Рішення від 30.10.2019 по справі 905/1262/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.10.2019р. Справа №905/1262/19

за позовом: Публічного акціонерного товариства Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409 (85103, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Соборності, буд.1, код ЄДРПОУ 03113911)

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, код ЄДРПОУ 32382598)

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна (04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, 40, код ЄДРПОУ 20782312)

про стягнення 23565,16 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання Клименко Ю.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

Згідно із ст.216 ГПК України в засіданні суду 30.10.2019р. оголошувалась перерва з 11:25 год. по 16:30 год.

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409 , м.Костянтинівка звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант , м.Київ про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 23565,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на безпідставну відмову Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант , як страховика винної у дорожньо-транспортній пригоді особи, у виплаті страхового відшкодування на користь Публічного акціонерного товариства Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409 , що зумовило звернення позивача до суду з розглядуваним позовом.

Нормативно позивач посилався на приписи ст.ст.989, 999, ч.2 ст.1187, ст.1194 Цивільного кодексу України, ст.ст.5, 6, 9, 22-32, 34, 35, 36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , п.5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка затверджена наказом №142/5/2092 від 24.11.2003р. Міністерства юстиції України, а також правову позицію, яка викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 04.07.2018р. у справі №755/18006/15-ц.

Ухвалою суду від 16.07.2019р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/1262/19, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач у відзиві №03/2775 від 02.08.2019р. проти задоволення позову заперечував з посиланням на те, що транспортний засіб - Skoda Fabia НОМЕР_1 станом на 15.09.2018р. був застрахований не тільки Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант (поліс №АМ/4502764), але і Приватним акціонерним товариством Страхова компанія ПЗУ Україна згідно із страховим полісом №АК/7618807.

Виходячи з того, що, за твердженням відповідача, поліс №АК/7618807 був укладений раніше полісу №АМ/4502764, а страхувальник забезпеченого транспортного засобу не повідомляв Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант про діючі договори страхування, поліс №АМ/4502764 є нікчемним, внаслідок чого позовні вимоги не підлягають задоволенню. Нормативно відповідач посилався на приписи ч.2 ст.215, ст.981, п.3 ч.1 ст.989 Цивільного кодексу України, а також правову позицію, яка викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.04.2018р. у справі №910/24068/16.

З цих підстав у клопотанні №03/2776 від 07.08.2019р. Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант просило залучити до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Приватне акціонерне товариство Страхова компанія ПЗУ Україна .

Аналогічне за змістом клопотання надійшло до господарського суду 02.09.2019р. (вих. №03/3089 від 28.08.2019р.).

У відповіді б/н від 06.09.2019р. на відзив Публічне акціонерне товариство Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409 проти тверджень Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант заперечувало та наполягало на задоволенні позову. Позивач наголошував на пріоритетності норм спеціального Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів по відношенню до Цивільного кодексу України, на яку посилається відповідач стверджуючи про нікчемність полісу №АМ/4502764. На думку позивача, оскільки ст.32 вказаного закону містить вичерпний перелік випадків, коли шкода не відшкодовується, а обставини, що наведені у ст.989 Цивільного кодексу України до відповідних випадків не віднесені, то відповідач безпідставно ухиляється від виплати страхового відшкодування.

Одночасно, Публічне акціонерне товариство Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409 вказувало, що наявність у базі Моторного (транспортного) страхового бюро України полісу №АК/7618807 свідчить лише про відчуження транспортного засобу та зміну його власника. Новий власник ОСОБА_1 , укладаючи 04.07.2018р. договір про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів із Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант не знав та не міг знати про раніше укладені договори страхування. Крім того, позивач зазначав про відсутність підстав, на його думку, для залучення до участі у розгляді справи Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна .

Згідно з ухвалою суду від 13.09.2019р. розгляд справи №905/1262/19 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство Страхова компанія ПЗУ Україна .

Третя особа пояснень щодо позову або відзиву не надала.

