Постанова

від 14.11.2019 по справі 910/4753/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" листопада 2019 р. Справа№ 910/4753/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.,

за участю представників згідно з протоколом судового засідання від 14.11.2019

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Український Інвестиційний Холдінг

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 (повний текст складено 12.08.2019)

у справі №910/4753/19 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю Український Інвестиційний Холдінг

Товариства з обмеженою відповідальністю Крокус-Інвест

про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів,

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Північний апеляційний господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Український Інвестиційний Холдінг (далі - ТОВ Український Інвестиційний Холдінг ) та Товариства з обмеженою відповідальністю Крокус-Інвест (далі - ТОВ Крокус-Інвест ) (далі - ТОВ Комплекс Агромарс ) про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ-3272/12 від 14.08.2012, укладеного між відповідачами.

Позовні вимоги про визнання недійсним договору обґрунтовані тим, що вказаний договір суперечить вимогам ст. 203, ч. 1 ст. 215, 241 Цивільного кодексу України, оскільки його укладено керівником ТОВ Крокус-Інвест за відсутності відповідного рішення загальних зборів Учасників. У свою чергу, оскаржуваний правочин порушує права позивачки як учасника товариства.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 позов задоволено повністю. Визнано недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ-3272/12 від 14.08.2012, укладений між ТОВ Український Інвестиційний Холдінг та ТОВ Крокус-Інвест . Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка, звертаючись з даним позовом, обґрунтовує свої вимоги про визнання недійсним договору, вчиненого відповідачами, порушенням її корпоративних прав як учасника відповідача. Відповідно, суд дійшов висновку, що вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Так, Господарський суд міста Києва встановив факт обізнаність іншої сторони оспорюваного правочину - відповідача 1 з положеннями статуту у частині, яка стосується відповідних обмежень на укладення правочинів. А тому суд дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного правочину положенням ст. 92, 241 Цивільного кодексу України. Доказів подальшого схвалення такого договору судом не встановлено.

Щодо застосування строків позовної давності, суд першої інстанції прийняв до уваги пояснення позивачки про те, що про оспорюваний правочин їй стало відомо лише у 2019 році з ухвали Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі № 910/17558/18 за позовом ТОВ Український Інвестиційний Холдінг до ТОВ Крокус-Інвест про стягнення грошових коштів за договором № БВ-3272/12 купівлі-продажу цінних паперів від 14.08.2012, а тому, звертаючись з даним позовом у квітні 2019, заявницею строк позовної давності пропущено не було.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

У серпні 2019 році ТОВ Український Інвестиційний Холдінг звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2019 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ Український Інвестиційний Холдінг на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2019, запропоновано подати відзив на апеляційну скаргу, заперечення на відзиви, заяви, клопотання. Справу призначено до розгляду на 04.11.2019.

04.11.2019 у судовому засіданні було оголошено перерву до 14.11.2019.

У судове засідання 14.11.2019 з`явилися представники позивача та відповідача 1. Представники відповідача 2 в судове засідання не з`явилися. Про дату, час та місце судового засідання учасник справи повідомлений належним чином в порядку, передбаченому ст. 120, 242 ГПК України, що підписом представника відповідача 2 у розписці про повідомлення сторони про дату судового засідання (брав участь у судовому засіданні 04.11.2019).

У судовому засідання представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник відповідача 1 заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

4. Вимоги апеляційної скарги і короткий зміст наведених у ній доводів

ТОВ Український Інвестиційний Холдінг в апеляційній скарзі не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на таке.

Скаржник зазначає про упередженість суду першої інстанції, про що, зокрема, свідчить не залучення до участі у справі ще одного засновника відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю Джинтама-Інвест та ще однієї сторони договору - Товариства з обмеженою відповідальністю Сіті Брок . Ще одним свідченням упередженості суду, на думку скаржника, є порушення ст. 59 ГПК України, що полягало в представництві інтересів позивачки та відповідача 2 адвокатами одного адвокатського об`єднання та подання відповідачем 2 заяви про визнання позову.

Щодо наявності порушеного права, скаржник зазначає, що під час розгляду справи Господарського суду міста Києва № 910/17558/18 було встановлено, що придбаний, за оскаржуваним правочином вексель, було продано, у зв`язку з чим розмір прибутку товариства не змінився.

