Рішення

від 14.11.2019 по справі 200/6744/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2019 р. Справа№200/6744/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд: у складі - головуючого судді - Дмитрієва В.С., при секретарі судового засідання Запарі С.В.,

за участю: представника позивача - Мороз О.О.,

представника відповідача - Єременка В.В.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідного-каналізаційного господарства» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

24 травня 2019 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідного-каналізаційного господарства» (далі - Позивач, КП Маріупольське ВУВКГ) до Запорізького управління офісу великих платників податків ДФС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 1 лютого 2019 року №0000324709 на суму 298758 грн. та податкового повідомлення-рішення від 1 лютого 2019 року №0000334709 на суму 97308 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки акта перевірки є безпідставними та такими, що не відповідають змісту вчиненої господарської операції, даними податкової звітності та бухгалтерськими документами, оскільки між позивачем та контрагентами проводилися розрахунки за виконані підрядні роботи, які прийняті замовником, за результатами проведених ремонтних робіт складені Акти приймання підрядних робіт за формою КБ-2, вартість підрядних робіт визначена в актах за формою КБ-3, підписані сторонами та відображені у бухгалтерському та податковому обліку позивача. КП «Маріупольське виробниче управління водопровідного-каналізаційного господарства» зазначило, що на час укладання договорів, його контрагенти були платниками ПДВ згідно чинного законодавства та належним чином зареєстрованими у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тобто мали достатній об`єм правоздатності для укладення спірних угод. Крім того, чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач вважає висновки акта необґрунтованими, незаконними та суперечливими та як наслідок податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі цього акта, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У відзиві на адміністративний позов представник відповідача вказав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно та з урахуванням всіх обставин справи, адже з урахуванням дослідження та аналізу первинних документів не встановлено фактів та обставин, які б підтверджували реальність взаємовідносин КП Маріупольське ВУВКГ з ТОВ Азовбізнесальянс . Відповідач вказав, що згідно Висновку за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, наданого прокуратурою Донецької області, встановлено, що фактичний обсяг виконаних робіт по очищенню каналізаційних оглядових колодязів з відкачування мулу та перевезення сміття з урахуванням фактичних даних по вивозу розмитого мулу не відповідають обсягам, вказаних ТОВ АзовБізнесАльянс в актах виконаних будівельних робіт №1,2,3,4,5,6 від 26 лютого 2018 року, крім того різниця (завищення) обсягів, вказаних ТОВ АзовБізнесАльянс в зазначених актах щодо виконаних робіт, складає 1162021,40 грн. Таким чином, з`ясувавши обставини та докази, перевіркою встановлено, що вони свідчать про одержання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2019 року позовну заяву залишено без руху, у зв`язку із поданням позову без дотримання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На виконання ухвали суду позивач усунув виявлені недоліки позовної заяви.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 2 липня 2019 року.

Ухвалою суду від 2 липня 2019 року вирішено допустити заміну відповідача Запорізького управління офісу великих платників податків ДФС України на Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби та відкласти підготовче засідання на 18 липня 2019 року.

Ухвалою суду від 18 липня 2019 року витребувано у відповідача докази та відкладено підготовче засідання на 8 серпня 2019 року.

Ухвалою суду від 8 серпня 2019 року вирішено продовжити строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів та відкласти підготовче засідання до 20 серпня 2019 року.

Ухвалою суду від 20 серпня 2019 року зупинено провадження у справі №200/6744/19 та призначено підготовче засідання на 24 вересня 2019 року.

Ухвалою суду від 24 вересня 2019 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 24 вересня 2019 року витребувано у Прокуратури Донецької області докази та вирішено закрити провадження у справі та призначено судове засідання на 24 жовтня 2019 року.

Ухвалою суду від 22 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2019 року вирішено зупинити провадження у справі №200/6744/19-а до 14 листопада 2019 року.

14 листопада 2019 року протокольною ухвалою поновлено провадження у справі та продовжено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову.