16.09.2019р. від відповідача надійшли заперечення №03/3354 від 12.09.2019р. на відповідь на відзив, які приймаються судом до уваги незважаючи на те, що підписані представником Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант за довіреністю без надання доказів наявності у такого представника статусу адвоката, оскільки ці заперечення надіслані до суду 12.09.2019р., тобто, до переходу суду до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

У наведеній заяві по суті спору Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант з посиланням на приписи ст.989 Цивільного кодексу України, п.17.3 ст.17, п.п.20.1.1-20.1.2 ст.20 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів просило у задоволенні позову відмовити.

У поясненнях б/н від 23.10.2019р. Публічне акціонерне товариство Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409 наполягало на задоволенні позову, а також зазначало, що заперечуючи проти позовних вимог з підстав наявності нібито іншого, раніше оформленого полісу страхування у Приватному акціонерному товаристві Страхова компанія ПЗУ Україна (№АК/7618807) відповідач повинен був довести належними доказами факт свідомого укладення власником транспортного засобу - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , як страхувальником, відносно одного й того ж транспортного засобу - Skoda Fabia НОМЕР_1 двох полісів страхування з різними страховими компаніями - Приватним акціонерним товариством Страхова компанія ПЗУ Україна та Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант , що відповідачем не здійснено.

Ухвалою від 15.10.2019р. господарським судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.10.2019р.

Представник позивача у судовому засіданні 30.10.2019р. з розгляду справи по суті позовні вимоги підтримав, а також зазначив, що за відсутності у Публічного акціонерного товариства Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409 інформації про встанвлену полісом №АМ/4502764 франшизу на час звернення з позовом до суду, позивачем не було враховано її розмір при визначенні заявленої до стягнення суми страхового відшкодування. Після оголошеної у судовому засіданні з розгляду справи по суті перерви представник позивача не з`явився (присутність обов`язковою не визнавалась).

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання 30.10.2019р. з розгляду справи по суті не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені судом належним чином.

В силу норм ст.42 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Разом з тим, положення ст.43 цього кодексу України зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Приписи вказаних норм процесуального права розповсюджують свою дію на третіх осіб згідно з ч.5 ст.50 Господарського процесуального кодексу України.

Як визначено у ч.1 ст.202 зазначеного нормативно-правового акту, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п.2 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 216 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду оголосити перерву або відкласти розгляд справи по суті. При цьому, це є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність у судовому засіданні представників відповідача і третьої особи та нез`явлення після оголошеної у судовому засіданні з розгляду справи по суті перерви представника позивача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

15.09.2018р. о 05 год. 50 хвил. на автошляху Покровськ-Бахмут-Михайлівка Т-05-04 60 км + 650 м відбулось зіткнення транспортних засобів: 1. БАЗ А079.14, державний номер НОМЕР_2 , за кермом якого перебував ОСОБА_2 , 2. Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_3 , про що складено довідку про дорожньо-транспортну пригоду №10271 від 15.09.2018р. виконуючого обов`язки начальника сектору ГУНП в Донецькій області, капітана поліції Мотуз О.С.

У розділі Дані про транспортні засоби вказаної довідки зазначено зокрема, про те, що автомобіль Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1 , 2012 року випуску належить ОСОБА_1 , поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ТДВ СК Альфа-Гарант №АМ/4502764 до 03.07.2019р., автобус БАЗ А079.14, державний номер НОМЕР_2 , 2010 року випуску належить ПАТ Костянтинівське АТП 11409 , поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності АТ СГ ТАС №АМ/7120196 до 21.11.2018р.

З огляду на попередні висновки, які наявні у вказаній довідці, дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок неправомірних дій ОСОБА_3

Наявність вини ОСОБА_3 у зіткненні автомобілів підтверджена вироком від 02.04.2019р. Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області по справі №233/1229/19.

Згідно з відомостями, які наявні у Єдиному державному реєстрі судових рішень та не заперечуються сторонами чи третьою особою, зазначений судовий акт не оскаржувався в апеляційному та касаційному порядку і набрав законної сили в порядку норм ст.532 Кримінального процесуального кодексу України.

19.09.2019р. позивач, як потерпіла особа, звернувся до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яка відбулась 15.09.2019р.

02.10.2018р. позивач отримав лист №12/2687 від 25.09.2018р. Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант , згідно з яким відповідач зазначав, що не має правових підстав для здійснення виплати страхового відшкодування за шкоду, завдану у зв`язку з пошкодженням автомобіля БАЗ А079.14, державний номер НОМЕР_2 . В якості підстави для відмови страхова компанія посилалась на нікчемність полісу №АМ/4502764 у зв`язку із тим, що автомобіль Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1 , раніше застрахований Приватним акціонерним товариством Страхова компанія ПЗУ Україна на підставі полісу №АК/7618807.

Листом №190 від 02.11.2018р. Публічне акціонерне товариство Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409 запросило відповідача взяти участь у технічному огляді транспортного засобу марки БАЗ А079.14, державний номер НОМЕР_2 , призначеному на 14.11.2018р. за визначеною у листі адресою.

Представник Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант за запрошенням позивача для огляду транспортного засобу не з`явився.

Виходячи зі змісту висновку №213/18 експертного автотоварознавчого дослідження від 20.11.2018р., складеного судовим експертом Синельником А.І. (свідоцтво №15 від 03.07.2015р.) вартість матеріального збитку, спричиненого володільцю автобуса БАЗ А079.14, державний номер НОМЕР_2 , становить 23565,16 грн з ПДВ.

Виходячи з того, що на вимогу позивача Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант не здійснило відшкодування вартості матеріального збитку, заподіяного потерпілій особі, Публічне акціонерне товариство Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409 звернулось до суду з розглядуваним позовом.

В свою чергу, відмова у здійсненні відповідної виплати мотивована нікчемністю полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/4502764, виданого Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант , оскільки страхувальник не виконав вимог ст.989 Цивільного кодексу України та ст.17 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів щодо повідомлення страховика про інші договори страхування.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним .

Згідно з абзацом першим ч.2 ст.215 вказаного нормативно-правового акту недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За приписами ст.981 Цивільного кодексу України договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Відповідно до п.3 ч.1 ст.989 Цивільного кодексу України, страхувальник зобов`язаний при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об`єкта, який страхується (аналогічні положення містяться в п.17.3 ст.17 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ). Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об`єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним.

Отже, чинне законодавство дозволяє страхувальнику укладати декілька договорів страхування одного об`єкта з різними страховиками. У разі наявності на момент укладення договору страхування іншого чинного договору страхування того ж самого об`єкта від тих саме ризиків, страхувальник зобов`язаний повідомити про це страховика. Невиконання такого обов`язку тягне за собою нікчемність нового договору страхування. Тож, саме по собі існування двох договорів страхування не створює обставин нікчемності будь-якого з них.

Разом з тим, у разі зміни власника забезпеченого транспортного засобу договір страхування зберігає чинність до закінчення строку його дії. У разі відчуження забезпеченого транспортного засобу права та обов`язки страхувальника переходять до особи, яка прийняла такий транспортний засіб у свою власність (п.п.20-1, 20-2 ст.20-1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Як свідчать матеріали справи, на підставі полісу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант №АМ/4502764 був застрахований наступний транспортний засіб: марка/модель: Skoda Fabia, державний номер: НОМЕР_1 , VIN-код: НОМЕР_3 .

При цьому, згідно із полісом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна №АК/7618807 відбулось страхування такого транспортного засобу: марка/модель: Skoda Fabia, державний номер: НОМЕР_4 , VIN-код: НОМЕР_3 .

За приписами п.1.4 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка затверджена наказом №385 від 24.06.2010р. Міністерства транспорту та зв`язку України, VIN-код (Vehicle Identification Number) - це ідентифікаційний номер транспортного засобу, який є структурованим поєднанням буквено-цифрових символів, присвоюється виробником транспортного засобу з метою його ідентифікації та наноситься на кузов транспортного засобу.

