Рішення

від 12.11.2019 по справі 500/2002/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2002/19

12 листопада 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Мірінович У.А.

за участю:

секретаря судового засідання Хоменко Л.В.

представника позивача Лебідь О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ФОРВАРД-ОРТО" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради про визнання протиправними та скасування припису та постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

29.08.2019 через поштовий зв`язок до Тернопільського окружного адміністративного суду подано позовну заяву приватного підприємства "ФОРВАРД-ОРТО" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради про визнання протиправними та скасування припису про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.08.2019 та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 66 від 15.08.2019 (арк. справи 61).

Зазначена позовна заява надійшла до суду та зареєстрована у встановленому законом порядку 02.09.2019, про що свідчить відтиск штемпеля суду про одержання.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач 05.08.2019 провів позапланову перевірку щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: житловий будинок АДРЕСА_1 87а по вул. Брацлавській АДРЕСА_2 м АДРЕСА_3 (далі - об`єкт). За результатами перевірки складено акт від 05.08.2019 № 163-ПП, на підставі якого відповідач видав припис від 05.08.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким зобов`язано позивача привести об`єкт до вимог чинного законодавства шляхом здачі в експлуатацію за призначенням до 05.10.2019 та припинити експлуатацію частини житлового будинку як офісного приміщення після отримання припису до проведення об`єкта у відповідність вимогам чинного законодавства. Водночас, на підставі зазначеного акта перевірки відповідач склав протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.08.2019, на підставі якого прийняв постанову № 66 від 15.08.2019 про накладення штрафу на позивача за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 72252 грн.

Позивач вважає, що оскаржені припис та постанова є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, так як у направленні для проведення такої перевірки зазначено власника об`єкта перевірки - ОСОБА_1 . ОСОБА_2 , а тому відповідач зобов`язаний був за результатами перевірки видати зазначений припис, в тому числі застосувати оскарженою постановою штраф саме до власника - ОСОБА_3 . При цьому, позивач не є замовником, проектувальником, підрядником зазначеного об`єкта, а лише використовує приміщення за цивільно - правовою угодою. Таким чином, на думку позивача, відповідач провів зазначену перевірку з істотними порушеннями Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), так як не дотримався встановленої законом форми видачі направлення для проведення такої перевірки.

Водночас, позивач звернув увагу суду на те, що відповідач безпідставно за результатами перевірки дійшов висновку, що позивач експлуатує нежитлове приміщення житлового будинку, площею 131,3 кв.м., яке знаходиться на першому поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 87, як офісне приміщення, без прийняття його в експлуатацію за призначенням, оскільки такий об`єкт введений в експлуатацію за призначенням власником - ОСОБА_4 належним чином, на підтвердження чого надав відповідні декларацію про готовність об`єкта до експлуатації та свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 09.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання.

Ухвалою суду від 24.10.2019 відмовлено у клопотанні представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропущенням десятиденного строку звернення до суду, так як суд встановив, що оскаржену постанову позивач отримав 19.08.2019, що не заперечується відповідачем, а позов подано через поштовий зв`язок 29.08.2019, а тому такий позов заявлено до суду у межах десятиденного строку.

При цьому, суд звертає увагу на те, що частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (далі - КАС) визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві та додатковому поясненні від 29.10.2019, просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи судом. Про причини неприбуття суд не повідомив. Водночас, у відзиві на позовну заяву представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що оскаржені дії відповідача щодо прийняття та видання на підставі акта перевірки від 05.08.2019 № 163-ПП оскаржених постанови та припису здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (арк. справи 103-106).

Пунктом 2 частини третьої статті 205 КАС визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Пунктом 5 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з частиною третьою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема:

- складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

- у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 15 Порядку № 553 визначено, що форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

Як слідує з матеріалів справи, що відповідач 05.08.2019 на підставі скарги ОСОБА_5 , згідно наказу від 19.07.2019 № 203 та відповідно до направлення № 163-ПП від 19.07.2019 про проведення позапланової перевірки щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: АДРЕСА_3 , провів позапланову перевірку на об`єкті: АДРЕСА_3 . Зазначена перевірка проведена у присутності представника ПП "ФОРВАРД-ОРТО" ОСОБА_6 (арк. справи 113-115).

За результатами перевірки складено акт від 05.08.2019 № 163-ПП, у якому зафіксовано , порушення позивачем частини восьмої статті 39 Закону № 3038-VI та пункту 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 № 750 (далі - Порядок № 461), а саме позивач експлуатує нежитлове приміщення житлового будинку, площею 131,3 кв.м., яке знаходиться на першому поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 . АДРЕСА_5 , як офісне приміщення, яке не прийняте в експлуатацію та перебуває у володінні позивача на підставі договору оренди № 01/06 від 01.06.2019. Враховуючи те, що представник суб`єкта містобудування відмовився від підписання акта, в тому числі від пояснень, зауважень або заперечень щодо проведення такої перевірки, відповідач про це зробив відповідну відмітку в акті перевірки (арк. справи 116-125).

На підставі акта перевірки відповідач видав припис від 05.08.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким зобов`язано позивача привести об`єкт до вимог чинного законодавства шляхом здачі в експлуатацію за призначенням до 05.10.2019 та припинити експлуатацію частини житлового будинку як офісного приміщення після отримання припису до проведення об`єкта у відповідність вимогам чинного законодавства. Враховуючи те, що представник суб`єкта містобудування відмовився від отримання припису, відповідач про це зробив відповідну відмітку у зазначеному приписі (арк. справи 129).

Також, на підставі акта перевірки відповідач склав протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.08.2019, в якому зазначив, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 16 год. 00 хв. 15.08.2019 у приміщенні відповідача. Враховуючи те, що представник суб`єкта містобудування відмовився від підписання протоколу, в тому числі від пояснень та зауважень до протоколу, відповідач про це зробив відповідну відмітку у зазначеному протоколі (арк. справи 127-128).

Зазначені акт перевірки, припис та протокол відповідач надіслав позивачу через поштовий зв`язок, про що свідчить супровідний лист від 06.08.2019. Водночас, у такому листі додатково було зазначено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 16 год. 00 хв. 15.08.2019 у приміщенні відповідача (арк. справи 126).

Надалі, за результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом другим пункту 4 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 № 208/94-ВР (далі - Закон № 208/94-ВР) та накладено штраф на останнього в розмірі 72252 грн., про що відповідач прийняв постанову № 66 від 15.08.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Примірник постанови надіслано позивачу через поштовий зв`язок (арк. справи 110, 130-131).

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо правомірності проведення зазначеної перевірки, суд виходить з наступного.

Статтею 41 Закону № 3038-VI та пунктом 7 Порядку № 553 визначено порядок проведення державного архітектурно - будівельного контролю, згідно яких підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Водночас, суд звертає увагу на те, що пунктом 12 Порядку № 553 визначено, що у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

Суд встановив та не заперечується сторонами, що позивач допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення позапланової перевірки щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: житловий будинок АДРЕСА_5 Вінниці, не зважаючи, на те, що у направлені зазначено за адресою АДРЕСА_5 .

Таким чином, суд зазначає, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, який вважає порушеним порядок та підстави призначення, зокрема позапланової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до такої перевірки. Якщо ж допуск до позапланової перевірки відбувся, надалі предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності. Тобто допуск до відповідної перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених посадовими особами при призначенні та проведенні позапланової перевірки.

Така позиція узгоджується з висновками, наведеними у постанові Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 806/2127/16, а тому відповідно до статті 242 КАС суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, суд зазначає також, що проведення зазначеної перевірки на підставі Закону № 3038-VI та Порядку № 553, в тому числі з використанням належних форм документів, зокрема наказу та направлення, не свідчить про те, що відповідач діяв не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а навпаки є підтвердженням належного виконання суб`єктом владних повноважень завдань, покладених на нього чинним законодавством.

За таких обставин, суд не бере до уваги і посилання позивача не те, що відповідач провів зазначену перевірку з істотними порушеннями Порядку № 553.

Щодо встановлених порушень, суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до частини восьмої статті 39 Закону № 3038-VI та пункту 12 Порядку № 461 експлуатація закінчених будівництвом об`єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Згідно абзацу другого пункту 4 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації чи в акті готовності об`єкта до експлуатації, вчинені щодо: об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 № 2629-VIII установлено у 2019 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 липня - 2007 гривень.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач за результатами зазначеної перевірки встановив, що позивач експлуатує нежитлове приміщення житлового будинку, площею 131,3 кв.м., яке знаходиться на першому поверсі житлового будинку за адресою: м АДРЕСА_3 , вул. Брацлавська, 87, як офісне приміщення, без прийняття його в експлуатацію за призначенням, відповідач видав оскаржений припис та прийняв оскаржену постанову, якою накладено на позивача штраф відповідно до абзацу другого пункту 4 частини другої статті 2 Закону № 208/94-ВР у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб в розмірі 72252 грн. (2007 грн. х 36 = 72252 грн).

