Рішення

від 19.11.2019 по справі 200/12272/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2019 р. Справа№200/12272/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрмехмонтаж (код ЄДРПОУ 32496183, 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Шадринська, 11)

до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 5 червня 2019 року № 0004401413

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Укрмехмонтаж звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 5 червня 2019 року № 0004401413.

Ухвалою від 17 жовтня 2019 року суд відкрив провадження по справі та ухвалив про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та одночасно витребував у відповідача належним чином засвідчені копії податкові інформації, акти перевірки, тощо (при наявності), які стали підставою до висновків податкового органу щодо нереальності здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентами, витяг з АІС Податковий блок додаток 5 по всім контрагентам позивача за податковими періодами за якими податковим органом встановлено порушення.

Ухвалою від 11 листопада 2019 року суд клопотання представника Головного управління ДПС у Донецькій області про заміну позивача в адміністративній справі № 200/12272/19-а - задовольнив та замінив відповідача - Головне управління ДФС у Донецькій області на правонаступника - Головне управління ДПС у Донецькій області у справі № 200/12272/19-а. 8 листопада 2019 року відповідач також надав до суду відзив на позовну заяву без надання будь-яких доказів по справі.

Ухвалою від 11 листопада 2019 року суд відмовив Головному управлінню ДПС у Донецькій області у задоволенні заяви про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі № 200/12272/19-а.

За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Позивач не погоджується з висновками, фактами та даними, викладеними в акті перевірки, вважає його таким, що містить в собі невірні тлумачення фактичних обставин його господарської діяльності та чинного законодавства України, а тому прийняте на його основі оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню. Також позивач зазначає про наявність усіх первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з контрагентами ТОВ ПАЛЛАДА ІНВЕСТ , ТОВ РІАЛ-С , ТОВ РІДКОДУБ (ТОВ АЛІВІО ), ТОВ ЕМІ ГРУП , ТОВ ВІЗА ЕНЕРДЖИ . Зазначає, що реальність господарських операції між позивачем з контрагентами обумовлено вчиненням правочинів, спрямованих на досягнення господарської мети, економічної доцільності, а також використанням отриманих товарів у подальшій діяльності підприємства, що підтверджується первинними та бухгалтерськими документами.

Відповідач у наданому відзиві на позовну заяву заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, зазначає про відповідність спірного податкового повідомлення-рішення вимогам чинного законодавства, вважає відсутнім підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ ПАЛЛАДА ІНВЕСТ , ТОВ РІАЛ-С , ТОВ РІДКОДУБ (ТОВ АЛІВІО ), ТОВ ЕМІ ГРУП , ТОВ ВІЗА ЕНЕРДЖИ .

Позивач до суду надав відповідь на відзив відповідача, в якому зазначає, що за спірний період між позивачем та його контрагентами відбулися господарські операції за укладеними договорами, отримані ТМЦ та результати робіт належним чином оформлені, суми податку на додану вартість віднесені до податкового кредиту на підставі належним чином оформлених податкових накладних. За період господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентами, останні були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платником податку на додану вартість, установчі та реєстраційні документи не визнавались недійсними. Згідно до даних, наведених у додатках до адміністративного позову, підтверджується зв`язок руху активів позивача по придбанню у контрагентів товарів, та те, що укладені договори спрямовані саме на реальне настання правових наслідків. Посилання податкового органу на податкові інформації, згідно яким не встановлено факту взаємодії контрагентів позивача із іншими суб`єктами господарювання по ланцюгу постачання, а отже й на відсутність факту реального здійснення господарських операцій є безпідставними, так як недобросовісність учасників господарських правовідносин в ланцюгу постачання товарів (послуг) не може слугувати підставою для притягнення до юридичної відповідальності суб`єкта господарювання, який виконав зобов`язання по правочинам та по сплаті податку на додану вартість в ціні придбаного товару. Крім того, вказана інформація не є безумовною підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від знаходження його за юридичною адресою, фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю Укрмехмонтаж зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 32496183, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формування, перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДФС у Донецькій області (Краматорське відділення).