Заслухавши пояснення сторін, які з`явилися в судове засідання, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство «Маріупольське виробниче управління водопровідного-каналізаційного господарства» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області від 16 лютого 1994 року, перебуває на обліку в Запорізькому управлінні Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, зареєстровано платником, зокрема, податку на додану вартість.

В період з 26 грудня 2018 року по 27 грудня 2018 року посадовими особами Запорізького управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на підставі повідомлення від 1 грудня 2018 року №60/28-10-47-09 та наказу №2397 від 17 грудня 2018 року, виданого Офісом великих платників Державної фіскальної служби, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку КП Маріупольського ВУВКГ з питань дотримання вимог законодавства при відображені взаємовідносин з контрагентом ТОВ Азовбізнесальянс за період лютий 2018 року в декларації з податку на додану вартість за квітень 2018 року (а.с. 240, 240 зворотній бік, том 1)

За результатами складено Акт перевірки від 4 січня 2019 року №1/28-10-47-09/3361508, за висновками якого встановлено порушення пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до Державного бюджету України на загальну суму 64 872 грн., в т.ч. за період: квітень 2018 року - 64 872 грн. та завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за: квітень 2018 року - 298 758 грн.

Висновок податкового органу мотивований тим, що перевіркою не підтверджується реальність господарських операцій з постачання послуг поточного ремонту приймальних резервуарів КНС № 2, 7, 8, 11 і каналізаційних колекторів із застосуванням гідромоніторної установки ТОВ Азобізнесальянс на адресу КП Маріупольське ВУВКГ в лютому 2018 року на загальну суму ПДВ 363629,53 грн. в декларації з податку на додану вартість за квітень 2018 року. Перевіркою встановлено, що при оформленні КП Маріупольське ВУВКГ операцій з придбання послуг з поточного ремонту приймальних резервуарів КНС № 2, 7, 8, 11 і каналізаційних колекторів із застосуванням гідромоніторної установки м. Маріуполь, у контрагента постачальника ТОВ Азобізнесальянс фактично мало місце постачання послуг, фактичного надавача яких не встановлено. Крім того, податковим органом ураховано Висновки експерта будівельно-технічної судової експертизи в кримінальному провадженні, від 28 листопада 2018 року №6/п за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, яким встановлено, що фактичний обсяг виконаних робіт по прочищанню каналізаційних оглядових колодязів з відкачуванням мулу та перевезення сміття з урахуванням фактичних даних по вивозу розмитого мулу не відповідає обсягам, вказаним ТОВ АзовБізнесАльянс в актах виконаних будівельних робіт № 1,2.3,4,5,6 від 26 лютого 2018 року та різниця (завищення) обсягів, вказаних ТОВ АзовБізнесАльянс в актах виконаних будівельних робіт №1,2,3,4,5,6 від 26 лютого 2018 року та фактичного обсягу виконаних робіт по прочищанню каналізаційних оглядових колодязів з відкачуванням мулу та перевезення сміття з урахуванням фактичних даних по вивозу розмитого мулу складає 1162021,40 грн. з ПДВ.

На підставі вказаних висновків акта перевірки відповідачем 1 лютого 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000334709, яким КП Маріупольське ВУВКГ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 91308 грн., з яких збільшено за податковим зобов`язанням - 64872 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 32436 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000324709, яким КП Маріупольське ВУВКГ застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) за платежем податок на додану вартість у розмірі 298758 грн.

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення до ДФС України, так за результати розгляду скарги, рішенням від 19 квітня 2019 року, скарга позивача залишена без задоволення, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 1 лютого 2019 року № №0000334709, № №0000324709 без змін (а.с. 166-170, том 1).

Незгода із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями зумовила позивача звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно п. 198.2 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

За правилами п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Аналіз положень податкового законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: - фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; - документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; - придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; - наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; - наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); - наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 статті 44 ПК України визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як встановлено статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Крім того, за змістом частини першої статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною другою статті 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Таким чином, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування з податку на додану вартість необхідно з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Надаючи оцінку доводам контролюючого органу щодо порушення вимог чинного законодавства позивачем суд зазначає наступне.

