Постанова

від 18.11.2019 по справі 910/3833/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2019 р. Справа№ 910/3833/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Дикунської С.Я.

Мальченко А.О.

за участю секретаря судового засідання Найченко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу б/н від 07.08.2019 (вх. №09.1-04.1/6604/19 від 21.08.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фогель Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2019

у справі №910/3833/19 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Миронівський Хлібопродукт"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фогель Україна"

про стягнення 42 987,11 грн

за участю представників учасників справи;

від позивача: не з`явився

від відповідача: Пишний М.М. -ордер серія КВ № 426587 від 17.11.2019

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Миронівський Хлібопродукт звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фогель Україна про стягнення 42.987,11 грн штрафу за договором поставки № МТЗ-1149 від 11.05.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилаючись на ст.ст. 526, 530, 625, 692 ЦК України, ст. 265 ГК України, стверджує, що відповідачем порушено зобов`язання щодо поставки продукції в строки визначені договором, що є підставою застосування до нього відповідальності відповідно п.6.2 договору у вигляді сплати неустойки (штрафу) в розмірі визначеному договором в загальній сумі 42 987,11 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2019 (повний текст складено 18.07.2019) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фогель Україна на користь Приватного акціонерного товариства Миронівський Хлібопродукт 38 935 грн 92 коп. штрафу. В іншій частині позову відмовлено.

Посилаючись на приписи ст.61 Конституції України та умови п.6.2 договору, місцевий господарський суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги позивача щодо стягнення штрафу в розмірі лише 1% в сумі 38935,92 грн, та відмовив позивачу у стягненні штрафу в розмірі 0,1 % , вважаючи таке нарахування подвійним стягненням за одне порушення.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Фогель Україна ", 08.08.2019 подав апеляційну скаргу б/н від 07.08.2019, просить рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2019 у справі №910/3833/19 скасувати та ухвалити нове рішення, про відмову у задоволені позову та стягнути з ПАТ Миронівський Хлібопродукт на його користь судові витрати.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права та за неправильним застосуванням норм матеріального права. За твердженням апелянта суд не дослідив численні питання відповідача до позивача стосовно підписання договору та додатків до нього, викладені у відзиві на позов, не витребував документи зазначені відповідачем у відзиві щодо уточнення дат, сум та реквізитів платіжних документів стосовно кожної партії товару за спірним договором.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2019 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Жук Г.А., суддів Мальченко А.О., Дикунська С.Я.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2019 поновитлено Товариству з обмеженою відповідальністю Фогель Україна пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2019 у справі №910/3833/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою б/н від 07.08.2019 (вх. №09.1-04.1/6604/19 від 21.08.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю Фогель Україна на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2019, справу призначено до розгляду на 21.10.2019,встановлено позивачу процесуальний строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження, але не пізніше 15.10.2019. Встановлено учасниками справи процесуальний строк для подання заяв та клопотань, пояснень, з доказами направлення їх іншим учасникам провадження - не пізніше 15.10.2019.

Позивач не скористався правом, передбаченим ч. 1 ст. 263 ГПК України, та у строк, встановлений судом, не подав суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Представники апелянта та позивача у справі в судове засідання 21.10.2019 не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчять наявні в матеріалах справи повідомлення установи поштового зв`язку про вручення рекомендованого поштового відправлення за кодом 0411628442924 позивачу 02.09.2019 (вх. №09.2-04/90362/19) та за кодом 0411628442932 апелянту 03.09.2019 (вх. №09.2-04/92430/19).

Враховуючи неявку у судове засідання представників сторін, керуючись принципами господарського судочинства, закріпленими у ст.ст. 13, 14 ГПК України, суд апеляційної інстанції визнав за необхідне відкласти розгляд справи про що винесено ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019. Про місце, дату і час наступного судового засідання представників сторін повідомлено належним чином. Згідно наявних в матеріалах справи повідомлень поштової установи про вручення рекомендованого поштового відправлення позивач отримав ухвалу про відкладення розгляду справи - 26.10.2019, відповідач -30.10.2019.

Позивач не скористався правом участі у судовому засіданні 18.11.2019.

В судовому засіданні 18.11.2019 представник апелянта (відповідача у справі) надав усне пояснення по суті спору, не заперечує порушення строку поставки, але вважає, що суд необґрунтовано застосував штраф в розмірі 1% , оскільки договором визначено штрафна санкція в розмірі 0,1%.

З огляду на приписи ч. ч. 2, 3 ст. 120, ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторони або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника апелянта, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.04.2019 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи подане 15.04.2019 клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, місцевий господарський суд, керуючись приписами ст.ст. 232-235, 182, 247, 250 ГПК України, ухвалою від 17.04.2019 перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, про що повідомлено учасників справи.