Судом встановлено, що у період з 24 квітня 2019 року по 3 травня 2019 року на підставі направлень на перевірку від 24 квітня 2019 року № 1050, № 1051, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 ПК України, на підставі наказу від 23 квітня 2019 року № 750 податковим органом була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками: ТОВ ПАЛЛАДА ІІ1ВЕСТ за травень 2016 року, ТОВ РІАЛ-С ГРУП за серпень 2016 року, ТОВ РІДКОДУБ (на дату здійснення взаємовідносин ТОВ АЛІВІО ) за листопад та грудень 2016 року, ТОВ ЕМІ ГРУП (за листопад 2016 року, ТОВ ВІЗА ЕНЕРДЖИ (на дату здійснення взаємовідносин ТОВ МАЕРС ) за грудень 2016 року, січень та лютий 2017 року, за результатами якої був складений акт від 10 травня 2019 року № 451/05-99-14-13/32496183 (надалі - акт перевірки).

За результатами перевірки податковим органом встановлено допущення позивачем порушень податкового законодавства, зокрема, підпункту 14.1.181 пункту 14.1. статті 14, пункту 198.1. пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму 322812 грн., в тому числі у декларації з податку на додану вартість за травень 2016 року на суму 41181 грн. за серпень 2016 року на суму 29620 грн. за листопад 2016 року на суму 46650 грн. за грудень 2016 року на суму 46468 грн. за січень 2017 року на суму 30872 грн. за лютий 2017 року на суму 128023 грн.

За висновками акту перевірки встановлено порушення пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198 ПК України та застосовано штрафні (фінансові) санкції (нарахована пеня) на підставі пункту 123.1 статті 123 ПК України, у зв`язку з цим з підпунктом 54.3.2, 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 5 червня 2019 року № 0004401413, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 403515 грн. 50 коп., з яких за податковим зобов`язанням на суму 322812 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 80703 грн. 50 коп.

8 липня 2019 року за вихідним № 090 позивачем до ДФС України була надана скарга на податкове повідомлення-рішення від 5 червня 2019 року.

9 вересня 2019 року ДПС України було прийнято рішення про результати розгляду скарги, яким податкове повідомлення-рішення від 5 червня 2019 року № 0004401413 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Так, судом встановлено, що 22 грудня 2016 року між позивачем як покупцем та ТОВ МАЕРС як постачальником був укладений договір поставки № 22/12-16, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю товар згідно специфікації до договору, а покупець зобов`язаний належним чином прийняти та оплатити товар.

Відповідно до специфікації № 1 від 22 грудня 2016 року до договору від 22 грудня 2016 року позивачем було придбано черепиця Шафір з комплектом та рукав кісневий на загальну суму 103500 грн., у тому числі ПДВ на суму 86250 грн.

Відповідно до специфікації № 2 від 27 грудня 2016 року до договору від 22 грудня 2016 року позивачем було придбано пакет пароперегрівника 1 ступені для правого котла ПК-20-4 на загальну суму 75573 грн. 96 коп., у тому числі ПДВ на суму 12595 грн. 66 коп.

На виконання умов договору від 22 рудня 2016 року позивачем були отримані видаткові, податкові накладні від 27 грудня 2016 року № 68 на суму 75573 грн. 96 коп., у тому числі ПДВ на суму 12595 грн. 66 коп., № 67 на суму 103500 грн., у тому числі ПДВ на суму 17250 грн. Крім того, факт виконання договору від 22 грудня 2016 року підтверджується рахунками-фактурою від 22 грудня 2016 року № 67, від 27 грудня 2016 року № 68, прибутковими накладними від 21 грудня 2016 року № ПН-0000249, від 21 грудня 2016 року № ПН-0000250. В рахунок оплати за поставлений товар позивач перерахував у повному розмірі за період з 23 грудня 2016 року по 14 лютого 2017 року грошові кошти в розмірі 179073 грн.96 коп., про що свідчить звіти про дебітові і кредитові операції.

Отриманий товар, а саме рукав кісневий та пакет пароперегрівника 1 ступені для парового котла був використаний позивачем при виконанні робіт за укладеним з ТОВ Краматорський феросплавний завод за договором підряду від 21 вересня 2016 року № 2203/02-16, що підтверджується копією довідки про вартість виконаних робіт та актом приймання виконаних робіт за червень 2017 року. Черепиця шафір з комплектом було використано на власні потреби позивача.

Судом встановлено, що 17 січня 2017 року між позивачем як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю МАЕРС як постачальником був укладений договір поставки № 17/01-17, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю товар згідно специфікації до договору, а покупець зобов`язаний належним чином прийняти та оплатити товар.

Відповідно до специфікації № 1 від 17 січня 2017 року до договору від 17 січня 2017 року позивачем було придбано трубу 32*4,0 сталь 20 на загальну суму 92616 грн., у тому числі ПДВ на суму 15436 грн.

На виконання умов договору від 17 січня 2017 року позивачем були отримані видаткові, податкові накладні від 17 січня 2017 року № 43 на суму 92616 грн., у тому числі ПДВ на суму 15436 грн. Крім того, факт виконання договору від 17 січня 2017 року підтверджується рахунком-фактурою від 17 січня 2017 року № 43, прибутковою накладною від 17 січня 2017 року № ПН-0000021. В рахунок оплати за поставлений товар позивач перерахував у повному розмірі за період 1 лютого 2017 року - 14 лютого 2017 року грошові кошти в розмірі 92616 грн., про що свідчить звіти про дебітові і кредитові операції.

Отриманий товар був використаний позивачем при виконанні робіт за укладеним з ТОВ Краматорський феросплавний завод договором підряду від 21 вересня 2016 року № 2203/02-16, що підтверджується копією довідки про вартість виконаних робіт та актом приймання виконаних робіт за червень 2017 року.

30 січня 2017 року між позивачем як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю МАЕРС як постачальником був укладений договір поставки № 30/01-17, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю товар згідно специфікації до договору, а покупець зобов`язаний належним чином прийняти та оплатити товар.

Відповідно до специфікації № 1 від 30 січня 2017 року до договору від 30 січня 2017 року позивачем було придбано трубу 32*4,0 сталь 20 на загальну суму 92616 грн., у тому числі ПДВ на суму 15436 грн.

На виконання умов договору від 30 січня 2017 року позивачем були отримані видаткові, податкові накладні від 30 січня 2017 року № 113 на суму 92616 грн., у тому числі ПДВ на суму 15436 грн. Крім того, факт виконання договору від 30 січня 2017 року підтверджується рахунком-фактурою від 30 січня 2017 року № 113, прибутковою накладною від 30 січня 2017 року № ПН-0000018. В рахунок оплати за поставлений товар позивач перерахував за період 14 лютого 2017 року - 3 березня 2017 року грошові кошти в розмірі 281272 грн. 89 коп., про що свідчить звіти про дебітові і кредитові операції.

Отриманий товар був використаний позивачем при виконанні робіт за укладеним з ТОВ Краматорський феросплавний завод договором підряду від 21 вересня 2016 року № 2203/02-16, що підтверджується копією довідки про вартість виконаних робіт та актом приймання виконаних робіт за червень 2017 року.

6 лютого 2017 року між позивачем як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю МАЕРС як постачальником був укладений договір поставки № 06/02-17, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю товар згідно специфікації до договору, а покупець зобов`язаний належним чином прийняти та оплатити товар.

Відповідно до специфікації № 1 від 6 лютого 2017 року до договору від 6 лютого 2017 року позивачем було придбано трубу 32*4,0 сталь 20, ф32*4,0 сталь 12*1МФ, пакет водяного економайзера для парового котла ПК-20-4, пакет ширмового пароперегрівника 1 степені для парового котла ПК-20-4 на загальну суму 673546 грн. 98 коп., у тому числі ПДВ на суму 112257 грн. 83 коп.

На виконання умов договору від 6 лютого 2017 року позивачем були отримані видаткові, податкові накладні від 7 лютого 2017 року № 19 на суму 94950 грн., у тому числі ПДВ на суму 15825 грн., № 17 на загальну суму 673546 грн. 98 коп., утому числі ПДВ на суму 112257 грн. 83 коп. Крім того, факт виконання договору підтверджується рахунком-фактурою від 7 лютого 2017 року № 18, № 17, прибутковими накладними від 7 лютого 2017 року № ПН-0000022, № ПН-0000023.

Факт використання придбаних товарів у своїй господарській діяльності підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт та витрати за січень 2017 року, за липень 2017 року, актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 року, підсумковою відомістю ресурсів за об`єктом паровий котел ПК-20-4 ст№7.

28 листопада 2016 року між позивачем як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю АЛІВІО як постачальником був укладений договір поставки № 28/11-16, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю товар згідно специфікації до договору, а покупець зобов`язаний належним чином прийняти та оплатити товар.

Відповідно до специфікації № 1 від 28 листопада 2016 року до договору від 28 листопада 2016 року позивачем було придбано пакет пароперегрівника 1 ступені для парового котла ПК-20-4 на загальну суму 144277 грн. 56 коп., у тому числі ПДВ на суму 24046 грн. 26 коп.

На виконання умов договору від 28 листопада 2016 року позивачем були отримані видаткові, податкові накладні від 28 листопада 2016 року № 60 на суму 144277 грн. 56 коп., у тому числі ПДВ на суму 24046 грн. 26 коп. Крім того, факт виконання договору підтверджується рахунком-фактурою від 28 листопада 2016 року № 60, прибутковою накладною від 28 листопада2016 року № ПН-0000244. Розрахунок за отриманий товар було здійснено у безготівковій формі, про що свідчить виписка з банку за 6 грудня 2016 року.

12 грудня 2016 року між позивачем як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю АЛІВІО як постачальником був укладений договір поставки № 12/12-16, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю товар згідно специфікації до договору, а покупець зобов`язаний належним чином прийняти та оплатити товар.

Відповідно до специфікації № 1 від 12 грудня 2016 року до договору від 12 грудня 2016 року позивачем було придбано електроди АНО-4д. 4мм, костюм зварювальника, центра тор для стиковки на загальну суму 99732 грн., у тому числі ПДВ на суму 16622 грн.

На виконання умов договору від 12 грудня 2016 року позивачем були отримані видаткові, податкові накладні від 12 грудня 2016 року № 2 на суму 99732 грн., у тому числі ПДВ на суму 16622 грн. Крім того, факт виконання договору підтверджується рахунком-фактурою від 12 грудня 2016 року № 2, прибутковою накладною від 12 грудня 2016 року № ПН-0000248. Розрахунок за отриманий товар було здійснено у безготівковій формі, про що свідчить виписка з банку за 6 грудня 2016 року та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку.

Факт використання придбаних товарів у своїй господарській діяльності підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт та витрати за лютий 2017 року, підсумковою відомістю ресурсів за об`єктом заміна ділянок пароперегрівника котлоагрегату № 6, особовою карткою обліку спецодягу та інших засобів індивідуального захисту, актом списання від 30 грудня 2016 року № СпТ-000067. Отриманий товар був використаний позивачем при виконанні робіт за укладеним з ТОВ Краматорськтеплоенерго договором підряду від 10 лютого 2011 року №10/02-11.

8 листопада 2016 року між позивачем як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕМІ ГРУП як постачальником був укладений договір поставки № 08/11-16, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцю товар згідно специфікації до договору, а покупець зобов`язаний належним чином прийняти та оплатити товар.

Відповідно до специфікації № 1 від 8 листопада 2016 року до договору від 8 листопада 2016 року позивачем було придбано монтажно-тяговий механізм 3200 кг, таль на загальну суму 101779 грн. 49 коп., у тому числі ПДВ на суму 16963 грн. 25 коп. Відповідно до специфікації № 2 до договору від 8 листопада 2016 року позивачем було придбано пояс монтажний посилений на загальну суму 33840 грн., у тому числі ПДВ на суму 5640 грн.

На виконання умов договору позивачем були отримані видаткові, податкові накладні від 8 листопада 2016 року № 110802 на суму 101779 грн. 49 коп., у тому числі ПДВ на суму 16963 грн. 25 коп., від 8 листопада 2016 року № 110803 на загальну суму 33840 грн., у тому числі ПДВ на суму 5640 грн. Крім того, факт виконання договору підтверджується рахунком-фактурою від 8 листопада 2016 року № 110802, № 11083, прибутковою накладною від 8 листопада 2016 року № ПН-0000231. Розрахунок за отриманий товар було здійснено у безготівковій формі, про що свідчить виписка з банку за 1 грудня 2016 року, за 16 листопада 2016 року та оборотно-сальдовою відомістю по рахунку за період з 1 листопада 2016 року по 31 грудня 2016 року.

Факт використання придбаних товарів у своїй господарській діяльності підтверджується актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, наказом від 29 вересня 2017 року № 49/1 про проведення річної інвентаризації, інвентаризаційним описом від 9 жовтня 2017 року, відомістю нарахування амортизації за грудень 2016 року, керівництвом з експлуатації до поясу монтажного посиленого.

5 серпня 2016 року між позивачем як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю РІАЛ-С ГРУР як підрядником був укладений договір підряду № 05/08-16, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик, своїми силами та обладнанням, із матеріалів підрядника виконати та здати замовнику закінчені підрядні роботи, а саме капітальний ремонт котлоагрегата БКЗ-160-100ПТ0ст.№6 із заміною вставок пароперегрівника ширмового ІІ ступені, ст.№9-повітропідігрівника. В свою чергу замовник зобов`язується надати підряднику фронт підрядних робіт, прийняття від підрядника закінчені роботи та оплатити їх.

На виконання умов договору позивачем були отримані видаткові, податкові накладні від 13 вересня 2016 року № 19 на суму 89168 грн. 40 коп., у тому числі ПДВ на суму 14861 грн. 40 коп., від 8 вересня 2016 року № 18 на суму 64868 грн.40 коп., у тому числі ПДВ на суму 10811 грн. 40 коп. Крім того, факт виконання договору підтверджується рахунком-фактурою від 8 вересня 2016 року № 0908/01, від 13 вересня 2016 року № 0913/01, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 8 вересня 2016 року № ОУ-0908/01, від 3 вересня 2016 року № ОУ-0913/01. В рахунок оплати за виконані роботи позивач перерахував грошові кошти, про що свідчить виписка з банку.

Факт використання придбаних товарів у своїй господарській діяльності підтверджується довідками про вартість виконаних робіт та витрати за вересень 2016 року, актом приймання виконаних робіт № 0913/01 за вересень 2016 року, № 0908/13.

15 серпня 2016 року між позивачем як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю РІАЛ-С ГРУР як підрядником був укладений договір підряду № 05/08-16, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик, своїми силами та обладнанням, із матеріалів підрядника виконати та здати замовнику закінчені підрядні роботи, а саме капітальний ремонт котлоагрегата БКЗ-160-100ПТ0ст.№6 із заміною вставок пароперегрівника ширмового ІІ ступені, ст.№9-повітропідігрівника, ремонт котлоагрегата ст.№5. В свою чергу замовник зобов`язується надати підряднику фронт підрядних робіт, прийняття від підрядника закінчені роботи та оплатити їх.

На виконання умов договору позивачем були отримані видаткові, податкові накладні від 26 вересня 2016 року № 137 на суму 58155 грн. 28 коп., у тому числі ПДВ на суму 9692 грн. 55 коп., від 26 вересня 2016 року № 135 на суму 118734 грн. 71 коп., у тому числі ПДВ на суму 19789 грн. 12 коп., від 26 вересня 2016 року № 134 на суму 51016 грн. 40 коп., у тому числі ПДВ на суму 8502 грн. 73 коп., від 28 вересня 2016 року № 136 на суму 536552 грн. 53 коп., у тому числі ПДВ на суму 89425 грн. 42 коп. Крім того, факт виконання договору підтверджується рахунком-фактурою від 28 вересня 2016 року № 0928/01, від 26 вересня 2016 року № 0926/01, № 0926/09, № 0926/11, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 26 вересня 2016 року № ОУ-0926/01, від 28 вересня 2016 року № ОУ-0928/01, від 26 вересня 2016 року № ОУ0926/10. В рахунок оплати за виконані роботи позивач перерахував грошові кошти, про що свідчить виписка з банку.

