Рішення

від 11.11.2019 по справі 240/9385/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2019 року м.Житомир справа № 240/9385/19

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Скорик С.В.,

за участю: представника позивача - Клинчука І.В.,

представника відповідача - Савицької І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Давидівський гранкар`єр" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності та скасування вимоги,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Давидівський гранкар`єр" із позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Житомирській області щодо не внесення відповідних змін до інтегрованої картки Приватного підприємства "Давидівський гранкар`єр" за платежем рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 31 455,54 грн та податку на додану вартість в сумі 14 376,28 грн, шляхом погашення (зменшення) суми податкового боргу, що обліковується станом на 10 травня 2019 року;

- визнати протиправною (недійсною) та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Житомирській області від 11.05.2019 №100364-51.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Головним управлінням ДФС у Житомирській області, на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 по справі №0640/4112/18, податкову вимогу № 162987-51 від 05.06.2018 скасовано 03.05.2019. Однак, відповідачем не внесено відомостей до інтегрованої картки щодо погашення (зменшення) суми податкового боргу за вимогою, яка була скасована та фактично залишено в недоїмці вищевказану суму податкового боргу, що стало підставою для винесення нової податкової вимоги від 11.05.2019.

Ухвалою суду від 16 липня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження із проведенням підготовчого засідання та викликом (повідомленням) учасників справи на 02 серпня 2019 року о 10:30.

01 серпня 2019 року до відділу документального забезпечення суду у строк та в порядку, визначеному статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надійшов відзив на позовну заяву вих. №789/06-30-10-02 від 01 серпня 2019 року, відповідно до змісту якого Головне управління ДФС у Житомирській області позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю. Вказує, що початок нарахування пені відповідно до вимог ст. 129 Податкового кодексу України припадає на перший робочий день, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податковою зобов`язання і закінчується в той день коли фактично сплачена сума грошового зобов`язання та штрафних санкцій, яка зазначена в податковому повідомленні - рішенні. В розрахунках до податкових повідомлень - рішень №0011701401 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість і в податковому повідомленні - рішенні №0011691401 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин чітко в графі 3 вказано коли настає граничний строк сплати по кожній декларації. А тому, враховуючи нарахування пені, винесення податкової вимоги відповідає ст.ст. 59, 60 Податкового кодексу України.

Крім того зазначає, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 по справі № 0640/4112/18 податкову вимогу № 162987-51 від 05.06.2018 скасовано 03.05.2019, в частині нарахування пені по ПДВ в розмірі 22 848,03 грн та за платежем рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин в розмірі 31 363,03 грн. В частині позовних вимог про зобов`язання внести зміни до інтегрованої картки було відмовлено. Вказує, що скасування вказаної вище вимоги жодним чином не позбавляє права відповідача винести оновлену податкову вимогу на наявну у позивача суму боргу в розмірі 45 831,82 грн.

В підготовчому засіданні, призначеному на 02 серпня 2019 року о 10:30 з`явились представники позивача та відповідача. Судом в порядку статті 243 КАС України без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання до 11 вересня 2019 року о 15:00. В свою чергу наступне судове засідання відкладено на 17 вересня 2019 року о 10:00.

В підготовчому засіданні, призначеному на 17 вересня 2019 року о 10:00, в яке прибули представники позивача та відповідача, судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 21 жовтня 2019 року о 14:30, що занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання від 17 вересня 2019 року (а.с.46).

У зв`язку із перебуванням головуючого судді в щорічній оплачуваній відпустці на підставі наказу Житомирського окружного адміністративного суд розгляд справи відкладено на 11 листопада 2019 року об 11:00.

В судове засідання, призначене на 11 листопада 2019 року об 11:00 прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Давидівський гранкар`єр" зареєстровано як юридична особа та є платником, зокрема: податку на додану вартість та рентної плати.

В період з 10.04.2018 по 02.05.2018 на підставі наказу Головного управління ДФС в Житомирській області № 631 від 29.03.2018 проведена планова виїзна документальна перевірка Приватного підприємства "Давидівський гранкар`єр" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2017.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 04.05.2018 № 452/06-30-14-01/31962503, у якому встановлено порушення норм податкового законодавства України.

23 травня 2018 року, на підставі вказаного акту, ГУ ДФС у Житомирській області прийнято податкові повідомлення - рішення №0011701401 та №0011691401.

05 червня 2018 року ГУ ДФС у Житомирській області сформовано податкову вимогу №162987-51, якою Приватне підприємство "Давидівський гранкар`єр" повідомлено, що станом на 04.06.2018 сума податкового боргу становить 147 249,46 грн, з них: податок на доходи фізичних осіб в розмірі - 93 038,40 грн (основний платіж - 243,94 грн штраф - 54 947,86 грн; пеня - 37 846,60 грн), рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин в розмірі - 31 363,03 грн (пеня), податок на додану вартість в розмірі - 22 848,03 грн (пеня).

Як зазначив представник позивача та не заперечувалось представником відповідача податковий борг був повністю погашений 01.06.2018.

В свою чергу, не погоджуючись із вищевказаною податковою вимогою ПП "Давидівський гранкар`єр" оскаржив її до суду.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року в адміністративній справі №0640/4112/18 позов Приватного підприємства "Давидівський гранкар`єр" до Головного управління ДФС у Житомирській області про скасування податкової вимоги та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДФС у Житомирській області від 05.06.2018 № 162987-51 в частині нарахування пені по податку на додану вартість в розмірі 22 848,03 грн та за платежем рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин в розмірі 31 363,03 грн.

18 квітня 2019 року Приватне підприємство "Давидівський гранкар`єр" звернулось до Головного управління ДФС у Житомирській області з листом №25/84-19 з проханням виконати рішення суду від 07.11.2018 в добровільному порядку (а.с.15).

Однак, Головне управління ДФС у Житомирській області у листі № 6087/6/06-30-51-07 від 03.05.2019 повідомило, що на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.11.2018 по справі № 0640/4112/18 податкову вимогу № 162987-51 від 05.06.2018 скасовано 03.05.2019, в частині нарахування пені по ПДВ в розмірі 22 848,03 грн та за платежем рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин в розмірі 31 363,03 грн., а у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.16).

В подальшому, Головне управління ДФС у Житомирській області винесло нову податкову вимогу від 11.05.2019, в якій вказано, що станом на 10 травня 2019 року сума податкового боргу (пеня) становить 45 831,82 грн, з яких: рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі - 31 455,54 грн та податок на додану вартість в сумі - 14 376,28 грн.

Вважаючи вказану вимогу та бездіяльність відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно до вимог ст.16 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2000 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визнається сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу визначено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу;

За змістом пунктів 59.1, 59.3 та 59.4 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України визначено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Таким чином, податкова вимога є одним із засобів для стягнення податкового боргу і є своєрідним нагадуванням платникові податків про виконання податкового обов`язку та засобом реагування. В основі такого реагування лежить факт несвоєчасного виконання обов`язку, платнику надається можливість добровільно виконати прострочений обов`язок. Отже, податкову вимогу податковий орган використовує для повідомлення платникові про існування податкового боргу і дозволяє платнику добровільно виконати свій податковий обов`язок.

Відповідно до підпунктів 14.1.39, 14.1.156, 14.1.162, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки;

податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У відповідності до пункту 111.2 статті 111 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Порядок нарахування пені з визначенням періоду початку та закінчення її нарахування визначений статтею 129 ПК України.

Відповідно до положень підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

За замістом підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 ПК України нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Аналіз наведених норм ПК України дає змогу дійти висновку, що нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом та закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Як зазначалось, за результатами планової виїзної документальної перевірки ТПП "Давидівський гранкар`єр" на підставі акта № 452/06-30-14-01/31962503 від 04.05.2018 ГУ ДФС у Житомирській області винесло податкові повідомлення-рішення від 23.05.2019 № 0011701401 та № 0011691401.

