Рішення

від 05.11.2019 по справі 910/7964/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.11.2019Справа № 910/7964/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім на Пушкінській"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестреконструкція"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Керівник проекту "Спецбудреконструкція"

за участі третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ситницької Таміли Олександрівни та третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_1

про визнання дій протиправними та скасування реєстраційних дій

за участі представників:

від позивача: Клименко М. С., керівник, Приходько А. С., адвокат,

від відповідача-1: не з`явився,

від відповідча-2: не з`явився,

від третьої особи-1: не з`явився,

від третьої особи-2: Земницький Д. П . , адвокат,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дім на Пушкінській" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестреконструкція", Товариства з обмеженою відповідальністю "Керівник проекту "Спецбудреконструкція" про визнання дій щодо оформлення права власності на нежитлову будівлю в літ. "А" у будинках Д, Г, Е, В по вул . Пушкінській та у літ « А » у буд. 6-В по вул. В.Васильківський (групи нежитлових приміщень № 1, 2) у м. Києві протиправними та скасування відповідних рішень та записів про державне реєстрацію прав на вказане майно приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ситницької Т.О., а саме:

- визнати протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестреконструкція щодо оформлення права власності на нежитлову будівлю в літері А , у будинку 33Д по вул. Пушкінській у м. Києві , загальною площею 1211,1 кв.м.;

- визнати протиправними дії Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ситницької Таміли Олександрівни щодо реєстрації права власності на нежитлову будівлю в літері А , у будинку 33Д по вул. Пушкінській у м. Києві , загальною площею 1211,1 кв.м.;

- скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ситницької Таміли Олександрівни про державну реєстрацію прав від 08.12.2015 14:16:27 № 26860241 щодо нежитлової будівлі в літері А , у будинку 33Д по вул. Пушкінській у м. Києві , загальною площею 1211,1 кв.м.;

- скасувати запис щодо державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю в літері А , у будинку 33Д по вул. Пушкінській у м. Києві , загальною площею 1211,1 кв.м., дата, час державної реєстрації: 08.12.2015 14:13:05;

- визнати протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестреконструкція щодо оформлення права власності на нежитлову будівлю в літері А , у будинку 33Г по вул. Пушкінській у м. Києві , загальною площею 326,9 кв.м.;

- визнати протиправними дії Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ситницької Таміли Олександрівни щодо реєстрації права власності на нежитлову будівлю в літері А , у будинку 33Г по вул. Пушкінській у м. Києві , загальною площею 326,9 кв.м.;

- скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ситницької Таміли Олександрівни про державну реєстрацію прав від 08.12.2015 13:45:44 № 26858289 щодо нежитлової будівлі в літері А , у будинку 33Г по вул. Пушкінській у м. Києві , загальною площею 326,9 кв.м.;

- скасувати запис щодо державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю в літері А , у будинку 33Г по вул. Пушкінській у м. Києві , загальною площею 326,9 кв.м., дата, час державної реєстрації: 08.12.2015 13:40:15;

- визнати протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестреконструкція щодо оформлення права власності на нежитлову будівлю в літері А , у будинку 33Е по вул. Пушкінській у м. Києві , загальною площею 124,9 кв.м.;

- визнати протиправними дії Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ситницької Таміли Олександрівни щодо реєстрації права власності на нежитлову будівлю в літері А , у будинку 33Е по вул. Пушкінській у м. Києві , загальною площею 124,9 кв.м.;

- скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ситницької Таміли Олександрівни про державну реєстрацію прав від 04.12.2015 16:00:03 № 26771537 щодо нежитлової будівлі в літері А , у будинку 33Е по вул. Пушкінській у м. Києві , загальною площею 124,9 кв.м.;

- скасувати запис щодо державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю в літері А , у будинку 33Е по вул. Пушкінській у м. Києві , загальною площею 124,9 кв.м., дата, час державної реєстрації: 04.12.2015 15:56:17;

- визнати протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю Інвестреконструкція щодо оформлення права власності на нежитлову будівлю в літері А , у будинку 33В по вул. Пушкінській у м. Києві , загальною площею 796,8 кв.м.;

- визнати протиправними дії Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ситницької Таміли Олександрівни щодо реєстрації права власності на нежитлову будівлю в літері А , у будинку 33В по вул. Пушкінській у м. Києві , загальною площею 796,8 кв.м.;

- скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ситницької Таміли Олександрівни про державну реєстрацію прав від 04.12.2015 15:29:14 № 26768957 щодо нежитлової будівлі в літері А , у будинку 33В по вул. Пушкінській у м. Києві , загальною площею 796,8 кв.м.;

