ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
17 жовтня 2019 року м. Дніпросправа № 160/1970/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Мельника В.В.,
за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року
у адміністративній справі № 160/1970/19 за позовом Приватної комерційної фірми Енко до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови, призупинення дії постанови, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року задоволено адміністративний позов Приватної комерційної фірми Енко та визнано протиправною і скасовано постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 14.02.2019 року № ДН238/1505/АВ/ТД-ФС/122 про накладання штрафу у розмірі 876 330,00 грн., а також стягнуто на користь Приватної комерційної фірми Енко за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 13 144,96 грн.
Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області не пoгoджуючись з рішенням суду першoї інстанції у цій справі подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи і на не відповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Приватної комерційної фірми ЕНКО відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга відповідача обгрунтувана тим, що суд першої інстанції під час вирішення спру у цій справі не надав належної оцінки встановленому під час інспекційного відвідування позивача та зафіксованому в Акті інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю № ДН238/1505/АВ факту допуску позивачем до роботи без укладення трудового договору 7 працівників ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ) та підміни трудових відносин з вказаними особами цивільно-правовими договорами, що є порушенням вимог ч. 1 ст. 21 та ч.3 ст.24 КЗпП України та що відповідно слугувало підставою для накладення на ПКФ ЕНКО оскаржуваною у цій справі постановою ДН238/1505/АВ/ТД-ФС/122 від 14 лютого 2019 року штрафу, обчисленого відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, а саме, виходячи з тридцятикратного розміру встановленої законом на момент виявлення порушення мінімальної заробітної плати (4173,00 грн.) за кожного працівника щодо якого скоєно порушення (30 х 4173,00 грн. х 7 = 876 330,00 грн.).
Законність винесеної Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області 14 лютого 2019 року Постанови про накладення штрафу №ДН238/1505/АВ/ТД-ФС/122 та неправильність висновків суду першої інстанції у цій справі відповідач мотивовує тим, що ПКФ ЕНКО в особі власника підприємства ОСОБА_8 05.03.2018 р. уклав з ОСОБА_7 договір про надання послуг, за умовами якого ОСОБА_7 прийняв на себе обов`язки у період з 05.03.2018 по 31.12.2018 надавати послуги з управління підприємством ПКФ ЕНКО , що відповідає завданням та обов`язкам директора - код 1210.1 Класифікатора професій ДК 003-2010, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 №327 та носять систематичний, регулярний характер, оскільки директор, як посадова особа, яка керує підприємством і трудовим колективом, тобто провадить від імені підприємства організаційно-розпорядчі дії, що мають юридичну силу: дає обов`язкові для виконання вказівки, укладає договори, розпоряджається грошима підприємства, наймає і звільняє працівників (постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.04.02 р. № 5, лист Мін`юсту від 22.02.13 р. № 1332-0-26-13/11), а також несе відповідальність за організацію на підприємстві бухгалтерського обліку і фіксацію фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, зберігання оброблених документів і регістрів звітності. А вести на підприємстві бухгалтерський облік потрібно безперервно - з дня реєстрації підприємства і до його ліквідації (ст. 8 Закону від 16.07.99 р. № 996-ХІУ). За вказаних обставин, а також з огляду на те, що жодним пунктом цього договору не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні були бути відображені в акті їх приймання, в договорі не міститься відомостей щодо того, який саме конкретний результат роботи повинен передати Виконавець Замовнику, не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик, апелянт вважає, що укладений між ПКФ ЕНКО та ОСОБА_7 договір свідчить, що його предметом є процес праці, а не її кінцевий результат, тому на думку апелянта позивач зобов`язаний був відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю в Україні оформити саме трудовий договір з ОСОБА_7 , який діючи діючого на підставі Статуту як директор підприємства на протязі 2018 року уклав договори: з ОСОБА_6 - на виконання обов`язків виконробу для здійснення організації, контролї, нагляду та спостереження робочого процесу з виконання будівельних робіт, що за Класифікатором професій ДК 003-2010 має код професії 1223.2, яка носить систематичний і регулярний характер; а також з фізичними особами ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - на виконання будівельних робіт по монтажу паробар`єра, монтажу гідробар`єра, укладання утеплювача і монтажу настилу на підлогу будівлі, що Класифікатора професій ДК 003-2010 має код 7129 професія монтажник , яка відносяться до робіт підвишенної небезпеки, що відповідно до вимог ст.18 Закону України Про охорону праці та п.1.7 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, потребує для працівників, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою, щорічного проходження за рахунок роботодавця спеціального навчання і перевірки знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.
