Рішення

від 19.11.2019 по справі 910/9966/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.11.2019Справа № 910/9966/19

За позовом Приватного підприємства "Охорона-003" (м. Київ)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінжиніринг" (м. Київ)

Про стягнення 399.789,05 грн

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Пахар А.О.

Представники сторін:

від позивача: Власенко І.І.

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Охорона-003" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінжиніринг" про стягнення 399.789,05 грн., з яких: 173.748,00 грн. основного боргу, 208.497,60 грн. в порядку пункту 1.6 додаткової угоди до договору, 4.142,52 грн. 3% річних, 13.400,93 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 1505 про надання послуг щодо охорони майна та підтримання порядку від 23.04.18.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.19. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/5753/18, ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановив учасникам судового процесу строки на подання відзиву, заперечень на відзив, додаткових письмових пояснень, клопотань, заяв.

Відповідачу ухвалу суду про відкриття провадження в даній справі направлену на адресу, визначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вручено 16.08.19. що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103051623421.

Судом встановлено, що у відповідності до позовної заяви позивач вказує, що у відповідача наявна заборгованість за надані послуги з вересня по грудень 2018 року в сумі 169.200,00 грн.

При цьому Приватне підприємство "Охорона-003"вказує, що у вересні 2018 року відповідач здійснив лише часткову оплату наданих послуг, з огляду на що додатковою угодою до договору відповідач зобов`язався сплатити наявну суму боргу в сумі 169200,00 грн до 31.12.18.

Подаючи заяву про усунення недоліків позовної заяви позивач вказує, що у відповідача наявна заборгованість за надані послуги з вересня по грудень 2018 року в сумі 173.748,00 грн.

При цьому Приватне підприємство "Охорона-003" вказує, що з вересня по жовтень 2018 року відповідач взагалі не здійснив розрахунок за надані послуги, однак додатковою угодою до договору відповідач зобов`язався сплатити суму боргу в сумі 169200,00 грн до 31.12.18

За вказаних підстав ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.19. постановлено розгляд справи № 910/9966/19 здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 05.11.19.

Відповідач в судове засідання 05.11.19. не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином відповідно до рекомендованого повідомлення № 0103051625955 (арк. справи 51).

05.11.19. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 19.11.19.

Відповідача про вказане повідомлено ухвалою суду в порядку ст. ст. 120-121 ГПК України, яку вручено відповідачу 07.11.19. відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення № 0103052523552.

В судовому засіданні 19.11.19. позивачем підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 19.11.19. не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідачем письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Наразі, за висновками суду неявка відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті у судовому засіданні 19.11.19.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 19.11.19. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.04.18. між позивачем (далі - Виконавець) та відповідачем (далі - Замовник) було укладено Договір № 1505 про надання послуг щодо охорони майна та підтримання порядку (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 предметом Договору є надання послуг щодо підтримання порядку та Об`єкті та охорони майна Замовника, яке знаходиться в охоронюваному (зачиненому) приміщенні та належним чином (згідно акту приймання-передачі майна під охорону) здане під охорону, розташованого за адресою: м. Київ, Оболонська Набережна, 9 (далі - Об`єкт).

Строк дії Договору сторонами погоджено пунктом 7.1 з моменту його підписання обома сторонами і діє до 26.07.18, але в будь-якому випадку до моменту повного виконання обома сторонами прийнятих на себе зобов`язань. Строк надання послуг з 27.04.18. по 26.07.18. (п. 7.1.1 Договору. Якщо за 10 днів до закінчення строку Договору жодна зі сторін в письмовій формі не вимагатиме його припинення Договір вважається кожного разу продовженим на тих же умовах на один місяць (п. 7.4 Договору).

Доказів припинення Договору після 26.07.18. матеріали справи не містять.

Натомість, у відповідності до підписаної між сторонами Додаткової угоди № 1 від 29.11.18. до Договору (п. 1.3) Договір вважається призупиненим з 12:00 години 03.12.18. по 31.12.18. за умови погашення боргу згідно пункту 1.6 даної додаткової угоди.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Позивач вказує на наявність у відповідача заборгованості за Договором в сумі 173.748,00 грн. по оплаті наданих послуг.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За своєю правовою природою Договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Розділом 4 Договору сторони погодили наступне.