Місцевим господарським судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що 11.05.2018 року між Приватним акціонерним товариством МИРОНІВСЬКИЙ ХЛІБОПРОДУКТ (надалі МХП) та Товариством з обмеженою відповідальністю ФОГЕЛЬ УКРАЇНА (контрагент) було укладено договір №МТЗ-1149, відповідно до п. 1.1. якого відповідач, ТОВ ФОГЕЛЬ УКРАЇНА , зобов`язався у встановлені договором строки, передати у власність позивача товар для подальшого використання в господарській діяльності, в свою чергу позивач, ПАТ МИРОНІВСЬКИЙ ХЛІБОПРОДУКТ зобов`язався прийняти товар та оплатити його вартість.

До договору сторонами підписано чотири додатки в яких зазначили Умови, які застосовуються до договорів, що укладаються між сторонами, дані Умови, як зазначено в п.1.2.1 договору, опубліковано у газеті Урядовий кур`єр та розміщені на сторінці офіційного сайту ПАТ МИРОНІВСЬКИЙ ХЛІБОПРОДУКТ .

До договору укладено додаток №2, який визначає предмет договору та його характеристики, вимоги до товару та поставки, строки поставки, порядок прийняття та оплати товару.

Так, предметом договору є поставка обладнання (товар) перелік партії якого визначається у додатку №3 - специфікації.

Договором сторони обумовили, що поставка товару здійснюється у відповідності до Міжнародних Правил Інкотермс в редакції 2010 на умовах DDP, та умовах, що вказуються у специфікації.

Згідно специфікації №1 сторонами узгоджено, найменування товару, ціна, кількість. Загальна сума поставки становить - 3 893 592,29 грн. Сторони узгодили також умови поставки - доставка на склад МХП та строк поставки - не пізніше 21.06.2018 року (додаток №3 до договору).

Місцевим господарським судом встановлено, що факт поставки відповідачем товару за договором на суму 3 669 919,45 грн. підтверджено видатковими накладними: №27 від 11 липня 2018 року на суму 888 137,57 грн., №30 від 17 липня 2018 року на суму 14 202,58 грн., №34 від 18 липня 2018 року на суму 1 355 637,53 грн., №45 від 17 серпня 2018 року на суму 264 444,84 грн., №53 від 05 вересня 2018 року на суму 286 972,80 грн., №57 від 05 вересня 2018 року на суму 100 812,00 грн., №58 від 05 вересня 2018 року на суму 124,58 грн., №89 від 24 жовтня 2018 року на суму 997 587,55 грн.. Відтак поставку товару за договором здійснено поза строки визначені специфікацією №1 до договору, що не заперечено сторонами.

Згідно приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Договором поставки №МТЗ-1149 від 11.05.2018 сторони передбачили майнову відповідальність за неналежне виконання зобов`язань. Так, відповідно до п.п. 6.2 вказаного договору у разі неналежного виконання зобов`язань, передбачених договором, контрагент за кожне зобов`язання, виконане не належним чином, зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 0,1% від загальної вартості товару, визначеного у додатку до договору. У разі прострочення належного виконання зобов`язання більше ніж на 10 календарних днів, контрагент зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 1% від загальної вартості товару, визначеного у додатку до договору, в якому вказано зобов`язання, що виконане неналежним чином, та з 11 календарного дня МХП має право відмовитись від договору, що не звільняє контрагента від необхідності оплати штрафних санкцій.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строк визначений умовами специфікації №1 до договору позивачем, на підставі п. 6.2. договору, нараховано до стягнення 0,1% штрафу у розмірі 3 893,59 грн. та враховуючи, що зобов`язання виконане з простроченням більше 10 днів - 1% штрафу у розмірі 38 935,92 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції за порушення поставки товару по специфікації №2, якою було передбачено поставка на суму 14.327,16 грн, а саме за поставку товару з порушенням строку до 10 днів в розмірі 0,1% в сумі 14,33 грн та за поставку товару з порушенням строку більше 10 днів в розмірі 1% в сумі 143,27 грн.

Місцевий господарський суд, посилаючись на ст. 61 Конституції України згідно якої ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення дійшов висновку, що застосуванню підлягає неустойка у вигляді штрафу в розмірі 1%, та стягнув з відповідача штраф в сумі 38 935,92 грн. за поставку товару з порушенням строків, визначених у специфікації №1, а саме порушення строку поставки більше ніж 10 календарних днів.

При цьому суд правомірно та обґрунтовано відмовив позивачу у задоволені позовних вимог в частині стягнення штрафу за поставку товару за специфікацією №2, оскільки позивачем не надано доказів укладення специфікації №2, доказів поставки товару за даною специфікацією.

Відповідач не погодився з рішенням суду, стверджує, що рішення прийнято без дослідження всіх питань, які ним було поставлено позивачу у відзиві на позов, що суд не виконав вимог поставлених відповідачем у відзиві на позов, не витребував у позивача Статут ПАТ МИРОНІВСЬКИЙ ХЛІБОПРОДУКТ , виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з метою встановлення компетенції уповноваженої особи на підписання довіреності Пташнику Д.П. на право підписання договору №МТЗ-1149 від 11.05.2018 та додатків до нього, не зобов`язано сторони надати суду Довідки своїх платежів з уточненням дат, сум, реквізитів платіжних документів стосовно кожної партії поставленого товару за спірним договором та підписати акт звірки розрахунків, наданий відповідачем.

За твердженням апелянта судом не досліджено та не витребувано у позивача офіційної інформації про наявність чи відсутність печатки на дату подання позову та документів, які б підтверджували компетенцію голови правління ПАТ МИРОНІВСЬКИЙ ХЛІБОПРОДУКТ Косюка Ю.А. на підписання довіреності адвокату Лишаку І.В, як представнику позивача у справі.

Проаналізувавши доводи апелянта колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду принципи судочинства закріплені в ГПК України, такі як рівність та змагальність сторін (ст.ст.7,13 ГПК України), звертає увагу на те, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків в ході розгляду справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. Відповідно до приписів ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Посилання апелянта на не дослідження судом Статуту, компетенцію осіб підписавши договір та довіреність на право підписання такого не стосується предмету спору, оскільки предметом спору не є дійсність чи недійсність договору, сторони прийняли даний договір до виконання, вчинили дії на підтвердження такого, поставили товар з боку постачальника, прийняли товар з другого боку.

Посилання апелянта, на те що при розгляду справи не зобов`язано сторони надати суду Довідки своїх платежів з уточненням дат, сум, реквізитів платіжних документів стосовно кожної партії поставленого товару за спірним договором та підписати акт звірки розрахунків, наданий відповідачем не приймається колегією, як довід, який може вплинути на правомірність рішення суду, оскільки спір у даній справі не стосується розрахунків за поставлений товар.

Вимоги позову у даній справі стосуються застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором поставки, а саме порушення строку поставки, визначеного умовами договору. Відповідач не заперечив, що поставка товару відбувалась на підставі договору, що поставка товару проведено у строки визначені у накладних № 27 від 11 липня 2018 року, №30 від 17 липня 2018 року, №34 від 18 липня 2018 року, №45 від 17 серпня 2018 року, №53 від 05 вересня 2018 року, №57 від 05 вересня 2018 року, №58 від 05 вересня 2018 року, №89 від 24 жовтня 2018 року, тобто з порушенням строку поставки - до 21.06.2018, визначеного сторонами у Додатку №3 (спеціфікація№1), що є вирішальним для застосування неустойки відповідно ст. ст. 610, 611, 624 ЦК України, ст.ст.230-232 ГК України та п.6.2 договору.

Із змісту п.6.2 договору вбачається, що сторони передбачили розмір неустойки в розмірі 0,1% від загальної вартості товару відповідно додатку(специфікації) якщо поставку здійснено з порушенням строку до 10 календарних днів, і у розмірі 1% від загальної вартості товару відповідно додатку(специфікації) якщо поставку здійснено з порушенням строку понад 10 календарних днів. Враховуючи, що поставка здійснена в строк, що перевищує 10 календарних днів, суд правомірно задовольнив позовні вимоги позивача щодо стягнення штрафу (за поставку товару за специфікацією №1) саме в сумі 38.935,92 грн, що становить 1% від загальної вартості товару за специфікацією №1 (3 893 592,29 грн).

Колегія звертає увагу, що місцевим господарським судом дана належна оцінка відзиву відповідача на позовну заяву, проте доводи відповідача, що ним зобов`язання за договором поставки виконані належним чином не підтверджена наявними в матеріалах справи доказами, відповідачем не надано належних чи допустимих доказів поставки товару за договором у строки визначені специфікацією №1 до договору.

За таких обставин, суд дійшов правомірного та обґрунтованого висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволеню частково в сумі 38 935,92 грн, що становить штраф у розмірі 1%, та правомірно відмовив у задоволені позову в частині стягнення штрафу у розмірі 0,1% в сумі 3 893,59 грн., оскільки сторони в договорі передбачили градацію розмірі штрафу у залежності від кількості днів прострочки. Судом також, обґрунтовано відмовлено у задоволені позову в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 157,60 грн. за порушення строків поставки товару на суму 14 327,16 грн. визначених специфікацією №2 до договору, оскільки позивачем не було надано суду специфікацію №2 до договору, а тому не доведено факт узгодження сторонами строку поставки товару на суму 14 327,16 грн. та факту порушення відповідачем цих строків.

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд на підставі повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального права, а також неповноти з`ясування обставин, що мають значення для справи, під час вирішення справи в суді першої інстанції, не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2019 у справі №910/3833/19 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності до норм чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Судові витрати в порядку ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта (відповідача у даній справі).

Керуючись ст. ст. 129, 253-254, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фогель Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2019 у справі №910/3833/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2019 у справі №910/3833/19 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2019 у справі №910/3833/19.

4. Справу №910/3833/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову до Верховного Суду в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді С.Я. Дикунська

А.О. Мальченко

Повний текст постанови складено 19.11.2019