Ухвала

від 18.11.2019 по справі 826/16369/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16369/18

УХВАЛА

18 листопада 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Мосбуд" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Головним управлінням ДФС у м. Києві подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року апеляційну скаргу було залишено без руху та запропоновано судом усунути вказані в ухвалі недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали шляхом подання суду апеляційної інстанції:

- оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 16 168,68 грн.

- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав для такого поновлення та наданням доказів на підтверження вказаних у заяві (клопотанні) обставин.

Колегією суддів, встановлено, що копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 04 жовтня 2019 року було отримано апелянтом 16 жовтня 2019 року, що підтверджується даними наявного у справі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином, останній день строку на усунення недоліків - 28 жовтня 2019 року.

На виконання вимог вказаної ухвали апеллянтом було подано до Шостого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та про звільнення від сплати судового збору зареєстровану відділом документального забеспечення Шостого апеляційного адміністративного суду 22 жовтня 2019 року за вх. № 38263,.

В обґрунтування доводів вказаної заяви апелянт посилається на незадовільний майновий стан управління, що перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення заяви в частині звільнення від сплати судового збору, колегія суддів зазначає про таке.

Частиною 1 ст. 133 КАС України, передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 1 ст. 8 Закону "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI, передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають д/итину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

В силу частини 2 цієї норми, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, наведені у ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI підстави не звільняють апелянта від обов`язку сплатити судовий збір.

Однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

За таких обставин, підстави для задоволення заяви про звільнення від сплати судового збору відсутні.

Розглянувши заяву Головного управління ДФС у м. Києві в частині поновлення строку на апеляційне оскарження судом встановлено, що в обґрунтування доводів вказаної заяви апелянт посилається на те, що у зв`язку відсутністю видатків на оплату судового збору попередньо подану (в межах встановленого законодавством строку) апеляційну скаргу було повернуто судом скаржнику.

За наведених обставин, апелянт вважає, що строк на апеляційне оскарження був пропущений з поважних причин та просить суд його поновити.

Вирішуючи питання про наявність підстав для поновлення строку на звернення до суду з апеляційною скаргою, колегія суддів зазначає про таке:

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Як вбачається зі змісту заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження поданого апелянтом на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, останній посилається на неможливість забезпечення сплати судового збору під час звернення до суду із апеляційною скаргою вперше, що зумовило її повернення.

Проте, колегія суддів зазначає, що державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом для оскарження судового рішення або судом для усунення недоліків апеляційної скарги, як і звернення з клопотаннями про поновлення і продовження через це вказаних строків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору, не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов`язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, який, при цьому, мав можливість планування і здійснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору так само як і неможливість своєчасно виконати вимоги ухвали суду та усунути недоліки апеляційної скарги в межах визначеного законом строку не є поважними причинами пропуску строку на звернення до суду із апеляційною скаргою повторно.

Разом з цим, колегія суддів зауважує, що існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/201 ).

З огляду на зазначене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви апелянта про поновлення строку на апеляційне провадження, оскільки несвоєчасне усунення недоліків попередньо поданої апеляційної скарги, а також відсутність видатків на оплату судового збору суб`єкта владних повноважень не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження.

Приписами пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України імперативно визначено, що у разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

З огляду на зазначене та враховуючи, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2019 року без поважних на те причин, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті даного апеляційного провадження слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 169, 298, 299 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити Головному управління ДФС у м. Києві у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору та про поновлення строку на апеляційне оскарження.

У відкритті апеляційного провадження за скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 липня 2019 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя: А.Б. Парінов

Судді: О.О. Беспалов

В.Ю. Ключкович