Ухвала

від 13.11.2019 по справі 640/2018/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

13 листопада 2019 року м. Київ № 640/2018/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Смолія І.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ТОВ Септіма 2000 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Септіма 2000 до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Септіма 2000" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Септіма 2000") звернулось з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ДФС України) та просив суд:

визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у м.Києві , яка приймає рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1047272/42541258 від 10.01.2019.

зобов`язати ГУ ДФС у м.Києві зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, подану ТОВ "Септіма 2000" датою їх фактичного надходження: №1 від 28.12.2018 датою фактичного надходження - 03.01.2019.

Рішенням суду від 09.04.2019 адміністративний позов ТОВ "Септіма 2000" задоволено повністю. Визнано протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у м.Києві , яка приймає рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №1047272/42541258 від 10.01.2019. Зобов`язано ГУ ДФС у м.Києві зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, подану ТОВ "Септіма 2000" датою їх фактичного надходження: №1 від 28.12.2018 датою фактичного надходження - 03.01.2019. Стягнуто на користь ТОВ "Септіма 2000" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921,00грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривень).

На адресу суду надійшла заява, в якій позивач просить ухвалити додаткове рішення у справі №640/2018/19, яким зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, подану ТОВ "Септіма 2000" датою їх фактичного надходження: №1 від 28.12.2018 датою фактичного надходження - 03.01.2019.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що рішення станом на дату подачі .

З огляду на те, що рішення в адміністративній справі №826/3396/17 ухвалено в письмовому провадженні, суд приходить до висновку щодо можливості розгляду заяви також в порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Отже, як вбачається з вищевикладеного, процесуальний інститут додаткового судового рішення дає можливість виправити помилки суду, спричинені недотриманням вимог судового рішення, зокрема, щодо наявності в ньому відповіді на всі заявлені вимоги позивача (третьої особи), наявності суджень суду щодо способу виконання судового рішення у випадку, коли такі судження є необхідними, вирішення питання про судові витрати.

З наведеного слідує, що додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи, а не прийняття додаткових судових рішень.

Дослідивши заяву позивача про винесення додаткового судового рішення в частині зобов`язання ДФС України вчинити дії з реєстрації податкової накладної, суд зазначає наступне.

У рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 Конституційний Суд України роз`яснив, що поняття "охоронюваний законом інтерес" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Право на захист - це самостійне суб`єктивне право, яке з`являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Отже, під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів особи, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо особа не довела факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає начебто певні положення норм законодавства впливають на його правове становище.

Судом встановлено, що вимога щодо зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, подану ТОВ "Септіма 2000" датою їх фактичного надходження: №1 від 28.12.2018 датою фактичного надходження - 03.01.2019 не була заявлена позивачем при поданні адміністративного позову.

Враховуючи викладені обставини, заява позивача про винесення додаткового рішення, шляхом зобов`язання ДФС України вчинити дії, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 241, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №640/2018/19 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена відповідно до статті 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Смолій