Факт використання придбаних товарів у своїй господарській діяльності підтверджується довідками про вартість виконаних робіт та витрати за вересень 2016 року, актом приймання виконаних робіт № 0928/01 за вересень 2016 року, № 0926/11, № 0926/10, № 0926/09, № 0926/11, договірною ціною на ремонт котлоагрегата ст.№5, що здійснюється в 2016 році.

2 серпня 2016 року між позивачем як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю РІАЛ-С ГРУР як підрядником був укладений договір підряду № 02/08-16, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик, своїми силами та обладнанням, із матеріалів підрядника виконати та здати замовнику закінчені підрядні роботи, а саме капітальний ремонт котлоагрегата БКЗ-160-100ПТ0ст.№6 із заміною вставок пароперегрівника ширмового ІІ ступені, ст.№7-повітропідігрівника з виготовленням 4-х кубів верхнього повітропідігрівника. В свою чергу замовник зобов`язується надати підряднику фронт підрядних робіт, прийняття від підрядника закінчені роботи та оплатити їх.

На виконання умов договору позивачем були отримані видаткові, податкові накладні від 25 серпня 2016 року № 222 на суму 51987 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ на суму 8664 грн. 60 коп., від 25 серпня 2016 року № 223 на суму 20635 грн. 28 коп., у тому числі ПДВ на суму 3439 грн. 21 коп. Крім того, факт виконання договору підтверджується рахунком-фактурою від 25 серпня 2016 року № 0825/04, від 25 серпня 2016 року №0825/05, сертифікатом № 30075. В рахунок оплати за виконані роботи позивач перерахував грошові кошти, про що свідчить виписка з банку.

Факт використання придбаних товарів у своїй господарській діяльності підтверджується довідками про вартість виконаних робіт та витрати за серпень 2016 року, актом приймання виконаних робіт № 0825/05 за серпень 2016 року, № 0825/04, договірною ціною на ремонт котлоагрегата ст.№7, підсумковою відомістю ресурсів до локального кошторису № 4-1-1.

5 травня 2016 року між позивачем як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю ПАЛЛАДА ІНВЕСТ як підрядником був укладений договір підряду № 10/05-16, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик, своїми силами та обладнанням, із матеріалів підрядника виконати та здати замовнику закінчені підрядні роботи, а саме капітальний ремонт котлоагрегата БКЗ-160-100ПТст.№7,9. В свою чергу замовник зобов`язується надати підряднику фронт підрядних робіт, прийняття від підрядника закінчені роботи та оплатити їх.

На виконання умов договору позивачем були отримані видаткові, податкові накладні від 25 травня 2016 року № 155 на суму 60951 грн. 43 коп., у тому числі ПДВ на суму 10158 грн. 57 коп., № 156 на суму 124085 грн. 15 коп., у тому числі ПДВ на суму 20680 грн. 86 коп., № 157 на суму 62047 грн. 30 коп., у тому числі ПДВ на суму 10341 грн. 22 коп. Крім того, факт виконання договору підтверджується рахунком на оплату від 25 травня 2016 року № 2505/022, № 2505/023, № 2505/024, актом надання послуг від 25 травня 2016 року № 537, № 538, № 539, довідками про вартість виконаних робіт та витрати а травень 2016 року, акт приймання виконаних робіт № 538, № 539, підсумковою відомістю ресурсів, договірною ціною на капітальний ремонт котлоагрегата БКЗ-160-100ПТ, ст.№9: з виготовленням 4-х кубів, локальним кошторисом № 4-1-1, сертифікатом відповідності. В рахунок оплати за виконані роботи позивач перерахував грошові кошти, про що свідчить виписка з банку.

