Ухвала

від 18.11.2019 по справі 910/8365/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 910/8365/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Дроботової Т.Б., Пількова К.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєріта"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2019

та рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2019

за позовом Фізичної особи-підприємця Проховської Інни Рішардівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєріта"

про стягнення 291 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

07.11.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєріта" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 у справі № 910/8365/18, подана 07.11.2019.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених підпунктами "а" - "г" цієї норми.

Згідно із частиною п`ятою статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Оскільки ціна позову у цій справі не перевищувала п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених станом на 01.01.2018 (881 000,00 грн), з огляду на характер спору ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 справу № 910/8365/18 визнано малозначною.

Випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи передбачено пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Однак, у касаційній скарзі не наведено будь-яких обставин, які б обґрунтовували підстави для відкриття касаційного провадження у малозначній справі.

Доводи скаржника, які викладені у скарзі, зводяться до необхідності перегляду та переоцінки доказів, досліджених судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.

У контексті викладеного Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з Рекомендацією №R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 держави-члени мають вжити заходів щодо визначення кола питань, виключених із права на апеляцію та касацію, для недопущення будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Як убачається із прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France від 23.10.1996; Brualla Gomes de la Torre v. Spain від 19.12.1997).

Таким чином, підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєріта" відсутні.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/8365/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєріта".

Керуючись статтями 12, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вєріта" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.09.2019 у справі № 910/8365/18.

2. Касаційну скаргу та додані до неї документи (у тому числі оригінал платіжного доручення від 01.11.2019 № 7459 на суму 8 730,00 грн) повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.А. Зуєв

Судді Т.Б. Дроботова

К.М. Пільков