Оплата за послуги Виконавця, відповідно до умов цього Договору складає: 56 400,00 гри, (п`ятдесят шість тисяч чотириста гривень 00 копійок) з ПДВ за один місяць охорони. Замовник оплачує послуги Виконавця, згідно пункту 4.1. Договору, авансом не пізніше 05-го числа поточного місяця на підставі даного Договору. Послуги за цим Договором вважаються наданими після підписання Акту приймання-передачі наданих послуг. Виконавець кожного місяця надає Замовнику Акт приймання-передачі наданих послуг. Замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів підписує Акт приймання-передачі наданих послуг, або направляє Виконавцю мотивовану відмову від підписання. Якщо протягом вказаного терміну Акти наданих послуг не будуть підписані чи Виконавцем не буде одержано мотивованої відмови, то Акти наданих послуг вважаються підписаними, а дані Послуги надані належним чином і в повному обсязі без будь-яких зауважень та претензій зі Сторони Замовника. Правові наслідки такого факту прирівнюються до правових наслідків підписання Актів наданих послуг. Оплату за послуги Виконавця, відповідно до умов цього Договору, за згодою Сторін, що висловлена письмово, може бути як зменшено, так і збільшено, від фактично наданих послуг. Оплата відбувається шляхом перерахування грошових коштів на наданий Виконавцем розрахунковий рахунок у відповідності до чинного законодавства України. Остаточний розрахунок та задоволення взаємних вимог проводиться протягом п`яти банківських днів з моменту розірвання або закінчення дії цього Договору.

У відповідності до наявних в матеріалах справи підписаних сторонами та скріплених їх печатками актів надання послуг: № 30000081 від 30.09.18. на суму 56.400,00 грн, № 30000103 від 31.10.18. на суму 56.400,00 грн, № 300000116 від 30.11.18. на суму 56.400,00 грн, № 300000135 від 03.12.18. на суму 4.548,00 грн, позивачем відповідачу надано за Договором послуг на суму 173.748,00 грн.

Вказані акти підписані відповідачем без зауважень чи заперечень.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст. ст. 76, 77, 91 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, представлені позивачем акти надання послуг є належним доказом надання послуг відповідачу за Договором.

Крім вказаного, за умовами пункту 1.6 Додаткової угоди № 1 від 29.11.18. до Договору замовник зобов`язується сплатити суму боргу в розмірі 169.200,00 грн до 31.12.18.

Також відповідач надав гарантійний лист щодо оплати 169200,00 грн до 31.12.18.

В ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами Договору закріплено обов`язок Замовника оплачувати послуги Виконавця, згідно пункту 4.1. Договору, авансом не пізніше 05-го числа поточного місяця на підставі даного Договору.

Позивач звертався до відповідача з вимогою від 21.03.19. щодо оплати послуг, наданих за Договором, однак, за твердженням позивача відповіді на такі претензії він не отримав, грошові кошти відповідач Охороні не сплатив.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прийняв замовлені ним послуги, однак не оплатив їх повної вартості, грошові кошти в розмірі 173.748,00 грн (196.200,00 грн за вересень-листопад 2018 року + 4.548,00 грн за грудень 2018 року) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 4.142,52 грн. 3% річних, 13.400,93 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Судом здійснено перерахунок з врахуванням того, що додатковою угодою № 1 до Договору встановлено строк погашення грошових коштів в сумі 169200 до 31.12.18., та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2937,25 грн 3% річних, 6334,84 грн інфляційних втрат.

Інфляційні втрати в сумі 7066,09 грн та 3% річних в сумі 1205,27 грн нараховано безпідставно, з огляду на що суд відмовляє в позові в цій частині.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 208.497,60 грн. в порядку пункту 1.6 додаткової угоди до договору , суд відзначає викладене далі.

Пунктом 1.6 Додаткової угоди № 1 до Договору сторони погодили, що при простроченні проведення розрахунків заборгованості Замовник має сплатити суму боргу та 20% від суми боргу за кожен місяць прострочення сплати заборгованості.

Позивачем не визначено правову природу пред`явлених до стягнення грошових коштів по п. 1.6 Додаткової угоди № 1 до Договору.

При цьому вказані 20% від суми боргу за кожен місяць прострочення сплати заборгованості не відповідає вимогам ЦК України та ГК України щодо пені, штрафу, процентів за користування чужими грошовими коштами та не є договірними відсотками річних в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України.

За вказаних підстав суд відмовляє позивачу в стягненні 208.497,60 грн. в порядку пункту 1.6 додаткової угоди до договору .

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудінжиніринг" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; ідентифікаційний код 38800331) на користь Приватного підприємства "Охорона-003" (04205, м. Київ, проспект Оболонський, 35; ідентифікаційний код 39415247) 173.748 (сто сімдесят три тисячі сімсот сорок вісім) грн 00 коп. основного боргу, 2937 (дві тисячі дев`ятсот тридцять сім) грн 25 коп. 3% річних, 6334 (шість тисяч триста тридцять чотири) грн 84 коп. інфляційних втрат, 2745 (дві тисячі сімсот сорок п`ять) грн 30 коп. судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 20.11.19.

Суддя Т.М. Ващенко