Так предметом документальної перевірки стали господарські взаємовідносини позивача з контрагентом ТОВ «Азовбізнесальянс» (код ЄДРПОУ 32258851). При цьому, в ході перевірки було досліджено документи отримані від Прокуратури Донецької області, які вилучено в рамках кримінального провадження №42017050000000699 від 6 вересня 2017 року.

Як убачається з матеріалів справи, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю АЗОВБІЗНЕСАЛЬЯНС було укладено Договір на виконання робіт № 427 від 31 липня 2017 року згідно якого ТОВ АЗОВБІЗНЕСАЛЬЯНС зобов`язалося виконати послуги: «Поточний ремонт приймальних резервуарів КНС № 2, 7, 8, 11 і каналізаційних колекторів з застосуванням гідромоніторної установки м. Маріуполь» згідно з ДСТУ БД.1.1-1:2013, обсяг та найменування яких визначені у кошторисної документації, проектній документації, технічними умовами та правилами, а, також, виконати усі інші необхідні роботи, прямо не передбачені, але виконання яких необхідно для виконання Виконавцем своїх обов`язків за цим договором, які є невід`ємними частинами Договору, а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити виконані роботи згідно умовам договору. При цьому п. 2.1. зазначеного договору визначено, що вартість робіт визначається згідно з кошторисною документацією і договірною ціною і становить 2 200 000 грн. у тому числі ПДВ в розмірі 366 666,67 грн.

31 липня 2017 року було укладено додаткову угоду № 1 до Договору №427 від 31 липня 2017 року, згідно якої Сторони узгодили, що Виконавець залучає до виконання цього договору субпідрядника для виконання робіт за договором у розмірі 100 відсотків згідно документів наданих підрядником у тендерній пропозиції.

ТОВ Азовбізнесальянс 5 липня 2017 року, ще до укладення договору із КП Маріупольське ВУВКГ укладено із ПП Реал-Строй (ЄДРПОУ 34908449) договір підряду на виконання робіт по прочищанню каналізаційних оглядових колодязів з відкачуванням мулу.

Тобто, відповідно до укладених між КП Маріупольське ВУВКГ , ТОВ Азовбізнесальянс та ПП Реал-Строй угод, фактичні роботи із поточного ремонту приймальних резервуарів КНC № № 2, 7, 8, 11 і каналізаційних колекторів із застосуванням гідромоніторної установки м. Маріуполь мало б виконувати ПП Реал-Строй .Проте, належним чином оформлених документів щодо залучення вказаного підприємства до виконання цих робіт жодним із вище перелічених підприємств не складено.

Додатковою угодою №2 від 16 листопада 2017 року до Договору №427 від 31 липня 2017 року викладено пункт 2.1. розділу 2 договору в наступній редакції: Вартість робіт, зазначених у п. 1.1 Договору визначається згідно кошторисною документацією і договірною ціною і становить 2 190 371,42 грн. у тому числі ПДВ в розмірі 365 061,90 грн.

Додатковою угодою №3 від 2 січня 2018 року до Договору №427 від 31 липня 2017 року викладено пункт 2.1. розділу 2 договору в наступній редакції: Вартість робіт, зазначених у п. 1.1 Договору визначається згідно кошторисною документацією і договірною ціною і становить 2 181 777,19 грн. у тому числі ПДВ в розмірі 363 629,53 грн.

На підтвердження вартості будівельних робіт на поточний ремонт приймальних резервуарів КНС № 2, 7, 8, 11 і каналізаційних колекторів з застосуванням гідромоніторної установки м. Маріуполь позивачем надано локальні кошториси на будівельні роботи №2-1-1, калькуляція вартості машино-години гідродинамічної установки для прочищення трубопроводів на базі вантажного автомобіля ГАЗ, гідродинамічної установки високого тиску з дизельним приводом на базі спец автомобіля, машини мулососної для відкачування на базі КАМАЗ (а.с. 60-71, 72-74, том 1).

