Постанова

від 06.11.2019 по справі 911/2355/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 911/2355/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Огороднік К.М., Банасько О.О., Зуєв В.А.,

за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;

за участю представників:

позивача ТзОВ "Делта транс" - Назаров Р.Ю. (ордер КВ № 7250268),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Делта транс"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2019

у справі №911/2355/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Делта транс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тендертрейдбуд"

про стягнення 3 864 527, 43 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Делта транс" (далі - ТзОВ "Делта транс", позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тендертрейдбуд" (далі - ТзОВ "Тендертрейдбуд", відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 3864527,43 грн, з яких: 2000000,00 грн - попередня оплата за непоставлений товар; 1264527,43 грн - пеня; 300000,00 грн - штраф; 300000,00 грн - проценти за користування чужими коштами.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що ним було здійснено попередню оплату за товар по договору, проте відповідач не виконав обов`язок щодо поставки товару, в зв`язку з чим виник борг в сумі 2000000,00 грн. При цьому позивачем нараховано додатково суми штрафних санкцій за порушення терміну поставки та процентів за користування чужими коштами.

З посиланням на норми ст.ст. 173-175, 193, 232 ГК України, ст.ст. 258, 259, 536, 610, 611, 612 ЦК України позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням Господарського суду Київської області від 08.02.2019 року у справі №911/2355/18 позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 2000000,00 грн - попередньої оплати за непоставлений товар; 1264527,43 грн - пені; 300000,00 грн - штрафу; 300000,00 грн - процентів за користування чужими коштами та судового збору у розмірі 57967,92 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 у справі №911/2355/18 апеляційну скаргу ТзОВ "Тендертрейдбуд" задоволено. Рішення Господарського суду Київської області від 08.02.2019 у справі №911/2355/18 скасовано. Прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

3. Правова позиція судів першої та апеляційної інстанцій

Рішення Господарського суду Київської області від 08.02.2019 року у справі №911/2355/18 з посиланням на норми ст.ст. 259 (ч. 1), 536, 693 (ч. 2) ЦК України, ст.ст. 230, 232 (ч. 6) ГК України обґрунтоване тим, що доказів поставки відповідачем товару або повернення суми попередньої оплати не надано, у зв`язку з чим наявні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та дійшовши висновку про передчасність задоволення місцевим господарським судом позовних вимог, виходив з того, що поставка товару за умовами укладеного сторонами договору №0507/16 від 05.07.2016 має здійснюватися відповідно до специфікації та на підставі заявки позивача, в якій буде вказано асортимент, номенклатуру, кількість товару, умови поставки товару, терміни поставки та умови оплати партії товару. При цьому апеляційний господарський суд зазначив, що належне виконання відповідачем обов`язку з поставки товару у визначені пунктом 5.1. договору строки (не більше 60 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати) передує належному виконанню позивачем як покупцем свого обов`язку щодо оформлення належним чином заявок на поставку товару, які, як встановлено судом апеляційної інстанції, не оформлялися.

Відтак в силу положень ст.ст. 220, 221 ГК України, суд апеляційної інстанції вказав, що має місце прострочення кредитора, відповідач не міг виконати свого обов`язку щодо поставки товару, що свідчить про відсутність прострочення виконання зобов`язання.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 повністю, а рішення Господарського суду Київської області від 08.02.2019 у справі №911/2355/18 залишити в силі.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що висновки суду апеляційної інстанції не відповідають обставинам справи та прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 55 Конституції України, ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 3 ст. 220, ч. 1 ст.221 ГК України, ст.ст. 2, 5 ГПК України. До того ж скаржник зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції суперечать змісту п.п. 1.4., 3.5., 5.1. договору.

У відзиві на касаційну скаргу ТзОВ "Тендертрейдбуд" просить відмовити в її задоволенні, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Від ТзОВ "Тендертрейдбуд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю його представників (за довіреністю) бути присутніми в судовому засідання через участь у розгляді інших справ.

Враховуючи, що доказів на підтвердження його доводів не надано; явка сторін не визнавалася Судом обов`язковою; матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання; матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду справи, виходячи зі змісту ст.ст. 202, 216 ГПК України, Верховний Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

5. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

05.07.2016 між ТзОВ "Тендертрейдбуд" (продавець) та ТзОВ "Делта транс" (покупець) було укладено договір поставки №0507/16, відповідно пункту 1.1. якого продавець зобов`язується поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити належний продавцю товар (будівельні матеріали, пісок, щебінь та цемент, інший Товар, далі по тексту - Товар) в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Пунктом 1.4. договору сторони погодили, що поставка товару виконується окремими партіями, які формуються продавцем відповідно до затвердженої специфікації, згідно заявок. У заявці покупець вказує асортимент, номенклатуру, кількість товару, умови поставки товару, терміни поставки та умови оплати партії товару. Покупець надає продавцю заявки на поставки партій товару в будь-який письмовий спосіб: поштовим листом, по факсу, електронною поштою або у інший спосіб. Продавець письмово підтверджує можливість постачання товару, відповідно до заявки покупця, протягом 2 (двох) годин з моменту отримання даної заявки.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що загальна вартість цього договору складає загальну суму вартості поставленого товару, та становить, відповідно до специфікації 2000000,00 (два мільйона) грн з врахуванням ПДВ.