Тобто, зважаючи на VIN-код транспортних засобів, за вказаними полісами відбулось забезпечення одного і того самого об`єкту. При цьому, зміна номерного знаку могла бути обумовлена зміною власника автомобіля.

Відповідно до наявних у матеріалах справи витягів з бази даних МТСБУ, поліси №АМ/4502764 та №АК/7618807 були чинними станом на 15.09.2018р. - дату, коли трапилась дорожньо-транспортна пригода.

Як зазначалось вище, у лист №12/2687 від 25.09.2018р. Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант вказувало, що не має правових підстав для здійснення виплати страхового відшкодування за шкоду, завдану у зв`язку з пошкодженням автомобіля БАЗ А079.14, державний номер НОМЕР_2 . В якості підстави для відмови страхова компанія посилалась на нікчемність полісу №АМ/4502764 у зв`язку із тим, що автомобіль Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1 , раніше застрахований Приватним акціонерним товариством Страхова компанія ПЗУ Україна на підставі полісу №АК/7618807, про відповідач не був повідомлений. З аналогічних підстав відповідач заперечував проти задоволення позову під час розгляду справи.

Надаючи оцінку вищенаведеним твердженням відповідача, суд зазначає про наступне:

За приписами ч.ч.1, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.74 вказаного Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, виходячи з того, що діючим законодавством не заборонено укладання декількох договорів страхування відносно одного транспортного засобу, зважаючи на зміст заперечень відповідача, Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант має бути доведено, що страховик не знав та не міг знати про наявність іншого (раніше укладеного) договору страхування.

В силу норм п.1 ч.1 ст.988 Цивільного кодексу України страховик зобов`язаний ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування. Доказів повідомлення страхувальника про наслідки невиконання п.3 ч.1 ст.989 Цивільного кодексу України, п.17.3 ст.17 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідачем в обґрунтування своєї правової позиції до матеріалів справи не представлено.

Наразі, встановлюючи обов`язок для страхувальника щодо повідомлення страховика про інші договори страхування, укладені щодо об`єкта, який страхується (п.3 ч.1 ст.989 Цивільного кодексу України), законодавець не визначив певної форми такого повідомлення, що разом з тим, не створює для страховика, як професійного учасника ринку, перешкод у письмовому засвідченні наявності або відсутності відповідного факту з метою набуття можливості посилатись на такі обставини.

При цьому, обізнаність відповідача про існування іншого договору страхування підтверджується безпосередньо змістом листа №12/2687 від 25.09.2018р. Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант , у відповідності до якого інформацію про наявність обставин страхування автомобіля Skoda Fabia, державний номер НОМЕР_1 , на підставі полісу №АК/7618807 Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна відповідач отримав з Централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України.

Проте, вказана база даних дозволяє здійснити пошук за критеріями державний номер транспортного засобу та номер полісу ОСЦПВ . Тобто, не маючи інформації про попередні номери транспортного засобу або полісу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія ПЗУ Україна відповідач не міг з`ясувати відомості, на які посилався в якості підстави для відмови у здійсненні страхового відшкодування.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, з огляду на вищенаведене, за висновками суду, відповідачем не доведено в порядку норм ст.ст.13, 74 Господарського процесуального кодексу України, що страхувальник не повідомив Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант про інші договори страхування, внаслідок чого відсутні підстави вважати договір №АМ/4502764 нікчемним.

Посилання відповідача на правову позицію, яка викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.04.2018р. у справі №910/24068/16 не приймаються судом до уваги, з огляду на висновки суду щодо обізнаності відповідача про інший (раніше укладений) договір страхування.

В силу норм ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 990 цього кодексу України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком (аналогічні положення містяться в ст.25 Закону України Про страхування ).

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів порядку (п.35 постанови Великої Палати Верховного суду від 04.07.2018р. у справі №755/18006/15-ц).

За приписами п.22.1 ст.22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

В силу норм ч.2 ст.1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно із ст.29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Одночасно, відповідно до п.12.1 ст.12 вказаного закону України страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Виходячи з того, що згідно із п.2 полісу №АМ/4502764 було встановлено ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну у розмірі 50000 грн та франшизу в сумі 2000 грн, за висновками суду, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість в сумі 21565,16 грн (23565,16 грн - 2000 грн).

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовної заяви Публічного акціонерного товариства Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 23565,16 грн.

У позовній заяві Публічним акціонерним товариством Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409 викладено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, пов`язаних з розглядом цієї справи, згідно з яким позивач очікує понести витрати, відшкодування яких просить покласти на відповідача, а саме:

- на правничу допомогу - 6390 грн;

- на проведення експертного товарознавчого дослідження - 1770 грн;

- по сплаті судового збору - 1921 грн.

Як зазначено у позовній заяві, витрати на правничу допомогу станом на дату подання позову становлять 6210 грн. Очікуваний розмір судових витрат на правничу допомогу, пов`язаних з розглядом цієї справи, що будуть понесені у майбутньому орієнтовно складає 13500 грн та відповідає наступному розрахунку:

- підготування заяв по суті та з процесуальних питань - 5 годин * 900 грн за одну годину = 4500 грн;

- представництво інтересів Публічного акціонерного товариства Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409 в судовому засіданні - 6 судових засідань * 1500 за одне засідання = 9000 грн.

За змістом клопотання б/н від 24.10.2019р. та доданих до нього документів загальний обсяг понесених позивачем витрат на правничу допомогу у справі складає 11640 грн, з огляду на збільшення витрат на правничу допомогу на 5250 грн.

У запереченнях №03/3085 від 28.08.2019р. Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант просило суд залишити без задоволення клопотання б/н від 27.08.2019р. представника позивача Бабіч В.О. про компенсацію судових витрат на правову допомогу з посиланням на відсутність у матеріалах справи акту приймання-передачі наданих послуг та необґрунтованість заявленої позивачем та адвокатом вартості послуг з посиланням на первинні документи.

З приводу заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 11640 грн, господарський суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ч.1 ст.126 вказаного кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність ).

При цьому, згідно з ч.ч.4, 5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог ч.4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п.95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015р., п.п. 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009р., п.80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006р., п.88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28.11.2002р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

До позовної заяви додано копію договору б/н від 31.05.2019р. про надання правничої допомоги, укладеного між Адвокатським об`єднанням Декстра (АО) та Публічним акціонерним товариством Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409 (клієнт), за змістом п.1.1 якого його предметом є надання адвокатами АО усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у господарському суді Донецької області, судах апеляційної та касаційної інстанції у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП (стягнення суми страхового відшкодування).

Сторони домовились, що вартість послуг АО наданих клієнту, в тому числі щодо виконання пункту 2.1.1 цього договору (збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як докази у справі) визначається на підставі звіту витраченого часу адвоката АО з розрахунку 1 година - 900 грн, вартість представництва інтересів клієнта у судовому засіданні (участь адвоката АО у судовому у судовому засіданні) з урахуванням територіальної віддаленості господарського суду Донецької області (м.Харків) по відношенню до розташування робочого місця адвоката (м.Слов`янськ) складає 1500 грн за кожне судове засідання незважаючи на його тривалість (п.4.2 вказаного договору).

У складі позовних матеріалів позивач представив суду також копії додаткової угоди №1 від 04.07.2019р., звіту витраченого часу адвоката б/н від 03.07.2019р.