Крім того, скаржник вважає, що суд прийшов дійшов помилкового висновку про відсутність наступного схвалення оскаржуваного правочину, про яке, зокрема, свідчить укладення додаткової угоди від 17.08.2012 № 1, якою було змінено порядок розрахунків. Також скаржник вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування строку позовної давності з огляду на те, що позивачка більше п`яти років взагалі не приймала участі в управлінні товариством. Однак, як одна із засновників товариства, могла довідатися про порушення свого права, про яке заявила даним позовом.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Відзив на апеляційну скаргу позивачки залишено без розгляду на підставі ст. 118, 207 ГПК України. Клопотання про поновлення строку до суду апеляційної інстанції не надходило.

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

Суд першої інстанції встановив, що 14.08.2012 ТОВ Український Інвестиційний Холдінг , як продавець (від імені якого діяло Товариство з обмеженою СІТІ БРОК ), та ТОВ Крокус-Інвест , як покупець, уклали договір купівлі-продажу цінний паперів № БВ-3272/12 (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вексель простий з іменним індосаментом серії АА № 0821037 номінальною вартістю 1 379 894, 36 грн.

Пунктом 2.1. договору сторони узгодили, що загальна сума договору 1 379 894, 36 грн без ПДВ.

Указаний вище правочин підписано з боку продавця - директором ТОВ Український Інвестиційний Холдінг Биструхіним А. Г. , який діяв на підставі статуту, з боку покупця - директором ТОВ Крокус-Інвест Ясинською І.А. , яка діяла на підставі статуту та зі сторони повіреного продавця - директором ТОВ СІТІ БРОК Гринь М. О .

Господарським судом міста Києва встановлено, що відповідно до п. 9.9 статуту ТОВ Крокус-Інвест до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить затвердження договорів про відчуження майна товариства та договорів що укладаються на суму, що становить 50 000 грн і більше.

ОСОБА_1 є учасником ТОВ Крокус-Інвест , якій станом на час укладення спірного договору належало та на даний час належить 65% статутного капіталу ТОВ Крокус-Інвест , що становить 27 300, 00 грн, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Так, звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 зазначає, що є володілецею 65 % статутного капіталу ТОВ Крокус-Інвест . Оскаржуваний договір передбачав придбання векселя, ціна якого перевищує ціну правочинів, які можна укладати без згоди загальних зборів учасників товариства. Позивачка, як власниця 65 % статутного капіталу, свого дозволу на укладення такого правочину не давала, відповідно таке рішення загальними зборами учасників не ухвалювалося. Укладення такого правочину призвело до звернення ТОВ Український Інвестиційний Холдінг до ТОВ Крокус-Інвест з позовом про стягнення заборгованості за оскаржуваним правочином. Наведене, на переконання заявниці, стосується її корпоративних прав, оскільки ТОВ Крокус-Інвест втрачає свій дохід.

Оскаржуваний правочин, на думку позивачки, суперечить вимогам ст. 203, ч. 1 ст. 215, 241 Цивільного кодексу України, оскільки його укладено керівником ТОВ Крокус-Інвест за відсутності відповідного рішення загальних зборів учасників.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Предметом розгляду даної справи є правовідносини сторін (відповідачів у справі), що склалися з договору купівлі-продажу цінних паперів. Спір позивачка обґрунтовує порушенням її корпоративних прав, як однію з учасниць товариства, яким було укладено такий правочин.

Щодо визначення юрисдикції

Північний апеляційний господарський суд зазначає, що у разі коли учасник господарського товариства обґрунтовує позовні вимоги щодо оспорення договору, укладеного товариством, порушенням останнім у ході статутної діяльності корпоративних прав такого учасника (акціонера), то цей спір відноситься до юрисдикції господарських судів.

Аналогічна позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17 та від 12.06.2019 у справі № 916/542/18.

Оскільки ОСОБА_1 вказує на наявність у неї частки у статутному капіталі ТОВ Крокус-Інвест , посилається на порушення права управління товариством унаслідок укладення між ТОВ Український Інвестиційний Холдінг та ТОВ Крокус-Інвест оспорюваного договору та обґрунтовує позовні вимоги порушенням її корпоративних прав, то цей спір відноситься до юрисдикції господарських судів.

Ураховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що заявлений ОСОБА_1 , як учасницею товариства позов щодо оскарження договору, укладений останнім, підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Щодо порушення прав та інтересів позивача

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, зокрема, виходив з того, що вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину, а саме: корпоративне право одного з учасників товариства, яке було стороною такого правочину.

Заперечуючи проти наведеного, скаржник вказує, що права позивачки не було порушено. При цьому, скаржник посилається, що у зв`язку з подальшим продажем векселя (який був предметом купівлі-продажу) майновий стан товариства не змінився.

