Рішення

від 15.11.2019 по справі 523/10978/19

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/10978/19

Провадження №2/523/3966/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" листопада 2019 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі :

головуючого судді - Аліна С.С.

при секретарі - Вовкович І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування безпідставно набутого майна ( коштів),-

Встановив:

До Суворовського районного суду м. Одеси надійшов уточнений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутого майна, саме коштів у розмірі 665 000 доларів США, що еквівалентно згідно курсу НБУ складає у розмірі 16 292 500 ( шістнадцять мільйонів двісті дев`яносто дві тисячі п`ятсот) гривен.

Обгрунтовує свої вимоги тим, що позивачка ОСОБА_1 , та її чоловік ОСОБА_3 , інвестували кошти та успішно співпрацювали з Одеськими фірмами ТОВ Одеса - Інпроект та Фінансовий дім , також приймали участь у будівництві Житлового комплексу Орфей . керівником вказаних комерційних структур є ОСОБА_2 .

В червні-липні 2008 року відповідач ОСОБА_2 отримав від позивачки ОСОБА_1 кошти у розмірі 665 000 доларів США, на придбання офісного приміщення в цьому ж будинку по АДРЕСА_1 , де позивачка разом з її чоловіком планували облаштувати офіс їхньої фірми.

В серпні 2017 року відповідач ОСОБА_2 підписав з позивачкою ОСОБА_1 гарантійний лист, в якому гарантував, про те, що на ім`я позивачки ОСОБА_1 будуть оформлені документи про право на власність на 1\3 частини нежитлових приміщень офісу №1, загальною площею 192,3 кв.м., основною площею 151,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка ОСОБА_1 в позовній заяві , посилаючись на ст.1212ЦК України, вказує про те, що по теперішній час відповідач ОСОБА_2 своїх зобов`язань перед позивачкою не виконав, безпідставно отримав кошти у розмірі 665 000 доларів США від позивачки ОСОБА_1 , також не виконав жодних дій щодо оформлення документів на ім`я позивачки ОСОБА_1 про право на власність на 1\3 частини нежитлових приміщень офісу №1, загальною площею 192,3 кв.м., основною площею 151,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

З цих підстав, з метою захисту своїх цивільних прав та конституційних прав, позивачка ОСОБА_1 вимушена була звернутися до суду з вищевказаним позовом.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена судом належним чином. Звернулася до суду з письмовою заявою про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить суд позовні вимоги задовольнити ( арк.сп.46);

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

У зв`язку з викладеним, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, який був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280-282 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов є обґрунтованим, є доказаним, тому підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, про те, що 25 серпня 2017року відповідач ОСОБА_2 підписав та видав гарантійний лист, який міститься в матеріалах справи ( арк.сп.7-8);

Відповідно до тексту гарантійного листа, який укладений та підписаний, між позивачкою ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_2 , видно, що ОСОБА_2 , директор ТОВ Одеса-Інтерпроект , засновник ТОВ Хімсан , який є власником нежитлових офісних приміщень за адресою: АДРЕСА_1 (свідоцтво про право власності видане Одеською міською радою від 25.02.2009 року на підставі договору № Т-22/25 про часткову участь від 07.07.2006року и акту прийому-передачі офісних приміщень від 12.08.2008р. /САС № 636179/ на підставі розписок, які складені від його імені від 02.07.2008р. та від 04.08.2008року, підтверджує отримання ним від ОСОБА_5 коштів у розмірі 665 000 тисяч доларів США, що згідно курсу Нацбанку України складає у розмірі 3 115 609 грн.

Цим же листом, 25 серпня 2017року відповідач ОСОБА_2 , видав та підписав у письмовому вигляді гарантію, про те, що на ім`я позивачки ОСОБА_5 будуть оформлені документи (технічний паспорт, свідоцтво про право власності, які підтверджують її право власності на 1\3 частину нежитлових приміщень офісу №1, загальною площею 192,3 кв.м.,основною площею 151,1 кв.м., які відображені в технічному паспорті від 27.01.2009 року, і розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Оформеленням вищевказаних документів буде займатися директор ТОВ Фінансовий дім ОСОБА_6 , який також є співзасновником ТОВ Хімсан , оплата якому здійснена також з грошових коштів наданих ОСОБА_4 .

В силу ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, повязаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, повязаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте згодом відпала.

Позивачка ОСОБА_1 , посилаючись на ст. 1212 ЦК України, просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 безпідставно отримані ним грошові кошти у розмірі 665 000 тисяч доларів США, що згідно курсу Нацбанку України складає у розмірі 16 292 500 ( шістнадцять мільйонів двісті дев`яносто дві тисячі п`ятсот) гривен.

Положення глави 83 ЦК застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

1) необхідно, щоб одна особа набула (зберегла) майно за рахунок іншої;

2) необхідно, щоб набуття майна однією особою за рахунок іншої особи відбулось без достатньої правової підстави, передбаченої законом або угодою. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, або коли підстава, на якій було набуте або збережене майно, на момент набуття або збереження існувала, але згодом відпала.

Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що для з`ясування, чи набула особа відповідного зобов`язання, визначеного ст. 1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов`язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для отримання майна.

Тобто, головною умовою для можливого звернення до будь-якої особи з вимогами про повернення безпідставно набутого майна - є факт набуття або збереження такого майна (в даному випадку - грошових коштів) саме цією особою.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства ( Colder v. the United Kingdom ), п. п. 28 - 36. Series A № 18 ). Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом .

Згідно ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Із матеріалів справи вбачається, про те, що ОСОБА_2 набув у власність грошові кошти в сумі 665 000 доларів США, які отримані ним від позивачки ОСОБА_1 , без жодних на те підстав, оскільки ОСОБА_2 , не будучи власником офісних приміщень по АДРЕСА_1 , отримав від ОСОБА_1 грошові кошти і фактично не маючи намірів та можливостей придбати на ім`я ОСОБА_1 вищевказані приміщення, ввів її в оману щодо способу оформлення таких правовідносин, відмовивши їй від укладення нотаріально посвідченого попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна і видавши їй натомість письмові розписки про отримання грошових коштів, які складені в довільній формі.

Відповідно до письмової довідки про інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за № 1643335222 від 20.04.2019року, вбачається про те, що Приватна виробничо-комерційна фірма Хімсан є власником нежитлових приміщень офісу № 1, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (арк.сп.16-17);

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідач ОСОБА_2 не набув правових підстав для отримання коштів від позивачки ОСОБА_1 у розмірі 665 000 доларів США, тому суд вважає, що відповідно до ст. 1212 ЦК України, підлягають стягненню з ОСОБА_2 безпідставно набуті ним кошти у розмірі 665 000 доларів США, що еквівалентно згідно курсу НБУ складає у розмірі 16 292 500 ( шістнадцять мільйонів двісті дев`яносто дві тисячі п`ятсот) гривен на користь позивачки ОСОБА_1 .

Судом встановлено, як вбачається із доказів які містяться в матеріалах справи про те, що відповідач ОСОБА_2 , по теперішній час, не виконав свої зобов`язання перед позивачкою ОСОБА_1 , відповідно до гарантійного листа та письмової гарантії від 25.08.202017 року, саме: не оформив належним чином на ім`я позивачки ОСОБА_5 документи (технічний паспорт, свідоцтво про право власності, які підтверджують її право власності на 1\3 частину нежитлових приміщень офісу №1, загальною площею 192,3 кв.м.,основною площею 151,1 кв.м., які відображені в технічному паспорті від 27.01.2009 року, і розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки, під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не грунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 року в справі № 6-88цс13 та від 24 вересня 2014 року № 6-122 цс 14 який відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов`язковим для всіх судів України.

В даному випадку будь-яка правова підстава для набуття майна (грошових коштів) ОСОБА_2 відсутня, оскільки останній не є власником офісних приміщень по АДРЕСА_1 , не є особою уповноваженою ОСОБА_1 на вчинення певних дій щодо придбання таких приміщень у власність, не є особою, яка має відповідні правові підстави для продажу таких приміщень на ринку нерухомості в м. Одесі, не є особою, з якою ОСОБА_1 пов`язують будь-які договірні правовідносини щодо передачі йому грошових коштів в рахунок виконання певного зобов`язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про Національний банк України офіційний валютний курс - курс валюти, офіційно встановлений Національним банком України як уповноваженим органом держави.

Згідно з ч. 1ст. 36 цього Закону Національний банквстановлює офіційний курс гривні до іноземних валют та оприлюднює його.

Частинами 1, 2 ст. 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до письмової довідки про офіційний курс гривні, щодо іноземних валют, вбачається про те, що кус долара США складає у розмірі 2 451 гривен, яка міститься в матеріалах справи ( арк.сп.88-89);

Відповідно до положень ч.2 ст. 192 ЦК іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Порядок та правила використання іноземної валюти на території України на сьогодні встановлені Декретом від 19 лютого 1993 р. № 15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю (далі Декрет № 15-93), Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України (затверджено постановою Правління Національного банку України (далі НБУ) від 30 травня 2007 р. № 200; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 червня 2007 р. за № 656/13923), Положенням про порядок здійснення операцій з чеками в іноземній валюті на території України (затверджено постановою Правління НБУ від 29 грудня 2000 р. № 520; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 лютого 2001 р. за № 152/5343) та іншими документами.

Згідно зі ст. 524 ЦК зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України в гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Разом з тим, незалежно від фіксації еквівалента зобов`язання в іноземній валюті, згідно з частинами 1 та 2 статті 533 ЦК грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо в зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Зважаючи на зміст зазначеної статті та беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про стягнення грошової суми в іноземній валюті із зазначенням в резолютивній частині рішення розміру суми, що підлягає стягненню у іноземній валюті з вказівкою на конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу.

Відповідно до ст. ст. 76 - 83 ЦПК України, доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1 ) письмовими, речовими і електронними доказами; 2 ) висновками експертів; 3 ) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При таких обставинах, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування безпідставно набутого майна (коштів) підлягають задоволенню, та підлягають стягненню з ОСОБА_2 безпідставно набуті ним кошти у розмірі 665 000 доларів США, що еквівалентно згідно курсу НБУ складає у розмірі 16 292 500 ( шістнадцять мільйонів двісті дев`яносто дві тисячі п`ятсот) гривен на користь позивачки ОСОБА_1 .

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 9 605 гривен.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5,10,11,12,13,76-83,89,141,263-265,280-282; 354-355 ЦПК України, ст. 11, 16,192,202-203, 524,523-526,1212 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування безпідставно набутого майна ( коштів ) - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІНН НОМЕР_1 ) безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 665 000 ( шістсот шістдесят п`ять тисяч ) доларів США, що еквівалентно та згідно курсу НБУ складає у розмірі 16 292 500 ( шістнадцять мільйонів двісті дев`яносто дві тисячі п`ятсот) гривен.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІНН НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 9 605 гривен.

Копію заочного рішення направити сторонам по справі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Повний текст рішення складено та підписано 19.11.2019 року.

Суддя: Аліна С.С.