За наведених обставин та з огляду на невизначеність в договорах з зазначеними вище особами порядку приймання виконаних робіт, порядку і умов їх оплати, а також того, що вказані працівники самостійно не організовували роботу, виконували її не на власний ризик та розсуд, а підпорядковувалися відповідним посадовим особам ПКФ ЕНКО та забезпечувалися усім необхідним для виконання роботи, апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно проігнорував доводи Головного управління Держпраці про підміну позивачем у даному спірному випадку фактичних трудових відносин з фізичними особами, які не є суб`єктами одержання відповідного дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки згідно Порядку №1107 - цивільно-правовими договорами, що є порушенням ст.24 Кодексу законів про працю України.
Позивач заперечуючи проти апеляційної скарги відповідача вказує на законність та обгрунтованність рішення суду першої інстанції, який дійшов правильного висновку про підтвердження матеріалами справи, що між позивачем та фізичними особами - виконавцями будівельних робіт виникли не трудові, а цивільно-правові договірні відносини, що не суперечить чинному законодавсту і свідчить про відсутність в діях позивача порушення трудового законодавства. Просить в задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін по справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин та правильність правової їх оцінки, судова колегія дійшла висновку про необхідність задоволення вимог апеляційної скарги відповідача, виходячи з нижченаведеного.
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено і матеріалами справи підтверджено, що спір у цій справі стосується правомірності накладення на Приватну комерційну фірму Енко штрафу у розмірі 876330,00 грн. оскаржуваною у цій справі постановою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 14.02.2019 року № ДН238/1505/АВ/ТД-ФС/122, прийнятою за результатом проведеного відповідно до наказу Головного Управління Держпраці у Дніпропетровській області від 01.2019 №80-і та направлення від 22.0.1.2019 №11/4.3-н у період з 24 по 25 січня 2019 року позапланового заходу у формі інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин, під час якого було виявлено факт використання праці ПКФ ЕНКО 7-ми найманих працівників без належного оформлення трудових відносин та підміну трудових відносин цивільно-правовими, що є порушенням ч.3, ст.24 Кодексу законів про працю України.
Задовольняючи вимоги позивача у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що доводи відповідача про порушення позивачем трудового законодавства не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, та спростовуються письмовими доказами, наявними в матеріалах справи. Тому, винесена відповідачем оскаржувана постанова про накладення штрафу, з урахуванням протиправних висновків, зроблених в ході проведеної перевірки, є протиправною та підлягає скасуванню.
Зазначені висновки суд першої інстанції мотивовані тим, що факт укладення позивачем саме цивільно-правових договорів щодо виконання робіт та послуг з фізичними особами: ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: цивільно-правових договорів, актів прийому-передачі наданих послуг за договорами від 31.10.2018 року, бухгалтерськими довідками позивача № 08/04 від 08.04.2019 року, спрощеного фінансового звіту позивача як суб`єкта малого підприємства (баланс на 31.12.2018 року), а також відомостями про кількість вакансій у позивача за професійними групами на кінець лютого 2019 року, поясненнями ОСОБА_6 щодо відсутності у нього бажання та волевиявлення на укладення трудового договору з ПКФ Енко в червні 2018 року, що у сукупності на думку суду першої інстанції свідчить про виникнення між позивачем та виконавцями будівельних робіт договірних цивільно-правових відносин, а не трудових, оскільки після виконання сторонами умов вказаних вище цивільно-правових договорів сторонами була досягнута їх мета, щодо чого вони і укладались, та отриманий матеріальний результат у вигляді результатів виконаних будівельних робіт по капітальному ремонту будівлі КЗО СБШ № 23 Дніпровської міської ради за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 14.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, вирішуючи спір у цій справі по суті, суд першої інстанції текстуально цитуючи положення ч.1 ст.259 КЗпП України, Положення про Державну інспекцію з питань праці України, затвердженим Указом Президента України від 06.04.2011 року № 386/2011, Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю № 295, детально проаналізував повноваження відповідача по здійсненню державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, а також дотримання відповідачем порядку і процедури здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю позивачем (що фактично у цій справі спорящими сторонами не ставилося під сумнів).
Разом з тим, обговорюючи спірне у цій справі питання, яке стосується кваліфікації відносин між фізособами та ПП ЕНКО : цивільно-правові вони чи все-таки трудові, суд першої інстанції підтвердив лише ті самі аргументи, що наводило й підприємство, на користь того, що фактично було укладено цивільно-правові договори із фізособами, без врахування обставин, які свідчать, що договори з усіма сьома працівниками мали ознаки трудових.
Зокрема, судом першої інстанції взагалі не взято до уваги, що позивачем наймалися працівники за конкретно-визначеноюими професіями задля здійснення своєї господарської діяльності, якою згідно відомостей з ЄДРПОУ ПКФ "ЕНКО" є: (КВЕД 43.11) Знесення; (КВЕД 43.12_ Підготовчі роботи на будівельному майданчику; (КВЕД 43.21) Електромонтажні роботи; (КВЕД 43.22) Монтаж провідних мереж, систем опалення та кондиціонування; (КВЕД 43.29) Інші будівельно-монтажні роботи; (КВЕД 43.31) Штукатурні роботи; (КВЕД 43.32) Установлення столярних виробів; (КВЕД 43.33) Покриття підлоги й облицювання стін; (КВЕД 43.34) Малярні роботи та скління; (КВЕД 43.39) Інші роботи із завершення будівництва; (КВЕД 43.91) Покрівельні роботи (основний); (КВЕД 43.99) Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.
Не враховано судом першої інстанції беззаперечно встановлений у цій справі факт того, що на момент прийняття засновником ПКФ Енко рішення брати участь у державних закупівлях будівельних робіт через електронний майданчик Прозоро (що окрім спірного випадку відбувалося неодноразово у період 2018-2019 р.р.), ПКФ Енко не мало жодного штатного працівника, у тому числі і таких за відсутності яких є неможливим здійснювати будь-які будівельні роботи, зокрема, таких як виконання робіт ДСТУ Б. Д .1.1-1.2013. Капітальний ремонт будівлі КЗО СБШ № 23 ДМР, які позивач зобов`язався виконати за договором № 22пд/18 від 10.05.2018 року (а.с.90) , укладеним з Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міськради внаслідок перемоги за результатами тендеру по державній закупівлі будівельних робіт через електронний майданчик Прозоро, і відповідно до умов якого, а саме, п. 4.1 Договору, позивач зобов`язувався як підрядник виконати передбачені договором роботи, якість яких має відповідати будівельним нормам і правилам, вимогам законодавчих та нормативних документів, чинним правилам забудови, іншим нормативам та правилам у галузі будівництва. Для чого саме, відповідно позивачу і були потрібні спеціально навчанні, кваліфіковані спеціалісти-працівники за будівельними професіями, в тому числі і за окремими посадами, для яких передбачається попереднє та періодичне навчання для допуску працівників до певного виду робіт з підвищеною небезпекою, що притаманно трудовим відносинам, а не ЦПД.
Так, у цій справі суд першої інстанції проігнорував, що 05.03.2018 р. власник ПКФ ЕНКО Гільц В.В. уклав договір про надання послуг з управління ПКФ ЕНКО з громадянином ОСОБА_7 , на якого було покладено обов`язки по наданню послуг з управління підприємством ПКФ ЕНКО , тобто, директора - код 1210.1 Класифікатора професій ДК 003-2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 №327, і якого було визначено відповідальною особою у проведені заходу нагляду (контрою) за діяльність підприємства позивача.