Північний апеляційний господарський суд не погоджується з висновком суду першої інстанції та частково приймає аргумент скаржника з огляду на таке.

Відповідно до ст. 509, 510 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно зі ст. 92, 97 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

За приписами ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом.

Згідно зі ст. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

З аналізу наведених норм права вбачається, що за договором, укладеним товариством, права та обов`язки набуває таке товариство як сторона договору. При цьому, правовий стан (сукупність прав та обов`язків) безпосередньо учасників цього товариства жодним чином не змінюється.

Підписання директором ТОВ Крокус-Інвест оспорюваного договору без передбаченої статутом згоди загальних зборів цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасника, оскільки директор діяв саме від імені товариства, а не його учасників.

Повноваження діяти від імені юридичної особи є можливістю створювати, змінювати, припиняти цивільні права та обов`язки юридичної особи (ст. 239 Цивільного кодексу України). Таке повноваження не належить до корпоративних прав учасника юридичної особи.

Згода загальних зборів товариства на укладення договору є згодою органу управління товариства, який діє від імені товариства.

Повноваження органу управління товариства (на надання зазначеної згоди), який діє від імені товариства, не можна ототожнювати з корпоративними правами його учасників, які діяти від імені товариства права не мають.

Підписання виконавчим органом товариства договору з іншою особою без передбаченої статутом згоди вищого органу цього товариства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства у його відносинах з іншою особою - стороною договору, а не корпоративних прав його учасника.

Аналогічна позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №916/2084/17 та від 15.10.2019 у справі №905/2559/17.

Отже, підписання директором ТОВ Крокус-Інвест оспорюваного договору без передбаченої статутом згоди загальних зборів цього товариства може порушувати права та інтереси цього товариства, а не корпоративні права позивачки, що є підставою для відмови у позові на підставі ч. 2 ст. 4 ГПК України.

Суд апеляційної інстанції також бере до уваги усталену практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої акціонер (учасник) юридичної особи, навіть мажоритарний, не може розглядатись як належний заявник, якщо йдеться про порушення прав юридичної особи (див., зокрема, рішення у справі Кредитний та індустріальний банк проти Чеської Республіки (Credit and Industrial Bank v. the Czech Republic), заява № 29010/95 від 20.05.1998; рішення у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України (Case of Terem LTD, Chechetkin and Olius v. Ukraine), заява № 70297/01, пункти 28 - 30, від 18.10.2005; рішення у справі Фельдман та банк Слов`янський проти України , заява № 42758/05, пункт 30, від 21.12.2017). При цьому, навіть у разі, якщо юридичну особу було ліквідовано, Європейський суд з прав людини розглядає справи за заявою саме такої юридичної особи, допускаючи її представництво в особі акціонера (учасника), якщо юридична особа не може брати участь у справі в особі своїх органів (рішення у справі Фельдман та банк Слов`янський проти України , заява № 42758/05, пункт 1 резолютивної частини від 21.12.2017).

Враховуючи відсутність порушення спірним договором прав та інтересів позивачки, що є самостійною підставою для відмови у позові, Північний апеляційний господарський суд не вбачає необхідності надавати оцінку дійсності спірного договору.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права ( п. 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України). Згідно з ч. 2 ст. 277 ГПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Ураховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд на підставі п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 3, 4 ч. 1, ч. 2 ст. 277 ГПК України із застосуванням положень ст. 92, 97, 98, 116 Цивільного кодексу України дійшов висновку про те, що апеляційну скаргу ТОВ Український Інвестиційний Холдінг слід задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 скасувати, ухваливши нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Отже, керуючись ч. 2 ст. 4, ст. 2, ч. 4 ст. 236, ст. 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги у даній справі та скасування рішення суду першої інстанції про відмову задоволення позову, з ухваленням нового - про відмову в позові.

9. Судові витрати

З урахуванням задоволення апеляційної скарги та, відповідно, відмові в позові, понесені судові витрати за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції (судовий збір) покладається на позивачку в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст. 277, 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Український Інвестиційний Холдінг на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 у справі № 910/4753/19 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2019 у справі №910/4753/19 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові ОСОБА_1 .

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Український Інвестиційний Холдінг (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, будинок 6, літера А ; код 36336201) 2 881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одну) грн 50 коп. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Видачу відповідного наказу доручити суду першої інстанції.

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 18.11.2019.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич