Рішення

від 08.11.2019 по справі 925/1045/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2019 року м. Черкаси справа № 925/1045/19

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від позивача: Колотило Л.М. - адвокат за довіреністю;

від відповідача: Талан В.Ф. - керівник;

від третьої особи РВ ФДМУ: Кочмар В.К. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" в інтересах Відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ" (м. Черкаси) до Черкаського державного комерційного житлово-побутового підприємства "Житлосервіс" (м. Черкаси) про стягнення 210 685,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 210 685,46 грн. з яких: 163 802,43 грн. основного боргу, 9 493,62 грн. інфляційних втрат, 2 890,38 грн. як 3 % річних та 34 499,03 грн. пені за прострочення розрахунків на підставі договору № 184 А на постачання теплової енергії від 06.10.2016, укладеного між сторонами у справі.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 04.10.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Регіональне відділення Фонду державного майна України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача листом № 199 від 11.09.2019 ( а.с. 55) позовні вимоги визнає в частині основного боргу.

Представник третьої особи вважає що позов підлягає до задоволення.

В судовому засіданні 08.11.2019 відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У відповідності до ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в їх сукупності, заслухавши доводи та пояснення представників учасників справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з такого:

З матеріалів справи вбачається наступне:

06.10.2016 між публічним акціонерним товариством "Черкаське хімволокно" (далі - Теплопостачальна організація, позивач по справі) та Черкаським державним комерційним житлово-побутовим підприємством "Житлосервіс" (далі - Споживач, відповідач по справі) було укладено договір №184 А на постачання теплової енергії ( а.с. 8-14) , у відповідності до якого Теплова організація зобов`язується постачати Споживачеві теплову енергію на межу продажу теплової енергії, а Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами в терміни та на умовах, передбачених цим Договором ( п. 1.1. договору).

Тарифи на теплову енергію, встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України є предметом узгодження між сторонами цього Договору і може здійснюватись протягом дії Договору (тарифи вказані в додатку 1 до цього Договору) ( п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 8.9 договору, Споживач до 25 числа поточного місяця у відповідності до рахунку - фактури сплачує Теплопостачальній організації суму попередньої оплати за теплову енергію поточного місяця та несплачену вартість (чи її частку) фактично спожитої теплової енергії в попередньому звітному періоді.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами частини 1 статті 714 ЦК України, яка кореспондується з частиною першою статті 275 Господарського кодексу України, встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

На виконання умов договору позивачем в період з жовтня 2018 року по квітень 2019 року було відпущено відповідачу 376,37 Гкал теплової енергії на загальну суму 503 836,90 грн.:

в жовтні 2018 року - 0,43 Гкал по тарифу 1048,34/1 Гкал+20 % ПДВ на суму 540,95 грн.;

в листопаді 2018 року - 64384 Гкал по тарифу 1048,34/1 Гкал+20 % ПДВ на суму 81569,24 грн.;

в грудні 2018 року - 84,8 Гкал по тарифу 1048,34/1 Гкал+20 % ПДВ на суму 106 679,08 грн.;

в січні 2019 року - 98,14 Гкал по тарифу 1160,14/1 Гкал+20 % ПДВ на суму 136 627,34 грн.;

в лютому 2019 року - 68,55 Гкал по тарифу 1160,14/1 Гкал+20 % ПДВ на суму 95 433,12 грн.;

в березні 2019 року - 59,193 Гкал по тарифу 1160,14/1 Гкал+20 % ПДВ на суму 82 402,43 грн.;

в квітні 2019 року - 0,42 Гкал по тарифу 1160,14/1 Гкал+20 % ПДВ на суму 70 000,00 грн.

За твердженням позивача відповідач здійснив частковий розрахунок за поставлену теплову енергію в сумі 340 034,47 грн.

Таким чином, залишок заборгованості відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію становить 163 802,43 грн. ( 503 836,90 - 340 034,47). Борг у вказаній сумі відповідачем визнано повністю, кількість спожитої теплової енергії підтверджено, спору по якості наданої послуги чи по тарифу для її нарахування між сторонами немає.

Як вбачається з матеріалів справи позивач належним чином та у повному обсязі виконував договірні зобов`язання по постачанню теплової енергії відповідачу.

Оскільки відповідач у порушення ст. 526, 527, 530 ЦК України, ст.193 ГК України взятих на себе зобов`язань по 100% оплаті послуги не виконав та не провів оплату за спожиті послуги у визначений договором термін (до 25 числа поточного місяця - п. 8.9. договору), господарський суд вважає, що позовні вимоги у частині стягнення залишку заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 163 802,43 грн. станом на травень 2019 (а.с. 29) є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Також позивач просив стягнути з відповідача 34 499,03 грн. пені за несвоєчасну оплату поставленої теплової енергії, 9 439,62 грн. інфляційних втрат та 2 890,38 грн. як 3 % річних за період з жовтня 2018 року по травень 2019 року (а.с. 24).

Відповідно до п. 9.3.1. Договору за несвоєчасну сплату теплової енергії за умовами договору - Споживачу нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення виконання грошового зобов`язання Споживачем) від несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен календарний день прострочення виконання грошового зобов`язання, 3 % річних від простроченої суми за весь період прострочення та інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування процентів річних входить до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку 34 499,03 грн. пені за несвоєчасну сплату поставленої теплової енергії, 9 439,62 грн. інфляційних втрат та 2890,38 грн. як 3 % річних за період з жовтня 2018 року по травень 2019 року в програмі "Ліга закон", встановив неправильність їх нарахування позивачем.

Після перерахунку сума пені становить 32 560,27 грн., 2 724,87 грн. як 3 % річних та 9 391,57 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2018 року по травень 2019 року.

Доказів сплати боргу за позовними вимогами відповідач суду не надав.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає лише до часткового задоволення, і з відповідача на користь позивача необхідно примусово стягнути 163802,43 грн. залишку основного боргу, 9 391,57 грн. інфляційних втрат, 2724,87 грн. як 3 % річних та 32 560,27 грн. пені на підставі договору № 184 А на постачання теплової енергії від 06.10.2016.

В решті вимог у позові слід відмовити через неправильні розрахунки.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи вину відповідача у виникненні спору, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 3160,28 грн. повністю.

Керуючись ст. 238,240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Черкаського державного комерційного житлово-побутового підприємства "Житлосервіс" (ідентифікаційний код 31782788, м. Черкаси, вул. В.Чорновола, 261/1) на користь Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" в інтересах Відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ" (ідентифікаційний код 33282969, м. Черкаси, пр-кт Хіміків, 76) -- 163802,43 грн. залишку основного боргу, 9 391,57 грн. інфляційних втрат, 2724,87 грн. як 3 % річних та 32 560,27 грн. пені на підставі договору № 184 А на постачання теплової енергії від 06.10.2016 та 3160,28 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

В решті вимог у позові відмовити.

Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 19 листопада 2019

Суддя Н.М. Спаських