Постанова

від 12.11.2019 по справі 910/20136/17

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2019 року м.Дніпро Справа № 910/20136/17

м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань 207

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач),

суддів Дарміна М.О., Іванова О.Г.

Секретар судового засідання Ревкова Г.О.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Метагро» , с. Булдичів

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2019 року ( суддя Васильєв О.Ю.) у справі № 910/20136/17

за позовом Приватного підприємства «Метагро» , с. Булдичів

до Приватного підприємства «Альфа.Інвест» , м. Кривий Ріг

про стягнення 552 232, 42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ «Романів Ін Агро» , правонаступником якого є Приватне підприємство «Метагро» , звернувся до ПП «Альфа.Інвест» із позовом ( з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог ) про стягнення 552232, 42 грн. (з яких, 72200,00 грн. - штрафних санкцій за несвоєчасну поставку продукції та 480 032,42 грн. - збитків ( упущеної вигоди ), понесених позивачем внаслідок вимушеного продажу насіння соняшника з наднормативною вологістю).

03.04.2018 року рішенням власника Приватного підприємства Метагро - ТОВ Романів Ін Агро визначено ПП Метагро правонаступником ТОВ Романів Ін Агро , до якого переходять всі без виключення права та обов`язки ТОВ Романів Ін Агро перед кредиторами і боржниками ( а.с. 17 т. 3), затверджено передавальний акт та затверджено статут ПП Метагро , який у відповідності до статті 52 ГПК України є правонаступником позивача - ТОВ Романів Ін Агро .

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2019 року у справі №910/20136/17 в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач - Приватне підприємство «Метагро» звернувся з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, недоведеність обставин, які господарський суд визнав встановленими, просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги , що обов`язок здійснити Другий платіж в розмірі 300000,00грн. виникає лише після отримання покупцем повідомлення про готовність продукції до відвантаження та до відвантаження продукції.

Таким чином, відповідач порушив власні договірні зобов`язання, а для позивача, за відсутності зазначеної вище дії відповідача, не наставало обов`язку здійснювати Другий платіж . Суд першої інстанції не звернув увагу на цю обставину.

Також, судом залишено поза увагою той факт, що позивачем здійснено другий платіж на загальну суму 204000,00грн., а не 102000,00грн., як зазначено в оскаржуваному рішенні, а саме: платіжним дорученням № 622 від 01.11.2016 року - 102000,00грн., платіжним дорученням № 645 від 09.11.2016року -102000,00грн.

Апелянт також посилається на те, що суд першої інстанції не врахував, що згідно п.1 Додатку №1 до Договору, строк поставки продукції 35 робочих днів з моменту надходження Авансового платежу на розрахунковий рахунок відповідача 1, за умови виконання розділу 4 договору та додатків № 1 та №2. Про відсутність Авансового платежу відповідач 1 не повідомляв. Тобто, належною датою поставки є 05 жовтня 2016 року з урахуванням часу на банківську операцію.

Таким чином, висновки суду першої інстанції, що викладені в оскаржуваному рішенні, про порушення позивачем умов договору№ 10/08/16 від 10.08.2016 року, а саме, не здійснення в повному обсязі другого платежу на користь відповідача згідно п.4.4 договору та графіку платежів покупця в розмірі 300000,00грн., не настання строку виконання відповідачем зобов`язання з поставки продукції, безпідставно нарахування відповідачу штрафних санкції за несвоєчасну поставку продукції, не відповідають дійсним обставинам справи, що врешті призвели до ухвалення необґрунтованого, а відтак незаконного рішення, а позовна вимога про стягнення залишку штрафних санкцій є правомірною.

Апелянт посилається на те, що не взяття судом першої інстанції до уваги Реєстру документів по закупці зернових є неправильним дослідженням та оцінкою доказу, що в свою чергу призвело до невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2019 у справі № 910/20136/17 і ухвалення нового, яким позов задовольнити.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2019 року у справі № 910/20136/17 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Метагро» , с. Булдичів на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2019 року, ухвалене суддею Васильєвим О.Ю., повний текст якого складений 12.08.2019, у справі № 910/20136/17, розгляд призначено на 23.10.2019 колегією суддів у складі: головуючий суддя -Березкіна О.В. (доповідач); судді: Іванов О.Г., Дармін М.О.

Відповідачем - приватним підприємством Альфа Інвест, надано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи апелянта, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими, просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення ( відзив на апеляційну скаргу).

В судовому засіданні 23.10.2019року представником апелянта підтримано доводи апеляційної скарги, а представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

23.10.2019 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено перерву до 12.11.2019року.

