Ухвала

від 14.11.2019 по справі 705/2886/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/115/19 Справа № 705/2886/19 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:

головуючого суддів за участю: при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 прокурораОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 серпня 2019 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора Уманської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_7 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019250100000257 від 16.05.2019 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч,2 ст. 364 КК України,

в с т а н о в и л а :

09.08.2019 року прокурор Уманської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_7 , звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області із клопотанням в якому просить накласти арешт на нерухоме майно, а саме на земельні ділянки комунальної власності з кадастровими номерами 7124385100:02:000:3133, 7124385100:02:000:3132, що розташовані в адміністративних межах Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області, заборонити державному реєстратору вносити зміни пов`язані з зміною власника земельних ділянок, інших дій пов`язаних з відчуженням земельних ділянок чи зміною їх цільового призначення.

Згідно клопотання 15.05.2019 до Уманського ВР У ВИ ГУНИ в Черкаській області надійшло звернення Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ЛАН» щодо зловживання владою або службовим становищем, що полягає у внесенні неправдивих відомостей службовими особами ГУ Держтеокадастру в Черкаській області до Державного кадастру України про земельні ділянки державної форми власності, що розташовані в адміністративних межах Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення, з кадастровими номерами 7124385100:02:000:3133.7124385100:02:000:3132.

16.05.2019 по вказаному факту СВ Уманським РВ УВП ГУНП в Черкаській області знесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Правова кваліфікація вказаного кримінального правопорушення визначається як зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої фізичної, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, яке спричинило тяжкі наслідки, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що земельні ділянки з кадастровими 7124385100:02:000:3 133. 7124385100:02:000:3132. що розташовані в адміністративних межах Ладижинської сільської ради Уманського району Черкаської області, цільове призначення - землі сільськогосподарського призначення, на момент внесення відомостей в ЄРДР, тобто станом на 16.05.2019, перебували в категорії земель державної власності, тобто розпорядником останніх відповідно до вимог ч. 4 ст. 122 ЗК України було ГУ Держгеокадастру в Черкаській області.

В подальшому, згідно до наказу ГУ Держгеокадастру в Черкаській області «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» № 23/1871/14-19-СГ від 18.06.2019. акту приймання-передачі від 18.06.2019, рішення Ладижинської сільської ради №-21/VII від 27.06.2019, зазначені вище земельні ділянки з категорії земель державної власності були передані в категорію земель комунальної власності.

Згідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості щодо цільового призначення вказаних земельних ділянок станом на 06.08.2019 не визначена.

Прокурор в судовому засіданні суду першої інстанції клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Представник особи, відносно майна якої вирішувалося питання про арешт заперечив щодо накладення арешту на земельні ділянки.

Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 серпня 2019 року, в задоволенні клопотання прокурора Уманської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_7 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019250100000257 від 16.05.2019 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч,2 ст. 364 КК України відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської від 29 серпня 2019 року, прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу в якій просить :

1. Повторно дослідити матеріали клопотання про арешт майна, яке було подано в рамках кримінального провадження № 12019250100000257 від 16.05.2019.

2. Ухвалу Уманського міськрайонного суду від 29.08.2019 щодо відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, поданого у кримінальному провадженні № 12019250100000257 від 16.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України - скасувати.

3. Ухвалити нову ухвалу, якою клопотання прокурора про арешт майна, поданого у кримінальному провадженні № 12019250100000257 від 16.05.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України задовольнити.

Вказує, що рішення прийнято з підстав невідповідності висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження.

Таким чином, вважає, що ухвала слідчого судді суду першої інстанції є цілком формальною, необґрунтованою, невмотивованою, винесеною без належного об`єктивного з`ясування обставин кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора в кримінальному провадженні про необхідність задоволення апеляційної скарги, пояснення представника особи, відносно майна якої вирішується питання, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України засобом забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який полягає у тимчасовому позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

В ч. 2 п.1 ст. 170 КПК України зазначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 КПК України , 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. 3, 4 ч.2 ст. 170 КПК України, 3-1) можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст. 170 КПК України), 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст. 170 КПК України, 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя вірно врахував всі обставини справи та прийшов до вірного висновку про те що клопотання прокурора не підлягає до задоволення.

Згідно ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обгрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Клопотання прокурора не відповідає вказаним вимогам КПК України, не наведено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обгрунтування необхідності арешту майна. Так у клопотанні є посилання на п.1 ч.2 ст. 170 КПК України, однак не виконано вимоги ч.3 зазначеної статті: не вказані підстави вважати, що земельні ділянки відповідають критеріям зазначеним у ст.98 КПК України, тобто не наведені ознаки належності цього мана до речових доказів. Не вказано які конкретні елементи склад)1 злочину передбачені ч,2 ст.364 КК України на думку прокурора можуть бути встановлені, доведені за допомогою земельних ділянок. Не наведено обгрунтування необхідності арешту земельних ділянок з урахування предмету доказування у кримінальному провадженні що розслідується.

У клопотанні не зазначено відомості про осіб, які мають права на земельні ділянки (власників), чиї майнові права можуть бути порушенні застосуванням арешту (повне найменування - для юридичних осіб або ім`я прізвище, ім`я та по батькові) - для фізичних осіб, їх місце знаходження або місце проживання чи перебування, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку.

За таких обставин колегія судів вважає, що рішення районного суду є законним та обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає, а підстави для задоволення апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 309, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29 серпня 2019 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора Уманської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_7 про арешт майна, подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019250100000257 від 16.05.2019 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч,2 ст. 364 КК України залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :