Рішення

від 20.11.2019 по справі 910/12465/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2019Справа № 910/12465/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Лекора Груп

до Товариства з обмеженою відповідальністю Гріндіс

про стягнення 2 790, 00 грн.

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Лекора Груп (далі - ТОВ Лекора Груп , позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Гріндіс (далі - ТОВ Гріндіс , відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 2 790, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови договору про поставку товару в частині своєчасної оплати його вартості, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість. У позові ТОВ Лекора Груп просить суд стягнути з ТОВ Гріндіс основний борг в сумі 2 790,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2019 р. за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що між ТОВ Лекора Груп (постачальник) та ТОВ Гріндіс (покупець) була досягнута усна домовленість, згідно з якою позивач зобов`язався поставити відповідачу товар (щебінь, пісок), а відповідач зобов`язався його прийняти та оплатити.

Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України за загальним правилом господарський договір викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 ст. 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст. 205 Цивільного кодексу України).

Враховуючи наведені норми чинного законодавства та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли господарські правовідносини з поставки товару шляхом укладення договору у спрощений спосіб.

Так, судом встановлено, що у період з 20.02.2015 р. по 20.10.2017 р. на підставі видаткових накладних, підписаних сторонами, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 204 650,00 грн. та виставив для сплати рахунки-фактури на вказану суму.

Проте, відповідач свої зобов`язання зі сплати вартості поставленого товару виконав неналежним чином, вартість товару оплатив частково - у сумі 201 860,00, про що свідчать наявні у матеріалах справи банківські виписки. Отже, у відповідача виникла заборгованість на суму 2 790,00 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки доказів належної сплати вартості товару відповідач не надав, доводів позивача не спростував, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ Гріндіс заборгованості в сумі 2 790,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

У даному випадку судові витрати складаються з витрат по сплаті судового збору та витрат за надану професійну правничу допомогу.

Під час розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000, 00 грн., про що позивач подав відповідну заяву, суд прийняв до уваги надані позивачем копії договору про надання правової допомоги від 20.08.2019 р., укладений між Адвокатом Кобилецьким В.В. та ТОВ Лекора Груп , звіт від 02.10.2019 р. про виконання адвокатом доручення за договором на суму 5 700,00 грн., докази сплати правничої допомоги позивачем на суму 5 000,00 грн. (квитанція до прибуткового касового ордера № 1/10 від 01.10.2019 р.), свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю, виданого адвокату Кобилецькому В.В. (КС № 5185 від 29.08.2012 р.).

Дослідивши вказані докази суд вважає вимоги позивача в цій частині обгрунтованими.

У той же час, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до положень Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (п. 6.5), господарський суд враховує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У даній справі суд приймає до уваги той факт, що спір між сторонами не є складним, підготовка позову не зайняла великого обсягу правових знань та часу, справа не містить двозначних доказів чи обставин, які б потребували додаткового їх вивчення, розгляд спору здійснювався у спрощеному провадженні, без виклику представників сторін, при цьому ціна позову є меншою, ніж сума витрат на правничу допомогу, тому виходячи з принципу співмірності та розумності суми винагороди за адвокатські послуги, суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат ТОВ Лекора Груп з 5 000,00 грн. до 2 000,00 грн. та покласти їх на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73 - 79, 129, 236 - 238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Лекора Груп до Товариства з обмеженою відповідальністю Гріндіс про стягнення заборгованості в сумі 2 790, 00 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гріндіс (01054, м. Київ, вул. Гоголівська, 13/30, кв. 20, ідентифікаційний код 35391406) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лекора Груп (02095, м. Київ, вул. Урлівська, 1/8, кв. 3, ідентифікаційний код 38834140) основний борг у сумі 2 790 (дві тисячі сімсот дев`яносто) грн. 00 коп., витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп., судовий збір в сумі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Повне судове рішення складено 20 листопада 2019 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.