12.11.2019 року в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 10.08.16р. між ПП «Альфа.Інвест» (постачальник) та ТОВ «Романів ін Агро» (покупець) було укладено договір № l0/08/16; відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити покупцю обладнання, а покупець зобов`язався прийняти у власність зазначене обладнання та оплатити його вартість (п.1.1. договору). В п.1.2. договору сторони погодили, що номенклатура (перелік) , ціна, кількість та строки поставки обладнання зазначені в додатку № l до даного договору, який є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 2.2. договору його сума складає 980000,40грн.

Згідно п. 4.1. договору продукція постачається у строки, погоджені між сторонами у відповідних додатках до договору; постачальник розміщує замовлення на виготовлення продукції тільки після отримання авансового платежу в розмірі 600 000, 00 грн. , відповідно до графіку платежів покупця ( додаток №2 до договору).

Покупець зобов`язаний здійснювати платежі за цим договором згідно «Графіку платежів покупця» , зазначеному у додатку №2, який є невід`ємною частиною договору (п.4.2. договору).

Відповідно до п.4.3. постачальник повідомляє покупця або його уповноваженого представника про готовність продукції за допомогою факсимільного зв`язку .

Покупець сплачує наступний платіж у розмірі 300 000, 00 грн. на протязі 5 банківських днів з моменту отримання повідомлення постачальника про готовність продукції к завантаженню (п.4.4. договору).

Відвантаження продукції покупцю здійснюється постачальником після отримання платежів згідно п.4.1. та 4.4. договору. Не допускається відмова покупця від оплати або отримання продукції. У разі прострочення покупцем будь-якого з платежів згідно додатку №2 до цього договору, постачальник не несе відповідальності за прострочення поставки товару. (п.4.5. договору).

Покупець перераховує постачальнику залишок вартості за продукцію - 80000, 40 грн., на протязі 5 (п`яти) банківських днів з моменту введення продукції в експлуатацію ( виконання постачальником пуско - налагоджувальних робіт на території покупця) та підписання сторонами відповідного акту (п.4.6. договору).

Згідно п. 5.2. договору строк поставки продукції, а також строк виконання постачальником робіт по установці ( монтажу) та пуско - налагодження продукції на території покупця ( Україна, Житомирська область, с. Булдичів, вул. Чапаєва, б.69) встановлюється в додатку №1 до договору.

Згідно до п.5.5. постачальник зобов`язується забезпечити прибуття своїх представників до місця встановлення продукції для виконання робіт з установки ( монтажу ) та пуско-наладці продукції на протязі 5 календарних днів з моменту отримання повідомлення покупця про готовність продукції до установки, та зобов`язується виконати вказані роботи в строки , погоджені сторонами в Додатку №1 .

Відповідно до п. 6.2. договору : у випадку не поставки або недопоставки в строк узгодженого обсягу продукції, а також у випадку несвоєчасного та/або не у повному обсязі виконання постачальником робіт по встановленню та пуско - наладці продукції (п 5.2. договору) постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,05 % від вартості продукції за кожний день прострочки.

Згідно із п.6.4. : у разі несплати покупцем платежу згідно п.4.4.договору ( 300 000,00 грн.) на протязі 30 календарних днів після отримання повідомлення постачальника про готовність продукції до відвантаження , постачальник має право відмовитися від виконання договору та реалізувати продукцію за власним бажанням .

Згідно п. 6.6. договору : у випадку неотримання покупцем від постачальника повідомлення про готовність продукції або непостачання постачальником продукції у строки, що зазначені в договорі або у відповідному додатку до договору, покупець після спливу 7 робочих днів з моменту закінчення строку поставки продукції має право виставити штраф постачальнику у розмірі 80000,00 грн. в односторонньому порядку, про що покупець зобов`язаний письмово повідомити постачальника, а постачальник зобов`язаний сплатити покупцеві зазначений штраф. (а.с.14-16).

В Специфікації до цього договору ( додаток №1) сторони погодили, що належним до поставки обладнанням є Шахтно-модульна зерносушарка ЗШ 20 із зазначеними технічними характеристиками та основними вузлами та агрегатами; вартість встановлена сторонами в розмірі 980 000, 40 грн. ( в т.ч.: ПДВ - 163 333, 40 грн.). В п.1. Специфікації сторони погодили, що строк поставки продукції - 35 робочих днів з моменту надходження авансового платежу на розрахунковий рахунок постачальника, при умові виконання покупцем вимог розділу 4 договору та додатків №1, 2.; допускається дострокова поставка та оплата продукції; при достроковій поставки покупець зобов`язаний виконати оплату другого платежу (п.4.4. договору) на протязі 10 (десяти) банківських днів з моменту виставлення постачальником відповідного рахунку, до відвантаження продукції . Відвантаження продукції виконується тільки після отримання постачальником платежів згідно п.4.4. договору.

Відповідно до п.2. Специфікації , покупець зобов`язаний виконати платежі згідно «Графіку Платежів» , зазначеному в Додатку №2 до договору. Кінцева сплата за продукцію виконується покупцем на протязі 5 банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі продукції. (п.3. Специфікації). Не допускається відмова покупця від оплати або отримання продукції; у випадку несвоєчасної оплати продукції постачальник не несе відповідальності за прострочення поставки продукції (п.4. Специфікації).

Згідно п.6 Специфікації , постачальник зобов`язався забезпечити прибуття своїх представників у місце встановлення продукції ( Україна, Житомирська область, с. Булдичів, вул. Чапаєва, б.69) для виконання робіт по встановленню (монтажу) та пуско-налагодженню продукції на протязі 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання повідомлення покупця про готовність продукції до встановлення (т.1., а.с.18-19).

В додатку №2 до договору «Графік платежів» сторони погодили, що покупець зобов`язаний здійснити платежі за продукцію за даним договором наступним чином:

1) авансовий платіж - в розмірі 600000,00грн. , впродовж 5 банківських днів після

підписання договору;

2) другий платіж - в розмірі 300000, 00 грн., впродовж 5 банківських днів з моменту отримання покупцем повідомлення про готовність продукції до відвантаження та до відвантаження продукції;

3) кінцевий платіж - в розмірі 80000, 40грн., впродовж 5 банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі продукції.

Згідно п. 1. Графіку платежів, покупець зобов`язався виконати платежі згідно даному графіку; допускається дострокова поставка та оплата за продукцію; відвантаження товару виконується тільки після повної оплати другого платежу; не допускається відмова покупця оплатити та прийняти виготовлену продукцію (т.1, а.с.20).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму ( ст.655 ЦК України ).

Звертаючись до ПП «Альфа.Інвест» із позовом про стягнення 552 232, 42 грн. (в т.ч.: 72 200,00 грн. - штрафних санкцій за несвоєчасну поставку продукції та 480 032,42 грн. - збитків ( упущеної вигоди ), позивач - ТОВ «Романів Ін Агро» , правонаступником якого є Приватне підприємство «Метагро» посилався на те, що відповідачем були порушені зобов`язання щодо строків та комплектності поставки продукції, а також строки установлення (монтажу) та пуско - наладки продукції, що відповідно до умов договору є підставою для нарахування та стягнення штрафу та пені за період з 05.10.16р. по 05.04.17р., а також стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки внаслідок непоставки товару у визначений строк, позивач не мав змоги довести насіння соняшника, яке він повинен був поставити, до необхідного рівня вологості, що в свою чергу, вплинуло на ціну даного насіння.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач в порушення умов договору №10/08/16 від 10.08.16р. не здійснив в повному обсязі другий платіж на користь відповідача згідно п.4.4. договору та графіку платежів покупця в розмірі 300 000,00грн., а тому, враховуючи умови п.4.5. договору, у відповідача не настав строк виконання зобов`язання з поставки продукції, а відтак, відповідач безпідставно нарахував відповідачу штрафні санкції за несвоєчасну поставку продукції .

Відмовляючи у стягненні збитків у вигляді упущеної вигоди, суд першої інстанції виходив з того, що згідно висновків судової економічної експертизи документально підтвердити поставку позивачем - ТОВ «Романів Ін Агро» на користь ПАТ «МЗВКК» в період з 01.08.16р. по 28.04.17р. соняшника (ДСТУ 7011:2009 урожаю 2016 року) з наднормативними показниками вологості, наведеними позивачем у «Реєстрі документів по закупці зернових» (т.1, а.с.46-48) та «Бухгалтерській довідці - розрахунку» (т.1, а.с.49-53) не надається за можливе.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

За правилами ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності із ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.(ст.525 ЦК України).

Згідно приписів ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання; при зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту; сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону; у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі; якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок. Згідно з ч.2. ст. 613 ЦК України, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно п. 4.1. договору продукція постачається у строки, погоджені між сторонами у відповідних додатках до договору; постачальник розміщує замовлення на виготовлення продукції тільки після отримання авансового платежу в розмірі 600 000, 00 грн. , відповідно до графіку платежів покупця ( додаток №2 до договору).

Згідно додатку № 2 до договору, авансовий платіж у сумі 600 000 грн. повинен бути здійснений покупцем протягом 5 банківських днів після підписання Договору.

З матеріалів справи вбачається, що 16.08.2016 року позивачем на підставі платіжного доручення сплачено на користь відповідача 600 000 грн. авансового платіжу.

Згідно графіку платежів ( додаток № 2), покупець повинен сплатити другий платіж у сумі 300000 грн. протягом 5 банківських днів з моменту отримання покупцем повідомлення про готовність Продукції до відвантаження, до відвантаження продукції.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що постачальник повідомляє покупця або його уповноваженого представника про готовність продукції за допомогою факсимільного зв`язку ( електронної пошти, факсового повідомлення, телефонограми та інше).

Проте, відповідач не надав жодного доказу того, що ним було повідомлено покупця про готовність продукції до відвантаження, що б зобов`язало покупця здійснити другу частини оплати за договором у сумі 300 000 грн.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про те, що у відповідача не настав строк виконання зобов`язання з поставки продукції, оскільки позивач в порушення умов договору №10/08/16 від 10.08.16р. не здійснив в повному обсязі другий платіж на користь відповідача в розмірі 300 000,00грн., помилковими, такими, що не відповідають умовам договору та фактичним обставинам справи.

Відповідно до п. 6.2. договору, у випадку не поставки або недопоставки в строк узгодженого обсягу продукції, а також у випадку несвоєчасного та/або не у повному обсязі виконання постачальником робіт по встановленню та пуско - наладці продукції (п 5.2. договору) постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,05 % від вартості продукції за кожний день прострочки.

Оскільки відповідач згідно специфікації не здійснив поставку продукції у встановлений строк ( до 5.10.2016 року), покупець нарахував неустойку за період прострочки з 05.10.2016 по 05.04.2017 року у розмірі 88200грн. ( 980 000 х 180 днів х 0,05%)

Згідно п. 6.6. договору, у випадку неотримання покупцем від постачальника повідомлення про готовність продукції або непостачання постачальником продукції у строки, що зазначені в договорі або у відповідному додатку до договору, покупець після спливу 7 робочих днів з моменту закінчення строку поставки продукції має право виставити штраф постачальнику у розмірі 80000,00 грн. в односторонньому порядку, про що покупець зобов`язаний письмово повідомити постачальника, а постачальник зобов`язаний сплатити покупцеві зазначений штраф.

З матеріалів справи вбачається, що позивач листами повідомив відповідача про застосування в односторонньому порядку штрафу у сумі 80 000 грн. та нарахування пені у сумі 16 000 грн., а усього на 96 000 грн., та відповідно про зменшення суми другого платежу на цю суму.

При цьому, колегія суддів вважає неправильним оцінку суду першої інстанції оплати позивачем другого платежу у сумі 204 000 грн., з огляду на наступне.

Дійсно, з матеріалів справи вбачається, що позивач 1 листопада 2016 року та 9 листопада 2016 року здійснив оплату на користь відповідача 204 000 грн.

Згідно Додатку № 1 до договору - Специфікація, вбачається, що сторони допускають дострокову поставку і оплату продукції ( а.с. 18 т.1), а тому оплата позивачем 204 000 грн. свідчить саме про добровільність його дій щодо здійснення другого платежу незважаючи на невиконання відповідачем умов договору щодо повідомлення про готовність товару до відвантаження та порушення кінцевого строку поставки товару - протягом 35 робочих днів з моменту надходження авансового платежу на р/р постачальника, тобто, до 5.10.2016 року.

Таким чином, позивач не порушив умови договору в частині здійснення другого етапу оплати за товар у сумі 300000 грн., оскільки він не був повідомлений про виготовлення товару та його відвантаження, а оплата 204 000 грн. за вирахуванням штрафу та пені, свідчить саме про його добросовісність у господарських правовідносинах.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача щодо стягнення на його користь 72 200 грн. штрафу за порушення п. 6.2 та 6.6. Договору (88 200 грн. нарахована неустойка за прострочку поставки - 16000 грн. ( зменшена сума другого платежу), а тому в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вимог позивача в цій частині.

Щодо вимог позивача про стягнення 480 032,42 грн. - збитків ( упущеної вигоди), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог позивача в цій частині, но з інших мотивів.

