Постанова

від 20.11.2019 по справі 826/15082/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/15082/18 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В.,Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Укропак до Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ Укропак звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.06.2018 року № 0353331206.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі. На думку апелянта, зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому рішення є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДФС у м.Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ Укропак за листопад 2016 року - жовтень 2017 року.

Результати перевірки оформлені Актом від 16.05.2018 р. № 6101/26-45-12-06-20/38651251.

Під час перевірки податковий орган встановив, що ТОВ Укропак порушено граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за перевіряємий період, відповідальність за яке передбачена п. 120 1 .1 ст. 120 Податкового кодексу України.

На основі таких висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 14.06.2018 року № 0353331206, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 191 609,87 грн.

Позивач, вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що порушення позивачем строку реєстрації податкових накладних за період листопад 2016 року - жовтень 2017 року сталося не з вини платника податків, а через дії контролюючих органів, якми протиправно зупинялась дія договору та в подальшому необґрунтовано не приймались договори товариства про визнання електронних документів, що і обумовило затримку реєстрації таких податкових накладних, суд доходить висновку про протиправність застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених п. 120 1 .1 ст. 120 Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України в редакції, що були чинними на момент їх виникнення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За положеннями пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10. статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 7 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246; у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація.

Згідно з положеннями пункту 9 Порядку № 1246 причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: наявність помилок під час заповнення податкової накладної; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3. статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Таким чином процедура прийняття податкової накладної полягає у вчиненні податковим органом фактичних дій з розшифрування податкової накладної, перевірки електронного цифрового підпису та визначення відповідності електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, а також реєстрації податкової накладної у день її отримання органом державної податкової служби (у разі відсутності причин для відмови).

У Додатку 1 до Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за № 320/15011) затверджено форму примірного договору про визнання електронних документів, у пункті 4 Розділу 6 якого визначено, що орган ДПС має право розірвати Договір у односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації.

Пунктом 4 вказаного Наказу передбачено, що договори про визнання електронних документів, що на день набрання чинності цим наказом є чинними, продовжують діяти до виникнення підстав, визначених пунктом 14 розділу ІІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого цим наказом.

Пунктом 14 вказаного Порядку встановлено, що дія Договору та пов`язаних з ним Повідомлень припиняється за ініціативи підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника), поданої з дотриманням передбаченої пунктом 15 цього розділу процедури, або за наявності однієї з таких підстав:

отримання інформації від АЦСК про завершення строку чинності (або скасування) посиленого сертифіката керівника;

отримання інформації з Єдиного державного реєстру про зміну керівника;

отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі;

наявність у Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв`язку зі смертю.

Відповідальність платника податків за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлена статтею 120-1 Податкового кодексу України.

Пунктом 120-1.1 цієї статті передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

Податковими правопорушеннями в розумінні статті 109 Податкового кодексу України є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з листопада 2016 року - жовтень 2017 року позивачем в порядку ст. 201 Податкового кодексу України подавались на реєстрацію податкові накладні для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте прийняті не були.

Як свідчать матеріали справи, 02.06.2015 року між ТОВ Укропак та ДПІ у Печерському районі м. Києва укладено договір про визнання електронних документів № 9111459355.

25.11.2016 року між позивачем та ДПІ у Печерському районі м. Києва укладено додаткову угоду №1 до договору про визнання електронних документів від 02.06.2015 року № 9111459355, якою сторони домовилися викласти п 5.1 договору у наступній реакції: "у разі виникнення спірних питань, пов`язаних з автентичністю податкових документів в електронному вигляді, контролюючий орган вправі повідомити платника податків про тимчасове зупинення дії договору".

Цього ж дня ДПІ у Печерському районі м. Києва було направлено на адресу позивача повідомлення про тимчасове зупинення дії договору про визнання електронних документів від 02.06.2015 року № 9111459355, в якому зазначено, що за результатами опрацювання зареєстрованих з 01.10.2016 року по 15.11.2016 року податкових накладних було виявлено невідповідність номенклатури придбаного та реалізованого товару, зазначеної в зареєстрованих податкових накладних, які можуть свідчити про наявність спірних питань, пов`язаних з автентичністю податкових документів в електронному вигляді.

16.12.2016 року позивачем було проведено державну реєстрацію змін місцезнаходження юридичної адреси: 01024, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, буд. 6, офіс 21 на адресу: 03113, м.Київ, вул. Полковника Шутова, 9-А, офіс 110.

Згідно наявних у матеріалах справи квитанцій 1,2 від 24.03.2017 року (а.с. 24-25), від 25.05.2017 року (а.с.28) подані в електронній формі Договори про визнання електронних документів не були прийняті ДПІ у Солом`янському районі м. Києва.

Судом встановлено, що однією з підстав відмови в укладанні договору про визнання електронних документів є те, що відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи не відповідають реєстраційним даним в Єдиному банку даних осіб

Водночас, зі змісту наявного у матеріалах справи наказу ТОВ Укропак № 2 вбачається, що з 04.04.2013 року єдиною особою, відповідальною за ведення бухгалтерського та податкового обліку юридичної особи є ОСОБА_1 .

Отже, вказана обставина не могла бути підставою не прийняття договору та його не укладення з боку податкового органу.

Крім того, за наслідками подання до податкового органу Договору про визнання електронних документів від 25.05.2017 року, згідно квитанції № 1 вказаний договір збережений на центральному рівні, однак квитанцій про прийняття або відмову у прийнятті такого договору не надходило.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що порушення позивачем строку реєстрації податкових накладних за період листопад 2016 року - жовтень 2017 року сталося не з вини платника податків, а через дії контролюючих органів, якими протиправно зупинялась дія договору та в подальшому необґрунтовано не приймались договори товариства про визнання електронних документів, що і обумовило затримку реєстрації таких податкових накладних.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив, що предметом розгляду справи є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яке було винесене ГУ ДФС, а не визнання протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м.Києві та ДПІ у Солом`янському районі ГУ ДФС у м.Києві. Апелянт зазначив, що не володіє інформацією стосовно того, що слугувало підставою для розірвання договору про визнання електронних документів та причин не прийняття договору ТОВ Укропак .

Колегія суддів вважає неприйнятними вказані доводи податкового органу, оскільки встановлення обставин щодо наявності чи відсутності в діях контролюючого органу протиправних дій щодо блокування електронного договору, дають суду можливість встановити чи була наявна вина підприємства у здійсненні несвоєчасної реєстрації податкових накладних.

Враховуючи викладене у сукупності колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у відзиві на позовну заяву та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга позивачки не містить.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення дотримано норми матеріального права, що стало підставою для правильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 20.11.2019 року.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: В.В. Файдюк

Є.І. Мєзєнцев