ПОСТАНОВА
Іменем України
14 листопада 2019 року
Київ
справа № 820/11700/15
адміністративне провадження № К/9901/25486/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року (колегія у складі суддів: Кононенко В.О., Бондара В.О., Калитки О.М.) у справі № 820/11700/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Патес до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ :
Товариство з обмеженою відповідальністю Патес (надалі позивач, Товариство) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (надалі відповідач, податковий орган) про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначає, що анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість на підставі підпункту ж пункту 184.1. статті 184 Податкового кодексу України здійснено податковим органом без дотримання усіх необхідних заходів для встановлення місцезнаходження Товариства.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 11 квітня 2016 року в задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що на час прийняття спірного рішення податковий орган діяв обґрунтовано, оскільки керувався законною підставою - наявністю запису ЄДР, яку з урахуванням положень статті 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вважав достовірною на час прийняття такого рішення.
Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 21 червня 2016 року скасував постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позову щодо визнання протиправним та скасування рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства. Прийняв нову постанову про часткове задоволення позовних вимог. Визнав протиправним та скасував рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишив без змін.
Приймаючи рішення, суд апеляційної інстанції встановив, що Товариство не могло отримувати листи від Реєстраційної служби та податкового органу щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, неврахування фактичних обставин справи, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що на підставі запиту управління оподаткування юридичних осіб Харківської ОДПІ № 810/20-23-15-01-21 від 4 серпня 2015 року оперативним управлінням проведено заходи щодо встановлення місцезнаходження Товариства, за результатами яких місцезнаходження позивача не встановлено, про що 7 серпня 2015 року складено повідомлення про відсутність юридичної особи позивача за його місцезнаходженням № 1191/10/20-23-11-01 за формою № 18-ОПП, яке направлено Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців для проведення заходів відповідно до частини 8 статті 19 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців .
22 вересня 2015 року податковий орган отримав відомості з ЄДР про внесення 22 вересня 2015 року інформації щодо відсутності Товариства за вказаною адресою (запис №14711430016027380).
На підставі вказаного запису з урахуванням положень підпункту ж пункту 184.1. статті 184 Податкового кодексу України податковим органом прийнято рішення № 22/20-23-10-03.34 від 24 вересня 2015 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, яке направлено на адресу позивача.
Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
За приписами підпункту ж пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час прийняття спірного рішення) реєстрація (платника податку на додану вартість) діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулює Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 755-IV від 15 травня 2003 року.
Частиною 12 статті 19 вказаного Закону передбачено, що у разі надходження (поштовим відправленням або в електронному вигляді в порядку взаємообміну) державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов`язаний надіслати поштовим відправленням протягом п`яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.
Крім того, частиною 12 статті 19 Закону встановлено, що у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Якщо державному реєстратору повернуто поштового відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Позивачем до матеріалів справи долучено лист №07-1193 за підписом в.о. начальника Центрального поштового зв`язку №7, з якого вбачається, що згідно до наданої інформації Васищівського селищного голови вул. Промислова, 16/1, смт. Васищеве, Харківської область, Харківського район знаходиться за межами населеного пункту, тобто поза зоною обслуговування відділення поштового зв`язку Васищеве, отже згідно пункту 19 Закону України Про поштовий зв`язок , поштові відправлення для адресатів, які перебувають поза межами населеного пункту вручаються цим адресатам у найближчому до них об`єктів поштового зв`язку.
Позивач зазначає, що не міг знати, що знаходиться за межами населеного пункту Васищеве оскільки його юридичне та фактичне місце знаходження зареєстровано за адресою: Харківська область , Харківський район , смт Васищеве, вул. Промислова. 16 /1 .
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції встановив, а податковий орган не поставив під сумнів доводами касаційної скарги, що Товариство не могло отримувати листи від Реєстраційної служби та Харківської об`єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківський області щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що податковий орган не довів правомірності прийнятого ним рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ :
1. Касаційну скаргу Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2016 року у справі № 820/11700/15 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко
І.А. Васильєва
С.С. Пасічник ,
Судді Верховного Суду
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.11.2019 |
Оприлюднено | 19.11.2019 |
Номер документу | 85710990 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Юрченко В.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні