Рішення

від 08.11.2019 по справі 748/1198/19

БОБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 748/1198/19

2/729/301/19 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

08 листопада 2019 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Демченко Л.М.,

за участю секретаря Іллюши Т.Л.,

представника позивача Кручек О.О.,

відповідачки Симоненко О.А. ,

відповідачки ОСОБА_3 ,

представника відповідачки ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю ОТО Газ до державного реєстратора Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області Симоненко Олени Анатоліївни, ОСОБА_3 ; треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство Спецбудпроект , ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора,

У С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ТОВ ОТО Газ є орендарем нежитлового приміщення площею 81, 6 кв.м. та АГЗП до 10 куб. м. для заправи зрідженим газом автомобілів в м. Бобровиця Чернігівської області по вул. Незалежності 20-Г відповідно до договору оренди №1-15 від 09.12.2015 року, укладеного з ТОВ СП Спецбудпроект . Відповідно до п.п.5.1,5.6 вказаного договору він вступає в дію з дати підписання та діє до 31.12.2016 року, після закінчення строку дії договору та за відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк який раніше встановлений договором. Отже, договорів вважався поновленим з 01.01.2017 року та з 01.01.2018 року. Протягом місяця після закінчення строку дії договору ( з 31.12.2018 по 31.01.2019 р.) жодного повідомлення від ТОВ СП Спецбудпроект до ТОВ ОТО Газ не надходило. ТОВ ОТО Газ продовжує користуватися орендованим майном, справно сплачує орендну плату та виконує умови договору. Натомість ТОВ СП Спецбудпроект саме порушило п.2.2.2. договору оренди, відповідно до якого орендодавець має право відчужити предмет оренди, попередньо повідомивши про це орендаря (ТОВ ОТО Газ ), але такого повідомлення попередньо не було. Крім того, відповідно до п.2.3.1. договору оренди після закінчення строку договору або після його дострокового розірвання не пізніше двох календарних днів орендар зобов`язаний викупити предмет оренди, сплативши при цьому вартість предмету оренди, зазначенe в п.1.1 договору. Однак станом на момент підписання договору ТОВ СП Спецбудпроект не було власником вищевказаного нежитлового приміщення, а було тільки юридичною особою, яка оформила на себе декларацію про готовність об`єкта, при цьому право власності не реєструвало, що зробило неможливим його викуп орендарем. Протягом вересня-листопада 2018 року орендодавець направляв листи орендарю з повідомленням про дострокове підвищення орендної плати, про намір укласти договір з іншими орендарями, про намір використовувати об`єкт оренди в своїй господарській діяльності, з вимогами звільнити предмет оренди. У зв`язку з цим 09.01.2019 року ТОВ ОТО Газ подало позов в порядку господарського судочинства про визнання за товариством переважного права на оренду нежитлового приміщення та продовження дії договору оренди.

29.03.2019 року ТОВ ОТО Газ отримало лист від ОСОБА_3 , в якому остання повідомила, що вона є новим власником зазначеного вище нежитлового приміщення. Відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, 13.03.2019 року державним реєстратором Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області Симоненко О.А. було внесено запис про право власності № 30712258 на об`єкт нежитлового приміщення, операторську, загальною площею 81.6 кв. м в м. Бобровиця по вул.. Незалежності, 2-Г . Новим власником зазначена ОСОБА_3 , розмір частки - 1, форма власності - приватна. У відповіді на адвокатський запис державний реєстратор повідомила, що державна реєстрація права власності була проведена на підставі п.п. 41,57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Вважає, що дії державного реєстратора Симоненко О.А. про внесення запису про право власності на об`єкт нерухомого майна на ОСОБА_3 є незаконними, оскільки перелік документів, які стали підставою для виникнення права власності у ОСОБА_3 не відповідають вимогам до документів, переліченим в ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та в п. 41 Порядку про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Крім того на момент реєстрації права власності на об`єкт ОСОБА_3 не була засновником ТОВ СП Спецбудпроект . Від переходу права власності на об`єкт нерухомого майна залежить реалізація майнових прав позивача визначених у договорі оренди, так як предмет оренди зареєстровано на фізичну особу ОСОБА_3 , яка на даний час не має ніяких офіційних зв`язків з ТОВ СП Спецбудпроект .

З огляду на викладене, просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Гончарівської селищної ради Чернігівського району Симоненко О.А . про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 45976495 від 15.03.2019 року про внесення запису про право власності на об`єкт нерухомого майна, операторську, загальною площею 81,6 кв.м. по вул. Незалежності, 2г в м.Бобровиця на власника ОСОБА_3 в розмірі 1 частки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав зазначених в позові та просила їх задовольнити. Пояснивши при цьому, що державним реєстратором порушені п.п. 4,5 п. 41 та п. 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, оскільки державному реєстратору не надані документи зазначені в цих підпунктах, а також вважає, що відповідно до п. 57 Порядку, реєстратору має бути надана не довідка ТОВ СП Спецбудпроект про виконання ОСОБА_3 , вимог інвестиційного договору від 07.12.2007 року в повному обсязі, а первинні документи, що підтверджують наявність факт виконання умов вказаного договору. Також зазначила, що крім вказаного, державний реєстратор додатково порушила і вимоги п.п. 78,79 Порядку, зареєструвавши право власності без документів, вказаних в цих пунктах.

Відповідачка, державний реєстратор Симоненко О. А., у своєму відзиві на позов зазначила, що вважає його безпідставним та таким що не підлягає задоволенню. В судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила в їх задоволенні відмовити та пояснила, що під час державної реєстрації права власності за ОСОБА_3 нею було встановлено відсутність будь-яких суперечностей, обтяжень, що суперечило б нормам чинного законодавства та забороняло проведення реєстраційних дій. Також було перевірено наявність дозвільних документів на будівництво, надані відомості про кадастровий номер, місце розташування об`єкту та встановлено, що земельна ділянка по вул. Незалежності, 2г в м. Бобровиця зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Отже,керуючись ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та п.п. 18, 41, та 57 Порядку нею проведена державна реєстрація нежитлового приміщення.

Відповідачка ОСОБА_3 в своєму відзиві на позов вказала, що вважає позивача не тією особою, яка може оскаржувати реєстрацію права власності на нежитлове приміщення в м. Бобровиця по вул.. Незалежності 2-Г , так як договір оренди припинив свою дію 31.12.2018 року, а відтак з цієї дати вже не був і не є на даний час орендарем вказаного приміщення, а отже його позов безпідставний та не підлягає задоволенню. В судовому засіданні відповідачка та її представниця просили відмовити в задоволенні позову, зазначивши при цьому, що реєстрацією права власності нежитлового приміщення на ОСОБА_3 , жодним чином не порушені права позивача, оскільки державна реєстрація була проведена 15.03.2019 року, а з 31 грудня 2018 року позивач не є орендарем вказаного приміщення. Крім того, протягом двох календарних днів після закінчення дії договору, навіть не звернувся до орендодавця з вимогою щодо викупу предмету договору, як зазначено в п.п.2.3.11 договору оренди, а 09.01. 2019 року звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом до ТОВ СП Спецбудпроект про визнання переважного права на укладення договору оренди та продовження дії договору оренди. Рішення суду, яким відмовлено позивачу у задоволенні позовних вимог постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 року залишено без змін. Після підпалу приміщення, 04.06.2019 року ТОВ ОТО Газ , зібравши всі свої речі, звільнив приміщення по вул. Незалежності, 2г , у зв`язку з чим, ОСОБА_3 як власниця приміщення змінила вхідні замки. Вважають що державна реєстрація вказаного приміщення була проведена відповідно до вимог чинного законодавства і на підставі документів, які зазначені в п.41 та 57 Порядку, а доводи позивача щодо порушень державним реєстратором вимог Закону при реєстрації права власності на ОСОБА_3 надуманими та такими що не підлягають задоволенню.

Третя особа, ТОВ СП Спецбудпроект , в свої поясненнях зазначила, що 07.12. 2007 року між товариством та громадянкою ОСОБА_3 було укладено інвестиційний договір будівництва об`єкта нерухомості, а саме з будівництва складського приміщення та автомобільного газозаправного пункту по вул . Незалежності 2-Г в м. Бобровиця . Згідно з п.п. 2.8, 2.9, 2.10, договору, виконавець надає право інвестору згідно акту прийому-передачі об`єкта, право набути у приватну власність об`єкти збудовані за вищевказаною адресою та передати земельну ділянку, яка належить виконавцю в суборенду з правом переоформлення договору оренди землі на інвестора. У 2015 році ТОВ СП Спецбудпроект реконструювало складське приміщення під операторську та ввело об`єкт в експлуатацію. 09.12.2015 року між товариством та ТОВ ОТО Газ укладений договір оренди зі сплатою орендної плати 500 гривень у місяць за умови, що ТОВ ОТО Газ до 31.12.2016 року викупить предмет оренди. Однак позивач зазначеним у договорі правом не скористався, продовжував використовувати приміщення за символічну оренду плату. В зв`язку з чим у 2018 році ТОВ ОТО Газ були направлені листи щодо необхідності укладання нового договору оренди з відповідним розміром іншої орендної плати. Оскільки з останнім не було щодо цього досягнуто згоди, ТОВ СП Спецбудпроект направила листи з попередженням про наміри припинити договір з 31.12.2018 року. Отже, з 31.12.2018 року договір оренди припинений і з цього часу останній незаконно використовує об`єкти оренди та земельну ділянку, звертаючись при цьому до суду з вимогами про визнання переважного права на укладення договору оренди та продовження дії договору оренди. Відповідно до умов інвестиційного договору ТОВ СП Спецбудпроект передав Швитай В.Ю. , об`єкти інвестування, а тому з 13.03.2019 року вона є власницею операторської в м. Бобровиця по вул. Незалежності 2-Г . Державна реєстрацію проведена відповідно до чинного законодавства, а отже вимоги позивача безпідставні та такі що не підлягають задоволенню. В судове засідання представник третьої особи не з`явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі та просить в позові відмовити.

Третя особа, ОСОБА_6 також не з`явився в судове засідання, згідно наданої через канцелярію суду заяви, просить справу розглядати без його участі та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що між ТОВ ОТО Газ та ТОВ СП Спецбудпроект 09.12.2015 року було укладено договір оренди №1-15 згідно якого орендодавець передав орендарю в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 81.6 кв.м та АГЗП об`ємом до 10 метрів кубічних. В п. 5.1, 5.3 договору визначено, що він вступає в дію з дати підписання і діє до 31.12.2016 року. Договір вважається продовженим на той же строк і на тих же умовах, якщо жодна із сторін не пізніше ніж за місяць до закінчення строку його дії не заявить про небажання продовжити дію договору (а.с.19, 11). За відсутності заперечень договір з 01.01.2017 року та з 01.01.2018 року був продовжений. У 2018 році орендодавець ТОВ СП Спецбудпроект повідомляв листами орендаря про зміну розміру орендної плати та пропозицію підписати новий договір, а згодом і про небажання продовжувати дію договору та попереджено про припинення договору оренди 31.12.2018 року. Отже дія договору була припинена 31.12.2018 року. У відповідності до положень п.п. 2.3.11 п. 2.3 договору оренди, орендар ТОВ ОТО Газ зобов`язаний після закінчення строку дії договору або після його дострокового розірвання не пізніше двох календарних днів викупити предмет оренди у орендодавця сплативши при цьому вартість предмету оренди зазначеного у п. 1.1 Договору. Позивач з вимогою про викуп предмету оренди після закінчення строку дії договору до орендодавця не звертався, що було підтверджено сторонами в судовому засіданні.

Спір щодо переважного права на оренду нежитлового приміщення та продовження дії договору оренди між ТОВ ОТО Газ та ТОВ СП Спецбудпроект був предметом розгляду в порядку господарського судочинства. Так, рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.05.2019 року, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2019 року у справі за позовом ТОВ ОТО Газ до ТОВ СП Спецбудпроект про визнання переважного права на укладення договору оренди та продовження договору оренди, у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення господарського суду мотивоване тим, що спірним договором не доведено мовчазної згоди ТОВ СП Спецбудпроект на продовження строку дії договору оренди до 31.12.2019 року, так як матеріали справи містять заперечення відповідача щодо продовження договору оренди та попередження про припинення дії спірного договору 31.12.2018 року, а тому вимога позивача про продовження дії договору є безпідставною. Також суд вказав, що ТОВ ОТО Газ не надано належних доказів на підтвердження наявності підстав для визнання за ним переважного права на укладення договору оренди на новий строк щодо нежитлового приміщення площею 81.6 кв.м та АГЗП об`ємом до 10 метрів кубічних по вул. Незалежності, 2 - Г в м.Бобровиця.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №164792097 від 24.04.2019 року, державним реєстратором Гончарівської селищної ради Чернігівського району Симоненко О.А. було внесено запис про право приватної власності за ОСОБА_3 на нежитлове приміщення, операторську загальною площею 81, 6 кв.м. в м.Бобровиця Чернігівської області по вул. Незалежності 2 Г на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 45976495 від 15.03.2019 року. (а.с.14).

Згідно з вимогами п.п. 1,2, 3, 4 ч. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;наявність обтяжень прав на нерухоме майно;наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі; під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.

В підпунктах 1,2, 3, пункту 41 та пункту 57 Порядку про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року за № 1127, на підставі яких була проведена державна реєстрація, вказано, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються: документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси: для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

З дослідженої в суді реєстраційної справи видно, що державному реєстратору надано технічний паспорт на будівлю операторську по вул. Незалежності 2-Г в м. Бобровиця , інвестиційний договір будівництва об`єкта нерухомості та акт приймання передачі від 07.12.2007 року, загальні відомості про земельну ділянку, свідоцтво про відповідність збудованого об`єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил., декларація про готовність об`єкта до експлуатації, довідка № 7 від 07.03.2019 року( а.с. 122-143).

Отже, суд вважає, що державна реєстрація державним реєстратором Симоненко О.А. проведена відповідно до вищевказаних правових норм, в зв`язку з чим відсутні підстави для визнання рішення державного реєстратора протиправним та його скасування.