На підтвердження виконання господарської операції по Договору на виконання робіт № 427 від 31 липня 2017 року позивачем до суду надано: Рахунок-фактура №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6 від 26 лютого 2018 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2018 року, Акти приймання виконаних будівельних робіт №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6 за лютий 2018 року, Підсумкові відомості ресурсів, розрахунки загальновиробничих витрат до локального кошторису (а.с.110-165, том 1).

Надання послуг з поточного ремонту приймальних резервуарів КНС № № 2, 7, 8, 11 і каналізаційних колекторів із застосуванням гідромоніторної установки в адресу КП Маріупольське ВУВКГ оформлено Актами здачі - приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2018 року за формою КБ-2в. В наданих Актах зазначені обсяги людино - годин, що не могли бути виконані ТОВ "Азовбізнесальянс", з огляду на кількість працівників, працюючих на зазначеному підприємстві. Враховуючи, що ТОВ Азовбізнесальянс було залучено субпідрядника ПП Реал-Строй , проте кількість працівників на ПП Реал-Строй свідчить про неможливість ПП Реал-Строй надавати послуги з поточного ремонту приймальних резервуарів КНЄ № 2,7,8,11 і каналізаційних колекторів із застосуванням гідромоніторної установки м. Маріуполь власними трудовими ресурсами.

При цьому, ПП Реал-Строй було орендовано транспортні засоби для очищення КНС № 2,7,8,11 і каналізаційних колекторів з застосуванням гідромоніторної установки м. Маріуполь у ТОВ Технічна база (ЄДРПОУ 38776629). Проте будь-які документи, підтверджуючі надання Орендодавцем ТОВ Технічна база Орендарю ПП Реал- Строй транспортних засобів відсутні.

Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у ТОВ Азовбізнесальянс , ПП Реал-Строй , ТОВ Технічна база відсутні власні чи орендовані земельні ділянки та нерухоме майно.

Згідно АС АРМ НАІС ДАІ встановлено, що за ТОВ Азовбізнесальянс , ПП Реал- Строй , ТОВ Технічна база не зареєстровано будь-яких транспортних засобів.

Оплати виконаних робіт за договором № 427 підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, а саме: платіжне доручення №1276 від 17 квітня 2018 року на суму 310549,14 грн., платіжне доручення №128 від 18 квітня 2018 року на суму 300 0000 грн., платіжне доручення №1308 від 20 квітня 2018 року на суму 260 000 грн., платіжне доручення №1347 від 23 квітня 2018 року на суму 172 000 грн., платіжне доручення №741 від 2 квітня 2018 року на суму 526339,84 грн., платіжне доручення №742 від 2 квітня 2018 року на суму 395 426,60 грн., платіжне доручення №743 від 2 квітня 2018 року на суму 49085 грн., платіжне доручення №744 від 2 квітня 2018 року на суму 28817,57 грн. (а.с. 87-95 том 1).

У квітні 2018 року позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість із відображенням операції по взаємовідносинам з ТОВ АЗОВБІЗНЕСАЛЬЯНС .

Суд зазначає, що відсутність у контрагента позивача задекларованих матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки, залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Проте, в матеріалах справи міститься Висновок №6/п за результатами проведення судової будівельно-технічної експертиза, виконаної на підставі постанови старшого слідчого другого СВ управління з розслідування кримінальних проваджень прокуратури Донецької області Баглюк В.В. про призначення будівельно-технічної експертизи за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017050000000699 від 6 вересня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, згідно якого фактичний обсяг виконаних робіт по прочищанню каналізаційних оглядових колодязів з відкачуванням мулу та перевезення сміття з урахуванням фактичних даних по вивозу розмитого мулу, не відповідає обсягам, вказаним ТОВ Азовбізнесальянс в актах виконаних будівельних робіт №1, 2, 3, 4, 5 від 26 лютого 2018 року та різниця (завищення) обсягів, вказаних ТОВ Азовбізнесальянс в актах виконаних будівельних робіт №1, 2, 3, 4, 5 від 26 лютого 2018 року та фактичного обсягу виконаних робіт по прочищанню каналізаційних оглядових колодязів з відкачуванням мулу та перевезення сміття з урахуванням фактичних даних по вивозу розмитого мулу складає 1162021,40 грн. з ПДВ.

Тобто, висновками судової будівельно-технічної експертизи від 26 листопада 2018 року встановлено невідповідність обсягам виконаних робіт, обсягам вказаним ТОВ Азовбізнесальянс в актах виконаних будівельних робіт №1, 2, 3, 4, 5 від 26 лютого 2018 року та завищення обсягів виконаних робіт на 1 162 021,40 грн. з ПДВ.

При цьому, згідно висновку експерта від 16 липня 2019 року № 1/15-40 фактичний обсяг виконаних робіт по очищенню каналізаційних оглядових колодязів з відкачування мулу та перевезення сміття частково не відповідає обсягам, вказаним ТОВ Азовбізнесальянс в актах виконаних будівельних робіт №1, 2, 3, 4, 5, 6 від 26 лютого 2018 року, складених за результатами виконання робіт за договором № 427 щодо Поточного ремонту приймальних резервуарів КНС № 2, 7, 8, 11 і каналізаційних колекторів із застосуванням гідромоніторної установки м. Маріуполь , укладеним 31 липня 2017 року між КП Маріупольське ВУВКГ та ТОВ Азовбізнесальянс . Так, вартість фактично виконаних ТОВ Азовбізнесальянс робіт становить 1049776,55 грн., загальне завищення вартості робіт занесених до актів приймання виконаних робіт № 1, 2, 3, 4, 5, 6 за лютий 2018 року в порівнянні з фактично виконаними склало 1 132 000, 64 грн.(а.с. 2-20 том 2).

Крім того, в матеріалах справи міститься висновок судової економічної експертизи № 2/14-21 від 29 липня 2019 року, згідно якого, КП Маріупольське ВУВКГ перерахувало зі своїх банківських рахунків на рахунок ТОВ Азовбізнесальянс за виконані роботи за договором № 427 від 31 липня 2017 року грошові кошти на загальну суму 2 181 777,19 грн., при цьому сума перевищення між сумою фактично сплачених коштів, з урахуванням висновку судової будівельно-технічної експертизи від 16 липня 2019 року №1/15-40 становить 1 132 000,64 грн. (а.с. 38-48 том 2).

Суд зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов`язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов`язкових умов для виникнення такого права на придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Проте, у даному випадку, встановлено завищення вартості робіт занесених до актів приймання виконаних робіт, в порівнянні з фактично виконаними, на суму 1 132 000, 64 грн.

Як зазначалося, саме лише документальне підтвердження, правильність документального оформлення певних операцій, не свідчить про правильність відображення таких операцій у податковому обліку. Одним із принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є превалювання сутності над формою, у відповідності до якого неважливо яку операцію було оформлено документально, значення має виключно те, яка операція булла здійснена фактично. Тобто, документальне оформлення операції, відмінної відтої, яка реально відбулася, не дає права особі обліковувати таку операцію.

Суд звертає увагу, що у даній справі спірним є не питання наявності чи відсутності певних первинних документів, а питання можливості підтвердження такими документами відомостей податкового обліку з огляду на обставини реальності чи нереальності господарських операцій, які зафіксовані у них.

Під час розгляду справи встановлено, що наданні позивачем первинні документи не відображають обсяг виконанних робіт ТОВ Азовбізнесальянс з поточного ремонту резервуарів КНС № 2, 7, 8, 11 і каналізаційних колекторів із застосуванням гідромоніторної установки м. Маріуполь, тому контролюючий орган правомірно дійшов висновку, що позивач не має права на формування податкового кредиту.

У відповідності до частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд вважає, що правові висновки, викладені у згаданому висновку знаходять своє відображення в матеріалах справи, тому суд приймає їх до уваги в якості належного та достовірного доказу, який свідчить про податкові правопорушення з боку позивача.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про відмову у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Комунального підприємства «Маріупольське виробниче управління водопровідного-каналізаційного господарства» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошено у судовому засіданні 14 листопада 2019 року у присутності представників сторін, повний текст рішення складено 20 листопада 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.С. Дмитрієв