Судова колегія в свою чергу бере до уваги, що ОСОБА_7 зайнявши посаду директора ПКФ ЕНКО , здійснював від імені підприємства: організаційно-розпорядчі дії, що мають юридичну силу. Зокрема, здійснювати пошук тендерних закупівель, організацію участі в публічних закупівлях та оформлення документації для участі у тендерних процедурах , а також виконував усі інші адміністративно-господарські функції, що притаманні тільки посадовій особі, в тому числі і керування підприємством та трудовим колективом, укладення договорів та наймання працівників під час здійснення господарської діяльності підприємства, і т.д. При цьому, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадянських формувань (а.с.8) ОСОБА_7 до наступного часу зазначений як особа, що призначена до органу управління юридичної особи та уповноважена представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, а також має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.
Звертає увагу судова колегія також на зміст п.12.2 - 12.9 Статуту, яким прописано порядок призначення керівника (директора) підприємства, його права, обов`язки (в тому числі приймати на роботу і звільняти працівників, організація бухгалтерського обліку і звітності і т.д.) та гарантії трудових прав директора, що передбачені чинним законодавством і мають бути визначені у контракті, а також взаємовідносини директора і власника підприємства (а.с.14)., та на зміст п.15.2 і 15.6 Статуту (а.с.14 оборот) за якими саме на директора покладено обов`язок по організації документообігу на підприємстві і несе встановлену законодавством відповідальність за достовірність відомостей.
Зрозуміло, що саме з огляду на наведені у попередньому абзаці положення Статуту ПКФ ЕНКО , власником підприємства ОСОБА_8 було прийнято рішення № 180305 від 05.03.2018 р. (а.с.150) згідно якого було звільнено з посади директора ПКФ ЕНКО ОСОБА_10 та прийнято на посаду директора цього підприємства - ОСОБА_7 з повноваженнями останнього: подавати документи для державної реєстрації, вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, тощо, що відповідно свідчить про породження між ПКФ ЕНКО та ОСОБА_7 трудових правовідносин, які мають тривалий і постійних характер, і тому повинні були б бути оформлені не цивільно-правовим договором, а трудовим договором у формі контракту, як це і визначено Статутом.
Той факт, що ОСОБА_7 дійсно виконувалися функції директора ПКФ ЕНКО підтверджується також тим, що саме вказаною особою наймалися працівники для здійснення господарської діяльності підприємства при виконанні договору підряду № 22пд/18 від 10.05.2018 р., копію якого завірено директором ОСОБА_7 і долучено до матеріалів справи (а.с.90-92).
Так, ОСОБА_7 виконуючи обов`язки директора ПКФ ЕНКО займався пошуком працівників за конкретно визначеними професіями, спеціальностями, посадами відповідної кваліфікації, які мали б виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. За результатом чого, директором ОСОБА_7 було укладено договори:
-з ОСОБА_6 , який згідно п.1.1. Договору № 180602 від 01.06.2018 р (а.с.93) зобов`язаний був виконувати обов`язки виконробу, тобто, здійснювати організацію, контроль, нагляд та спостереження робочого процесу з виконання будівельних робіт.
З приводу зазначеного договору з ОСОБА_6 , судова колегія акцентує увагу на тому, що в самому договорі чітко зазначено конкретну посаду особи та його обов`язки під час робочого процесу, і взагалі не прописано, який саме результат повинен передати виконавець- ОСОБА_6 замовнику, також як і не встановлено обсягу виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що є беззаперечним аргументом для суду вважати, що в дійсності відносини між ОСОБА_6 та ПКФ ЕНКО є трудовими;
- з ОСОБА_2 - за професією монтажник (а.с.95), ОСОБА_4 -за професією слюсар-монтажник (а.с.97), ОСОБА_3 - за професією монтажник-покрівельник (а.с.99), та ОСОБА_5 (а.с.101) і ОСОБА_1 (103), - як різноробочих при виконанні будівельних робіт.