28.08.2019р. позивач надав суду копію рахунку №111 від 15.08.2019р. за договором б/н від 31.05.2019р., платіжного доручення №1540 від 16.08.2019р. на суму 6390 грн. У письмових поясненнях б/н від 11.10.2019р., які надійшли на адресу господарського суду 15.10.2019р., позивач зазначив, що у призначенні платежу платіжного доручення №1540 від 16.08.2019р. було допущено механічну описку у реквізитах договору. Публічне акціонерне товариство Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409 підтвердило, що витрати позивача на правничу допомогу здійснюються на підставі договору про надання правничої допомоги б/н від 31.05.2019р. та додаткових угод до нього, інший правочин в межах цієї справи з Адвокатським об`єднанням Декстра не укладався.

28.10.2019р. позивачем до матеріалів справи було також представлено суду копію додаткової угоди №2 від 23.10.2019р. до договору б/н від 31.05.2019р. про надання правничої допомоги, звіту витраченого часу адвоката б/н від 22.10.2019р., рахунку на оплату №127 від 23.10.2019р., платіжного доручення №1742 від 23.10.2019р. на суму 5250 грн.

Виходячи зі змісту додаткових угод №1 від 04.07.2019р., №2 від 23.10.2019р., звітів витраченого часу адвоката б/н від 03.07.2019р., б/н від 03.07.2019р., заявлена до стягнення з відповідача та відшкодована клієнтом сума витрат складається з наступного:

- зустріч з клієнтом з метою з`ясування фактичних обставин справи та отримання пояснень стосовно предмета спору (31.05.2019р.) - 450 грн,

- надання правового аналізу предмету та підставам позовної заяви. Аналіз законодавства, яке становить правове підґрунтя спірних правовідносин на предмет обґрунтованості позовних вимог (06.06.2019р.) - 1350 грн,

- проведення аналізу наявних письмових доказів на предмет їх належності та достатності, а також встановлення кола додаткових письмових доказів, що стосуються предмета доказування (06.06.2019р.) - 540 грн,

- складання і надіслання адвокатського запиту на адресу Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант (11.06.2019р. - 12.06.2019р.) - 450 грн,

- підготування позовної заяви та виготовлення додатків до неї (02.07.2019р. - 03.07.2019р.) - 3600 грн,

- ознайомлення з матеріалами справи (15.10.2019р.) - 450 грн,

- підготування додаткових пояснень у справі за наслідками ознайомлення з матеріалами справи (22.10.2019р.) - 1800 грн,

- представництво клієнта в судових засіданнях (15.10.2019р. та 30.10.2019р.) - 3000 грн.

Зважаючи на вищенаведене, твердження відповідача щодо відсутності підстав для відшкодування витрат позивача на правничу допомогу за рахунок Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант не приймаються судом до уваги.

Отже, витрати на правничу допомогу в сумі 11640 грн підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам. При цьому, судом враховано, що відповідач не звертався до суду з клопотанням про зменшення витрат на правничу допомогу в порядку норм ч.ч.5, 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, витрати позивача з проведення експертного товарознавчого дослідження на суму 1770 грн не є судовими витратами у розумінні норм господарського процесуального законодавства, внаслідок чого не підлягають відшкодування позивачу за рахунок відповідача в межах розгляду цієї справи в порядку норм глави 8 Господарського процесуального кодексу України. Проте, Публічне акціонерне товариство Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409 не позбавлено права та можливості звернутись до суду з матеріально-правовою вимогою про стягнення цих коштів з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант на користь заявника позову.

Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1921 грн, сплачений позивачем на підставі платіжного доручення №1331 від 06.06.2019р., підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 126, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409 , м.Костянтинівка до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант , м.Київ про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 23565,16 грн - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Альфа-Гарант (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, код ЄДРПОУ 32382598) на користь Публічного акціонерного товариства Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409 (85103, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Соборності, буд.1, код ЄДРПОУ 03113911) суму страхового відшкодування у розмірі 21565,16 грн, а також судовий збір - 1757,96 грн та витрати на правничу допомогу - 10652,10 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову - відмовити.

Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано 30.10.2019р.

Повний текст рішення складено та підписано 11.11.2019р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.О.Паляниця