- скасувати запис щодо державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю в літері А , у будинку 33В по вул. Пушкінській у м. Києві , загальною площею 796,8 кв.м., дата, час державної реєстрації: 04.12.2015 15:24:42;

- визнати протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю Керівник проекту Спецбудреконструкція щодо оформлення права власності на групу нежитлових приміщень № 1, які відповідно до плану за поверхами позначені літерою А у будинку 6-В по вул. В. Васильківська у м. Києві , загальною площею 144 кв.м.;

- визнати протиправними дії Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ситницької Таміли Олександрівни щодо реєстрації права власності на групу нежитлових приміщень № 1, які відповідно до плану за поверхами позначені літерою А у будинку 6-В по вул. В. Васильківська у м. Києві , загальною площею 144 кв.м.;

- скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ситницької Таміли Олександрівни про державну реєстрацію прав від 24.09.2015 16:30:03 № 24731924 щодо групи нежитлових приміщень № 1, які відповідно до плану за поверхами позначені літерою А у будинку 6-В по вул. В. Васильківська у м. Києві , загальною площею 144 кв.м.;

- скасувати запис щодо державної реєстрації права власності на групу нежитлових приміщень № 1, які відповідно до плану за поверхами позначені літерою А у будинку 6-В по вул. В. Васильківська у м. Києві , загальною площею 144 кв.м., дата, час державної реєстрації: 24.09.2015 16:27:34;

- визнати протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю Керівник проекту Спецбудреконструкція щодо оформлення права власності на групу нежитлових приміщень № 2, які відповідно до плану за поверхами позначені літерою А у будинку 6-В по вул. В. Васильківська у м. Києві , загальною площею 144 кв.м.;

- визнати протиправними дії Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ситницької Таміли Олександрівни щодо реєстрації права власності на групу нежитлових приміщень № 2 , які відповідно до плану за поверхами позначені літерою А у будинку 6-В по вул. В. Васильківська у м. Києві , загальною площею 144 кв.м.;

- скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ситницької Таміли Олександрівни про державну реєстрацію прав від 24.09.2015 17:15:25 щодо групи нежитлових приміщень № 2, які відповідно до плану за поверхами позначені літерою А у будинку 6-В по вул. В. Васильківська у м. Києві , загальною площею 144 кв.м.;

- скасувати запис щодо державної реєстрації права власності на групу нежитлових приміщень № 2, які відповідно до плану за поверхами позначені літерою А у будинку 6-В по вул. В. Васильківська у м. Києві , загальною площею 144 кв.м., дата, час державної реєстрації: 24.09.2015 17:13:33.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є власником будинку (майнового комплексу) № 33 А (літ. А, Б, В) та житлових будинків в„– 35А, 35Б, 37А, 37Б по вул. Пушкінській у м. Києві , що розташовані на земельній ділянці кадастровий № 76:052:008. До складу цієї земельної ділянки також введено земельну ділянку № 8000000000 :76:052 :0100 (м . Київ, вул. В.Васильківська, 6В) . Як вказав позивач, відповідачі фактично заволоділи земельною ділянкою позивача, оскільки державна реєстрація права власності здійснена за відповідачами на неіснуюче нерухоме майно на підставі підроблених документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

01.07.2019 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 05.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 26.09.2019 залучено до участі у справі ОСОБА_1 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

05.11.2019 позивачем та третьою особою-2 заявлені клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями у справах № 761/430145/19 та № 761/43052/19, а також до інших справ, в яких оскаржується дійсність договорів купівлі-продажу нерухомого майна, на підставі яких здійснено оспорювану в межах даної справи державну реєстрацію права власності на нерухомі об`єкти за відповідачами. На обґрунтування поданих клопотань заявники вказали, що позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із позовними заявами до ОСОБА_3 та ТОВ Інвестреконструкція /ТОВ КП Спецбудреконструкція про визнання недійсними відповідних договорів купівлі-продажу, а відтак судові рішення в цих справах впливатимуть на прийняття рішення у даній справі.

Отже, позивач та третя особа просили зупинити провадження у справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України. Даним пунктом передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У той же час, за наслідками проведення підготовчого засідання 03.10.2019 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.10.2019 року.

Відповідно до частини 3 статті 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Таким чином, положеннями чинного процесуального господарського законодавства не передбачено процесуальної можливості зупинення провадження у справі на стадії її розгляду по суті до вирішення іншої справи, тобто на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України.

Наведене зумовлює суд у задоволенні поданих клопотань про зупинення провадження у справі відмовити.