За змістом цих податкових повідомлень-рішень, зазначені в них суми підлягали сплаті протягом 10 календарних днів з моменту отримання.

Обставини виникнення податкового боргу позивача щодо сплати пені за нарахованими податковими зобов`язаннями згідно вищевказаних податкових повідомлень-рішень були предметом дослідження при розгляді адміністративної справи №0640/4112/18. Судове рішення у вказаній справі від 07.11.2018 набрало законної сили, а тому в силу ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені даним рішенням не доказуються при розгляді справи, що розглядається.

Зокрема, судом у справі №0640/4112/18 встановлено, що ПП "Давидівський гранкар`єр" за винесеними відповідачем податковими повідомленнями - рішеннями від 23.05.2018 суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість та з рентної плати сплачено до бюджету в повному обсязі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання вказаних податкових повідомлень - рішень.

Водночас, 05.06.2018 ГУ ДФС у Житомирській області винесло позивачу податкову вимогу № 162987-51 про сплату податкового боргу в сумі 147 249,46 грн.

Скасовуючи дану вимогу, суд вказав, що позивачем сплачено грошові зобов`язання, визначені контролюючим органом у вищевказаних податкових повідомленнях - рішеннях, у добровільному порядку та у строки, визначені податковим законодавством, а саме пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, а тому відповідачем безпідставно здійснено нарахування пені ПП "Давидівський кар`єр" з податку на додану вартість та рентної плати за користування надрами в сумах, визначених у податковій вимозі від 05.06.2018.

За приписами підпунктів 60.1.1 та 60.1.4 пункту 60.1 ПК України податкова вимога вважається відкликаною, якщо, зокрема: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Пунктом 60.5 ПК України встановлено, що у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

На виконання вказаного вище рішення Житомирського окружного адміністративного суду податкову вимогу №162987-51 від 05.06.2018 скасовано 03.05.2019.

При цьому, до інтегрованої картки ПП "Давидівський кар`єр" не було внесено змін щодо погашення суми податкового боргу по пені.

Як зазначив представник відповідача в судовому засіданні, податковий орган вважає, що при розгляді справи №0640/4112/18 не досліджувалось питання правильності нарахування пені й судовим рішенням було відмовлено у частині позовних вимог щодо внесення відповідних змін до інтегрованої картки платника, а тому були відсутні підстави для внесення таких змін.

Суд критично оцінює дане твердження, оскільки, як зазначалось судом було встановлено відсутність підстав для нарахування пені. Щодо позовних вимог про зобов`язання внести зміни до інтегрованої картки суд вказав, що права позивача в частині відображення в інтегрованій картці платника відсутності податкового боргу у зв`язку зі скасуванням вимоги від 05.06.2018 № 162987-51 в спірній частині на час розгляду даної справи не порушено, позаяк відповідачем на час прийняття рішення не допущено відповідної бездіяльності, а суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому. Таким чином, суд відмовив у цій частині позовних вимог, оскільки на той момент права позивача не були порушені.

Згідно із Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.05.2016 за № 751/28881 зазначено, що інтегрована картка платника - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції.

У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус повідомлень-рішень / рішень / вимог та / або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно - перевірочної роботи, змінюється на "Скасовується в судовому порядку"), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування/зменшення суми не проводиться.

Інформація, внесена та збережена відповідальними працівниками підрозділів адміністративного/судового оскарження до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, щоденно автоматично відображається в реєстрі "Апеляційне та судове оскарження" підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно - перевірочної роботи.

При цьому, оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС. Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи (пункт 3 та 4 Порядку).

Тобто до повноважень органів ДФС віднесено відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників.