Однак, такі висновки відповідача щодо встановленого порушення, є безпідставними та спростовуються іншими належними доказами у справі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI (пункт 1 в редакції, який діяв на момент реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт) замовник має право виконувати будівельні роботи після направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Суд встановив, що 14.02.2014 ОСОБА_4 звернувся до відповідача з повідомленням про початок виконання будівельних робіт, який зареєстрований за № ВН 062140450135.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 39 Закону № 3038-VI (пункт 1 в редакції, який діяв на момент реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що належать до I - III категорій складності, та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Суд встановив, що 30.01.2015 ОСОБА_4 звернувся до відповідача з декларацією про готовність об`єкта до експлуатації за адресою: АДРЕСА_6 , яка зареєстрована за № НОМЕР_1 від 11.02.2015. Водночас, згідно такої декларації слідує, що такий об`єкт збудований на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ВН 062140450135.

Також, як слідує з декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_6 , як замовник і підрядник власними силами збудував об`єкт за адресою: АДРЕСА_6 .

При цьому, суд звертає увагу на те, рішенням другої сесії сьомого скликання "Про перейменування площ, вулиць, провулків, проїздів, тупиків в місті Вінниця" від 25.12.2015 № 71 Вінницька міська рада вирішила перейменувати, зокрема вулиці згідно з Переліком назв вулиць, проспектів, бульварів, провулків, площ м. Вінниці, затвердженого рішенням міської ради від 26.04.2013 № 1262, згідно якого вулицю Островського перейменовано на вулицю Брацлавська (номер переліку 69).

Таким чином, як слідує з матеріалів справи, на АДРЕСА_7 Брацлавській (до перейменування АДРЕСА_6 ) знаходиться два будинки (об`єкти) з нумерацією 87, а саме: № 87а - в якому згідно декларації про готовність об`єкта до експлуатації проживає ОСОБА_4 , та № 87 - збудований ОСОБА_4 та орендований позивачем.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (частина друга в редакції, яка діяла на момент реєстрації права власності на об`єкт) якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об`єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об`єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Суд встановив, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, свідоцтво про право власності та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, 19.02.2015 ОСОБА_4 зареєстрував право власності на житловий будинок загальною площею 414 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6 (арк. справи 48-51).

Надалі, 01.06.2019 між ОСОБА_7 (далі - позичкодавець) та ОСОБА_8 (користувач) укладено договір позички № 1 нежитлового приміщення, згідно пункту 1.1 якого позичкодавець передає користувачу у безоплатне користування на визначених у договорі умовах нежитлове приміщення 131,3 кв.м., яке знаходиться на першому поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_6 .

01.06.2019 між ПП "ФОРВАРД-ОРТО" (далі - орендар) та ОСОБА_8 (далі - користувач) укладено договір оренди приміщення 01/06, згідно пункту 1.1якого користувач передає, а орендар приймає в строкове, платне користування приміщення (об`єкт) за адресою: АДРЕСА_5 ; загальна площа 131,3 кв.м.

Водночас, відповідно до пункту 1.2 зазначеного договору користувач уклав даний договір оренди на підставі укладеного договору позички № 1 нежитлового приміщення від 01.06.2019 (арк. справи 132-133).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується те, що на час проведення перевірки об`єкт містобудування за адресою: АДРЕСА_6 , на якому відповідач провів позапланову перевірку згідно акта перевірки, введений в експлуатацію, а тому відповідач безпідставно за результатами перевірки дійшов висновку, що позивач експлуатує нежитлове приміщення житлового будинку, площею 131,3 кв.м., яке знаходиться на першому поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_5 , без прийняття його в експлуатацію.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 9, 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Водночас, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Таким чином, враховуючи те, що відповідач безпідставно за результатами перевірки дійшов висновку, що позивач експлуатує нежитлове приміщення житлового будинку, площею 131,3 кв.м., яке знаходиться на першому поверсі житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 . АДРЕСА_5 , без прийняття його в експлуатацію, суд дійшов висновку, що відповідач видав оскаржений припис та прийняв оскаржену постанову не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та Законами № 3038-VI, № 208/94-ВР, а тому вони є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 139 КАС визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги приватного підприємства "ФОРВАРД-ОРТО" до Департамену з питань державного архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради про визнання протиправними та скасування припису та постанови, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати припис Департамену з питань державного архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради про усунення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.08.2019.

Визнати протиправним та скасувати постанову Департамену з питань державного архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 66 від 15.08.2019.

Стягнути в користь приватного підприємства "ФОРВАРД-ОРТО" за рахунок бюджетних асигнувань Департамену з питань державного архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради судові витрати на суму 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.11.2019.

Головуючий суддя Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя Мірінович У.А.