Суд також зауважує, що позивачем до клопотань про зупинення провадження у справі долучено лише роздруківку з сайту Судової влади України - Шевченківського районного суду м. Києва, про призначення складу суду щодо поданих позивачем позовних заяв, однак відомості про їх прийняття судом та відкриття проваджень у відповідних справах відсутні.

При цьому, застосовуючи згідно статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Відповідачі про дати, час та місце проведення розгляду справи повідомлялися належним чином шляхом направлення на їхні адреси місцезнаходження ухвал суду, однак уповноважені представники відповідачів до судових засідань не з`являлися, відзивів на позовну заяву не надходило.

За частиною 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзивів, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Третя особа-1 надавала клопотання від 22.07.2019 про здійснення розгляду справи за її відсутності. У даному клопотанні третя особа-1 також вказала, що при проведенні нею нотаріальних та спірних реєстраційних дій здійснено всі передбачені законом перевірки.

У письмових поясненнях третя особа-2 посилалася на те, що володіє одним із розташованих на спірній земельній ділянці гаражем, у зв`язку з чим відповідач-2 протизаконно заволодів під неіснуючою нерухомістю частиною такої земельної ділянки, що знаходиться у користуванні позивача та інших володільців гаражів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначив позивач, він є власником будинку (майнового комплексу) № 33 А (літ. А, Б, В) та житлових будинків в„– 35А, 35Б, 37А, 37Б по вул. Пушкінській у м. Києві (обліковий номер земельної ділянки 76:052:008) на підставі відповідних договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 10.06.2010 та 15.07.2010, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою С.М. та зареєстрованих у реєстрі за №№ 1259, 1243, 1251 та 1994.

У процесі розробки технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель по вул. Пушкінський, 33А, 35А, 35Б, 37А, 37Б для експлуатації та обслуговування житлових будинків і майнового комплексу, позивачем з`ясовано, що частину земельної ділянки 76:052:008 введено до складу земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:76:052:0100, розташованої за адресою: м. Київ, вул. В. Васильківська, 6В , цільове призначення: 03.10 (для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку).

Із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо про зареєстроване за відповідачами на праві приватної власності нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці по вул. В. Васильківська, 6В, у м. Києві , а саме: групу нежитлових приміщень № 2, які відповідно до плану за поверхами позначені літерою А у будинку 6-В по вул. В. Васильківська у м. Києві , загальною площею 144 кв.м., та групу нежитлових приміщень № 1 , які відповідно до плану за поверхами позначені літерою А у будинку 6-В по вул. В. Васильківська у м. Києві , загальною площею 144 кв.м.

У подальшому позивач дізнався, що на вказані нежитлові приміщення на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 15.11.2017 у справі № 761/41075/17 накладено арешт у кримінальному провадженні від 04.01.2017 № 42017101100000001, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України.

У той же час, жодні об`єкти нерухомості, окрім гаражних боксів, на вказаній земельній ділянці, за твердженнями позивача не знаходяться. Відтак, позивач вказав, що здійснення державної реєстрації права власності на неіснуюче нерухоме майно призвело до незаконного заволодіння відповідачем-2 частиною земельної ділянки під такою неіснуючою нерухомістю, що може вплинути на процес реставрації позивачем будинків-пам`яток архітектури, розміщених на цій земельній ділянці.

09.10.2018 позивач звернуся до Київської місцевої прокуратури № 10 із заявою про визнання потерпілою стороною у кримінальному провадженні № 42016101070000149 від 19.07.2016 за фактом шахрайського заволодіння гаражами за адресою: м. Київ, вул. В. Васильківська, 6В .

Під час допиту директора позивача в якості потерпілого останньому надавалися прокурором для огляду договори купівлі-продажу нежитлових будівель у місті Києві по вул. Пушкінській, 33Е, 33Д , загальною площею 1211,1 кв.м., нежитлової будівлі по вул. Пушкінській, 33В , площею 796,8 кв.м., нежитлової будівлі по вул. Пушкінській, 33 Г, загальною площею 326,9 кв.м., посвідчені приватним нотаріусом КМНО Ситницькою Т. О.

Таким чином, позивачу стало відомо про здійснення реєстрації права власності за відповідачем-1 на вказане вище нерухоме майно. Водночас, позивач стверджує, що зазначене нерухоме майно на даній земельній ділянці не знаходиться, натомість на ній розташований належний позивачу на праві власності майновий комплекс № 33А (літ. А, Б, В).

Згідно з листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 16.06.2017 № 055-10322, про який позивач дізнався із матеріалів досудового розслідування, об`єктам нерухомого майна по вул. Пушкінській 33 Д, В , Е та Г присвоєні поштові адреси, відомості про які в Реєстрі адрес у місті Києві відсутні.

На підтвердження відсутності будинків в„– 33 Д, Г, Е та В по вул. Пушкінській у м. Києві позивачем також наданий лист Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.02.2019 № 055-1810 щодо відсутності у Реєстрі адрес відомостей про документи щодо присвоєння вказаних поштових адрес; лист Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 18.02.2019 № 109/03/38-1366 щодо не перебування у сфері управління такої адміністрації вказаних об`єктів нерухомого майна, у зв`язку з чим позивачу рекомендовано звернутися до Служби містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації.

Крім того, позивачем наданий лист Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва від 19.02.2019 № 729/3, в якому йдеться про те, що будь-які споруди чи будівлі на земельних ділянках за адресами: м. Київ, вул. Пушкінська, 33Д, 33Г, 33Е, 33 В на балансі підприємства не перебувають.

Отже, укладені договори купівлі-продажу нежитлових будівель у місті Києві по вул. Пушкінській, 33Е, 33Д, 33Г , 33В, на думку позивача, є фіктивними.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (частина 1 статті 316, частина 1 статті 317 Цивільного кодексу України).

За положеннями частини 1 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції, чинній на момент вчинення спірних реєстраційних дій) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 статті 15 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, а саме: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та актів прийому-передачі активів та/або зобов`язань неплатоспроможного банку приймаючому або перехідному банку, крім випадків, визначених законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Положеннями частини 1 статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено випадки, коли в державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, а саме: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об`єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов`язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев`ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених статтею 4-2 та частиною дев`ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п`ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Предметом даного спору є, зокрема, визнання протиправними дій відповідачів та третьої особи-1 - нотаріуса, щодо державної реєстрації права власності за відповідачами на нежитлові будівлі за адресами: м. Київ, вул. Пушкінська, 33Д, 33Г, 33Е, 33В , здійсненої на підставі відповідних договорів купівлі-продажу, посвідчених цим нотаріусом.

Водночас, приписи статті 204 ЦК України передбачають презумцію правомірності правочину.

Закріплена зазначеною статтею презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Утім, матеріали справи доказів визнання таких договорів недійсними не містять. Також судом не визнаються обґрунтованими посилання позивача на фіктивність договорів купівлі-продажу, на підставі яких здійснена спірна реєстрація права власності, оскільки жодних доказів на обґрунтування тверджень щодо фіктивності вказаних договорів позивачем до матеріалів справи не додано.

Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

Поряд із цим, позивачем та третьою особою-2 під час розгляду спору по суті заявлялися клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішеннями Шевченківського районного суду м. Києва у справах № 761/430145/19 та № 761/43052/19, а також до інших справ, в яких оскаржується дійсність таких договорів купівлі-продажу.

Проте, судом у задоволенні вказаних клопотань відмовлено з огляду на відсутність процесуальної можливості зупинення провадження на стадії судового розгляду справи по суті.

За положеннями частини 2 статті 9 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, приймає рішення про державну реєстрацію прав, відмову в такій реєстрації, її зупинення, здійснює інші повноваження, передбачені Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Як слідує із наданої позивачем інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо відповідачів, прийняті рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна за відповідачами та внесені записи про право власності до Реєстру прав власності здійснені третьою особою-1 на підставі відповідних договорів купівлі-продажу, на недійсність яких посилається позивач.

Отже, державним реєстратором вчинені реєстраційні дії на підставі поданих документів, перелік яких встановлений законом, та позивачем наразі не доведено порушення третьою особою-1 таких законодавчих вимог за умови дійсності правочинів, що слугували правовою підставою для здійснення державної реєстрації. Протиправність відповідних дій позивачем також не доведена зі сторони відповідачів, між якими укладені такі правочини, які на час розгляду даної справи судом недійсними не визнані.

У той же час, суд вважає за необхідне зазначити також про неналежно обраний позивачем спосіб захисту в частині пред`явлення позовних вимог про скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав на спірні будівлі, оскільки задоволення таких вимог не призведе до поновлення порушених прав позивача, так як відповідне рішення вичерпує свою дію із внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 915/127/18.

Водночас, виходячи із встановлених судом обставин справи, правові підстави для задоволення позовних вимог про скасування записів про державну реєстрацію права власності відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог, які задоволенню не підлягають.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім на Пушкінській" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено: 18.11.2019 року.

Суддя К.В. Полякова