З огляду на викладене, суд вважає, що після набрання законної сили судовим рішенням у справі №0640/4112/18, податкова вимога №162987-51 від 05.06.2018 вважалась відкликаною, а тому відповідач мав самостійно внести зміни до інтегрованої картки позивача щодо погашення суми податкового боргу по пені, водночас цього не зробив, чим допустив протиправну бездіяльність, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як зазначалось, 11 травня 2019 року Головним управління ДФС у Житомирській області винесено позивачу податкову вимогу № 100364-51 про сплату податкового боргу в сумі 45 831,82 грн, з яких: рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі - 31 455,54 грн та податок на додану вартість в сумі - 14 376,28 грн.

При цьому, судом встановлено, що дані суми боргу є пенею, яку нараховано після сплати позивачем грошових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 23.05.2019 № 0011701401 та № 0011691401.

Тобто, відповідач виставив дану податкову вимогу щодо податкового боргу (пені), безпідставність нарахування якого встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Додатково слід зазначити, що питання нарахування пені неодноразово досліджувалось в судовому порядку, зокрема Верховним Судом у постанові від 12.02.2019 по справі №820/6468/17 висловлено наступну правову позицію - нарахування пені за правилами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України (при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки (податкове повідомлення - рішення)), розпочинається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати, визначеного пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, податкового зобов`язання, включаючи період адміністративного та судового оскарження та закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. При цьому, пп.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 у редакції з 01.01.2017 не передбачено нарахування пені за весь період заниження податкового зобов`язання.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що податкова вимога №100364-51 від 11.05.2019 винесена відповідачем у порушення вимог ст. 59 ПК України за відсутності податкового боргу, а тому є протиправною та підлягає скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як зазначалось, відповідач вважає, що нарахування пені позивачу проведено правомірно у відповідності до ст. 129 ПК України й відсутні підстави для внесення змін до інтегрованої картки щодо погашення податкового боргу, а тому лише скасування оспорюваної вимоги, на думку суду, не призведе до повного та ефективного захисту прав позивача та зумовить повторне звернення до суду за захистом порушеного права, оскільки податковий орган не позбавлений права повторно винести податкову вимогу при наявності у картці платника податкового боргу.

Відтак, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід врахувати положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) згідно якої під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

За наведених обставин та враховуючи, що судом було встановлено відсутність податкового боргу, протиправність податкової вимоги від 11.05.2019 №100364-51, з метою усунення повторного звернення позивача до суду та повного захисту порушеного права, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача внести відповідні зміни до інтегрованої картки Приватного підприємства "Давидівський гранкар`єр" за платежем рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 31 455,54 грн та податку на додану вартість в сумі 14 376,28 грн, шляхом погашення (зменшення) суми податкового боргу.

Покладення такого обов`язку на відповідача не є перебиранням функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язанням його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу, з огляду на обов`язковість ефективного механізму захисту порушеного права.

У постановах від 19 лютого 2019 року у справі № 825/999/17, від 05 березня 2019 року у справі 810/2613/13-а Верховним Судом також зазначено про те, що коригування податкової інформації в інформаційних системах ДФС шляхом виключення відповідних даних є належним способом захисту інтересів та прав платника.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем всупереч ч.2 ст.77 КАС України не доведено правомірність своїх дій та рішень, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Житомирській області щодо не внесення відповідних змін до інтегрованої картки Приватного підприємства "Давидівський гранкар`єр" за платежем рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 31 455,54 грн та податку на додану вартість в сумі 14 376,28 грн, шляхом погашення (зменшення) суми податкового боргу, що обліковується станом на 10 травня 2019 року.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Житомирській області від 11.05.2019 №100364-51.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Житомирській області внести відповідні зміни до інтегрованої картки Приватного підприємства "Давидівський гранкар`єр" за платежем рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин в сумі 31 455,54 грн та податку на додану вартість в сумі 14 376,28 грн, шляхом погашення (зменшення) суми податкового боргу.

Стягнути з Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003. РНОКПП / ЄДРПОУ: 39459195) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "Давидівський гранкар`єр" (с.Давидівка, Житомирський район, Житомирська область,12415. РНОКПП / ЄДРПОУ: 31962503) 1921 (тисяча дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.А.Шуляк

Повне судове рішення складене 20 листопада 2019 року