Стосовно вказаних договорів, зазначені особи не організовували самостійно свою роботу на власний ризик та розсуд, а виконували будівельні роботи відповідно до усних вказівок (п.2.1 Договорів). Процес роботи вказаних п`яти осіб контролювався посадовим особам ПКФ ЕНКО виконробом ОСОБА_6 та директором ОСОБА_7 , яким саме і підпорядковувалися ці працівникаи. При цьому, ці працівники забезпечувалися усім необхідним для виконання їх роботи, а з урахуванням того, що виконувані ними будівельні роботи по монтажу паробар`єра, монтажу гідробар`єра, укладання утеплювача і монтажу настилу на підлогу будівлі (Класифікатор професій ДК 003-2010 професія монтажник має код 7129) - відносяться згідно Порядку №1107 до робіт підвищеної небезпеки, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_5 і ОСОБА_1 не будучи суб`єктами одержання відповідного дозволу на виконання відповідних будівельних робіт, працювали на на підставі дозвільних документів позивача.
Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія дійшла висновку, що зміст укладених між ПКФ ЕНКО з однієї сторони та фізичними особами ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 і ОСОБА_1 договорів вказує на те, що предметом цих договорів є процес праці, а не її кінцевий результат. Жодним пунктом договору не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні були бути відображені в акті їх приймання. Не містяться у ньому і відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинні передати виконавці замовникові, не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик.
Судова колегія критично твердження позивача та висновки суду першої інстанції у цій справі в частині можливості передати результат виконаної роботи замовникові при виконанні робіт як директором ПКФ ЕНКО ОСОБА_7 так і виконробом ОСОБА_6 , оскільки їх зобов`язання по договору надання послуг є процессом праці, систематичного виконання певних трудових функції відповідно до визначеного виду виконуваної роботи, у встановлений строк, без конкретного визначення обсягу виконуваної роботи, яка здійснювалася у перевіряє мий період в межах діяльності всього підприємства та з систематичним виконанням трудових функцій, часу.
Апеляційний суд у даному спірному випадку повністю також поділяючи правову позицію відповідача по цій справі підкреслює, що характер виконуваних ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 і ОСОБА_1 робіт з підвищеною небезпекою та зміст укладених з ними договорів про надання послуг свідчить, що ці договори не є юридично самостійним в розумінні ст. 628 і ст.901 ЦКУ, а позивач по цій справі не мав права залучати до виконання робіт підвищеної небезпеки на підставі цивільно-правових договорів вказаних фізичних осіб, які не є суб`єктами одержання відповідного дозволу згідно з Порядком видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеною небезпеки, затверджений постановою Кабміну від 26.10.2011 р. №1107 та які виконували роботи без відповідного навчання з питань охорони праці і без належної професійної підготовки, хоча грошові кошти усім 7-ми працівникам позивачем виплачувалися щомісячно відповідно до складених відомостей, що не спростовується самим позивачем.
При цьому, судова колегія зауважує, що порушення позивачем вимог законодавства про охорону праці та промислову безпеку, і допущення перелічених вище фізичних осіб до виконання робіт підвищеної небезпеки є нехтуванням їх правами на безпечну працю і соціальні гарантії, що у сукупності з іншими обставинами свідчить про правомірність прийнятої відповідачем постанови від 14.02.2019 року № ДН238/1505/АВ/ТД-ФС/122 про накладання штрафу у розмірі 876 330,00 грн. за порушення положень частин 1, 3 статті 24 КЗпП України внаслідок допущення до виконання робіт підвищеної небезпеки 7-ми фізичних осіб без укладання з ними трудового договору.
Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія визнає, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам законості та обґрунтованості, що є підставою для його скасування, з прийняттям у цій справі іншого рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову Приватної комерційної фірми Енко у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 242, 315, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
П о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року - скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову Приватної комерційної фірми Енко до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області - в повному обсязі.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий - суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов
суддя В.В. Мельник
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2019 |
Оприлюднено | 19.11.2019 |
Номер документу | 85709879 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Лозицька Ірина Олександрівна
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Сафронова С.В.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Лозицька Ірина Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Лозицька Ірина Олександрівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Лозицька Ірина Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні