та призначено справу до розгляду у загальному порядку.

Товариством подано зустрічний позов про визнання права власності на нежитлову будівлю літ. А-4 за адресою: АДРЕСА_1 ; визнання недійсними договорів купівлі - продажу від 29 березня 2017 року та витребування майна.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2017 року у справі у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, а зустрічний позов Товариства задоволено.

Постановою апеляційною суду Харківською області від 30 січня 2018 року скасовано рішення суду від 31 жовтня 2017 у задоволенні позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ТОВ Колінс відмовлено.

Вважають, що Договори купівлі-продажу від 29 березня 2017 року мають бути визнані недійсними у відповідності до ч.ч. 2, 3 ст. 215, ч. 1 ст. 232 ЦК України, оскільки підстава виникнення у ОСОБА_1 права власності та його реєстрація - заочне рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 18 січня 2017 року скасовано та у задоволенні його позову про визнання права власності і витребування цієї будівлі відмовлено.

Ані реєстрація права власності за ОСОБА_1 , а ні подальший продаж вказаної будівлі частинами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - не спричинили у останніх жодних майнових прав на спірну будівлю.

Товариство є єдиним та законним власником спірної нежитлової будівлі, однак скористатися майновими правами у повній мірі не має фактичної можливості через реєстрацію права власності на спірну будівлю за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі вже нікчемних договорів купівлі-продажу від 29 березня 2017 року.

Просить з урахуванням уточнень визнати право власності на нежитлову будівлю літ. А-4 за адресою: АДРЕСА_1 ;

-визнати недійсним договір купівлі - продажу нежитлових приміщень підвалу № І, II, III, IV, V, VI, VII, VIII, 1-го та 3 поверхів площею 484,9 кв.м. в зазначеній нежитловій будівлі літ. А-4 , від 29 березня 2017 року №1528;

-визнати недійсним договір купівлі - продажу нежитлових приміщень підвалу № 1, 2, 3; 2-го та 4-го поверхів загальною площею 467,3 кв.м. в будівлі літ А-4 в зазначеній нежитловій будівлі літ. А-4 , від 29 березня 2017 №1526;

-витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 нежитлові приміщення підвалу № І, ІІ, III, IV, V, VI, VII, VIII, 1-го та 3-го поверхів площею 484,9 кв.м. в зазначеній нежитловій будівлі літ. А-4 ;

-витребувати із незаконного володіння ОСОБА_3 нежитлові приміщення підвалу № 1, 2, 3, 2-го та 4-го поверхів загальною площею 467,3 кв.м. в зазначеній нежитловій будівлі літ. А-4 .

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав. Підстави набуття права власності ТОВ Колінс спірної будівлі були скасовані Постановою Апеляційного суду Харківської області від 30 січня 2018 року, а тому позивача не можна вважати власником майна. ТОВ Колінс не має права пред`являти позов про визнання права власності, оскільки товариство не є власником нежитлової будівлі. Також ТОВ Колінс просить визнати недійсними договори купівлі-продажу нежитлових приміщень, де позивач не є стороною правочину. ТОВ Колінс просить визнати за ним право власності на спірну нежитлову будівлю, однак з урахуванням висновків Верховного Суду України не може бути визнаним заінтересованою особою у цих правочинах і, таким чином, не має права вимагати визнати вказані правочини недійсними.

Рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 12 серпня 2019 року у задоволені позовних вимог ТОВ Колінс відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що право власності на спірні об`єкти зареєстровані за ОСОБА_2 , яка є згідно реєстру іпотекодавцем, а тому відсутні правові підстави в задоволені вимог позивача щодо визнання за ним право власності та визнання недійсним договору купівлі-продажу.

В апеляційній скарзі ТОВ Колінс просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

Посилання на те, що ОСОБА_5 не приймала участі в прилюдних торгах, не сплачувала грошові кошти за спірну будівлю не підтверджено доказами та суперечить рішенню суду про визнання торгів недійсними, яким визнано факт отримання ліквідатором ОСОБА_7 грошових коштів у сумі 308 856 грн. від продажу будівлі, а також рішенню суду про стягнення саме з ОСОБА_7 вказаних грошових коштів від продажу будівлі на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна - кредитора ФОП ОСОБА_1

Спірна нежитлова будівля була передана до статутного капіталу Товариства у встановленому законом порядку, будь-яких судових рішень, які підтверджують недійсність рішень засновників або загальних зборів учасників товариства немає.

Підстава виникнення у ОСОБА_1 права власності та його реєстрація на спірну будівлю скасована.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Підстави набуття права власності ТОВ Колінс спірної будівлі були скасовані рішеннями судів, які набрали законної сили, тому ТОВ Колінс не можна вважати власником майна.

ТОВ Колінс просить визнати за ним право власності на нежитлову будівлю, а тому не може бути визнаним заінтересованою особою у цих правочинах і, таким чином, не має права вимагати визнати вказані правочини недійсними.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу відхилити та закрити провадження по справі.

Спір між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав вже було розглянуто та Постановою Апеляційного суду Харківської області від 30 січня 2018 року в задоволенні позову ТОВ Колінс до ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_3 про визнання права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу - відмовлено.

Колегія суддів, вислухав суддю - доповідача, пояснення з`явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи на підставі договору купівлі-продажу від 20 грудня 2007 року ОСОБА_1 набув у власність нежитлову будівлю літ. А-4 загальною площею 952,2 кв.м. по АДРЕСА_1 .

Постановою господарського суду Харківської області від 30 вересня 2013 року фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

13 грудня 2013 року ТБ Ресурс-Інформ проведено відкриті торги у формі аукціону з продажу спірної будівлі та визначено переможцем ОСОБА_5 , яка придбала її за 308 856 грн.

На підставі акту про передання права власності на куплене нерухоме майно від 13 грудня 2013 року та протоколу №1 про проведення відкритих торгів у формі аукціону, складеного ТБ Ресурс-Інформ від 13 грудня 2013 року, приватним нотаріусом Макушевою Н.В видано свідоцтво про право власності ОСОБА_5 на спірну нежитлову будівлю.

19 грудня 2013 року згідно протоколу №2 загальних зборів засновників ТОВ Колінс ОСОБА_5 як засновник товариства, внесла спірну будівлю вартістю 308 856 грн. у якості вкладу до статутного капіталу та передала її ТОВ Колінс згідно акту приймання-передачі від 19 грудня 2013 року.

24 грудня 2013 року за договором купівлі-продажу корпоративних прав та частки у статутному капіталі ОСОБА_5 передала частку у статутному капіталі ТОВ Колінс у розмірі 100% статутного капіталу товариства ОСОБА_6

24 грудня 2013 року ОСОБА_5 звернулась з нотаріально посвідченою заявою до загальних зборів ТОВ Колінс , в якій повідомила про свій вихід зі складу учасників товариства та передачу своєї частки у розмірі 100% статутного капіталу, яка складає 308 856 грн. на підставі договору купівлі-продажу корпоративних прав та частки у статному капіталі ТОВ Колінс від 24 грудня 2013 року ОСОБА_6

23 грудня 2013 року право власності на нежитлову будівлю літ. А-4 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ТОВ Колінс .

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23 січня 2014 року постанову Господарського суду Харківської області від 30 вересня 2013 року у справі №922/3359/13 про визнання ОСОБА_1 банкрутом скасовано, провадження у справі припинено.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 25 травня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 24 листопада 2016 року, визнано недійсними результати вказаних відкритих торгів у формі аукціону з продажу нежитлової будівлі літ А-4 за адресою АДРЕСА_1 , проведених 13 грудня 2013 року Торгівельною біржею Ресурс-Інформ ; визнано недійсним правочин, який відповідно до ч.4 гл.12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України оформлений видачою свідоцтва щодо придбання 13 грудня 2013 року зазначеної вище нежитлової будівлі.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова у даній справі від 18 січня 2017 року витребувано у ТОВ Колінс спірну нежитлову будівлю та визнано за ОСОБА_1 право власності на неї.

На підставі вказаного заочного рішення суду право власності на спірну будівлю зареєстровано за ОСОБА_1

29 березня 2017 року ОСОБА_1 на підставі двох договорів купівлі - продажу нежитлових приміщень продав нежитлові приміщення: підвалу № І,ІІ, ІІІ, ІV, V, VI, VII, VIII, 1-го та 3 поверхів в будівлі літ. А-4 площею 484,9 кв.м. покупцю ОСОБА_2 , та підвалу № 1,2,3; 2-го та 4-го поверхів будівлі літ. А-4 загальною площею 467,3 кв.м. покупцю ОСОБА_3

29 березня 2017 року право власності на вказані нежитлові приміщення на підставі договорів купівлі-продажу зареєстровано за Годіною. ОСОБА_9 та ОСОБА_3 відповідно.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 23 червня 2017 року заочне рішення від 16 січня 2017 року скасовано.