Доводи представника позивача, відносно того, що реєстратором порушені п.п. 4,5 п. 41 Порядку де вказано, що для державної реєстрації подаються: письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність) та договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності), щодо відсутності при реєстрації вказаних документів не заслуговують на увагу, оскільки зазначені документи не мають жодного відношення до проведення державної реєстрації вказаного вище об`єкта за ОСОБА_3 з розміром 1 частки.

Також не може бути взято до уваги твердження представника позивача, про порушення реєстратором і вимог п. 57 вказаного порядку, оскільки реєстрація проведена на підставі інвестиційного договору та довідки ТОВ СП Спецбудпроект про виконання ОСОБА_3 вимог договору перед товариством в повному обсязі. Вказані документи і підтверджують наявність факту виконання відповідних умов правочину. Даний порядок не вимагає надання реєстратору будь-яких первинних документів, як про це зазначає представник, на підтвердження виконання умов інвестиційного договору, про що зазначала в своїх пояснення і відповідач Симоненко О.А .

Також не заслуговують на увагу посилання представника позивача на порушення державним реєстратором п.п. 78, 79 Порядку, так як документи, перелічені в цих пунктах надаються для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно, розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалось із залученням коштів фізичних та юридичних осіб дані, а тому вказані пункту не можуть бути застосовані при реєстрації права власності на окреме нежитлове приміщення, яким є операторська.

Європейський суд з прав людини ( далі ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі Проніна проти України , № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до положень ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 дав визначення поняттю охоронюваний законом інтерес , який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

поняття охоронюваний законом інтерес у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям права має один і той же зміст.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Вказані положення не дозволяють оскаржувати певні обставини лише тому, що позивач вважає начебто проведенням реєстрації права власності за ОСОБА_3 порушені його права.

Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права. Порушення має бути реальним, на час звернення до суду стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально визначені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

У зв`язку з тим, що строк дії договору оренди закінчився 31.12.2018 року, до 02.01.2019 року орендарем ТОВ ОТО Газ , відповідно до п.2.3.11 договору, не здійснювалося жодних дій щодо викупу об`єкту оренди, всі правовідносини щодо оренди ТОВ ОТО Газ нежитлового приміщення по вул. Незалежності, 2 г припинені з 03.01.2019 року. Реєстрація права власності за ОСОБА_3 здійснювалася 15.03.2019 року, під час якої не виявлено будь яких суперечностей, обтяжень, які б забороняли проведення реєстраційних дій, а тому рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про внесення запису про право власності на об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення операторську по вул. Незалежності 2-Г в м. Бобровиця на ОСОБА_3 , жодним чином не порушило права позивача, оскільки ТОВ ОТО Газ не є тією особою, яка потребує захисту.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно з вимогами частини першої та третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу .

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.ч.1-3 ст. 137 ЦПК України).

Судовими витратами є оплата послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам ст. 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у ст.ст. 4,13,14,15 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність .

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачкою ОСОБА_3 надано договір про надання правничої допомоги, укладений 19.08.2019 року між адвокатом ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , в якому визначено фіксований розмір гонорару у сумі 20 000 грн., квитанцією до прибуткового касового ордеру №15 від 09.08.2019 року про сплату ОСОБА_3 7000 грн. за надання правової допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 08.11.2019 року та квитанцію до прибуткового касового ордера №19 від 07.11.2019 року про сплату ОСОБА_3 адвокату Розмовенко О.Г. 13 000 грн. за надання правової допомоги згідно з договором від 19.08.2019 року (а.с.90-92, 220-222).

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача у разі відмови в позові.

Враховуючи те, що в задоволенні позовних вимог відмовлено, відповідачкою надано розрахунок понесених нею витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідачки ОСОБА_3 понесені нею витрати у сумі 20 000 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76- 81, 82, 89, 95, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127,

У Х В А Л И В :

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю ОТО Газ до державного реєстратора Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області Симоненко Олени Анатоліївни, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ОТО Газ на користь ОСОБА_3 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Найменування сторін: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю ОТО Газ ( 17400, вул. Незалежності, буд. 2 г, м.Бобровиця, Чернігівська область, код ЄДРПОУ 40070199); відповідачі: державний реєстратор Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області Симоненко Олена Анатоліївна (15558, вул. Танкістів, 11 , смт. Гончарівське, Чернігівський район, Чернігівська область), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_5 , рнокпп НОМЕР_1 ); треті особі - товариство з обмеженою відповідальністю Спеціалізоване підприємство Спецбудпроект (17400, вул. Незалежності, 49, м.Бобровиця, Чернігівська область, код ЄДРПОУ 33190260); ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.М.Демченко