Згідно з пунктом 5.1. договору поставка попередньо оплаченого товару у повному обсязі здійснюється протягом 60 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати.

Відповідно до пункту 6.3. договору про отримання товару на об`єкті поставки (замовлена адреса) або на складі продавця, уповноважена особа покупця зобов`язана розписатися у акті приймання-передачі товару. У випадку виявлення пошкоджень або явних дефектів товару під час його прийняття сторони складають акт виявлених недоліків та продавець самостійно та за власний рахунок здійснює заміну товару.

За порушення терміну поставки товару, визначеного у пю. 5.1 Договору, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості несвоєчасно поставленого товару, за кожен день прострочення (п. 7.3 договору)

Згідно з п. 7.4 договору у випадку порушення терміну постанови товару, визначеного у п. 5.1 договору, продавець сплачує покупцю штраф у розмірі 15% від вартості недопоставленого товару,

В п. 7.5 договору сторонами погоджено, що у випадку порушення терміну поставки товару, визначеного у п. 5.1 договору, відповідно до ст. 536 ЦК України, продавець сплачує покупцю відсотки за користування чужими грошима у розмірі 15% від вартості невиконання зобов`язання.

Пунктом 7.8 договору передбачено, що сторони дійшли згоди щодо зміни порядку нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань, встановлений розділом 7 цього договору, припиняються через три роки від дня, коли ці зобов`язання мали бути виконані.

Спір у справі виник з приводу того, що позивачем на виконання умов договору здійснено попередню оплату в сумі 2000000,00 грн, проте відповідач не виконав обов`язок по поставці товару, в зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 2000000,00 грн попередньої оплати, 1264527,43 грн - пені; 300000,00 грн - штрафу; 300000,00 грн - процентів за користування чужими коштами.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Склад колегії суддів для розгляду касаційної скарги ТзОВ Делта Транс по справі № 911/2355/18 змінювався, автоматизованою системою було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Огороднік К.М., суддя - Банасько О.О., суддя - Зуєв В.А., що підтверджується витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2019.

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувалися суди

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України, ст. 174 ГК України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, яка кореспондуються із ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Зі змісту ч. 2 ст. 693 ЦК України вбачається, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, саме правами, і яке з них сторона реалізує - є виключно її волевиявленням.

Судами як першої, так і апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем здійснено попередню оплату згідно договору в сумі 2000000,00 грн, при цьому, як зазначає позивач, поставки товару відповідачем не здійснено.

Умовами договору сторони передбачили обов`язок покупця здійснити попередню оплату за товар та оформити заявку на поставку товару.

При цьому, якщо товар згідно заявки оплачений повністю, він має бути поставлений не пізніше 60 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати (п. 5.1. договору).

Як встановлено судом першої інстанції, за умовами договору, зокрема пункту 5.1., постачальник повинен поставити замовнику товар протягом 60 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати. Однак постачальник свої зобов`язання за договором не виконав, товар, передбачений умовами договору не поставив. Належних та допустимих доказів виконання умов договору не надав.

Місцевим господарським судом встановлено, що у передбачені умовами договору строки після отримання попередньої оплати від позивача відповідачем не було виконано обов`язку з поставки товару.

З метою самостійного врегулювання відносин, пов`язаних з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з поставки товару, позивачем на адресу відповідача були направлені листи-претезії про сплату заборгованості за договором від 20.04.2017, від 13.06.2018, від 28.08.2018, які були залишені без відповіді та без задоволення.

За таких обставин, місцевий господарський суд, врахувавши вищезазначені норми закону та умови договору, наявні у справі докази, дійшов висновку про порушення відповідачем обов`язку з поставки товару, що свідчить про наявність підстав для задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у позові з посиланням лише на приписи ст.ст. 612, 613, 664, 689 Цивільного кодексу України, не дослідив правової природи заявленої до стягнення суми, не застосував частину 2 ст. 693 Цивільного кодексу України в контексті реалізації позивачем свого права щодо стягнення коштів передоплати, на яку не було поставлено товар у визначений договором строк.

Висновок суду апеляційної інстанції про те, що зобов`язання сторін щодо поставки та прийняття товару згідно укладеного між ними договору є чинними до повного виконання сторонами, а тому позивач не позбавлений можливості звернутися до відповідача з вимогою про поставку товару, є помилковим, оскільки суд самостійно визначив модель поведінки позивача, без врахування того, що частина 2 ст. 693 Цивільного кодексу України наділяє особу саме правом самостійно визначити спосіб захисту свого порушеного права певним шляхом, що було реалізовано позивачем в межах даної справи шляхом подання відповідного позову. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 909/524/18 від 08.02.2019

Таким чином, Верховний Суд зазначає, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору не застосовано частину 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, що призвело до помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до п. 4 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Згідно із ст. 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції не застосував ст. 693 ЦК України та, як наслідок, скасував законне судове рішення, постанова Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду Київської області від 08.02.2019 - залишенню в силі.

8. Судові витрати

Зважаючи на задоволення касаційної скарги, понесені позивачем у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Делта транс" задоволити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2019 у справі №911/2355/18 скасувати.

3. Рішення Господарського суду Київської області від 08.02.2019 у справі №911/2355/18 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Банасько О.О.

Зуєв В.А.