Рішення

від 01.10.2019 по справі 183/8144/18

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/8144/18

№ 2/183/1487/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

01 жовтня 2019 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Пащенко А.С.,

розглянувши, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Центр Фінансових рішень до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

27 грудня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Центр Фінансових рішень (далі - ТОВ ФК Центр Фінансових рішень ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 205637,70 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що 03 квітня 2017 року між ТОВ ФК Центр Фінансових рішень та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №3141762259, на виконання якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 121050,00 грн.

Договір між сторонами був укладений відповідно до вимог ст.634 ЦК України.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку щодо повернення кредиту у повному обсязі, виконавши лише частково своє зобов`язання, а кошти, сплачені ним на користь позивача, були зараховані для погашення боргу в черговості, передбаченій Загальними умовами ТОВ ФК ЦФР з надання фізичним особам кредитів та згідно ст. 534 ЦК України.

Таким чином, станом на 06.12.2018 року відповідач має непогашену заборгованість за кредитним договором №3141762259 від 03.04.2017 року в розмірі 205637,70 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 109662,62грн.; заборгованості за річними процентами у розмірі 17129,63 грн.; заборгованості за щомісячними процентами у розмірі 56488,49 грн.; заборгованості за штрафом/пенею у розмірі 22356,96 грн.

Зазначену суму заборгованості ТОВ ФК Центр Фінансових рішень просить стягнути з відповідача, а також покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 28 січня 2019 року відкрите провадження у справі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав, просить задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання (а.с.44,45,46), причини неявки суду не відомі, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву суду не подавав.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 03 квітня 2017 року між ТОВ ФК Центр Фінансових рішень та ОСОБА_1 , відповідно до ст. 634 ЦК України, був укладений кредитний договір №3141762259 у формі Заяви на отримання кредиту разом з Умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ ФК ЦФР (а.с.5-7), затверджені наказом генерального директора ТОВ ФК ЦФР №14 від 18.06.2013 року, що викладені на сайті Товариства (а.с. 14-17).

Згідно умов договору відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 121050,00 грн., зі сплатою річних процентів 11,99 % від суми кредиту, щомісячних процентів 2,99% від суми кредиту, щоденної пені 0,3 % від загальної суми прострочення.

За змістом статті 634 цього Цивільного Кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Наданою до суду довідкою про оформлення кредиту (а.с.12) стверджується, що ТОВ ФК ЦФР виконало свої зобов`язання щодо надання кредиту, надавши відповідачу кредит у розмірі 121050 грн.

В свою чергу, в порушення умов кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 не надавав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, пенею, в результаті чого станом на 06.12.2018 року виникла заборгованість у розмірі 205637,70 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 109662,62грн.; заборгованості за річними процентами у розмірі 17129,63 грн.; заборгованості за щомісячними процентами у розмірі 56488,49 грн.; заборгованості за штрафом/пенею у розмірі 22356,96 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.13).

До спірних правовідносин суд вважає за необхідне застосувати наступні норми закону.

Так, за ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. За ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у встановлений договором строк. Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. За правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В той же час, відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Пунктом 17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин передбачено, що зобов`язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК.

Поряд з цим, відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В свою чергу, відповідачем по справі до суду не надано жодного належного та допустимого в розумінні ст.ст. 76-81 ЦПК України доказу на спростування обставин, викладених позивачем у позові.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов ТОВ ФК Центр фінансових рішень обґрунтований та підлягає задоволенню, з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість за кредитним договором №3141762259 від 03 квітня 2017 року станом на 06 грудня 2018 року у розмірі 205637,70 грн.

Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України відповідач повинен відшкодувати на користь позивача понесені ним судові витрати, а саме сплачений судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 524, 529, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12,76,81,89,141,263,265,280 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Центр Фінансових рішень до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Центр Фінансових рішень (код ЄДРПОУ 35725063, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, р/р НОМЕР_2 в АТ ТАС Комбанк , МФО 339500) суму заборгованості за кредитним договором №3141762259 від 03 квітня 2017 року в розмірі 205637,70 грн., з яких: 109662.62 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 17129,63 - заборгованість за річними процентами; 56488,49 грн. - заборгованість за щомісячними процентами; 22356,96 грн. - заборгованість за штрафом/пенею.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Центр Фінансових рішень (код ЄДРПОУ 35725063, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, р/р НОМЕР_2 в АТ ТАС Комбанк , МФО 339500) судовий збір в розмірі 1921,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сорока О.В.