Ухвала від 23.03.2020 по справі 905/1262/19

УХВАЛА

23 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 905/1262/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Стратієнко Л.В., Ткач І.В.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант"

на рішення Господарського суду Донецької області

(суддя Паляниця Ю.О.)

від 30.10.2019

та постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий - Гетьман Р.А., судді - Дучал Н.М., Терещенко О.І.)

від 11.02.2020

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Костянтинівське автотранспортне підприємство 11409"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант",

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"

про стягнення 23 565,16 грн,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до ТДВ "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про стягнення розмірі 23 565,16 грн страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставною відмовою відповідача, як страховика винної у дорожньо-транспортній пригоді особи, виплатити страхове відшкодування на користь позивача.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 30.10.2019 у справі № 905/1262/19, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2020, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 21 565,16 грн, 10 652,10 грн витрат на правничу допомогу та судовий збір. В частині стягнення 2 000,00 грн у позові відмовлено.

Господарський суд Донецької області дійшов висновку про відсутність підстав вважати договір № АМ/4502764 нікчемним, оскільки відповідач не довів, що страхувальник не повідомив Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про інші договори страхування.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про необґрунтованість та непідтвердженість належними та достатніми доказами посилань відповідача.

Суди виходили з того, що:

1) матеріали справи не містять доказів щодо:

- укладення договорів страхування не тільки із ТДВ "Страхова компанія "Альфа-Гарант", але й раніше з ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" саме страхувальником ОСОБА_1 ;

- укладання ОСОБА_1 договору страхування із ПрАТ "СК "ПЗУ України", і обізнаності страхувальника - ОСОБА_1 про існування договору страхування із ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" з іншої особою стосовно автомобіля Skoda Fabia, VIN-код: НОМЕР_1 та неповідомлення цієї інформації ТДВ "Страхова компанія "Альфа-Гарант";

2) матеріали справи не містять полісу № АК/7618807, виданого ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна", з якого можливо було б встановити дату укладення договору, з`ясувати, чи передувала ця дата укладенню договору з ТДВ "Страхова компанія "Альфа-Гарант";

3) матеріали справи містять лист № 12/2687 від 25.09.2018, з якого вбачається, що ТДВ СК "Альфа-Грант", у відповідь на заяву про страхове відшкодування Константинівському АТП 11409, повідомляє про існування договору страхування із ПрАТ СК "ПЗУ". Тому суди дійшли висновку, що ТДВ СК "Альфа-Гарант" було обізнано про існування договору страхування.

Крім того, суд апеляційної інстанції, у мотивувальній частині постанови зазначив, що постанови Верховного Суду щодо тлумачення норми 989 Цивільного кодексу України, на які посилається скаржник, прийнято за наслідком розгляду спорів з підстав не аналогічних даному, за різних фактичних обставин, у зв`язку з чим висновок про нікчемність договору страхування в даному випадку - відсутній.

27.02.2020 ТДВ "Страхова компанія "Альфа-Гарант " звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Донецької області від 30.10.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 у справі № 905/1262/19 до Верховного Суду, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Касаційну скаргу обґрунтовано неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм пункту 3 частини 1 статті 989 Цивільного кодексу України, та пунктів 20.1.1, 20.1.2 статті 20 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Заявник з посиланням на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суд від 09.01.2019 у справі № 759/2328/16-ц, а також у справах № 910/24068/16, № 910/1322/15, № 910/9164/19, № 761/16781/17 стверджує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки судами попередніх інстанцій ухвалено судові рішення без урахування сталої правозастосовчої практики щодо пункту 3 частини 1 статті 989 Цивільного кодексу України, згідно з якою визнаня недійсним договору страхування на об`єкт страхування, що вже застрахований, не вимагається, оскільки такий договір страхування є нікчемним.

Ретельно вивчивши матеріали справи та касаційної скарги, Верховний суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справа, що є розглядається, є малозначною, оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до пункту 9 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на те, що встановлені судами першої та апеляційної інстанцій фактичні обставини у цій справі відрізняються від обставин у справах № 759/2328/16-ц, № 910/24068/16, № 910/1322/15, № 910/9164/19, № 761/16781/17, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо пункту 3 частини 1 статті 989 Цивільного кодексу України.

З огляду на відсутність підстав, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись частиною 5 статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 905/1262/19 за касаційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" на рішення Господарського суду Донецької області від 30.10.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2020.

2. Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" на рішення Господарського суду Донецької області від 30.10.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 у справі № 905/1262/19 разом з доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий І. Кондратова

Судді Л. Стратієнко

І. Ткач