Рішенням Ленінського районного суду міста Харкова від 31 жовтня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено. Зустрічний позов ТОВ Колінс задоволено в повному обсязі.

Постановою апеляційного суду Харківської області від 30 січня 2018 року В задоволенні позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ТОВ Колінс - відмовлено.

Відмовляючи у задоволення позову ТОВ Колінс суд першої інстанції обґрунтовано виходив з тих обставин, що підстав для визнання права власності, визнання недійсним договорів купівлі-продажу та витребування майна з чужого незаконного володіння не вбачається.

Згідно зі статтею 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб, а загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 цього Кодексу.

Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог є підставою для визнання недійсності відповідного правочину (частини перша стаття 203, частина перша статті 215 ЦК України).

Згідно із частинами другою та третьою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальним правовим наслідком недійсності правочину (стаття 216 ЦК України) є реституція, яка застосовується як належний спосіб захисту цивільного права та інтересу за наявності відносин, які виникли у зв`язку із вчиненням особами нікчемного правочину та внаслідок визнання його недійсним.

Правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи їх статус як заінтересовані особи

(статті 215, 216 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із статтею 321 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 391 ЦК України наділено власника правом вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно статей 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею. Відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України. Відповідно до частини 5 статті 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини 1 статті 388 ЦК України пов`язується з тим, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі, зокрема, за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює його витребування від добросовісного набувача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ Колінс зазначає , що саме Товариство є єдиним та законним власником спірного нерухомого майна на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23 грудня 2013 року та Витягу про реєстрацію № 15205823 від 23 грудня 2013 року, яке є дійсним, не скасованим та ніким не оскарженим.

З матеріалів справи вбачається, що спірне майно передано до статутного капіталу ТОВ Колінс ОСОБА_5 як засновником Товариства.

Між тим, підставою виникнення права власності ОСОБА_5 на майно є свідоцтво про право власності, видано 13 грудня 2013 року приватним нотаріусом Макушевою Н.В. відновідно до ст. 75 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкуртом на підставі акту про передання права власності на куплене нерухоме майно від 13 грудня 2013 року та протоколу №1 про проведення відкритих торгів у формі аукціону, складеного ТБ Ресурс-Інформ від 13 грудня 2013 року.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23 січня 2014 року скасовано постанову Господарського суду Харківської області від 30 вересня 2013 року про визнання ОСОБА_1 банкрутом, провадження у справі припинено.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 25 травня 2016 року визнано недійсними результати вказаних відкритих торгів у формі аукціону з продажу спірної нежитлової будівлі, визнано недійсним правочин, який відповідно до ч.4 гл.12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України оформлений видачою свідоцтва щодо придбання 13 грудня 2013 року зазначеної вище нежитлової будівлі.

Тобто, спірне майно ОСОБА_5 набуто внаслідок проведення відкритих торгів у формі аукціону, резільтати якого скасовано судовим рішення

Отже, правова підстава, відповідно до якої ОСОБА_5 набула право власності на майно та передала до ТОВ Колінс відпала , а тому вважати що саме Товариство є власником майна- не можна.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що на підставі ст. 392 ЦК України право власності може бути підтверджене, а не набуте.

Щодо вимог про визнання правочину недійсним та витребування майна, то висновки суду в цій частині також є обґрунтованими.

За ст.ст. 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

ТОВ Колінс не є власником майна, а також не є стороною оскаржуваних правочинів. В чому полягає порушення його прав внаслідок укладання спірних договорів купівлі-продажу відповідності до ст. 81 ЦПК України позивачем не доведено.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зроблено висновок, що недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим .

Також ,відповідно до закріпленого в статті 387 ЦК України загального правила власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Тобто, згідно із вимогами зазначених статей та частини третьої статті 10 ЦПК України особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.

Отже, законом передбачено витребування майна з чужого незаконного володіння саме власником такого майна, а тому Товариство не може ставити питання про його витребування з чужого володіння, оскільки підстав вважати, що за позивачем зберігається таке право не має.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують. Рішення ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Колінс - залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 12 серпня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 листопада 2019 року.

Головуючий - А.І. Овсяннікова

Судді: І.П. Коваленко

І.С. Сащенко