Так, суд першої інстанції відмовив у стягненні збитків з огляду на їх недоведеність, оскільки згідно висновків судової економічної експертизи документально підтвердити поставку позивачем - ТОВ «Романів Ін Агро» на користь ПАТ «МЗВКК» в період з 01.08.16р. по 28.04.17р. соняшника (ДСТУ 7011:2009 урожаю 2016 року ) з наднормативними показниками вологості, наведеними позивачем у «Реєстрі документів по закупці зернових» (т.1, а.с.46-48) та «Бухгалтерській довідці - розрахунку» (т.1, а.с.49-53) не надається за можливе.

Разом з цим, колегія суддів зазначає наступне.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано шкоду, має право на її відшкодування. Однак, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (шкода), причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

При цьому встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність є причиною, а збитки, яких зазнала потерпіла особа, - наслідком такої протиправної поведінки. Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Як вбачається з п 1.2 умов договору, номенклатура, ціна, кількість та строки поставки обладнання зазначені в Додатку № 1 до даного договору, який є його невід`ємною частиною.

Згідно Додатку № 1 до договору, строк поставки шахтно-модульної зерносушарки ЗШ20 - протягом 35 робочих днів з моменту надходження авансового платежу на розрахунковий рахунок постачальника ( а.с. 13).

Як встановлено судом, 16.08.2016 року позивачем на підставі платіжного доручення сплачено на користь відповідача 600 000 грн. авансового платіжу, тому строк поставки обладнання - до 5.10.2016 року.

Відповідно до п. 3.5 договору, монтаж продукції повинен бути здійснений відповідачем в строк не пізніше 180 днів з моменту поставки, тобто, не пізніше 5.04.2017 року.

28 жовтня 2016 року між позивачем - ТОВ Романів Ін Агро та ПАТ МЗВКК був укладений договір поставки, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених Договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію власного виробництва - соняшник, ДСТУ 7011:2009 урожаю 2016 року, базова вартість договору 3 200 000 гр., з показниками вологості не більше 8%.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що якщо постачальник проводить поставку товару з рівнем вологості не більше 15% та смітної домішки не більше 8% - вартість послуг по прийманню, зменшенню вологості та місту сміттєвої домішки за рахунок покупця.

Відповідно до п. 5.3 Договору, партії товару з показниками якості щодо вологості та сміттєвої домішки, які перевищують показники, визначені в п. 5.2 договору, або мають інші невідповідності відносно вимог ДСТУ 7011:2009 щодо якості товару, приймаються зі знижкою ціни або даний товар підлягає поверненню постачальнику. Сторони погодили, що розмір знижки становить суму вартості послуг по доведенню товару до базисних показників, вказаних в п. 5. 2 договору: приймання - 15,60 грн. в т.ч. ПДВ, сушка - 38,40 грн. в т.ч. ПДВ, очистка - 15,00 грн. в т.ч. ПДВ.

З Реєстру документів по закупівлі зернових, наданих позивачем у якості доказу заподіяння збитків внаслідок поставки зерна з наднормативними показниками вологості, вбачається, що на виконання умов даного договору, позивач поставив ПАТ МЗВКК партії зерна протягом листопада- грудня 2016 року, у тому числі з наднормативними показниками вологості ( а.с. 46).

Разом з цим, колегія суддів вважає, що відповідач не має нести відповідальність за нараховані позивачем збитки за договором поставки зерна, укладеним з ПАТ МЗВКК , оскільки за умовами договору поставки зерносушарки, укладеним з ПП Альфа. Інвест , останній повинен здійснити монтаж зерносушарки у строк до 5.04.2017 року, а тому відсутній причинно-наслідковий зв`язок між збитками, заподіяними позивачу поставкою ним зерна з наднормативними показниками вологості у період з листопада по грудень 2016 року, тобто, ще до спливу остаточного строку для монтажу зерносушарки та несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки зерносушарки.

З огляду на вищезазначене, відсутні підстави для задоволення вимог позивача в цій частині.

Таким чином, оскільки господарський суд Дніпропетровської області неповно встановив обставини справи, дав неналежну правову оцінку доказам, рішення господарського суду Дніпропетровської області підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення на користь позивача штрафних санкції у сумі 72 200 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Метагро»- задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2019 у справі № 910/20136/17- скасувати.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Альфа.Інвест» ( вул.Леніна, буд.67-б, м.Кривий Ріг, 50000, ідентифікаційний код 34063147) на користь Приватного підприємства Метагро ( вул. Центральна, буд.69, с.Булдичів, Романівський район, Житомирська область, 13041, ідентифікаційний код 40485862) штрафні санкції у сумі 72200 грн. та судові витрати у сумі 1083 грн. за подання позовної заяви до суду першої інстанції та 1624,50 грн. за подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 19.11.2019року.

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя О.Г.Іванов

Суддя М.О.Дармін