Факт використання придбаних товарів у своїй господарській діяльності підтверджується довідками про вартість виконаних робіт та витрати за серпень 2016 року, актом приймання виконаних робіт № 0825/05 за серпень 2016 року, № 0825/04, договірною ціною на ремонт котлоагрегата ст.№7, підсумковою відомістю ресурсів до локального кошторису № 4-1-1.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі - Закон № 996). Відповідно до статті 1 Закону № 996 господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Долучені до матеріалів справи податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, та підтверджують право позивача і правильність формування ним податкового кредиту відповідно до норм Податкового кодексу України.

Як вбачається з акту перевірки, ГУ ДФС у Донецькій області направляло запити до ГУ ДФС у м. Києві від 29 грудня 2016 року № 20989/7/05-15-14-02 та від 7 квітня 2017 року № 4083/7/05-15-14-02 про проведення зустрічної звірки ТОВ АЛІВІО , але зустрічну звірку не отримали. ГУ ДФС у Донецькій області до Рівененської ОДПІ ГУ ДФС У Рівененської області направлено запит від 7 квітня 2017 року № 4124/05-15-14-02 щодо взаємовідносин ТОВ МАЕРС з позивачем за лютий 2017 року, однак відповіді не отримано. Крім того, як вбачається з акту перевірки, підставою для висновків податкового органу щодо відсутності реального характеру господарських операцій, здійснених між позивачем та контрагентами стали, зокрема, результати опрацювання податкової інформації щодо ТОВ РІАЛ-С ГРУП від 3 жовтня 2016 року № 2403/07/10-06-12-01/3310, отриманої від ГУ ДФС у Київській області, щодо ТОВ МАЕРС від 1 березня 2017 року № 673/17-12-12 ГУ ДФС у Рівененській області.

Суд зазначає, що акти чи податкові інформації не є тим самим, що і результати проведеної зустрічної звірки, які є джерелом отримання податкової інформації, що статтею 83 Податкового кодексу України визначене в якості підстави для висновків під час проведення перевірок. Сама по собі неможливість реалізації контролюючими органами визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок чи перевірок не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства платником податків. Суд також зазначає, що податковими органами взагалі не перевірялися первинні документи контрагентів позивача, внаслідок чого є безпідставним висновок щодо відсутності реальності господарських операцій.

Відповідно до статті 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 15 травня 2003 року № 755-ІV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Отже, належними та допустимими доказами відсутності платника податків за його місцезнаходженням у даному випадку є відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. На момент здійснення господарських операцій контрагенти позивача знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Доказів чи доводів того, що позивачем укладені угоди, які суперечать діючому законодавству, відповідачем не наведено. Суд також зазначає, що Податковий кодекс України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника від інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання віднесення певних сум до податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент якимось чином порушив діюче законодавство або не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Податковий кодекс України також не зобов`язує платника податків (покупця) перевіряти від яких підприємств та коли отриманий товар, що є предметом договору, платником податків (продавцем).

Вищевказані обставини та докази, які суд оцінює у їх сукупності відповідно до статті 90 КАС України, спростовують посилання відповідача щодо відсутності реального характеру у спірних господарських операціях.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність спірного податкового повідомлення-рішення від 5 червня 2019 року № 0004401413 в порядку частини 2 статті 77 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем сплачений судовий збір у сумі 6052 грн. 74 коп. відповідно до платіжного доручення від 15 жовтня 2019 року № 2708.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Укрмехмонтаж (код ЄДРПОУ 32496183, 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Шадринська, 11) до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 5 червня 2019 року № 0004401413 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 5 червня 2019 року № 0004401413, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 403515 грн. 50 коп., з яких за податковим зобов`язанням на суму 322812 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 80703 грн. 50 коп.

Стягнути з Головного управління ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укрмехмонтаж витрати по сплаті судового збору у розмірі 6052 грн. 74 коп.

Рішення ухвалене у нарадчій кімнаті 19 листопада 2019 року. Повне судове рішення складено 19 листопада 2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар